про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2048/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
встановила:
31 липня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовною заявою до Щасливцевської сільської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №2079 від 31.01.2020 року, прийняте 109 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні клопотання від 10.12.2019 (К/1211-01.01 від 10.12.2019) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місце розташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2019;
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункти 3, 6 ч. 1 цієї статі КАС України).
Як вбачається з матеріалів позову, разом з позовною заявою ОСОБА_1 надала до суду клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", обґрунтовуючи тим, що згідно відомостей Головного управління ДФС у Херсонській області з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 16 159,35 грн., а розмір судового збору складає 840,8 грн., що більше ніж 5% річного доходу позивача за минулий рік.
Вирішуючи вказане клопотання позивачки, суддя вважає за необхідне вказати наступне.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Слід відзначити, що відсутність коштів у сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні сплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Суддя зауважує, що у разі існування перешкод для реалізації права сторони на звернення до суду така особа повинна подати до суду відповідне клопотання та докази (документи, які вказують на незадовільний майновий стан, зокрема, податкову декларацію про доходи, довідку про заробітну плату, пенсію тощо).
Як встановлено судом на підтвердження того, що розмір судового збору, які підлягає сплаті за вказаний позов, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 03.03.2020 р. № 555/к/21-22-51-08-02-08, згідно з якими за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року ОСОБА_1 нараховано доходу 16 975,9 грн., з яких виплачено 16 159,35 грн. внаслідок надання майна в лізинг.
Отже, за позицією позивачки існують підстави для відстрочення сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. за подання даного позову внаслідок перевищення її 5 % річного доходу, який складає 807,96 грн. ( 16 159,35 грн. *5%).
Натомість, суддя не погоджується з вказаною позицією позивачки, оскільки перевищення між сумою судового збору ( 840,80 грн.) та 5 % річного доходу позивачки (807,96 грн.) є незначним.
Крім того, розмір судового збору є мінімальним, а спірні правовідносини виникли внаслідок відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Разом з тим, за даними Діловодства спеціалізованого суду у провадженні суддів Херсонського окружного адміністративного суду знаходяться кілька адміністративних справ за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради з питань відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( № 540/998/20, № 540/1480/20), а також до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області з аналогічних спірних питань ( справи № 540/782/20, № 540/752/20.
При цьому, жодних інших доказів на підтвердження свого майнового стану позивачкою не надано (довідки щодо неотримання пенсії, допомоги у зв'язку з безробіттям та інше).
Суддя вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
З огляду на вказане, суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору.
При цьому, позивачка не позбавлена права повторно звернутися з аналогічним клопотанням, надавши докази на підтвердження його майнового стану, як це передбачено Законом України "Про судовий збір".
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102 гривень.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при зверненні до суду позивачка повинна сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн. (0,4 % від 2102,00 грн.) та надати суду документ про його сплату.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, тому позивачка повинна надати суду документ про сплату судового збору.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).
Ураховуючи те, що суд відмовив у задоволенні клопотання позивачки про відстрочення від сплати судового збору, а також те, що до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачці строку для усунення її недоліків, а саме надання платіжного документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або належні та допустимі докази, які підтверджують підстави відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст.160-162, 169, 241-243, 248 КАС України, -
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали...
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2048/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна