про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2020 року м. Київ № 320/6531/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов ТОВ "Фінансова компанія управління активами" до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович та гр. ОСОБА_1 , про скасування постанови від 06.08.2019 ВП 59737436,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Фінансова компанія управління активами" з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович та гр. ОСОБА_1 , про скасування постанови від 06.08.2019 ВП 59737436.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як слідує з позовної заяви, позивач оскаржує постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 2311,13 грн.
У даному виконавчому провадженні боржником є гр. ОСОБА_1 , а стягувачем- Приватний виконавець Говоров П.В.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
За таких обставин позивачу необхідно обґрунтувати позовні вимоги, яким чином оскаржуваною постановою порушено права саме ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та надати докази порушення саме його прав.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач просить суд визнати протиправною постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича про стягнення з з боржника основної винагороди від 06.08.2019 ВП 59737436.
До Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся з даним позовом лише 28.07.2020 (відповідно до відмітки поштового зв'язку на конверті), тобто, з порушенням десятиденного строку звернення до суду.
Разом із тим, позивачем надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом.
На обґрунтування вказаного клопотання пояснив, що оскаржувана постанова зумовила порушення прав та інтересів позивача лише після відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським О.А. виконавчого провадження № 62583829 з її виконання, оскільки до дня відкриття третьою особою виконавчого провадження з виконання спірної постанови права та інтереси позивача порушені не були, так як звернення вказаного виконавчого документу до виконання могло і не відбутися.
Крім того, зазначив про те, що позивач дізнався про порушення його права лише 24.07.2020 роблячи запити в Єдиному реєстрі боржників та Автоматизованій системі виконавчих проваджень.
Суд критично ставиться до таких доводів позивача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не можуть мати ознак поважності у контексті пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За такого правового регулювання даний спір повинен розглядатися у межах строку звернення до адміністративного суду, тобто в межах десятиденного строку. Підстав для поновлення строку звернення до суду, які можна було б вважати поважними, позивачем не наведено.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №520/9721/16-а.
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
За таких обставин позивачу необхідно надати письмові докази, коли саме він отримав оскаржувані постанови та докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 287 КАС України, суд, -
Позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія управління активами" до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович та гр. ОСОБА_1 , про скасування постанови від 06.08.2019 ВП 59737436- залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.