Копія
Справа № 560/1723/20
іменем України
07 серпня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та таким, що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, а також скасувати рішення Управління ДМС України в Хмельницькій області 03.03.2020 № 224 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 6 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію»;
- зобов'язати Управління ДМС України в Хмельницькій області повідо мити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 03.03.2020 № 224 про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що при винесенні рішення про скасування дозволу ОСОБА_1 на імміграцію відповідач не виконав обов'язку щодо запрошення позивача для надання відповідних пояснень, а також під час вручення копії рішення про скасування дозволу не вказав, які конкретні свідомо неправдиві відомості позивач подав, або підроблені документи чи документи, що втратили чинність. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
21.04.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що жодного документа, який би підтверджував наявність у ОСОБА_1 підстав для отримання дозволу на імміграцію, відповідно до законодавства, подано не було. У висновку про надання дозволу на імміграцію зазначено, що громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», однак згода батька неповнолітньої ОСОБА_2 не подавалася. Крім того, не подавалася копія паспортного документа дитини та документа, що підтверджує факт перебування неповнолітньої дитини на території України на момент подачі документів на отримання дозволу на імміграцію, не подавалися довідки про місце проживання дитини в Україні та за кордоном. Звертає увагу на те, що громадянка ОСОБА_3 не зверталася до територіальних органів/підрозділів ДМС із заявою про набуття громадянства їх донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, жодних підстав у громадянки Киргизької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання дозволу на імміграцію не було.
Позивач, отримавши відзив, надав на нього відповідь.
У відповіді позивач з посиланням на норми Закону України "Про імміграцію" спростовував заперечення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, викладені у відзиві. Крім того, повідомив, що відповідачем не доведено і до матеріалів справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що за час перебування позивача на території України з'явилися обставини, які б слугували іншою самостійною підставою для скасування дозволу на імміграцію, передбачені ст. 12 Закону України «Про імміграцію».
07.05.2020 відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно з Висновком щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Киргизької Республіки ОСОБА_1 від 03.03.2020, який затверджено начальником управління ДМС України в Хмельницькій області 03.03.2020 констатовано, що УДМС в Хмельницькій області було здійснено перевірку матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянці Киргизької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 24.07.2008 звернувся до ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну. 29.08.2010 громадянка Киргизької Республіки ОСОБА_3 була документована ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 . До посвідки серії НОМЕР_1 виданої 29.08.2008 були внесені діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 22.10.2014 в зв'язку з непридатністю для подальшого використання посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1 було обмінено на посвідку серії НОМЕР_2 до якою було внесено відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 16.05.2016 громадянці Киргизької Республіки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв'язку з досягненням 45 - річного віку було здійснено обмін посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_2 на посвідку серії НОМЕР_3 . Крім того, у посвідках на постійне проживання серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 було неправомірно зазначено підставу видачі посвідок 03/01 - один з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває в шлюбі понад два роки, є громадянином України, діти і батьки громадян України, замість 02/06 - батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти, відповідно до пункту 6.3 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання затвердженого наказом МВС від 15.07.2013 №681. Виходячи з вказаної норми, жодних підстав у громадянки Киргизької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на отримання дозволу на імміграцію у відповідності до пункту 6 частини 2 статті 4 не було, таким чином до висновку від 22.08.2008 УМВС України в Хмельницькій області були включені норми, які суперечать вимогам законодавства України чинного на момент прийняття рішення. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію скасовується в інших випадках, передбачених законами України. При прийнятті рішення про надання дозволу на імміграцію громадянці Киргизької Республіки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були грубо порушені вимоги статей 4 та 9 Закону України «Про імміграцію», що призвело до прийняття рішення без наявних на те підстав та документів, які ці підстави повинні підтверджувати. Вимогами пунктів 21, 22 Порядку провадження встановлено, що питання щодо скасування дозволу на імміграцію мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону та надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», пунктами 21, 22 Порядку провадження, підпунктом 1 пункту 64, підпунктом 4 пункту 72 Порядку оформлення вважав би: "Скасувати рішення ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області від 22.08.2008 про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянці Киргизької Республіки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати, визнати недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню, видану на підставі цього дозволу посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 16.05.2016 (погоджено ДМС України, лист вих. 8.1-513/8.1.1-20 від 12.02.2020).
Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №224 від 03.03.2020, видане громадянці Киргизької Республіки ОСОБА_6 про те що їй на підставі пункту 6 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію" скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 12 листопада 2009 року. Видана на підставі цього рішення посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_3 від 16.05.2016 скасована на підставі вимог підпункту 1 п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою КМ України №321 від 25.04.2018.
Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України передбачено статтею 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", зокрема, іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Згідно з ст. 12 Закону України від 07.06.2001 № 2491-III "Про імміграцію" (далі - Закон № 2491-III), дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Статтею 13 Закону № 2491-III визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.
Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.
Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили.
У разі скасуванні дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на постійне проживання у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду особа повинна виїхати з України протягом місяця з дня відбуття покарання.
Якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову у наданні їй дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, на неї поширюються положення частин другої - четвертої цієї статті.
Згідно з п. 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою КМ України від 25.04.2018 № 321, посвідка скасовується територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: 1) скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України "Про імміграцію"; 2) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом.
Пунктами 21 - 23 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою КМ України від 26.12.2002 № 1983 (далі - Порядок №1983) визначено, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
Отже, Законом № 2491-III встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну зі змісту якого вбачається, що підставами для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта.
Управління ДМС України в Хмельницькій області в оскаржуваному рішенні жодних підстав зазначених ст. 12 Закону № 2491-III для скасування дозволу на імміграцію в Україну не зазначило. Крім того, не вказало на будь-який інший випадок, передбачений законами України.
Тобто прийняте відповідачем відносно позивача рішення про скасування йому дозволу на імміграцію в Україну не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що подані позивачем документи разом з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну в 2008 році були достовірними, не підробленими та чинними.
При цьому, суд звертає увагу, що станом на 2008 рік при наданні позивачу дозволу на імміграцію в Україну, відповідач як уповноважений державний орган, перевіряв надані позивачем документи та будь-яких порушень законодавства не встановив, у тому числі, не було встановлено подання недостовірних даних, зокрема, відсутність у неповнолітньої дитини позивача громадянства України, на яку відповідач посилається у відзиві. Саме тому позивачу було надано дозвіл на імміграцію в Україну та 29.08.2008 документовано посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 терміном дії до 29.08.2010, термін дії якої 01.09.2010 продовжено - безстроково, яку обміняно на посвідку серії НОМЕР_2 , яку в подальшому обміняно на посвідку серії НОМЕР_3 терміном дії - безстроково (у зв'язку з досягненням 45-річного віку).
Відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що за час перебування позивача на території України з'явилися обставини, які б тягли за собою визнання його таким, що не має дозволу на імміграцію з підстави, передбаченої статтею 12 Закону № 2491-III.
Цей висновок суду не спростовує надана відповідачем письмова інформація на виконання ухвали суду, адже відсутність відомостей про набуття громадянства України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з констатацією її права набуття громадянства України не свідчить про: 1) що вона є громадянкою Киргизької Республіки, так як згідно Свідоцтва про народження виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції серії 1-БВ НОМЕР_4 від 05.06.2007 народилася ОСОБА_4 ; 2) що громадяни Киргизької Республіки ОСОБА_7 (позивач) та ОСОБА_3 , які є батьками ОСОБА_4 , не мали законних підстав для проживання на території України на час народження дитини, адже це фактично є припущенням відповідача за відсутності належних доказів протилежного.
Звертає на себе увагу і той факт, що відповідач через близько 10-ти років, тільки після самостійного звернення сина позивача 20.12.2019 із заявою про обмін посвідки на постійне проживання, встановлює порушення надання дозволу на імміграцію 22.08.2008 позивачу. При цьому, не встановлює порушення посадових осіб відповідача, які надавали дозвіл позивачу на імміграцію в 2008 році, що також вказує на безпідставність рішень відповідача.
Отже, оскаржуване рішення про скасування позивачу дозволу на імміграцію прийнято за відсутності необхідних підстав і не містить інформації щодо конкретних обставин, за яких може бути скасовано дозвіл на імміграцію.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №815/3651/17 (адміністративне провадження №К/9901/36328/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 03.03.2020 № 224 про скасування ОСОБА_6 дозволу на імміграцію в Україну, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 24 Порядку №1983, рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.
З врахуванням скасування судом рішення відповідача про скасування позивачу дозволу на імміграцію, копію якого надіслано Держприкордонслужбі, вимога позивача про зобов'язання відповідача повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування оскаржуваного рішення є правомірною, тому підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги, так як суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушив законні інтереси позивача, а також не довів законність Рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №224 від 03.03.2020, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов належить до задоволення.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 гривень, відповідно до квитанції №0.0.1658586450.1 від 23.03.2020 тому, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір слід присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про скасування дозволу громадянці Киргизької Республіки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на імміграцію в Україну №224 від 03.03.2020.
Зобов'язати Управління ДМС України в Хмельницькій області повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення від 03.03.2020 № 224.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )
Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Миколи Мазура, 4, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29007 , код ЄДРПОУ - 37864148)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
З оригіналом згідно
Суддя І.І. Тарновецький