про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2020 року м. Житомир справа № 240/12561/20
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, в якому просить:
- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №1673324/НОМЕР_1 від 26,06,2020р., №1673320/НОМЕР_1 від 26.06.2020р.
- зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні від 12.06.2020р. №74 насумму 13940,28 грн в т.ч ПДВ 2323,38 грн, від 15.06.2020р. №71 на суму 6748,66 грн. в т.ч ПДВ 1124,78 грн.
Згідно частини 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно п. 5. ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як слідує з матеріалів справи, до копії позовної заяви для відповідача, ФОП ОСОБА_1 не долучено документів, які перечисленні у додатках до позову, оригінали яких знаходяться у позивача.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 зазначено відповідачем у позовній заяві - Державну фіскальну службу України.
Суд звертає увагу, що 06.03.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України. Згідно з пунктом 1 вказаної постанови уряду центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є Державна податкова служба України.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р, яке набрало законної сили 28.08.2019, Державною податковою службою України видано наказ від 28.08.2019 №36, згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України (ДПС) функцій і повноважень Державної фіскальної служби України (ДФС), що припиняється.
Таким чином, з 28.08.2019 Єдиний реєстр податкових накладних ведеться виключно Державною податковою службою України (ДПС України).
Позовні вимоги сформовані позивачем до ДФС України, а не ДПС України. Тобто, позивачем неправильно зазначено повне найменування сторони - відповідача.
Також, суд зазначає, що 14 грудня 2019 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів від 12.12.2019 р. № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок).
Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Як свідчить зміст оскаржуваних рішень, останні прийняті головою комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість, позивач просить скасувати рішення комісії ДФС України та зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- привести у відповідність позовну заяву: вимоги про визнання протиправним і скасування оскаржуваних рішень, з урахуванням найменування суб'єкта владних повноважень, який приймав ці рішення; та правильне найменування відповідачів у вступній частині позову, а також вимоги зобов'язального характеру до суб'єкта владних повноважень, до повноважень якого віднесено реєстрацію податкових накладних (ДПС України) - у прохальній частині;
- надання належним чином засвідчених документів, які перечисленні у додатках до позову (для відповідача).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова