07 серпня 2020 року справа № 580/2811/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відділ ДВС, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Пустобаєвої Олени Миколаївни від 24 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 60144101 на суму 106307,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена поза межами строку встановленого Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ.
Також, позивач наголошує, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, однак жодної копійки на користь ОСОБА_2 так стягнуто і не було.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 03.08.2020.
03 серпня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що на виконанні у відділі перебувало на виконанні виконавче провадження № 55418351 з примусового виконання виконавчого листа № 7116161/17 від 22.11.2017 Придніпровського районного суду міста Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 12.02.2015 в сумі 30000,00 доларів США, проценти за договором позики від 12.02.2015 в сумі 10000,00 грн доларів США, а всього 40000,00 грн доларів США, що станом на 24.10.2017 еквівалентно до української гривні складає 1063070,16 грн.
Оскільки боржником не було погашено борг, то державним виконавцем відповідно до частини 3 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” виокремлено постанову про стягнення з позивача (боржника) виконавчого збору та відкрито виконавче провадження № 60144101 з примусового виконання постанови № 55418351 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в сумі 106307,02 грн.
Так як винесена постанова про стягнення з позивача (боржника) виконавчого збору не входить до переліку підстав, за яких виконавчий збір не стягується (частини 5, 7, 8, 9 статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”), то відсутні підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 60144101 від 24.09.2019.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2020.
05 серпня 2020 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
06 серпня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Оскільки всі учасники справи подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 23 грудня 2017 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55418351 з виконання виконавчого листа № 711/6161/17, виданого 22.11.2017 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 1063070,16 грн.
16 січня 2018 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 55418351.
28 січня 2019 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову у виконавчому провадженні № 55418351 про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону 'країни “Про виконавче провадження”, оскільки надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.
28 січня 2019 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову у виконавчому провадженні № 55418351 про стягнення з боржника виконавчого збору.
24 вересня 2019 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60144101 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 106307,02 грн.
Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження № 60144101 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 106307,02 грн протиправною у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункти 1, 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VІІІ передбачають, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частинами 5, 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як свідчать матеріали справи, отримавши заяву ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/6161/17, виданого 22.11.2017, головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкрито виконавче провадження № 55418351 від 23.12.2017, у якій, крім іншого, зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 106307,02 грн.
16.01.2018 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Згідно зі статтею 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.
У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Пунктом 1 частини 1, частин 3, 4 статті 37 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.
Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
28 січня 2019 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову у виконавчому провадженні № 55418351 про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.
28 січня 2019 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову у виконавчому провадженні № 55418351 про стягнення з боржника виконавчого збору.
24 вересня 2019 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60144101 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 106307,02 грн, що становить 10 відсотків суми, що підлягала примусовому стягненню.
Наведене свідчить про обґрунтованість прийняття державним виконавцем рішення щодо стягнення виконавчого збору і помилковість посилання позивача на те, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена майже на вісім місяців пізніше, ніж того вимагає закон.
Також суд вважає у даному випадку помилковим посилання позивача на практику Великої Палати Верховного Суду, відображену у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18, оскільки ця постанова стосувалася спірних правовідносин, які виникли відповідно до частини 2 статті 27 Закону № 1404-VІІІ в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання” від 3 липня 2018 року № 2475-VIII, яким слова “фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом” замінено словами “підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів”.
Отже, держаний виконавець діяв відповідно до вимог Закону № 1404-VІІІ і підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 24 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 6014410 відсутні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 271, 272, 287, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, кім. 515, код ЄДРПОУ 36157425).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.08.2020.
Суддя В.О. Гаврилюк