Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 серпня 2020 р. Справа№200/4299/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії,
09 липня 2020 року адвокат Жидких Ольга Вікторівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про стягнення з Головного управління ДПС у Донецькій області судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року позов задоволено частково.
До розгляду справи по суті позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору, а також витрат на правничу допомогу. При цьому, зазначено, що докази понесених витрат будуть надані додатково.
Згідно ч.ч.3, 4, 5 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
У судове засідання призначене на 06 серпня 2020 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать підтвердження, що містяться в матеріалах справи.
Заперечень від відповідача, а також заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Суд визнав за можливе розглянути питання про розподіл судових витрат в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Право на правову допомогу гарантоване статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення змісту якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013. У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що з метою надання позивачу професійної правничої допомоги між Жидких Ольгою Вікторівною та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.04.2020 б/н. Предметом договору є надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених договором. Факт завершення надання юридичної допомоги клієнту оформляється актом приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до Протоколу погодження розміру гонорару (винагороди) за надання правової (правничої) допомоги, сторони погодили, що виплата гонорару (винагороди) авансом здійснюється в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп.
Крім того, позивачем на підтвердження виконання умов договору надані: акт наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 10 квітня 2020 року, в якому засвідчено, що послуги надані на загальну суму 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп.; витяг з книги обліку доходів і витрат , яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
На підтвердження оплати юридичних послуг у сумі 1800,00 грн. позивачем надано довідку №1003941 від 15.04.2020.
Також в матеріалах справи містяться копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №1063 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВВ №1003941.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.5, 6, 7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує, що відповідачем на виконання вимог ч.7 ст. 134 КАС України клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надано, отже суд вважає розмір заявлених витрат таким, що відповідає критерію співмірності та розумності, відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також складності справи.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 1800,00 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постановити додаткове судове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, 59) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кошкош