Ухвала від 28.07.2020 по справі 540/1683/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1683/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

30 червня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 року №Ф-10191-51 на суму 18276,72 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2019 року №Ф-10191-51 на суму 21967,02 грн.

- визнати протиправним та скасувати рішення від 12 березня 2020 року №0082315105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, який позивачу нараховано штраф у розмірі 4 573,42 грн. та пеня у розмірі 11 452,45 грн., разом 16 025,87 грн.;

- зобов'язати ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 15.02.2019.

Ухвалою суду від 03.07.2020 р. залишено позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, шляхом надання документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. та заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 року №Ф-10191-51 на суму 18 276,72 грн. залишено без розгляду.

Як встановлено судом, на виконання ухвали суду від 03.07.2020 р. про залишення позовної заяви без руху, 23.07.2020 року позивачкою надано до суду заяву про поновлення процесуального строку в частині оскаржуваної вимоги ГУ ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2019 року № Ф-10191-51 на суму 21967,02 грн., яка обґрунтована тим, що через не втрату права на податкову соціальну пільгу позивачка сплатила борг за оскаржуваною вимогою, проте, отримавши її від податкового органу лише 16 червня 2020 року за власною заявою, просить з порозумінням віднестися до вказаних обставин, які стали причиною звернення до суду за захистом моїх порушених прав, та поновити строк для оскарження вимоги від 06 грудня 2019 року № Ф-10191-51 на суму 21 967,02 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності поважності причин пропуску строку звернення до суду з вказаною вимогою суддя вказує про таке.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI. орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийняте в межах Закону № 2464-VI, в адміністративному і/або в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом десяти днів з дня отримання вказаного рішення або отримання рішення податкового органу за результатом розгляду скарги на нього.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року по справі № 480/106/19, який відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України є обов'язковим для врахування судом.

Крім того, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, коли розпочався перебіг цього строку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами позовної заяви позивачка 16.06.2020 р., засобами поштового зв'язку отримала від податкового органу копію оскаржуваного рішення, що підтверджується наявним у справі поштовим конвертом.

Однак, з даним позовом позивачка звернувся до суду 30.06.2020, тобто з пропуском встановленого законом строку оскарження вимоги.

При вирішенні вказаних спірних питань, суд також застосовує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 року у справі №480/106/19, від 12 лютого 2020 року у справі №480/1192/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, які полягають у тому, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийняте в межах Закону № 2464-VI, в адміністративному і/або в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом десяти днів з дня отримання вказаного рішення або отримання рішення податкового органу за результатом розгляду скарги на нього, а у взаємозв'язку із положеннями статті 122 КАС України, протягом десяти днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з доданого до позову копії листа ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 04.06.2020 р. " Про надання відповіді", то контролюючий орган повідомив ФОП ОСОБА_1 про те, що згідно інтегрованих карток ІС "Податковий блок" заборгованість по єдиному соціальному внеску погашена платником податків в повному обсязі 26.12.2019 р., у зв'язку з чим вимоги від 15.02.2019 року № Ф - 10191-51 та від 06.12.2019 р. № Ф - 10191-51 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вважають відкликаними.

Вказані обставини свідчать про те, що сплативши повну суму заборгованості з ЄСВ за оскаржуваною вимогою у грудні 2019 р., позивачка була обізнана про існування оскаржуваної вимоги та відповідно про порушення своїх прав та інтересів. Однак звернулась до суду у червні 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку оскарження вимоги, майже у 6 місяців.

Крім того, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачкою не наведено жодної обставини, яка свідчить про поважність причин такого пропуску.

При цьому, в ухвалі суду від 03.07.2020 року наведено перелік умов, за якими причини пропуску строку є поважними та звернуто увагу позивачки на те, що невжиття нею активних дій щодо з'ясування підстав нарахування недоїмки з ЄСВ та отримання копій оскаржуваних вимог протягом майже півроку свідчить про пасивність її поведінки у здійсненні захисту власних прав, а тому не може автоматично вважатися поважною підставою пропуску строку звернення до суду.

Суддя вказує, що особливістю обчислення строку звернення із відповідною заявою і так само правова оцінка поважності причин пропуску установленого строку залежить від певних обставин та факторів, що вплинули на певні порушення, у тому числі період строку, пропуск якого можливо оцінити як значний, що впливає на правову визначеність у спірних правовідносинах, і з урахуванням певних обставин - як такий, що не значно впливає на узгодженість правовідносин і в такому випадку спір вирішується в установленому порядку.

Оскільки у даній справі, позивачка знала про свої обов'язки, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наслідки їх не виконання, цілком є очікуваним для неї застосування контролюючим органом відповідних заходів впливу.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду врегульовані у статі 123 КАС України.

Зокрема, частиною 1 цієї статі передбачено, що особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву ( ч. 2 ст. 123 КАС України).

Аналогічні приписи містяться у пункті 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно якої позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що пропущений позивачем строк звернення із позовом є значним, а з матеріалів справи не вбачається поважність причин пропуску установленого строку та об'єктні перешкоди, що вплинули на його порушення, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позову в частині позовної вимоги щодо визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2019 року № Ф-10191-51 на суму 21967,02 грн. без розгляду.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2019 року №Ф-10191-51 на суму 21967,02 грн. разом з доданими документами повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя В.А. Дубровна

Попередній документ
90837260
Наступний документ
90837262
Інформація про рішення:
№ рішення: 90837261
№ справи: 540/1683/20
Дата рішення: 28.07.2020
Дата публікації: 10.08.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів