Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 липня 2020 р. Справа№200/3544/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А. за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення № 11 від 05.02.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення № 11 від 05.02.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги позивачки обґрунтовані тим, що вона, маючи достатньо пільгового стажу, звернулась 31.01.2020 року за призначенням пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. До заяви позивачкою були додані всі необхідні документи, проте документи, які містили печатку з символікою ДНР, не були прийняті відповідачем та повернуті позивачці.
За наслідком поданої заяви Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області своїм рішенням № 11 від 05.02.2020 року відмовило позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. У спірному рішенні відповідач не зарахував до пільгового та страхового стажу періодів роботи позивачки з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на підприємстві шахтоуправління «Донбас» з підстав не врахування довідки, виданої підприємством, яке розташоване на непідконтрольній українській владі території та у зв'язку із відсутністю наказу про проведення атестації робочих місць, а також періоду її роботи з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року у ТОВ «Енергокомплекс» з підстав знаходження підприємства в стадії ліквідації та ненадання підтверджуючої довідки про підтвердження наявного трудового стажу.
Вважаючи, що її трудової книжки достатньо для призначення їй пільгової пенсії за Списком № 2, а також вважаючи, що відповідач не мав права відмовляти їй в прийнятті документів з печаткою, на якій відображена символіка «ДНР» ОСОБА_1 , просить суд:
визнати протиправними дії відповідача в частині не зарахування їй до пільгового трудового стажу за Списком № 2 періоду її роботи з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на підприємстві шахтоуправління «Донбас» та періоду її роботи з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року на підприємстві ТОВ «Енергоімпекс», згідно записів у її трудовій книжці;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 11 від 05.02.2020 року про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно її заяви від 31.01.2020 року подану разом із додатками;
зобов'язати відповідача повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п.п.2 п. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового трудового стажу за Списком № 2 періоди її роботи з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на підприємстві шахтоуправління «Донбас» та періоду її роботи з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року на підприємстві ТОВ «Енергоімпекс», згідно з записами у трудовій книжці та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 80 від 15.11.2019 року та № 58/02 від 12.09.2019 року, наказу про атестацію робочих місць № 93 від 14.05.2010 року, особистої картки № 10233, копії наказу № 50 від 30.08.1994 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 68 від 20.04.1998 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 45 від 18.04.2003 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 102 від 18.04.2008 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», архівної довідки № 23-3010/3-67/40 від 04.10.2019 року, копії архівної довідки № 23-3009-67/40 від 04.10.2019 року, копії архівної довідки про заробітну плату за період з 1987 року по 1997 рік та з 1998 року по 2008 рік № 23-3010/6740 від 04.10.2019 року, копії наказу № 66 від 16.05.2005 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці».
Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивачка 31.01.2020 року звернулась до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за призначенням пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачка до заяви, поряд з іншим додала копію трудової книжки, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.09.20198 року № 58/02 та від 15.11.2019 року № 80, наказ про атестацію робочих місць № 93 від 14.05.2010 року.
Відповідач вказує на те, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 7 місяців 3 дні, стаж роботи при пільговому обчисленні за Списком № 2 за період з 14.05.2010 року по 25.05.2011 року згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 1 рік 1 місяць. Страховий стаж по довідці шахтоуправління «Донбас» за період з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року в пільговий стаж за Списком № 2 не зараховано, так як підприємство знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а саме в м. Донецьку.
Також відповідач зазначає, оскільки дочірнє підприємство збагачувальна фабрика «Антрацит» знаходиться в стані припинення, а ТОВ «Енергоімпекс» та філія «Збагачувальна фабрика « Антрацит ТОВ «Енергоімпекс» знаходяться в стадії ліквідації, тому періоди роботи позивачки з 01.01.1999 року по 31.08.2004 року, з 01.09.2004 року по 30.10.2004 року та з 01.11.2004 року по 15.12.2008 року не зараховані до її пільгового стажу з підстав не надання уточнюючих довідок підприємства та ліквідатора. На думку відповідача, позивачка згідно з наданими нею документами, матиме право на пенсію за віком тільки у 60 років. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою від 06.04.2020 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення № 11 від 05.02.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/3544/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/3544/20-а суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.06.2020 року суд вирішив проводити подальший розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 09 год 15 хв 01.07.2020 року. Витребував у Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області пояснення з приводу надання або ненадання зазначених позивачкою документів, а саме: особистої картки № 10233, копії наказу № 50 від 30.08.1994 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 68 від 20.04.1998 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 45 від 18.04.2003 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 102 від 18.04.2008 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», архівну довідку № 23-3010/3-67/40 від 04.10.2019 року, копії архівної довідки № 23-3009-67/40 від 04.10.2019 року, копії архівної довідки про заробітну плату за період з 1987 року по 1997 рік та з 1998 року по 2008 рік № 23-3010/6740 від 04.10.2019 року, копії наказу № 66 від 16.05.2005 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» до заяви про призначення пенсії від 31.01.2020 року. У разі надання позивачкою зазначених документів запропоновано відповідачу надати суду пояснення з приводу відмови в їх прийнятті.
