07 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1397/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
01.06.2020р. до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), у якому позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 13.04.2020р. №6 про утримання надміру виплачених сум пенсій із пенсії позивача;
- зобов'язати відповідача повернути позивачу кошти, які стягнуті на підставі рішення від 13.04.2020 року №6;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в загальній сумі 5261,20 грн., які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн. та судового збору в сумі 1261,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З листа відповідача від 13.03.2020р., позивач дізнався про проведену територіальним органом ПФУ інвентаризацію його пенсійної справи, метою якої означено перевірку наявності необхідних документів у пенсійній справі, правильність обчислення розміру пенсійних виплат. В ході інвентаризації пенсійним органом встановлено, що пенсія позивачу розраховувалася із заробітної плати згідно із довідкою ВАТ «Партизанський дослідний завод» від 25.09.2007р. №117, водночас за даними ЄДРПОУ, означене товариство припинило свою діяльність з 02.08.2006 року, тобто довідка про заробітну плату позивача видана після припинення діяльності товариства. Таким чином, за період з 01.10.2007р. по 31.10.2019р. позивачу обчислена переплата пенсійних коштів в сумі 178 385,72 грн. Листом від 13.03.2020р. позивачу було запропоновано добровільно повернути вказану суму на рахунок Пенсійного фонду. Позивач стверджує, що на підставі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем прийнято рішення про відрахування у розмірі 20% пенсії надміру отриманих коштів починаючи з травня 2020р. Вказане рішення позивач вважає протиправним з огляду на те, що пенсіонер не несе відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень. З огляду на викладене позивач просить скасувати рішення відповідача про відрахування надміру отриманих коштів з призначеної пенсії та зобов'язати територіальний орган ПФУ повернути пенсіонеру незаконно відраховані з його пенсії кошти.
Ухвалою від 02.06.2020р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.06.2020р. відповідачем подано до суду відзив на позову заяву, зі змісту якого вбачається, що ГУ ПФУ в Херсонській області позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у спірному рішенні.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 01.04.2019р. перебуває на обліку в Бериславському сервісному центрі ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До цього перебував на обліку в Генічеському сервісному центрі ГУ ПФУ та отримував пенсію по інвалідності, як інвалід ІІ групи з 12.02.1968р. по 28.02.1974р., як інвалід ІІІ групи - з 01.03.1974р. по 30.09.2007р., пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, як інвалід ІІІ групи - з 01.10.2007р.
На виконання постанови Правління Пенсійного фонду України № 19-1 від 03.09.2018р. «Про проведення інвентаризації пенсійних справ», якою затверджений Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, Головним управлінням ПФУ в Херсонській області проведено інвентаризацію пенсійної справи позивача, в ході якої встановлено, що позивачу призначено пенсію згідно довідки, виданої ВАТ «Партизанський дослідний завод» 25.09.2007р. за №117. Втім, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 02.08.2006р. внесено запис про припинення діяльності означеного товариства.
Наведене свідчить про видання довідки №117 після припинення діяльності товариства.
Враховуючи наведені обставини, за період з 01.10.2007р. по 31.10.2019р. сума переплати пенсії становить в розмірі 178 385,72 грн.
Відповідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управлінням було винесено рішення №6 від 13.04.2020р., яким з травня 2020р. розпочато утримання надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20 % від суми призначеної пенсії до повного погашення.
Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним та просить його скасувати, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 50 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) установлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Аналогічне регулювання здійснюється і статтею 103 Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), за приписами якої суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за № 374/7695 (далі - Порядок №6-4).
Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Зі змісту зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788 та Порядку вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі статті 50 Закону №1058-ІV або статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно в наслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, обов'язковою умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Як установлено судом, підставою для прийняття оскарженого рішення є встановлені під час перевірки пенсійної справи позивача обставини, згідно яких, позивачу призначено пенсію на підставі довідки про розмір його грошового забезпечення, виданої ВАТ «Партизанський дослідний завод», вже після припинення діяльності товариства.
Суд вважає такі висновки відповідача протиправними та враховує, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Як видно зі змісту оскарженого рішення, оформленого розпорядженням, в ньому не наведено жодного обґрунтування наявності фактів переплати пенсії та її причин, умислу позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідач не навів жодних обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку позивача, як і не надав відповідних доказів.
Крім того, факти зловживання пенсіонером не наведені і в оскаржуваному рішенні.
Окремо суд зауважує, що Порядком № 6-4 затверджено типову форму рішення, яке приймає територіальний орган Пенсійного фонду України у разі наявності підстав про утримання надміру виплачених сум пенсій (додаток 1). Разом з тим, оскаржуване розпорядження ГУ ПФУ в Херсонській області від 13.04.2020р. №6, не відповідає додатку 1 до Порядку №6-4 ні за формою, ні за змістом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржуване рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій не відповідає жодному з критеріїв, перелічених вище, а з урахуванням наведених судом висновків є також безпідставним і тому протиправним.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Варто зазначити, що адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як визнання протиправним та скасування такого рішення та зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 суму грошових коштів, що були утримані на підставі вказаного рішення з нарахуванням 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Поряд з цим, у статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
У позовній заяві позивач просить суд відшкодувати йому понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4000 грн.
Згідно приписів ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що позивачем не надано до суду вказаного опису та доказів понесення відповідних витрат, суд вважає витрати позивача на правову допомогу адвоката такими, що відшкодуванню не підлягають.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 7 від 27.05.2020р. Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає, що сплачена позивачем сума збору має бути стягнута на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сплаченому розмірі.
Водночас суд зауважує на тому, що сума судового збору, яка сплачена позивачем за подання заяви про забезпечення позову (630,60 грн.), відшкодуванню не підлягає, так як судом розглянуто означену заяву по суті та ухвалою від 11.06.2020р. залишено без задоволення.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) про визнання рішення незаконним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 13.04.2020 року №6 про утримання надміру виплачених коштів в сумі 178 385,72 грн. з пенсії ОСОБА_1 у розмірі 20% щомісячно, починаючи з травня 2020 року до повного погашення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 суми грошових коштів, що були утримані на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 13.04.2020 року №6 про утримання надміру виплачених коштів з нарахуванням 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., шляхом безспірного списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 112010200