Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
07 серпня 2020 р. Справа №200/7362/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши без повідомлення заінтересованих осіб заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, -
У серпні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - заявник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (далі - Виконком), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати п. 10 рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 252 від 21.07.2020 «Про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та продовження терміну дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя суб'єктами господарської діяльності»; - визнати протиправними і скасувати пункти 14 і 15 рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 252 від 21.07.2020 «Про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та продовження терміну дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя суб'єктами господарської діяльності» в частині здійснення в них посилань на додаток 13 до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 252 від 21.02.2020.
Також позивач подав заяву, якою просив до вирішення спору по суті та набрання відповідним рішенням суду законної сили забезпечити позовну заяву шляхом:
- зупинення дії пункту 10 рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №252 від 21.07.2020 ««Про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та продовження терміну дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя суб'єктами господарської діяльності» та пункту 14 цього рішення в частині зобов'язання Головного управління містобудування і архітектури міської ради підготувати листи-повідомлення з вимогою демонтувати встановлені рекламні конструкції у 10-денний термін з дня отримання листа-повідомлення згідно з переліком (додаток 13);
- заборони Виконавчому комітету Маріупольської міської ради, а також його відділам, департаментам, управлінням, у тому числі, але не обмежуючись - Головному управлінню містобудування і архітектури міської ради та/або будь-яким третім особам, які будить залучені Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та/або його відділам, департаментам, управлінням, у тому числі, але не обмежуючись - Головним управлінням містобудування і архітектури міської ради, вчиняти будь-які дії направлені на проведення демонтажу спеціальних засобів зовнішньої реклами, у кількості 39 шт. з розташуванням: 1. вул. А.Куїнджі, 51 (за схемою №1018); 2. вул. А.Куїнджі, 54 (за схемою №1019); 3. вул. А.Куїнджі, 58 (за схемою №1020); 4. вул. А.Куїнджі, 65 (за схемою №1021); 5. вул. А.Куїнджі, 80 (за схемою №1022); 6. вул. А.Куїнджі, 72 (за схемою №1023); 7. пр. Металургів, 67 (за схемою №1024); 8. пр. Металургів, 69 (за схемою №1025); 9. пр. Нахимова, 103 (за схемою №1026); 10. вул. А.Куїнджі, 88 (за схемою №1124); 11. пр. Миру/пр. Будівельників (за схемою №702); 12. пр. Миру/провулок Нахімова (за схемою №720); 13. пр. Миру, 87а (за схемою №721); 14. пр. Миру/пр. Металургів (за схемою №718); 15. пр. Миру/ вул. Леваневського (за схемою №696); 16. пр. Миру, 956 (район кафе «Варна») (за схемою №695); 17. пр. Миру/ вул. Осипенка (за схемою №693); 18. пр. Миру (район зупинки «Міськлікарня №3) (за схемою №690); 19. пр. Миру (район Міськлікарні №3) (за схемою №691); 20. пр. Миру (район пологового будинку Міськлікарні №3) (за схемою №692); 21. пр. Миру, 76/9 (ресторан «Фрегат») (за схемою №719); 22. пр. Миру, 82 (за схемою №694); 23. пр. Миру, 108 (за схемою №1016); 24. пр. Миру, 104 (за схемою №1015); 25. пр. Миру, 106-108 (за схемою №982); 26. пр. Миру, 111а (за схемою №1017); 27. пр. Миру, 98 (район крамниці «Бонжур») (за схемою №700); 28. пр. Миру, 94 (район крамниці «Галант») (за схемою №698); 29. пр. Миру/бул. Богдана Хмельницького (за схемою №699); 30. пр. Миру, 100 (район крамниці «Фасон») (за схемою №701); 31. пр. Миру (район Драмтеатру, напроти будинку №46) (за схемою №714); 32. пр. Миру (район Драмтеатру, напроти ресторану «Аристократ») (за схемою №715); 33. пр. Миру (район Драмтеатру, напроти будинку №62) (за схемою №716); 34. пр. Миру, 87а (район крамниці «Ліга Нова») (за схемою №689); 35. пр. Миру, 45 (за схемою №712); 36. пр. Миру, 42 (за схемою №713); 37. пр. Миру, 90 (за схемою №697); 38. вул. Аеродромна, 4а (за схемою №978); 39. вул. Аеродромна, 12 (за схемою 977).
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилається на те, що п. 10 рішення відповідача №252 від 21.07.2020 було вирішено: на підставі закінчення терміну дії дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами не продовжені у встановленому порядку або не переоформлені анулювати дозволи на розміщення засобів зовнішньої реклами, які було надано позивачу згідно з переліком (додаток №13). Пунктом 14 було зобов'язано головне управління містобудування і архітектури міської ради (ОСОБА_2) підготувати листи - повідомлення з вимогою демонтувати встановлені рекламні конструкції у 10 - денний термін з дня отримання листа - повідомлення згідно з переліком (додатки 13,14,15,16). Головному управлінню містобудування і архітектури міської ради (ОСОБА_2) демонтувати встановлені рекламні конструкції у разі невиконання вимог демонтувати встановлені рекламні конструкції у 10 - денний термін з дня отримання листа - повідомлення згідно з переліком (додатки 13,14,15,16) (п. 15 рішення відповідача №252 від 21.07.2020).
Згідно з додатком № 13 до оскаржуваного рішення відповідача були анулюванні дозволи на розміщення засобів зовнішньої реклами у загальній кількості 68 шт., серед яких є і дозволи (39 шт.) на підставі яких позивач має право на розміщення 39 рекламних конструкцій на території м. Маріуполя.
ФОП ОСОБА_1 вважає, що на цей час існують всі підстави, які свідчать про те, що анулювання наявних у позивача документів дозвільного характеру було вчинено відповідачем з підстав не передбачених діючим законодавством. Безпідставне і протиправне анулювання діючих дозволів, на думку позивача, обумовлюється встановленням відповідачем штучних перешкод у можливості виконання рішення суду прийнятого за наслідками розгляду справи № 905/514/19, яка перебувала в провадженні Господарського суду Донецької області. Посилається на те, що відповідач вийшов за межі наявних повноважень коли зобов'язав Головне управління містобудування і архітектури міської ради (демонтувати встановлені позивачем рекламні конструкції у разі невиконання останнього вимог демонтувати встановлені рекламні конструкції у 10-денний термін з дня отримання листа-повідомлення.
Заявник зазначає, що не вжиття заходу забезпечення позову може призведе до завдання позивачу суттєвих збитків. Посилається на те, що позивач, від неправомірних дій з боку посадових органів місцевої влади, вже отримав збитки у приблизному розмірі 2145780,00 грн обумовлених незаконним демонтажем 13 засобів зовнішньої реклами, які належать позивачу (справа №905/990/20).
Також зазначає, що зараз не можливо встановити особу, яка за наслідками укладеного з Виконкомом договору про виконання робіт з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами буде здійснювати демонтаж засобів зовнішньої реклами, які належать позивачу. Не вжиття заходів забезпечення позову призведе до: може призвести до суттєвих порушень прав та інтересів позивача; поглиблення наявних у позивача збитків завданих демонтажем засобів зовнішньої реклами, які йому належать; істотного ускладнення чи взагалі унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (внаслідок здійснення демонтажу 13 засобів зовнішньої реклами, вони були знищені, що обумовлює неможливість їх відновлення).
Крім того, заявник вказує, що у разі анулювання документу довільного характеру розповсюджувач зовнішньої реклами втрачає право на розміщення рекламних конструкцій у місцях наведених в дозволах. Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2020, за наслідками нового розгляду справи № 905/514/19 та виконання вказівок Верховного Суду викладених у поставі від 16.01.2020, позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Був визнаний укладеним договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів в редакції запропонованій позивачем. На цей час, йому стало відомо про те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020, було відкрите апеляційне справдження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2020. З огляду на те, що предметом договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних, укладання якого є предметом розгляду справи № 905/514/19, є розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, дозволи на розміщення яких були анулюванні відповідачем оскаржуваними рішенням, то це може призвести, до розвівання такого договору і до закриття провадження у справі №905/514/19 внаслідок відсутності предмету спору. Вважає, що незаконне анулювання позивачу документів дозвільного характеру має на меті вчинення перешкод у можливості подальшої реалізації рішення суду прийнятого за наслідками розгляду справи №905/514/19, тобто не дати позивачу можливості користуватися місцями розміщення рекламних конструкцій.
З огляду на викладене, ФОП ОСОБА_1 вважає, що невжиття такого виду забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача №252 від 21.07.2020, зокрема пункту 10 та пункту 14 рішення від 21.07.2020 в частині яка стосується прав та інтересів позивача, до вирішення спору по суті та набрання відповідного рішення суду законної сили, призведе до неможливості поновлення порушених та оспорюваних прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також, на думку позивача, маються очевидні ознаки, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, з огляду на те, що зобов'язати здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішнього можливо лише в судовому порядку; в органах місцевого самоврядування (їх виконавчих комітетів) не має повноважень на прийняття рішень з приводу проведення демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.
Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Пунктами 1,2 і 4 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Суд зазначає, що наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення відповідача, зокрема його рішень, у спірних правовідносинах.
Наведене заявником обґрунтування потребує з'ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи. Наведене, фактично, зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі № 905/144/17 залишене без змін рішення Господарського суду Донецької області від 27.03.2017, яким зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у кількості 10 одиниць, розташованих у місті Маріуполі за адресами: 1. Перехрестя пр. Будівельників та вул. 50 років СРСР - № за схемою 980; 2. пр. Леніна, 108- № за схемою 982; 3. пр. Леніна, 104 - № за схемою 1015; 4. пр. Леніна 108 - № за схемою 1016; 5. вул. Артема, 51 - № за схемою 1018; 6. вул. Артема, 54 - № за схемою 1019; 7. вул. Артема, 58 - № за схемою 1020; 8. вул. Артема, 80 - № за схемою 1022; 9. пр. Металургів, 67 - № за схемою 1024; 10.пр. Нахімова (район зупинки «Міськлікарня №3») - № за схемою 1027, після набрання цим рішенням законної сили на протязі 40 календарних днів.
Також постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 263/12570/18 залишена без задоволення апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 263/12570/18, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування приписи від 18 серпня 2018 року № 23 про усунення порушень порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, - залишене без змін.
У постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі № 263/12570/18 зазначено, що «фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з підстав, зокрема, наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 зроблено 01.09.2017, номер запису 22740060007011393. Отже, з цієї дати втратили чинність (вважаються анульованими, не дійсними) видані Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами розміром 3м. х 6м. терміном на п'ять років, зокрема: вул. Аеродромна, 12, номер за схемою 977, з 18.02.2014 до 18.02.2019; вул. Аеродромна, 4а, номер за схемою 978, з 18.02.2014 до 18.02.2019; перехрестя пр. Будівельників та вул. Матросова, номер за схемою 979, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Будівельників (напроти будинку № 143), номер за схемою 985, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Будівельників (напроти будинку № 145), номер за схемою 986, з 18.02.2014 до 18.02.2019; вул. Артема, 72, номер за схемою 1023, з 18.02.2014 до 18.02.2019; вул. Артема, 88, номер за схемою 1124, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Металургів, 59, номер за схемою 1025, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Нахімова, 103, номер за схемою 1026, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Нахімова (напроти будинку № 194 магазин «Зброя та захист»), номер за схемою 1028, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Нахімова (напроти будинку № 178), номер за схемою 1029, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Нахімова, 99, номер за схемою 1030, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Будівельників, 147а, номер за схемою 981, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 138, номер за схемою 983, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 138 (школа міліції), номер за схемою 984, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 147/234, номер за схемою 987, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 154, номер за схемою 988, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 158, номер за схемою 989, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 161, номер за схемою 990, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 163, номер за схемою 991, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 162, номер за схемою 992, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 177, номер за схемою 993, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Будівельників, 175, номер за схемою 994, з 19.02.2014 до 19.02.2019; пр. Леніна, 111а, номер за схемою 1017, з 19.02.2014 до 19.02.2019; бул. Артема, 65, номер за схемою 1021, з 19.02.2014 по 19.02.2019; перехрестя пр. Будівельників та вул. 50 років СРСР, номер за схемою 980, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Леніна, 108, номер за схемою 982, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Леніна, 104, номер за схемою 1015, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Леніна, 108, номер за схемою 1016, з 18.02.2014 до 18.02.2019; вул. Артема, 51, номер за схемою 1018, з 18.02.2014 до 18.02.2019; вул. Артема, 54, номер за схемою 1019, з 18.02.2014 до 18.02.2019; вул. Артема, 58, номер за схемою 1020, з 18.02.2014 до 18.02.2019; вул. Артема, 80, номер за схемою 1022, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Металургів, 67, номер за схемою 1024, з 18.02.2014 до 18.02.2019; пр. Нахімова (район зупинки «Міськлікарня № 3»), номер за схемою 1027, з 18.02.2014 до 18.02.2019.».
Отже, щодо дозволів на окремі спеціальні конструкції зовнішньої реклами, зокрема, номер за схемою 1023, 1025, 1026, 1124, 1016, 1015, 1017, 1018, 1019, 1020, 1021, 1022, 1024, 982, 978, 977, Першим апеляційним адміністративним судом наведені висновки, з якими ці дозволи втратили чинність (вважаються анульованими, не дійсними).
Ба більше, у позовній заяві ФОП ОСОБА_1 зазначає, що протягом 2013 - 2014 років відповідачем були продовжені терміни дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зокрема щодо зазначених у заяві про забезпечення позову 39 спеціальних засобів зовнішньої реклами. Проте, з наведених правових висновків суду Першого апеляційного адміністративного суду випливає, що з 01.09.2017 втратили чинність (вважаються анульованими, не дійсними) видані до вказаної дати ФОП ОСОБА_1 дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у зв'язку з наявністю запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 , зроблено 01.09.2017, номер запису 22740060007011393.
Тобто, у правовідносинах щодо чинності виданих ФОП ОСОБА_1 дозволів на розміщення зовнішньої реклами вже є судове рішення, яке набрало законної сили.
Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист реальних прав і законних інтересів позивача до ухвалення рішення у справі. Такі права можуть мати статус оспорюваних у межах відповідної адміністративної справи, а у випадку подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви - в межах публічно-правового спору, що має бути переданий на розгляд адміністративного суду. Але захист прав та інтересів особи в новій адміністративній справі, щодо яких в іншій адміністративній справі вже була надана оцінка судом не на користь такої особи, не відповідає меті застосування заходів забезпечення позову.
У спірних правовідносинах, правова оцінка щодо прав позивача на дозволи, що видані до 01.09.2017, уже була надана судом апеляційної інстанції в іншій справі, а тому вжиття заходів забезпечення позову щодо дозволів, що видані до 01.09.2017, у цій справі, фактично, матиме наслідком спростуванням вказаних правових висновків суду апеляційної інстанції відносно певних правовідносин, що суперечить принципу юридичної визначеності. При цьому, у позовній заяві й в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено жодного обґрунтування необхідності відступлення від висновків Першого апеляційного адміністративного суду, наведених у постанові від 30 березня 2020 року у справі № 263/12570/18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що задоволення заяви про забезпечення позову матиме наслідком не так саме захист реальних прав і законних інтересів позивача до ухвалення рішення у справі, як підтвердження спростованих у справі № 263/12570/18 справ позивача на дозволи, що видані до 01.09.2017.
Отже, на думку суду, зазначені обставини в їх сукупності свідчать про необґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 7 серпня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков