06 серпня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/792/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача адвоката Буженка Ю.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про визнання протиправними дій та скасування рішення,
встановив:
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонській області від 31.01.2020 № 2079 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.
27.07.2020 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9500,00 грн та "гонорару успіху" у сумі 3000,00 грн. Також просив поновити строк звернення до суду для подання доказів понесення цих витрат.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", процесуальні строки, які були продовжені відповідно до ... пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
У зв'язку із перебуванням судді Кисильової О.Й. у відпустці, повторним автоматизованим розподілом справи головуючим визначено суддю Попова В.Ф.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги № 03/02/20 від 03.02.2020 р., додаткова угода до договору від 16.03.2020 р., довідка-рахунок від 21.05.2020 р. на суму 9500,00 грн та від 20.06.2020 р. на суму 3000,00 грн, акт про прийняття-передачу наданих послуг від 01.06.2020 р. та від 27.07.2020 р.
Докази оплати витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12500,00 грн (9500,00 грн + 3000,00 грн "гонорар успіху") суду не надано.
Статтею 134 КАС України врегульовано питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З аналізу приписів вищевказаної статті КАСУ суд дійшов висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару, пов'язаного із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Заявник вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню незалежно від того чи сплачені вони на момент подання заяви про їх стягнення чи мають бути сплачені пізніше, таку позицію обґрунтовує правовим висновком Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 р. № 922/445/19.
Суд не погоджується із позицією заявника, та не може застосувати правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 р. № 922/445/19 у вказаному спорі, оскільки формуючи таку позицію Верховний Суд у справі № 922/445/19 застосовував норми Господарського процесуального кодексу України, які не регулюють спірні правовідносини у публічно-правовій сфері.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги правові позиції Верховного Суду в адміністративних справах щодо подібних питань, зокрема постанова від 11.06.2020 р. справа № 821/227/17 пункт 83, суд вважає, що підстави для стягнення витрат на правничу допомогу наразі відсутні, оскільки позивачем не надано доказів понесення таких витрат, сама по собі перспектива їх сплати у майбутньому не може бути підставою для їх стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 134, 252, 243, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя В.Ф. Попов