Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 серпня 2020 р. Справа№200/2951/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А. за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 200/2951/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 09.10.2012 року йому обласною МСЕК м. Донецька була встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 60 % та третю групу інвалідності безстроково у зв'язку із професійним захворюванням. До 01.05.2014 року ОСОБА_1 перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Шахтарського міського відділення Донецької області. У зв'язку із припиненням здійснення своїх повноважень Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Шахтарського міського відділення Донецької області позивач був змушений звернутись із заявою про взяття на облік та виплату страхових виплат до Слов'янського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Донецької області за продовженням щомісячних страхових виплат. Позивач зазначає, що страхові виплати ним не отримувались з 01.09.2014 року по 30.11.2017 року. У зв'язку із чим ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати йому щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.09.2014 року по 30.11.2017 року та зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплатити йому заборгованість з щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 01.09.2014 року по 30.11.2017 року.
Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зазначає, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з м. Шахтарськ Донецької області. З 01.10.2014 року позивач перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, де отримував щомісячні страхові виплати у зв'язку із профзахворюванням, що отримане ним 01.09.2010 року та трудовим каліцтвом, що отримане ним 23.05.1987 року. Відповідач вказує на те, що під час перебування на обліку ОСОБА_1 сплачені страхові виплати за період з 01.06.2014 року по 31.07.2015 року. Виплати потерпілому ОСОБА_1 припинені відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області з 01.08.2015 року. Тому, на думку відповідача, позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Також додатково відповідач зазначає, що з 01.12.2017 року позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у Слов'янському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримує щомісячні страхові виплати.
Відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із цим позовом з тих підстав, що про невиплату на протязі певного строку страхових виплат позивачеві було відомо. Будь-яких заходів з приводу поновлення страхових виплат протягом шестимісячного строку, на думку відповідача, позивач не приймав. До суду звернувся лише 12.03.2020 року.
Підсумовуючи відповідач також зазначає про те, що заборгованість за минулий період буде виплачена з урахуванням вимог п. 4 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105-ХІV) після затвердження Кабінетом Міністрів України окремого порядку таких виплат, який станом на день подання відповідачем відзиву не прийнятий.
Щодо негайного виконання рішення суду відповідач зазначає, що такі платежі здійснюються з Державного бюджету України або позабюджетних державних Фондів. Фонд соціального страхування є некомерційною самоврядною організацією його кошти не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.
На підставі вищевикладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою від 23.03.2020 року Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі. Відстрочив позивачу сплату судового до ухвалення судового рішення по справі. Визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та, як наслідок, його поновив. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи судом вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.05.2020 року суд виніс ухвалу, якою вирішив проводити подальший розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 09-00 год 09.06.2020 року. Витребував у відповідача докази на підтвердження нарахування та виплати (або не нарахування та невиплати) ОСОБА_1 у період з 01.09.2014 року по 30.11.2017 року сум страхових виплат, а саме: Витяг із відомостей про нараховані та виплачені страхові виплати відповідно до програмного забезпечення "Реєстр потерпілих". Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з власної ініціативи.
Суд ухвалою від 09.06.2020 року відклав підготовче засідання по справі до 09-00 год 23.06.2020 року. Витребував у Криворізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області докази на підтвердження нарахування та виплати (або не нарахування та не виплати) ОСОБА_1 у період з 01.09.2014 року по 30.11.2017 року сум страхових виплат, а саме: Витяг із відомостей про нараховані та виплачені страхові виплати відповідно до програмного забезпечення «Реєстр потерпілих».
Суд виніс ухвалу 23.06.2020 року, якою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 09-00 год 22.07.2020 року.
Суд ухвалою від 22.07.2020 року залучив до участі у справі в якості другого відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області. Відклав судове засідання до 11-30 год 05.08.2020 року.
05.08.2020 року до судового засідання сторони не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниці відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-6).
Згідно з довідкою від 08.08.2017 року № НОМЕР_2 фактичне місце проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 (а.с. 7).
Довідкою обласної МСЕК серії 10 ААА № 137091 від 09.10.2012 року та довідкою до акту огляду обласної МСЕК серії 10 ААБ № 375429 від 09.10.2012 року підтверджено встановлення позивачу втрати професійної працездатності 60 відсотків у зв'язку із професійним захворюванням та встановлення третьої групи інвалідності (а.с. 8, 9).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач до 01.05.2014 року перебував на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Шахтарського міського відділення Донецької області (а.с. 1).
У період з 24.09.2014 року по 31.12.2015 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Криворізькому відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (а.с. 58).
03.08.2015 року постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 0407/22449/2244 припинені страхові щомісячні виплати ОСОБА_1 з 01.08.2015 року у зв'язку із скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи (а.с. 78).
Листом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області підтверджена виплата ОСОБА_1 в квітні 2015 року страхових виплат за період з червня по вересень 2014 року (а.с. 42).
30.11.2017 року позивач звернувся до Слов'янського відділення УВД ФСС України в Донецькій області із заявою про продовження йому раніше призначених страхових виплат. До заяви позивачем було додано довідку внутрішньо переміщеної особи № 0000291357 від 08.08.2017 року (а.с. 41).
Натомість, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Слов'янське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області не є юридичною особою та відноситься до відокремленого підрозділу юридичної особи - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яке і є належним відповідачем у справі.
Постановами Слов'янського ВУВД ФССУ в Донецькій області від 05.01.2018 року за №№ 0536/6524/6524.1/34, 0536/6524/6524/33 ОСОБА_1 продовжено раніше призначені страхові виплати з 01.12.2017 року безстроково (а.с. 39, 40).
У відповідь на звернення позивача від 28.02.2020 року Слов'янським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області повідомлено ОСОБА_1 про те, що страхові виплати, не одержані ним за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює такі соціальні виплати та будуть виплачені йому після визначення окремого порядку Кабінетом Міністрів України (а.с. 10).
Довідкою про доходи позивача, виданою Криворізьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області від 05.06.2020 року № 07/128 підтверджується факт нарахування та виплати позивачеві у квітні 2015 року заборгованості зі страхових виплат за період з червня 2014 року по вересень 2014 року, а також підтверджується факт не нарахування та не виплати позивачеві страхових виплат за період з 01.08.2015 року по 30.11.2015 року (а.с. 42, 58, 71).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Статтею 7 Закону № 1706-VII визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Як встановлено судом, саме у період з 01.08.2015 року по 30.11.2017 року позивачу не виплачуються страхові виплати із посиланням на норми підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють здійснення виплат внутрішньо переміщеним особам.
Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом № 1105-ХІV.
У відповідності до вимог ст. 46 Закону № 1105-ХІV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Суд зазначає, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, в силу положень статті 1 Закону № 1706-VII. Проте будь-яких положень щодо незастосування до внутрішньо переміщених осіб Закону № 1105-ХІV у собі не містить, а положення Закону № 1706-VII та Закону України "Про боротьбу з тероризмом" не містять вказівок про те, що ці закони є спеціальними по відношенню до Закону № 1105-ХІV.
Суд констатує, що Закон № 1706-VII та Закон України "Про боротьбу з тероризмом" не визначають жодної спеціальної підстави для припинення виплати особі будь-якого виду соціальної виплати, у тому числі і страхові виплати.
Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені саме Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді страхових виплат, суд вважає таким, що не мало ознак "законності". Тому, суд не бачить необхідним перевіряти дії фонду соціального страхування на предмет того чи переслідували вони легітимну мету: публічні або ж суспільні інтереси, а також чи було втручання у право на мирне володіння своїм майном пропорційним поставленій меті. Встановлення судом відсутності "законності втручання", тобто вчинення дії не у спосіб, що встановлений законом, є окремою підставою, яка вказує на те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Частиною 1 ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та обрати наступний спосіб захисту порушеного права позивача.
Під час розгляду справи судом встановлено, що припинення щомісячних страхових виплат з 01.08.2015 року було здійснено відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області шляхом винесення постанови № 0407/22449/2244 від 03.08.2015 року, яке не є юридичною особою. Тому вказана постанова підлягає скасуванню, а дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо припинення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.08.2015 року визнанню протиправними.
Проте оскільки позивач на час розгляду справи перебуває на обліку з 01.12.2017 року у Слов'янському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яке є відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області слід зобов'язати нарахувати та виплатити заборгованість з щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 за період з 01.08.2015 року по 30.11.2017 року.
Також суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачами спростовано твердження позивача про невиплату йому страхових сум за період з 01.09.2014 року по 31.07.2015 року, що підтверджено довідками про доходи позивача, наявними в матеріалах справи. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо строку звернення позивача з цим позовом, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-ХІV передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про виплату щомісячних страхових виплат, які призначені особі безстроково, при цьому, під час розгляду справи встановлено, що ці суми не отримані з вини управління та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції України, згідно ч.7 ст. 47 Закону № 1105-ХІV виплата щомісячних страхових виплат позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.
Приписами п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, дане рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення невиплачених за один місяць щомісячних страхових виплат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою від 23.03.2020 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення по цій справі.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 840, 80 грн у зв'язку із частковим задоволенням позову підлягає стягненню з позивача та двох відповідачів по 280, 27 грн з кожного відповідно на користь Державного бюджету України.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 382 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 41323962, місцезнаходження: 49020, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 93) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо припинення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.08.2015 року протиправними.
Скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 03.08.2015 року № 0407/22449/2244 «Про припинення щомісячної страхової виплати» ОСОБА_1 з 01.08.2015 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за період з 01.08.2015 року по 30.11.2017 року.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суми страхових виплат за один місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 280, 27 грн (двісті вісімдесят гривень двадцять сім копійок).
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 280, 27 грн (двісті вісімдесят гривень двадцять сім копійок).
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 280, 27 грн (двісті вісімдесят гривень двадцять сім копійок).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 7 серпня 2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб