Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 серпня 2020 р. Справа№120/207/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) з правової роботи - начальника групи правового забезпечення підполковника юстиції Лещенка Миколи Юрійовича про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 разом з іншими двома позивачами звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) з правової роботи - начальника групи правового забезпечення підполковника юстиції Лещенка Миколи Юрійовича про визнання дій відповідача протиправними.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 виділено в окреме провадження.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року та 12 травня 2020 року витребувано докази у справі. Крім того, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року відмовлено відповідачеві у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Усі докази у справі надано лише 24 липня 2020 року.
17 червня 2020 року на виконання ухвали суду представником позивача подано заяву, в якій викладено позовні вимоги, заявлені саме ОСОБА_1 до відповідача: про визнання протиправними дій помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) з правової роботи - начальника групи правового забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_2 з копіювання та розповсюдження відомостей, які становлять службову та конфіденційну інформацію, а саме персональні дані майора ОСОБА_1 (П-005629), офіцера (оперуповноваженого) другого сектору міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Маріуполь) оперативно-розшукового управління, шляхом направлення на адресу військового прокурора Маріупольського гарнізону майора юстиції Олександра Гладія листа від 26 червня 2019 року із розрахунком утримання грошового забезпечення за червень 2018 року, витягів з наказів начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 26 червня 2018 року № 162-ос, від 19 червня 2018 року №155-ос, від 21 червня 2018 року №158-ос, вхідної телеграми від військової частини НОМЕР_2 (електронна пошта Державної прикордонної служби України) від 27 червня 2018 року № 6460.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що дії відповідача з копіювання та розповсюдження відомостей є протиправними, оскільки такі відомості, по-перше, становлять службову та конфіденційну інформацію, а також містять персональні дані позивача, по-друге, поширені без згоди позивача.
25 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в позові з тих підстав, що витяг з наказу від 19 червня 2018 року № 155-ОС, який було направлено військовому прокурору, не містить конфіденційної інформації або інших персональних даних позивача. Крім того, відповідач звертає увагу, що надіслання цього витягу обумовлено інтересами національної безпеки та економічного добробуту, захистом майнових інтересів держави в особі Донецького прикордонного загону, а позивачем надано згоду на обробку персональних даних.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року відмовлено відповідачеві у задоволенні клопотання про заміну неналежного відповідача.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
21 травня 2018 року на підставі наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України № 155-ос (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «а» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (у зв'язку з закінченням строку контракту).
26 червня 2019 року відповідачем на адресу військового прокурора Маріупольського гарнізону майора юстиції Олександра Гладія направлено лист щодо вжиття заходів з організації представлення інтересів військової частини в суді з питань стягнення заборгованості за несвоєчасний розрахунок при звільненні з іншого позивача у справі, з якої виділена в окреме провадження ця справа.
До цього листа було долучено розрахунок утримання грошового забезпечення іншого позивача за червень 2018 року; витяги з наказів начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 червня 2018 року №155-ос, від 21 червня 2018 року №158-ос, від 26 червня 2018 року № 162-ос, вхідна телеграма від військової частини НОМЕР_2 (електронна пошта Державної прикордонної служби України) від 27 червня 2018 року № 6460.
Із цих документів відомості щодо позивача в цій справі - ОСОБА_1 містить лише витяг з наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 червня 2018 року №155-ос. Інші документи стосуються інших осіб.
У пункті 3 витягу із наказу від 19 червня 2018 року №155-ос зазначено наступні відомості щодо ОСОБА_1 : ФІП, підстава звільнення, дані про вислугу років, щодо щорічної відпустки та допомоги про оздоровлення, а також прийнято рішення про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, про відрахування із грошового забезпечення використаної відпустки, про преміювання та про виплату винагороди.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 11 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до статті 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону № 2657-XII).
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (частини перша, друга статті 21 Закону № 2657-XII).
Реченням 2 частини другої статті 11 Закон № 2657-XII конкретизовано, що до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Реченням другим абзацу 1 пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року № 5-зп доповнено, що до конфіденційної інформації належать також такі свідчення про особу як майновий стан та інші персональні дані.
З огляду на ці норми судом встановлено, що витяг із наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 червня 2018 року № 155-ОС містить відомості про фізичну особу (персональні дані) та про майновий стан позивача - конфіденційну інформацію.
Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) встановлено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.
Згідно з реченням першим частини другої статті 9 Закону № 2939-VI документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування».
Пунктом 78 віднесено до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07 липня 2011 року № 501, відомості про персональні дані: назва посади, прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, адреса реєстрації та проживання співробітника оперативного підрозділу Державної прикордонної служби України (за сукупністю всіх показників).
Враховуючи, що у витязі із наказу від 19 червня 2018 року № 155-ОС відсутні такі персональні дані позивача як дата народження, адреса реєстрації та проживання, суд дійшов висновку про відсутність сукупності всіх показників. Крім того, вказаному наказу не присвоєно гриф «для службового користування», а тому підстав для висновку про те, що витяг із наказу від 19 червня 2018 року № 155-ОС містить службову інформацію, немає.
За приписами частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
З наведеною нормою кореспондуються положення речення першого частини другої статті 11 Закону № 2657-XII.
Листом від 15 квітня 2020 року, надісланого Маріупольським об'єднаним міським військовим комісаріатом, на обліку якого перебуває позивач, підтверджується, що згода на обробку персональних даних відсутня в особовій справі ОСОБА_1 .
При направленні відповідачем військовому прокурору витягу із наказу від 19 червня 2018 року № 155-ОС здійснено копіювання та розповсюдження документу, що містить конфіденційну інформацію стосовно позивача. Такі дії відповідача суд оцінює як поширення інформації.
Такі дії не можуть бути обґрунтовані інтересами національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, оскільки конфіденційна інформація про ОСОБА_1 поширена без його згоди при вжитті заходів, які його не стосувалися; необхідність у поширінні цієї інформації взагалі відсутня.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: про визнання протиправними дій помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) з правової роботи - начальника групи правового забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_2 з копіювання та розповсюдження відомостей, які становлять конфіденційну інформацію, а саме персональні дані майора ОСОБА_1 (П-005629), офіцера (оперуповноваженого) другого сектору міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Маріуполь) оперативно-розшукового управління, шляхом направлення на адресу військового прокурора Маріупольського гарнізону майора юстиції Олександра Гладія витягу з наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 червня 2018 року №155-ос. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
На день прийняття рішення підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 243-246, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) з правової роботи - начальника групи правового забезпечення підполковника юстиції Лещенка Миколи Юрійовича про визнання дій протиправними задовольнити частково.
Визнати протиправними дії помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) з правової роботи - начальника групи правового забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_2 з копіювання та розповсюдження відомостей, які становлять конфіденційну інформацію, а саме персональні дані майора ОСОБА_1 (П-005629), офіцера (оперуповноваженого) другого сектору міжрайонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Маріуполь) оперативно-розшукового управління, шляхом направлення на адресу військового прокурора Маріупольського гарнізону майора юстиції Олександра Гладія витягу з наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 червня 2018 року №155-ос.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 07 серпня 2020 року.
Суддя Ю.М. Льговська