Суд виніс ухвалу від 01.07.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09 год 15 хв 29.07.2020 року.
Сторони на судове засідання не з'явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_1 . Згідно з паспортними даними позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 59-61).
Позивачка має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 23.04.2018 року № 0000520730 (а.с. 58).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, позивачка 31.01.2020 року звернулась до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 365 за призначенням/перерахунком пенсії. До заяви, крім іншого, згідно розписці-повідомлення, позивачкою було додано: копію трудової книжки БТ -ІІ № 2305608, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 80 від 15.11.1999 року та № 58/02 від 12.09.2019 року, наказ про атестацію робочих місць № 93 від 14.05.2010 року (а.с. 80-82).
За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів 05.02.2020 року рішенням Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 11 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пільгової пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по Списку № 2. За інформацією спірного рішення страховий стаж роботи склав 30 років 7 місяців 3 дні. Згідно зазначеного рішення пільговий стаж складає 1 рік 1 місяць. Не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 позивачки періоди її роботи: з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року з підстав знаходження шахтоуправління «Донбас» на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та відсутності в індивідуальних відомостях про застраховану особу дати та номеру наказу про проведення атестації робочих місць; з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року з підстав необхідності підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній у зв'язку зі знаходженням ТОВ «Енергоімпекс» в стадії ліквідації (а.с. 9-10).
Відповідно до записів у трудовій книжці позивачки, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.47-52), у спірні періоди позивачка працювала:
з 01.01.1999 року по 17.01.2001 року на посаді апаратчика вуглезабезпечення 4 розряду на Державному підприємстві ОФ «Антрацит»;
з 17.01.2001 року по 26.09.2001 року на посаді машиніста збагачувального обладнання 3 розряду на Державному підприємстві ОФ «Антрацит;
з 26.09.2001 року по 31.08.2004 року на посаді апаратчика вуглезабезпечення 4 розряду на Державному підприємстві ОФ «Анетрацит»;
з 01.09.2004 року по 15.12.2008 року на посаді апаратчика вуглезабезпечення 4 розряду на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (з 01.11.2004 року створено філію «Збагачувальна фабрика «Антрацит» ТОВ «Енергоімпекс»;
з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на посаді машиніста конвеєра 2 розряду на Приватному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Донбас».
Наказом по ЦОФ «Совєтська» п.о. «Донецьквуглезбагачення» м. Макіївка - 45 № 50 від 30.08.1994 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» та наказом Державного підприємства ОФ «Антрацит» № 68 від 20.04.1998 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» затверджено перелік робочих місць, виробництв та посад з пільговим забезпеченням по Списку № 2 (а.с. 13). Згідно переліку до посад по Списку № 2, поряд з іншими, віднесено посаду машиніст конвеєру за пунктом № 1 (а.с. 13-16).
Також наказом від 18.04.2003 року № 45 Державного підприємства ОФ «Антрацит» «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» затверджено перелік робочих місць, виробництв та посад з пільговим забезпеченням по Списку № 2. Згідно переліку до посад по Списку № 2, поряд з іншими, віднесено посаду машиніст конвеєру за пунктом № 1 (а.с. 17-18).
Поряд з іншими наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» філія «Збагачувальна фабрика «Антрацит» від 18.04.2008 року № 102 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» затверджено перелік робочих місць, виробництв та посад з пільговим забезпеченням по Списку № 2 (а.с. 19-20).
Перелік професій, яким підтверджено право на пільгову пенсії за Списком № 2 також затверджений наказом Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосніковська» від 14.05.2010 року № 93 (а.с.29-38).
Як вбачається із архівної довідки від 04.10.2019 року № 23-3010/3-67/110 «Про перейменування підприємства» Державне підприємство збагачувальна фабрика «Антрацит» мало таку назву у період з 1996 року по 2004 року; у період з серпня 2004 року по березень 2011 року мало назву - Філія Збагачувальна фабрика « Антрацит» (а.с. 21).
В архівній довідці від 04.10.2019 року № 23-3010-67/110, крім іншого зазначено, що ОСОБА_2 згідно з документами, наданими на зберігання до архіву, працювала на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» філії «Збагачувальна фабрика Антрацит», зокрема, у період з 01.04.1998 року по 15.12.2008 року на посадах, що віднесені до Списку посад і професій № 2 (а.с. 22-24).
Із архівної довідки від 04.10.2019 року № 23-3010-67/110 вбачається, що згідно документів архівного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» філії «Збагачувальної фабрики «Антрацит» позивачка отримувала заробітну плату у період з 01.01.1987 року по 31.12.1997 року та у період з 01.01.1998 року по 31.12.2008 року (а.с. 25-27).
Довідкою № 80 від 15.11.2019 року, що видана ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» підтверджено період роботи позивачки з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на посаді машиніста конвеєру, що передбачена Списком № 2 розділом 2 підрозділом 2 код 2а на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 85).
Із витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» станом на 04.02.2020 року знаходиться в стані припинення (а.с. 83-84).
Також витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що «Збагачувальна фабрика «Антрацит» станом на 13.05.2020 року знаходиться з 28.09.2004 року в стані припинення (а.с. 86-89).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон № 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом Закон 1788).
Відповідно до положень п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
На підставі статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Вищевказана норма закону кореспондується із статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону :- жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Пунктами 4.2, 4.7 цього Порядку № 22-1 передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Також передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано до суду жодного належного та допустимого доказу того, що ним були використані наведенні вище повноваження для повної і об'єктивної перевірки наявності трудового стажу у позивача, який дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з частиною 1 - 2 статті 4 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупований території України» (із змінами) (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частиною 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі статтею 18 Закону № 1207-VII, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
На підставі статей 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», відповідно до яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizіdоu v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. , 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v., 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Також згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивачкою не надано належних документів в підтвердження її пільгового стажу роботи в спірні періоди часу та приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу позивачки, а тому позовні вимоги, з підстав, зазначених позивачем в їх обґрунтування, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, оскільки періоди роботи позивачки з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року на підприємстві ТОВ «Енергоімпекс» та період роботи позивачки з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на підприємстві шахтоуправління «Донбас» підтверджені відповідними і належними записами в її трудовій книжці, суд вважає за можливе прийняти до уваги перелічені вище довідки та накази роботодавців, в яких працювала позивачка у спірні періоди часу, та доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивачки.
Тому спірне рішення відповідача «Про відмову в призначенні пільгової пенсії» ОСОБА_1 , яке ґрунтується на не зарахуванні до пільгового стажу позивачки періодів її роботи з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року на підприємстві ТОВ «Енергоімпекс» та з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на підприємстві шахтоуправління «Донбас» є протиправним та підлягає скасуванню із зобов'язанням повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зарахувавши вищевказані періоди роботи до її пільгового стажу.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача врахувати при повторному розгляді заяви про призначення пенсії архівної довідки про заробітну плату за період з 1987 року по 1997 рік та з 1998 року по 2008 рік № 23-3010-67/40 від 04.10.2019 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно зі статтею 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 вказаного Порядку встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до пункту 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, що архівна довідка № 23-3010-67/40 від 04.10.2019 року видана архівним відділом адміністрації м. Макіївки на підставі Фонду № 874, особових рахунків по заробітній платі працівників за 1986-2008 року, табелів за №№ 133, 233, 166, 184, справи № 15 л.11, справи № 17 л. 13, справи № 19 л. 12, справи № 21 л. 9, справи № 24 л. 12, справи № 26 л. 14, справи № 29 л. 13, справи № 30 л. 19, справи № 32 л. 24, справи № 36 л. 11, справи № 38 л. 20, справи № 41 л. 18, справи № 43 л. 17, справи № 47 л. 18, справи № 41 л. 22, справи № 52 л. 20, справи № 54 л. 24, справи № 56 л. 25, справи № 60 л. 24, справи № 61 л. 26, справи № 64 л. 28, справи № 65 л. 27. Вказана довідка засвідчена підписом посадових осіб, скріплена печаткою підприємства.
Суд вважає за можливе прийняття цієї довідки до уваги і на тій підставі, що суми заробітної плати для обчислення пенсії за спірний період, відповідають даним, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відносно ОСОБА_1 (а.с.53-57).
Позивачка також просить суд зобов'язати відповідача врахувати при повторному розгляді її заяви про призначення пенсії довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 80 від 15.11.2019 року. Проте вказана довідка відсутня в матеріалах справи та у переліку документів, доданих до позовної заяви.
Проте оскільки спірні періоди повністю підтверджуються записами, які містяться у трудовій книжці позивачки, враховувати вказану довідку при повторному розгляді її заяви немає потреби.
З огляду на вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається із квитанції № 76 (а.с. 66) позивачка 02.03.2020 року сплатила суму судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Відповідно до положень частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору у розмірі 840, 80 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення № 11 від 05.02.2020 року та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 періоду роботи з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на шахтоуправлінні «Донбас» та періоду роботи з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс».
Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 11 від 05.02.2020 року «Про відмову в призначенні пільгової пенсії» ОСОБА_1 .
Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 31.01.2020 № 365 з урахуванням висновків суду, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 11.11.2013 року по 31.05.2014 року на шахтоуправлінні «Донбас» та періоду роботи з 01.01.1999 року по 15.12.2008 року на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» з урахуванням записів у її трудовій книжці серії БТ-ІІ № 2305608 від 21.03.1985 року та довідки № 58/02 від 12.09.2019 року, наказу «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» № 93 від 14.05.2010 року, особистої картки № 10233, копії наказу № 50 від 30.08.1994 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 68 від 20.04.1998 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 45 від 18.04.2003 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», копії наказу № 102 від 18.04.2008 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», архівної довідки № 23-3010/3-67/40 від 04.10.2019 року, копії архівної довідки № 23-3009-67/40 від 04.10.2019 року, копії архівної довідки про заробітну плату за період з 1987 року по 1997 рік та з 1998 року по 2008 рік № 23-3010-67/40 від 04.10.2019 року, копії наказу № 66 від 16.05.2005 року «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці».
Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.08.2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб