Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні доказів
07 серпня 2020 р. Справа №200/7139/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зеленова А.С.
за участю:
секретаря судового засідання Сєдих В.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Ковальова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про забезпечення доказів,
03 серпня 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просить суд витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області оригінали наказів від 15 травня 2020 року № 3159-СГ та від 15 травня 2020 року №3184-СГ, оригінали документів, які стали підставою для видачі спірних наказів (заяви осіб, котрі звертались до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області для отримання відповідних дозволів, оригінали доданих до заяв цими особами графічних матеріалів на земельні ділянки, документи, котрі посвідчують особи заявників, документи, котрі підтверджують наявність у заявників певного пільгового статусу) .
В обґрунтування заяви зазначає, що для підготовки позову, для доведення відсутності належного погодження наказів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з Лиманською міською радою Донецької області, для доведення відсутності у осіб, котрі отримали такі дозволи, статусу учасників антитерористичної операції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають потребу у доступі до оригіналів наказів ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 15 травня 2020 року № 3159-СГ та від 15 травня 2020 року №3184-СГ, оригіналів заяв осіб, котрі звертались до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області для отримання відповідних дозволів, до оригіналів доданих до заяв графічних матеріалів на земельні ділянки, документів, котрі посвідчують особи заявників, документів, котрі підтверджують наявність у заявників певного пільгового статусу.
Запитувані документи містять у собі персональні дані, відповідно до ст. ст. 10, 14 Закону України «Про захист персональних даних» використання персональних даних, їх поширення є можливим лише за згодою суб'єкта персональних даних або у випадках, визначених законом, І лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. ОСОБА_2 та Натальченко А.Ф. з об'єктивних причин не мають доступу до вказаної інформації, необхідної для підготовки позовної заяви.
Запитувані документи перебувають у розпорядженні Головного управління Держгео кадастру у Донецькій області (юридична адреса: б-р Машинобудівників, буд. 16, м. Краматорськ, Донецька область, поштовий індекс 84313). Належним способом забезпечення доказів заявниці вважають витребування судом документів з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Заявниці зобов'язуються подати до Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву не пізніше 10 днів з дня ухвалення судом процесуального рішення про забезпечення доказів.
Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи заяви про забезпечення доказів, зазначила, що дані документи необхідні для підготовки позовної заяви. Просила суд задовольнити заяву про забезпечення доказів.
Заявниця ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Представник ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у судовому засіданні заперечував проти задоволення даної заяви, оскільки не існує загрози для знищення витребуваних заявницями документів.
Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Стаття 80 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України, особи за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони потрібні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу у якої знаходяться докази.
Аналізуючи наведені положення КАС України суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Подана заявниками заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
Отже, зі змісту наведених норм встановлено, що в заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів.
Виходячи зі змісту поданої заяви та обставин, зазначених заявником в обґрунтування заяви, суд приходить до висновку про безпідставність заявленої заяви про забезпечення доказів, оскільки позивачем станом на момент розгляду даної заяви не наведено жодних обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про те, що надання вказаних доказів позивачем або витребування їх судом в межах розгляду позову позивача стане згодом неможливим або ускладненим.
Крім того, суд зазначає, що заявлені особами вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, оскільки обставини, які на його думку вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що він тривалий час не може отримати копії документів, а не того, що такі докази у майбутньому не вдасться отримати взагалі.
Суд зазначає, що відповідно до статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, заявник при звернені до суду з позовною заявою має право надати суду клопотання про витребування доказів, у разі неможливості їх отримати самостійно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про забезпечення доказів про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 79, 80, 114-117, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду або через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 07 серпня 2020 року.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином"
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов