(про відмову у повороті виконання судового рішення)
05 серпня 2020 року м. Житомир справа № 276/224/17
категорія 112030100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій і скасування рішення Міністерства оборони України щодо відмови нарахувати і виплатити йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням бойових обов'язків військової служби, оформлене протоколом від 27.03.2017 № 7, та зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати і виплатити йому, як інваліду 2 групи одноразову грошову допомогу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.
Справа слухалась судами неодноразово.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №276/224/17 від 10.04.2019 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №276/224/17 апеляційну скарга Міністерства оборони України задоволено, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасовано. Прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Міністерство оборони України звернулось до суду із заявою від 12.05.2020 №534 про поворот виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 03.06.2020 призначено заяву про поворот виконання судового рішення по адміністративній справі до розгляду в судовому засіданні.
Сторони та третя особа у судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання заяви повідомлені належним чином та вчасно.
10.06.2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відмову у задоволенні заяви про поворот виконнання рішення суду. В прохальній частині заяви позивач просить розгляд провести без його участі та участі його представника.
Представники відповідача та третьої особи причину неявки суду не повідомили.
За таких обставин суд вважає за можливе розгляд заяви здійснити в порядку письмового провадження.
Суд розглянувши заяву Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення дійшов наступних висновків.
Положеннями п.3, 4 частини 1 ст.380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч.7 ст.380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.5 ст.380 КАС України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Суд звертає увагу, що поворот виконання судового рішення є інститутом адміністративного судочинства, що спрямований на повернення стягнутих грошових сум на підставі рішення суду, що було скасоване.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст.381 КАС України.
Відповідно до ст.381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Поворот виконання рішення в таких випадках допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому ст.16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Отже, одноразова грошова допомога входить до додаткового грошового забезпечення у відносинах публічної служби, хоч і відноситься до разових платежів, при цьому має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами по справі Міністерством оборони України виплачено на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 275600,00 грн.
В матеріалах справи відсутні та заявником не надані відомості на підтвердження того, що скасовані рішення обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Крім того, суд наголошує, що спосіб повороту виконання судового рішення, зазначений у заяві, порушує право на мирне володіння майном, передбачене ст.1 Першого Протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України коштів.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва