30 липня 2020 року 11:44 ЛуцькСправа № 140/2007/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко І.П.,
представників позивача Бурди Д.П., Красуна В.В., Сафулька С.Ф.,
представників відповідача Сахмана П.В., Іванського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень,
Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ДП «ЛРЗ «Мотор», позивач) звернулося із позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс великих платників податків ДПС, відповідач) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2019 року №0001424813, №0001454813 та №0001484813.
Позовні вимоги щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2019 року №0001424813 та №0001454813 обґрунтовані тим, що акт перевірки не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання ДП «ЛРЗ «Мотор» чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності і які є доведеними у встановленому порядку.
Вироків суду відносно названих контрагентів позивача, які набрали законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано. А сам по собі факт порушення кримінальної справи, у яких згадуються такі контрагенти, не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
Враховуючи викладене, на думку позивача, операції з контрагентами ДП «ЛРЗ «Мотор» мали реальний характер, що підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та рішеннями судів, які набрали законної сили, а висновок податкового органу щодо неправомірне віднесення до складу собівартості реалізованої продукції року витрати на загальну суму 46 774 922 грн., є безпідставними та надуманими.
Крім того, позивач зазначає, що в результаті переговорів між профспілкою ДП «ЛРЗ «Мотор», Радою трудового колективу та адміністрацією підприємства, у І кварталі 2017 року було прийнято рішення про резервування 196 000 тис. грн. на виплату премій за своєчасну поставку продукції на експорт, досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 2018 році, премій з нагоди свят та премій за виконання основних показників преміювання у місяцях 2018 року. Дане рішення закріплено протоколом спільного засідання профспілкового комітету, РТК та адміністрації підприємства від 27 березня 2017 року
ДП «ЛРЗ «Мотор» стверджує, що створення забезпечень виконання зобов'язань, у повній відповідності до ПСБО 11 та Наказу/Інструкції Міністерства фінансів від 30 листопада 1999 № 291 обмежень по створенню яких чинним законодавством не встановлено, та їх використання згідно з планом, дозволило підприємству зберегти свій трудовий і кадровий потенціал, виконати договори з ПС ЗС України, Державне оборонне замовлення та контракти з інозамовниками, збільшити обсяги виробництва та розміри сплати податків і платежів до державного бюджету, стати одним з кращих підприємств ДК «Укроборонпром» і створити умови щоб ПС ЗС України мали можливість збільшити обсяги замовлень.
Крім того зазначає, що при наданні послуг з ремонту авіаційної техніки згідно умов договорів та відповідно до технологічних процесів, у підприємства виникає необхідність з використання спеціального інструменту та спеціального оснащення.
Фактично дані забезпечення створені за результатами подій, що відбулись, а саме: використання спец, інструменту та спец, оснащення в процесі ремонту авіаційної техніки за договорами і контрактами, які фактично укладені, виконуються і будуть реалізовані у найближчі періоди.
В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2019 №0001484813, позивач зазначає, що в звіті про контрольовані операції за 2015 рік позивачем відображено контрольовані операцію з фірмою Arcontec Ltd. (Швейцарія) на придбання оптичного профілешліфувального верстату з числовим програмним керуванням типу згідно контракту №353 DPI/14 на загальну суму 12 372 018 грн. з врахуванням попередньо здійснених авансових платежів в євро.
Станом на дату поставки за верстат вже було сплачено 399 060,00 євро, що у гривнях за курсами, встановленими Національного банку України у відповідні дні сплати в загальній сумі становить 11 033 458,74 грн., що й відображено в бухгалтерському обліку підприємства, згідно з вимогами пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів». Отже, на дату поставки залишок по оплаті становив 44 340,00 євро, що по курсу Національного банку України на 03 березня 2015 року становило 1 338 558,98 грн. В свою чергу верстат оприбутковано на підприємстві на загальну суму 12 372 017,72 грн. з врахуванням авансових платежів та залишку по оплаті.
В звіті про контрольовані операції за 2016 рік позивачем відображено контрольовані операції по придбанню ДП «ЛРЗ «Мотор» у Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) запасних частин (лопаток робочих ТВТ 99.04.02.790-01, блоків соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030, блоку ТВТ 99.04.80.030-1) згідно контракту № 415 DPI/16 на загальну суму 11 360 340 грн. з врахуванням зміни ціни товару.
Зокрема, позивач вказує, що в ході прийняття поставленого товару при проведенні внутрішнього контролю були виявлені дефекти по товару лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук на 248 850,00 доларів США, у зв'язку із чим 05 грудня 2016 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» та фірмою Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) укладено додаткову угоду №4 до Контракту № 415DPI/16 згідно пункту 1 якої сторони досягли згоди щодо зменшення ціни на лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук, які були отримані позивачем 09 вересня 2016 року до 2 616,22 доларів США за 1 штуку.
Таким чином вартість отриманого 09 вересня 2016 позивачем товару - лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук становить не 248 850,00 доларів США, а 235 459,80 доларів США.
При цьому, позивач зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки загальну суму контрольованих операції в розмірі 11 717 025 грн. не врахував наданих позивачем документів щодо зменшення ціни за одиницю товару «лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01», що, відповідно мало наслідком і зменшення загальної вартості операції з поставки цього товару.
Крім того, в 2017 році позивач виконував роботи з капітального ремонту авіаційних двигунів у кількості 9 штук для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) за посередництвом комісіонера ДК «Укрспецекспорт» за договором комісії від 20 березня 2015 року №USE-20.2-26-fl/K-15/380DKE/15.
Позивач вказує, що на виконання робіт по кожному з актів попередньо отримував авансові платежі в доларах США, які відображав в бухгалтерському обліку по курсу, встановленому на день їх отримання
На думку позивача, висновку про здійснення в 2017 році контрольованих операцій з компанією «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) на суму 220 494 020 грн. (абз. 2 сторінки 1036 Акту) та про невідображення в звіті контрольованої операції в сумі 1 508 912 грн. (абз. 4 стор. 3 листа від 05 березня 2019 року), відповідач дійшов безпідставно, без будь-якого обґрунтування і наведення аналізу первинних документів та документів бухгалтерського обліку та не врахувавши отримання авансових платежів, їх послідовності та відповідних комісійних виплат.
Враховуючи вищевказане, просить суд задовольнити позов.
У відзиві на позовну заяву від 17 липня 2019 року, який надійшов до суду 22 липня 2019 року (арк. спр. 77-87 том 17) відповідач позовних вимог не визнав та зазначав, що згідно пункту 14 ПСБО 11 «Зобов'язання» встановлено, що забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена.
Враховуючи вищезазначене, на думку відповідача, забезпечення на витрату винагород, допомог та премій, а також забезпечення на витрат з використання спецінструменту в процесі ремонту авіаційної техніки, що були створені під можливість їх нарахування у наступних періодах за події, які фактично не відбулися, не відповідає критерію визначення забезпечень, відповідно до пункту 14 ПСБО.
Згідно пункту 18 ПСБО 11, залишок забезпечення переглядається, на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
Також відповідач посилається на частини 2 статті 75 Господарського кодексу України, відповідно до якої основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів та зазначає, що відповідно суми на виплати винагород, допомог, премій співробітникам повинні бути передбачені та затверджені у фінансовому плані підприємства на відповідний період.
Крім того, щодо ризикових контрагентів, відповідач вказує, що в ході проведення планової документальної виїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» враховано висновки попередніх актів позапланових перевірок, а саме: від 17 січня 2018 року №9/28-10-48-09-16/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 13 лютого 2018 року №0001294809 №0001324809 та №0001334809, які є предметом розгляду судової справи №140/2249/18; від 20 березня 2018 року №36/28-10-48-12/08029701 за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 16 квітня 2018 року №0003384812, №0003374812, №0003364812 та №0003394812, які є предметом розгляду судової справи №140/2401/18; від 18 січня 2018 року №11/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 14 лютого 2018 року №0001374812 та №0001364812, які є предметом розгляду судової справи №0340/1814/18; від 19 квітня 2018 року №55/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 15 травня 2018 року №0004184812 та №0004204812, які є предметом розгляду судової справи №140/2565/18; від 26 квітня 2018 року №57/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 23 травня 2018 року №0004474812 та №0004534812, які є предметом розгляду судової справи №140/2776/18; від 17 травня 2018 року №69/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 11 червня 2018 року №0005054812, №0005074812, які станом на день складення акту ДП «ЛРЗ «Мотор» в судовому порядку не оскаржуються; від 14 червня 2018 року № 90/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 06 липня 2018 року №0005554812, №0005564812, №0005574812 які станом на день складення акту ДП «ЛРЗ «Мотор» в судовому порядку не оскаржуються; від 15 червня 2018 року №95/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 13 липня 2018 року №0006324812, №0006334812, які станом на день складення акту ДП «ЛРЗ «Мотор» в судовому порядку не оскаржуються; від 29 листопада 2017 року №320/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 08 грудня 2017 року №00145544812, №0014604812, які є предметом розгляду судової справи; від 04 січня 2018 року №3/28-10-48-12/08029701, за результатами якого винесені податкові повідомлення - рішення від 01 лютого 2018 року №0000994812, №0001004812.
Одночасно відповідач зазначає, що в ході проведення виїзної планової перевірки проведено аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено по контрагентах позивача, описаних у вищезазначених актах перевірок, судами винесено ряд ухвал за ознаками кримінального правопорушення (ухвала Луцького міськрайонного суду від 12 вересня 2018 року по справі №161/14173/18, ухвала Луцького міськрайонного суду від 24 липня 2017 року по справі №161/10913/17, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року по справі №761/1690316-к).
Викладені обставини в своїй сукупності, на думку відповідача, вказують на те, що господарські операції між ДП «ЛРЗ «Мотор» та такими контрагентами фактично не відбулися.
В обґрунтування правомірності податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0001484813, відповідач зазначає, що Офісом великих платників ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «ЛРЗ «Мотор» з питань дотримання пункту 39. статті 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку із неподанням звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за наслідками якої складено акт №2226/28-06-42/08029701від 15 липня 2015 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 01 серпня 2016 року №0000624200.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року (справа №803/1779/16) визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01 серпня 2016 року №0000624200.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року вищезазначену постанову скасовано та відмовлено позивачу у задоволені позову.
У свою чергу, актом встановлено порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України щодо не відображення звітах про контрольовані операції всього 3 702 024,00 грн., в тому числі за звітний період 2015 рік операцій з нерезидентом Arcontec AG (Швейцарія) в сумі 1 013 572,00 грн., в звіті про контрольовані операції за звітний період 2016 рік операцій з нерезидентом Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) в сумі 356 685,00 грн, в звіті про контрольовані операції за звітний період 2017 рік операцій з нерезидентом «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) в сумі 2 3331 767,00 грн.
Враховуючи зазначене, відповідач просить суд залишити позовну заяву ДП «ЛРЗ «Мотор» без задоволення.
У відповіді на відзив від 29 липня 2019 року (арк. спр. 104-110 том 17), позивач зазначає, що у відзиві не наведено жодного нового аргументу та доводу на спростування доводів позовної заяви, а лише механічно відтворено окремі сторінки акту оскаржуваної податкової перевірки.
Крім того, відповідач вказує, що первинними документами, на підставі яких в бухгалтерському обліку відображаються операції із створення резервів на забезпечення виконання зобов'язань по виплаті винагород, допомог, премій, на забезпечення виконання зобов'язань на витрати з використання спецінструменту в процесі ремонту авіаційної техніки, та на створення наступних забезпечень виконання зобов'язань: з виплати премій за своєчасну поставку продукції на експорт, досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у кварталах 2018 року, премії з нагоди свят та премій за виконання основних показників преміювання у місяцях 2018 році, є накази директора підприємства, про що також зазначено в акті перевірки, які містять всі необхідні реквізити, , та підписані директором, до повноважень якого належить складання та підписання в межах своїх повноважень адміністративно-розпорядчих документів підприємства.
При цьому, у відповідача відсутні будь-які судові рішення щодо визнання судом недійсними вказаних первинних документів (розпорядчих документів) щодо зазначених операцій, а актом перевірки таких фактів також не зафіксовано.
Щодо доводів відзиву з приводу ризикованих контрагентів, зокрема ТОВ «Авіа- Комплект», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Геосат Плюс», ТОВ «Компанія «Промтехмаркет», ПНВП «Юпітер», ПП «Антей» ТОВ «Імпера Груп», ТОВ «НТЦ «Варіатор», ТОВ «ДЗСО», ТОВ «Інтер Авіа Інвест», ТОВ НВК «ВК Система» зазначає, що законністі декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за відповідний період, є предметами судового оскарження в інших судових справах, висновки щодо встановлених обставин у яких є преюдиційними щодо таких контрагентів, детальний опис обставин господарських операцій з вищевказаними контрагентами викладений в позовній заяві та підтверджений первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, долучених до позовної заяви, включаючи судові рішення, які вступили в закону силу.
Крім того, позивач зазначає, що відзив не містить заперечень щодо наведених у позовній заяві обставин та правових підстав позову про те, в графі 4 Звіту про контрольовані операції за 2015 рік контрольовані операції з фірмою Arcontec Ltd. (Швейцарія) на придбання оптичного профілешліфувального верстату з числовим програмним керуванням типу згідно контракту №353 DPI/14 на загальну суму 12 372 018 грн. відображені з врахуванням попередньо здійснених авансових платежів в євро. В звіті про контрольовані операції за 2016 рік відображено контрольовані операції по придбанню ДП «ЛРЗ «Мотор» у Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) запасних частин (лопаток робочих ТВТ 99.04.02.790-01, блоків соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030, блоку ТВТ 99.04.80.030-1) згідно контракту №415 DPI/16 на загальну суму 11360 340 грн. з врахуванням зміни ціни товару. В звіті про контрольовані операції за 2017 рік відображено операції по виконанню робіт з капітального ремонту авіаційних двигунів для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) згідно договору комісії № USE-20.2-26-,H/K-15/380DKE/15 від 20 березня 2015 року на загальну суму 218 162 253 грн., з врахуванням попередньо отриманих Позивачем авансових платежів в доларах США.
Покликання відповідача на постанову Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі №803/1779/16, на думку позивача, не заслуговують на увагу, оскільки в даній справі встановленню підлягав не власне обсяг такої господарської операції, а та обставина, чи взагалі така господарська операціє є контрольованою з огляду на те, що Швейцарія з 16 вересня 2018 року була виключена з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктів 39.2.1.2, 39.2.1. пункту 39.2 статті 39 ПК України.
Клопотанням про приєднання до матеріалів справи копій судових рішень від 29 липня 2019 року (арк сп. 112-113 том 17) та клопотанням про приєднання до матеріалів справи копій документів від 04 жовтня 2019 року (акр. спр. 182-183 том 17) позивач додатково надав суду копії судових рішень у справах №140/893/19, №140/2565/18, 140/1296/19, №140/2776/18, №140/22819, №140/2401/18 предметом розгляду яких були податкові повідомлення - рішення, винесені на підставі попередніх актів позапланових перевірок, висновки яких, у тому числі, слугували підставою для винесення оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року № 0001454813.
Крім того, в клопотанні про приєднання до матеріалів справи копій документів від 04 жовтня 2019 року (акр. спр. 182-183 том 17) позивач повідомив суд, що 13 вересня 2019 року між адвокатом Сафульком С.Ф. т ТзОВ «Магма» укладено договір №09/13 про проведення економічної експертизи наступного питання: Чи підтверджуються документально та нормативно висновки акту №28/28-10-48-13/08029701 від 06 лютого 2019 року Офісу великих платників Державної фіскальної служби «Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» (ЄДРПОУ 08029701), з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного за період з з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, з урахуванням листа Офісу великих платників податків ДФС «Про надання відповіді на заперечення» від 05 березня 2019 року №11215/10/28-10-48-13 про заниження податку на прибуток на загальну суму 21 201 310 грн. та завищення податку на прибуток на загальну суму 10 387 461 грн., про заниження суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року на загальну суму 68 938 200 грн., та про завищення частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями на загальну суму 39 598 880 грн. (арк. спр. 184-188 том 17)
Клопотанням від 13 лютого 2020 року представники позивача долучили до матеріалів справи висновок експерта №7-1 від 15 грудня 2019 року, за результатами проведення експертизи ДП «ЛРЗ «Мотор» та копії документів, які були використані під час проведення експертизи та які відсутні у матеріалах справи, у тому числі копії первинних документів по взаємовідносинах ДП «ЛРЗ «Мотор» із ТОВ «НВП «Форсаж плюс», ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Імпера Груп» та ТОВ «Інтер Авіа Інвест» (арк.спр. 2-68 зворот том 18 ).
В додаткових поясненнях від 14 квітня 2020 року, які надійшли до суду 21 квітня 2020 року (арк.спр.227-231 зворот том 20 ) Офіс великих платників податків ДПС додатково зазначає, що станом на 01 жовтня 2018 року залишок невідкоригованого резерву створеного на виконання зобов'язань: витрат з використання спецінструменту в процесі ремонту авіаційної техніки становить 12 508 349,29 грн. В обліку підприємства враховуються гарантійні забезпечення витрат з використання спецінструменту. Сума таких забезпечень склала станом на 31 грудня 2016 - 22 321 123,69 грн., станом на 30 вересня 2018 року - 12 508 349,29 грн. Створення таких забезпечень, на думку відповідача, не відповідає критеріям визнання П(С)БО 11, оскільки зазначене забезпечення було створено у минулих періодах та протягом наступних періодів проводиться його коригування на суми фактично списаної вартості спецінструменту.
Враховуючи вищевказане, відповідач зазначає, що забезпечення на витрат з використання спецінструменту в процесі ремонту авіаційної техніки, що були створені під можливість їх нарахування у наступних періодах за події, які фактично не відбувались, не відповідає критерію визнання забезпечень відповідно до п. 14 П(С)БО.
Крім того, Офіс великих платників податків ДПС звертає увагу суду, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинькій області відповідно до пункту 2.3.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Західного офісу Держаудитслужби на II квартал 2017 року проведено державний фінансовий аудит ДП «ЛРЗ «Мотор» за період з 02 грудня 2015 року по 01 травня 2017 року та в ході аудиту встановлено, що забезпечення, на виплату винагород, допомог та премій на загальну СУМУ 270 924,4 тис.грн. та з виконання зобов'язань на витрати з використання спецінструменту на загальну суму 22321,1 тис.грн., що були створені під; можливість їх нарахування у наступних періодах за події, які фактично не відбулись, не відповідає критерію визнання забезпечень відповідно до 11.14 ПСБО, а відтак два контролюючі органи дійшли одного і того самого висновку по одному і тому самому питанні.
Також відповідач наголошує, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року по справі №0340/1814/18 за адміністративним позовом ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Офісу великих платників податків ДПС щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 14 лютого 2018 року №0001374812, №0001354812, апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС було задоволено та скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року.
З урахуванням зазначеного, Офіс великих платників податків ДПС просить суд залишити позовну заяву ДП «ЛРЗ «Мотор» без задоволення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (арк.спр. 1 том 1).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження. (арк. спр. 166 том 17)
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року провадження в адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовими рішеннями Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/893/19 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників Державної фіскальної служби України (далі - Офіс великих платників ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; №140/1296/19 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. (арк. спр. 262, 263-264 том 17)
Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року провадження в адміністративній справі поновлено (арк. спр.132-132 зворот том20), замінено відповідача Офіс великих платників податків ДФС його правонаступником Офісом великих платників податків ДПС (арк. спр.134-134 зворот том 20) та відмовлено у задоволенні клопотання представників позивача про зупинення провадження у даній справі до ухвалення Касаційним адміністративним судом постанови у справі №0340/1814/18. (арк. спр.142-143 том 20).
Окрім того, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у даній справі, призначено її до судового розгляду по суті на 10:00 год. 10 березня 2020 року (арк. спр.137-137 зворот том 20)
У судових засіданнях 10 березня 2020 року, 19 березня 2020 року, 07 квітня 2020 року, 29 квітня 2020 року, 15 травня 2020 оголошено перерву.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року провадження в адміністративній справі було зупинено до вирішення Восьмим апеляційним адміністративним судом справи №140/2249/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень. (арк. спр.23-24 том 20).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року провадження в адміністративній справі поновлено (арк. спр. 62 том 21 ).
У судовому засіданні представники позивача позов підтримують та просять позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у ньому; представники відповідача у задоволенні позовних вимог просить відмовити з наведених у відзиві підстав.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши їхні доводи у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ДП «ЛРЗ «Мотор» є юридичною особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах, про що свідчать виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. спр. 49 том 17).
Згідно статуту ДП «ЛРЗ «Мотор», затвердженого наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 16 січня 2017 року №14, позивач є держаним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державного концерну «Укроборонпром», яке утворено з метою отримання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності у сфері виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації військової техніки за державним замовленням, договорами, контрактами для потреб Збройних Сил України, інших вітчизняних та іноземних замовників (арк. спр. 50-65 том 17).
На підставі наказу від 13 листопада 2018 року №2097 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор», наказу від 26 грудня 2018 року №2499 «Про продовження термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор», Офісом великих платників ДФС в період з 26 листопада 2018 року по 30 січня 2019 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «ЛРЗ «Мотор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2018 року.
За наслідками проведення вищезазначеної перевірки був складений акт №28/28-10-48-13/08029701 від 06 лютого 2019 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор», яким встановлено наступні порушення:
1. пункту 134.1 cтатті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України; пункту 9 Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів Україні №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за №751/4044; пунктів 14, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306; пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 1999 року №290 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153; пунктів 6, 7, 10 11, 15, 16, 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 21 205 801 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2016 року в сумі 12 138 грн., 3 квартал 2016 року в сумі 20 448 грн., 4 квартал 2016 року в сумі 19 113 915 грн. 2016 р. в сумі 19 146 501 грн., 2017 рік в сумі 2 059 300 грн., та завищено податок на прибуток на загальну суму 9 772 779 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2018 року в сумі 4 281 975 грн., 2 квартал 2018 року в сумі 1 850 196 грн., 3 квартал, 2018 року в сумі 3 640 608 грн. ІІІ квартали 2018 року в сумі 9 772 779 грн.
2. пункту 134,1 cтатті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України; пунктів 5, 6, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за №751/4044; пунктів 14, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306; пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 1999 року №290 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153; пунктів 6, 7, 10, 11, 15, 16 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, пунктів 1-3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 №138 (далі - Порядок №138), в результаті чого занижено суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає статі до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року на загальну суму 69 018 946 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2016 року на суму 50 577 грн. 3 квартал 2016 року на суму 135 777 грн. 4 квартал 2016 року на суму 31 856 523 грн., 2016 рік на суму 31 992 300 грн., 2017 рік на суму 3 7 026 646 грн., та завищено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає статі до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями на загальну суму 37 255 600,00 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2018 року на суму 14 866 267,00 грн., 2 квартал 2018 року на суму 10 003 460 грн. 3 квартал 2018 року на суму 12 385 873 грн., ІІІ квартали 2018 року на суму 37 255 600 грн.
3. підпунктів 255.11,1, 255.11.13, 255.11.15 пункту 255.11 статті 255 ПК України, що призвело до заниження рентної плати за спеціальне використання води в сумі 33240,65 грн., в тому числі за 3- й квартал 2017 року - 1871,55 грн., за 4-й квартал 2017 року - 31369,10 грн.
4. пункту 119.2 cтатті 119 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 2, 4 квартали 2017 року.
5. пункту 1 частини 2 cтатті 6, частини 2 статті 7, пункту 9-5 Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску па загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме порушено порядок нарахування єдиного внеску, що призвело до заниження нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 404 383,38,00 грн., в тому числі по місяцях: за березень 2015 занижено єдиний соціальний внесок на суму 568026,94 грн., за вересень 2015 року на суму 926298,98 грн., за листопад 2015 на суму 876914,90 грн., за січень 2017 на суму 14665,86 грн. та за січень 2018 року на суму 18476,70 грн.
6. підпункту 39.4.2 пункту 39.4 cтатті 39 ПК України щодо невідображення в звітах про котрольовані операції всього 3 702 024 грн., в тому числі за звітний період 2015 рік операцій з нерезидентом ArcontecAG (Швейцарія) в сумі 1 013 572 грн., в Звіті про контрольовані операції за звітний період 2016 рік операцій нерезидентом SkyWalkersEnterprisesLtd (Кіпр) в сумі 356 685 грн., в звіті про контрольовані операції за звітний період 2017 рік операцій нерезидентом «N.P.ONavigationSystemsLtd» (Віргінські Британські Острови) в сумі 2 331 767 грн.
За результатами розгляду заперечення ДП «ЛРЗ «МОТОР» на вищезазначений акт перевірки, відповідно до листа від 05 березня 2019 року №11215/10/28-10-48-13, контролюючим органом прийнято рішення, пункти 1, 2, 6 розділу 4 «Висновок» акту планової виїзної документальної перевірки від 06 лютого 2019 №28/28-10-48-13/0809701 викласти в наступній редакції:
Перевіркою встановлено порушення:
1. пункту 134.1 cтатті 134, пункту 135.1 cтатті 135 ПК України; пункту 9 Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів Україні №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за №751/4044; пунктів 14, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306; пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 1999 року №290 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153; пунктів 6, 7, 10 11, 15,16, 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 21 201 310 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2016 року в сумі 12138 грн.; 3 квартал 2016 року в сумі 20448 грн.; 4 квартал 2016 року в сумі 19113915 грн., 2016 рік в сумі 19146501 грн. 2017 рік в сумі 2054809 грн., та завищено податок на прибуток на загальну суму 10 387 461 грн., в 1 квартал 2018 в сумі 4 290 420 грн., 2 квартал 2018 в сумі 2 233 093 грн., 3 квартал 2018 в сумі 3 863 948 грн., ІІІ квартали 2018 р. в сумі 10 387 461 грн.
2. пункту 134,1 cтатті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України; пунктів 5, 6, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за №751/4044; пунктів 14, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306; пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 1999 року №290 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153; пунктів 6, 7, 10, 11, 15, 16 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, пунктів 1-3 Порядку №138, в результаті чого занижено суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає статі до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року на загальну суму 68 938 200 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2016 року в сумі 50577 грн.; 3 квартал 2016 року в сумі 135777,00 грн.; 4 квартал 2016 року в сумі 31 856 523 грн., 2016 рік в сумі 31 922 300 грн.2017 рік в сумі 36 945 900 грн., та завищено суму частини чистого прибиту (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями на загальну суму 39 598 880 грн., в тому числі в розрізі податкових періодів: 1 квартал 2018 року в сумі 14 895 586 грн., 2 квартал 2018 року в сумі 11 561 281 грн., 3 квартал 2018 року в сумі 13 142 013 грн., III квартали 2018 року в сумі 39 598 880,00 грн.
6. підпункту 39.4.2 пункту 39.4 cтатті 39 ПК України щодо невідображення в звітах про котрольовані операції всього 2 879 169 грн., в тому числі за звітний період 2015 рік операцій з нерезидентом ArcontecAG (Швейцарія) в сумі 1 013 572 грн., в звіті про контрольовані операції за звітний період 2016 рік операцій нерезидентом SkyWalkersEnterprisesLtd (Кіпр) в сумі 356 685 грн., в звіті про контрольовані операції за звітний період 2017 рік операцій нерезидентом «N.P.ONavigationSystemsLtd» (Віргінські Британські Острови) в сумі 1 508 912,00 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Офісом великих платників ДФС винесено оскаржувані податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0001424813, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності в загальному розмірі 13 517 311,25 грн., в тому числі: за основним платежем - 10 813 849 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 2 703 462,25 грн.; податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 0001454813, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем частину чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань) у розмірі 29 339 320 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року №0001484813, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28 791,62 грн.
Як установлено із акту від 06 лютого 2019 №28/28-10-48-13/0809701, висновки контролюючого органу ґрунтуються на нереальності господарських взаємовідносин між позивачем ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ «Авіа - Комплект», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Геосат Плюс», ТОВ «Компанія «Промехмаркет», ПНВП «Юпітер», ПП «Антей», ТОВ «Імпера Груп», ТОВ «НТЦ «Варіатор», ТОВ «ДЗСО», ТОВ «Інтер Авіа Інвест», ТОВ «НВК «Система» ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «НВП «Форсаж Плюс», ТОВ «ВО «Укрспецкомплект», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТОВ «Рейлсервіс», ТОВ «Укрпостач», у зв'язку із чим прийнято податкове повідомлення рішення 11 березня 2019 року №0001454813.
Крім того, з урахування висновків акту щодо невідповідності критерію визначення забезпечень, відповідно до пункту 14 ПСБО забезпечення на витрату винагород, допомог та премій, а також забезпечення на витрат з використання спецінструменту в процесі ремонту авіаційної техніки, що були створені під можливість їх нарахування у наступних періодах за події, які фактично не відбулися, прийнято податкове повідомлення рішення від 11 березня 2019 року № 0001424813.
Також висновки контролюючого органу ґрунтуються на не відображені в повному обсязі контрольних операцій у звіті про контрольовані операції за 2015 рік з фірмою Arcontec Ltd. (Швейцарія), в звіті про контрольовані операції за 2016 рік з Sky Walkers Enterprises Ltd та в звіті про контрольовані операції за 2017 рік операції з компанією «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови), у зв'язку із чим прийнято податкове повідомлення рішення від 11 березня 2019 року №0001484813.
ДП «ЛРЗ «Мотор», не погоджуючись із такими висновками і прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Предметом даного спору зокрема, в частині оскарження податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року № 0001454813 є правомірність включення витрат на собівартість продукції, виходячи з доводів, викладених відповідачем в акті планової перевірки із посиланням на інші акти позапланових документальних перевірок підприємства, щодо законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за відповідний період, які безпосередньо були предметами судового оскарження в інших судових справах.
Зокрема, у справі №140/2249/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2018 року №0001294809 №0001324809 та №0001334809, предметом розгляду були взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Авіа-Комплект» за січень - листопад 2016 року, грудень 2016 року - січень 2017 року, ТОВ «Промелектроніка» за серпень 2016 року, січень 2017 року, березень 2017 року, ТОВ «Геосат Плюс» за квітень 2016 року, ТОВ «Компанія «Промтехмаркет» за липень - вересень 2016 року, ПНВП «Юпітер» за грудень 2015 року, ПП «Антей» за травень, червень - грудень 2016 року, ТОВ «Імпера Груп» за квітень, червень, листопад 2016 року, ТОВ «НТЦ «Варіатор» за січень - лютий, квітень 2016 року, ТОВ «ДЗСО» за березень 2016 року, ТОВ «Інтер Авіа Інвест» за вересень - жовтень 2016 року, ТОВ НВК «ВК Система» за листопад 2016 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2018 року №0001294809 №0001324809 та №0001334809 (арк. спр. 192-211 том 2).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишено без задоволення, а вищезазначене рішення - без змін (арк. спр.48-57 том 20).
Задовольняючи позовні вимоги, у вказаній справі суд виходив з того, що на підтвердження реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами підприємство долучило до матеріалів справи копії первинних документів, зокрема, договорів купівлі-продажу, поставки, карток складського обліку матеріалів, актів приймання - передачі товарно - матеріальних цінностей, видаткових накладних, експрес - накладних перевізника, товарно-транспортних накладних перевізника, сертифікатів якості, журналів обліку вантажів, які підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем, поставку таких, подальше використання в господарській діяльності придбаного підприємством від безпосередніх контрагентів товару.
Надані позивачем документи містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, не мають ознак дефектності, підтверджують зв'язок понесених витрат позивача по придбанню товару з господарською діяльністю.
У справі №140/2401/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 квітня 2018 року №0003384812, №0003374812, №0003364812 та №0003394812, предметом розгляду були взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Авіа - Комплект» за лютий - березень 2017 року, ТОВ «Промелектроніка» за березень 2017 року, ПП «Антей» за травень 2016 року, ТОВ «Імпера Груп» за квітень, червень 2016 року, ТОВ «НТЦ «Варіатор», за січень-лютий, квітень 2016 року, ТОВ «ВО «Укрспецкомплект» за квітень 2015 року, ТОВ «ДЗСО» за березень 2016 року, ТОВ «Інтер Авіа Інвест» за березень - квітень 2017 року».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено повністю, визнати протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року №0003384812, №0003374812, №0003364812 та №0003394812 (арк. спр. 233-252 том 17).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без задоволення, а вищезазначене рішення - без змін (арк. спр. 233-353 том 17).
У справі №140/2565/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 травня 2018 року №0004184812 та №0004204812, предметом розгляду були господарські операції, за якими сформовано податковий кредит в січні 2018 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ «НВП «Форсаж плюс», ТОВ «Імпера Груп», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Інтер Авіа Інвест», ТОВ «НВК «Система», ТОВ «Авіа Комплект», ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Крафттехцентр», ТОВ «Авартех Україна».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено частково. (арк. спр. 200-216 том7).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі №140/2565/18 повернуто скаржнику (арк. спр. 114 -116 том 17).
У справі №140/2776/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 травня 2018 року №0004474812 та №0004534812, та зобов'язання вчинити дії шляхом внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену суму до відшкодування, предметом розгляду були господарські операції між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ «НВП «Форсаж плюс», ТОВ «Імпера Груп», ТОВ «Інтер Авіа Інвест», ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Промелектроніка», ПП «Антей», ТОВ «Авіа Комплект» відображені в декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2017 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2018 року №0004474812 та №0004534812, в задоволені решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 210-227 том 17).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року у справі №140/2776/18 повернуто скаржнику (арк. спр. 228 -230 том 17).
У справі №140/1296/19 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 липня 2018 року №0006324812, №0006334812 та зобов'язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ необхідні дані щодо відшкодування, предметом розгляду були господарські операції, за якими сформовано податковий кредит у податковій звітності за березень 2018 року, між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ «НВП Форсаж плюс», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Імпера Груп», ТОВ «Компанія Інженерної Взаємодії Авіації», ТОВ «Рейлсервіс», ТОВ «Науково-виробнича компанія «ВК Система», ТОВ «Промелектрокомплект», ТОВ «Укрпостач».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення від 13 липня 2018 року №0006324812, №0006334812, в задоволені решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 189-209 том 17).
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без задоволення, а вищезазначене рішення - без змін(http://reyestr.court.gov.ua/Review/87129020).
У справі №140/228/19 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 липня 2018 року №0005554812, №0005564812, №0005574812, предметом розгляду були господарські операції, за якими сформовано податковий кредит у листопаді 2017 року , між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ «НВП «Форсаж плюс», ТзОВ «Імпера Груп», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Підшипникцентр», ПП «Антей».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено (арк. спр. 165-196 том 7).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №140/228/19 повернуто скаржнику (арк. спр. 231 -232 том 17).
У справі №0340/1470/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2018 року №0000994812, №0001004812, та зобов'язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо відшкодування суми ПДВ, предметом розгляду були господарські операції між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Авіа Комплект», ТОВ НВП «Форсаж-плюс», ТОВ «Імпера Груп», за якими позивачем сформовано податковий кредит, в декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01 лютого 2018 року №000099481, №0001004812 (арк. спр.240-256 том 7).
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі №0340/1470/18 повернуто скаржнику (http://reyestr.court.gov.ua/Review/79590145).
У справі №803/872/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 грудня 2017 №00145544812 та №0014604812, та зобов'язання вчинити дії шляхом внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ заявлену суму до відшкодування, предметом розгляду були господарські операції між ДП «ЛРЗ «Мотор» та із ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Авіа- Комплект», ТОВ НВП «Форсаж-плюс», ТОВ «Імпера Груп», ПП «Антей», ТОВ Юкас Україна, ТзОВ «ОСОБА_4 Інвест», у ланцюгах придбаної та реалізованої продукції, які вплинули на суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2017 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08 грудня 2017 №00145544812 та №0014604812 (арк. спр. 229-250 том 2).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 липня 2019 року у справі №803/872/18 повернуто скаржнику.
У справі №140/893/19 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2018 року №0005054812 та №0005074812, зобов'язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані щодо відшкодування ПДВ, предметом розгляду були господарські операції між ДП «ЛРЗ «Мотор» та ТОВ Промелектроніка, ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Науково-виробнича компанія ВК Система», ТОВ «Імпера Груп», ТОВ «Крафттехцентр», за якими сформовано податковий кредит у податковій звітності за лютий 2018 року.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року №0005054812 та №0005074812, в задоволені решти позовних вимог відмовлено (арк. спр. 117-137 том 17).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишено без задоволення, а вищезазначене рішення - без змін (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85411828).
Задовольняючи позовні вимоги у вищезазначених справах, суд виходив із того, що подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи (договори з додатками, видаткові накладні, податкові накладні постачальників, документи про транспортування, акти прийому-передачі, документи, що підтверджують оплату позивачем придбаного товару, розгорнуті аналізи аналітичних рахунків) підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем у вказаних контрагентів товарів за договорами поставок, які мають тісний взаємозв'язок із господарською діяльністю позивача. Вищевказані первинні документи містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та його контрагентами та у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача.
У справі №0340/1814/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2018 року №0001374812 та №0001364812, зобов'язання внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані щодо відшкодування ПДВ по декларації за період: жовтень 2017 року, предметом розгляду були господарські операції між позивачем та ТОВ «НВП «Форсаж плюс, ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Імпера Груп» та ТОВ «Інтер Авіа Інвест» відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 14 лютого 2018 року №0001374812 та №0001364812, в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №0340/1814/18 повернуто скаржнику (арк. спр. 221-223 том 2).
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено, вищезазначене рішення в частині задоволених позовних вимог ДП «ЛРЗ «Мотор» скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині, в решті рішення суду залишено без змін. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86711633).
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ДП «ЛРЗ «Мотор» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №0340/1814/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87515965).
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з пунктом 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV), передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Закону № 996-ХІV, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Судом також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, документи про оплату, які містять відомості, які повністю відображають суть господарських операцій між позивачем та ТОВ «Авіа - Комплект», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Геосат Плюс», ТОВ «Компанія «Промехмаркет», ПНВП «Юпітер», ПП «Антей», ТОВ «Імпера Груп», ТОВ «НТЦ «Варіатор», ТОВ «ДЗСО», ТОВ «Інтер Авіа Інвест», ТОВ «НВК «Система» ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «НВП «Форсаж Плюс», ТОВ «ВО «Укрспецкомплект», ТОВ «ТД «Підшипникцентр», ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТОВ «Рейлсервіс», ТОВ «Укрпостач» та у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача.
Фактично у цій справі відповідачем під час перевірки та судового розгляду не висловлювались доводи щодо недостатності первинних документів, складення їх з порушенням законодавства, наявності суттєвих недоліків, підписання таких документів неуповноваженими особами.
Що стосується посилання відповідача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №0340/1814/18 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 лютого 2018 року №0001374812 та №0001364812, зобов'язання вчинити дії, якою в задоволенні позовних вимог ДП «ЛРЗ «Мотор» було відмовлено, суд зазначає, що у вказаній справі суд виходив із не встановлення походження товару, оскільки в ланцюгу постачання товару згідно Єдиному реєстрі накладних не відстежується його придбання (обрив ланцюга).
Разом з тим, в межах розгляду даної справи відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів, робіт та послуг згідно з даними із Єдиного реєстру податкових накладних при здійснені позивачем господарських операцій з ТОВ «НВП «Форсаж плюс», ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Імпера Груп» та ТОВ «Інтер Авіа Інвест».
До того ж порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Такий висновок відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема в постановах від 20 березня 2020 року по справі №813/5407/15, від 10 квітня 2020 року по справі №440/1082/19, від 30 червня 2020 року по справі № 440/426/19, від 10 липня 2020 року по справі №815/146/13-а
Натомість відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки позивача і його контрагентів та злагодженості дій між ними. Відтак, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податків, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди. Господарська діяльність суб'єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Крім того, суд враховує, що господарські операції між позивачем та ТОВ «НВП «Форсаж плюс, ТОВ «Юкас Україна», ТОВ «Імпера Груп» та ТОВ «Інтер Авіа Інвест» носили систематичний характер, та як уже зазначалося вище реальність здійснення таких операцій підтверджується судовими рішеннями у справах №140/2249/18, №140/2401/18, №140/2565/18, №140/2776/18, №140/1296/19, №140/228/19, №0340/1470/18, №803/872/18, №140/893/19, які набрали законної сили, а також наданими позивачем первинними документами в ході розгляду даної справи, а саме: договорами поставки, податковими, видатковими накладними, актами прийняття-передачі товарно - матеріальних цінностей, експрес накладними, товарно- транспортними накладними, сертифікатами відповідності та платіжними дорученнями (арк. спр. 164 - 250 том 18, (арк. спр. 1 - 250 том 19).
Щодо посилання відповідача на можливі факти фіктивної підприємницької діяльності чи інших порушень законодавства контрагентами позивача, суд зазначає, що доказом вини у здійсненні фіктивного підприємництва може бути лише вирок суду, постановлений у кримінальній справі, який набрав законної сили і яким встановлено факт здійснення посадовими особами підприємств фіктивного підприємництва чи інших злочинів, тобто відсутність реальних господарських операцій, тоді як сам факт порушення кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Однак, доказів наявності вироків суду відносно контрагентів позивача відповідачем не надано, а договори, укладені позивачем з даними товариствами не визнано недійсними.
Згідно із частиною другою статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а також ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (ст. 62 Конституції України).
Як свідчить практика Верховного суду, викладена в ряді постанов, Верховний суд наголошує, що вирок повинен існувати на час прийняття податкового повідомлення-рішення, а отже, наявність кримінального провадження не може бути підставою для висновку про будь-яку фіктивність.
Наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. Відтак, необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а від 20 лютого 2018 року у справі № 813/4931/13-а та від 06 лютого 2018 року у справі № 802/4940/14.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі №3991/03 Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.
У даній справі відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами.
Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, від 27 березня 2018 року №816/809/17.
Суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність таких операцій, визначали б відсутність у позивача відповідних розрахункових та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності вказували не те, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Відповідачем не надано до суду будь-яких інших належних доказів нереальності спірних господарських операцій.
Відтак, з наведених вище підстав, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0001454813
Вирішуючи питання щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року № 0001424813, суд виходить із наступного.
ДП «ЛРЗ «Мотор» здійснює ведення національного обліку Положеннями (стандартами) України. Організація обліку відбувається відповідно до наказів: Про особливості реалізації облікової політики від 11 березня 2019 року №0001424813№185-аг від 31 серпня 2015; Про особливості реалізації облікової політики на №336-а від 30 грудня 2015; Про особливості реалізації облікової політики №382-аг від 28 грудня 2016; Про особливості реалізації облікової політики на ДП «ЛРЗ «Мотор» №1-аг від 09 січня 2018.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.
За період з 01.01.2015 по 30.09.2018 ДП «ЛРЗ «МОТОР» задекларувало в рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкової декларації з податку на прибуток дохід в сумі 3 2,42 356 839 грн.,
За доводами викладених в акті №28/28-10-48-13/080970 від 06 лютого 2019 року, за період з 01 січня 2015 по 30 вересня 20018 встановлено їх завищення на загальну суму 72 687 304,00 грн.
Дане порушення виникло в результаті коригування резерву на виплату премії, який був створений та відображений у складі інших операційних витрат в І кварталі 2017 року в сумі 196 000 000,00 грн.
Зокрема, відповідно до наказу підприємства «Про створення забезпечень виконання зобов'язань» від 27 березня 2017 року №83-аг передбачено створення наступних забезпечень виконання зобов'язань з виплати премій за своєчасну поставку продукції на експорт, досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у кварталах 2018р., премії з нагоди свят та премій за виконання основних показників преміювання у місяцях 2018 року (з врахуванням суми збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівникам підприємства на загальну суму 196 000 000 грн. (віднесено до інших операційних витрат рядок 2180 Звіту про фінансові результати в І кварталі 2017 рік) (додаток 3 до наказу від 27 березня 2017 року №83-аг) (Дт 94-910 Кт 47-41).
У бухгалтерському обліку створення резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат передбачено положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженим' наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року№20, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО № 11).
Згідно з пункту 4 П(С)БО № 11 забезпечення - це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.
Відповідно до пункту 13 П(С)БО №11 забезпечення створюється для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо.
Суми створених забезпечень у бухгалтерському обліку визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»).
Згідно з п. 5 П(С)БО №11 якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Як вбачається із наказу ДП «ЛРЗ «МОТОР» від 28 грудня 2016 року №380 «Про створення забезпечень виконання зобов'язань» у IV кварталі 2016 року підприємство створило забезпечення виплати винагород, допомог, премій (з врахуванням суми збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) працівникам підприємства на загальну суму 74924438,00 грн. (в тому числі, сума витрат матеріальної допомоги 6143473,77 грн., єдиного соціально внеску 13510964,23 грн.) відповідно до розрахунку забезпечення коштів для виплати винагород, допомог, премій працівникам підприємств у 2017 році (додаток № 6 до наказу).
Відповідно до наказу створено резерви: на забезпечення виконання зобов'язань по виплаті винагород, допомог, премій (з врахуванням суми збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) працівникам підприємства у 2017 році на загальну суму 74 924 438 тис. грн. (додаток 6) (віднесено до інших операційних витрат рядок 2180 звіту про фінансові результати в 4-му кварталі 2016 рок в сумі 74 924 438 грн.( Дт 94-910 Кт 47-41 ); на забезпечення виконання зобов'язань на витрати з використання спецінструменту в процесі ремонту авіаційної техніки на загальну суму 22 321 123.69 грн. (додаток 5) (віднесено до інших операційних витрат рядок 2180 звіту про фінансові результати в 4-му кв. 2016р.в сумі 22 321 123,69 грн. (Дт 94-910 Кт 47-44).
Згідно із наказом ДП «ЛРЗ «Мотор» від 27 березня 2017 №83-аг «Про створення забезпечень виконання зобов'язань» у І кварталі 2017 підприємство створило забезпечення виплати премій за своєчасну поставку продукції на експорт, досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у кварталах 2018, премії з нагоди свят та премій за виконання основних показників преміювання у місяцях 2018 (з врахуванням суми збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) працівникам підприємства на загальну суму 196 000 000,00 грн. відповідно до розрахунку забезпечення коштів для виплати премій за своєчасну поставку продукції на експорт, досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у кварталах 2018, премії з нагоди свят та премій за виконання основних показників преміювання у місяцях ( додаток № 3 до наказу).
В результаті переговорів між профспілкою ДП «ЛРЗ «Мотор», Радою трудового колективу та адміністрацією підприємства, 27 грудня 2016 року прийнято рішення про виділення 74 924,4 тис. грн. на виплату винагород, допомог і премій протягом 2017, у відповідності до П(С)БО 11. Дане рішення закріплено протоколом спільного засідання профспілкового комітету, РТК та адміністрації підприємства.
В результаті переговорів між профспілкою ДП «ЛРЗ «Мотор», Радою трудового колективу та адміністрацією підприємства, у І кварталі 2017 прийнято рішення про резервування 196 000 тис. грн. на виплату премій за своєчасну поставку продукції на експорт, досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у І кварталі 2018, премій з нагоди свят та премій за виконання основних показників преміювання у місяцях І кварталу.
Судом встановлено, що за даними облікових бухгалтерських регістрів по рахунках 94-910, 47-41 до складу Звітів про фінансові результати (Звітів про сукупний дохід») за період з 2015 року по 2018 рік в рядку 2180 «Інші операційні витрати» в 1 кварталі 2017 року включено резерв в сумі 196000000,00 грн.
За 9 місяців 2018 року виключено резерв в сумі 76989695,49 грн., включено до складу доходів звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід») за 9 місяців 2018 в рядку 2120 «Інші операційні доходи» суму 72687304,51 грн.
Станом на 01 жовтня 2018 року сума невикористаного та невідкоригованого резерву створеного на виконання зобов'язань по виплаті премій за своєчасну поставку продукції на експорт та інше становить з врахуванням суми збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складає 46 323 000,00 грн.
Дані забезпечення були створені за результатами подій, що вже відбулися, а саме: підписання договорів на виконання капітального ремонту двигунів для іноземних замовників та ПС ЗО України у 2015 - 2016 роках та початком виконання робіт за деякими контрактами.
ДП «ЛРЗ «МОТОР» на момент створення вищевказаних забезпечень, були взяті на себе зобов'язання з ремонту авіаційної техніки перед іноземними замовниками на 2018 рік, шляхом відкриття наряд-замовлень згідно підписаних договорів комісії на суму 6 970 330 дол. США та 12 250 650 євол, а саме: договір комісії №ШЕ-20.3-155-Б/К-15/384 ДКЕ/15 від 18 червня 2015 року на 832 580 дол. США, договір комісії №ІІ8Е-20.2-271-ДК/16 від 18 листопада 2016 року на 8 585 400 ЄВРО, договір комісії №Д-49-02/2016/П/414ДКЕ/16 від 14 вересня 2016 року на З 356 460 євро, договір комісії № Д-50-02/2016/П/416ДКЕ/16 від 14 вересня 2016 року на 308 790 євро, договір комісії № 407ДКЕ/16/Д-29-02/2016П від 12 травня 2016 року на З 652 750 дол. США договір комісії № Д-48-02/2-16/П/413ДКЕ/16 від 14 вересня 2016 року на 2 485 000 дол. США
За курсом Національного банку України станом на 31 березня 2017 зобов'язання підприємства по укладених договорах комісії перед іноземними замовниками становили 585 665 078,83 грн., відповідно резервувати кошти для виплат працівникам, яку зарезервувало підприємство є обґрунтованим.
Згідно пункту 13 П(С)БО 11, забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.
Таким чином, створення зазначених резервів здійснено у повній відповідності до П(С)БО 11, які створені внаслідок подій, що відбулись, а саме укладені договори на виконання робіт,
Окрім того, відповідно до Плану використання забезпечень виконання зобов'язань виплат винагород, допомог та премій у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня року 2017, затвердженого директором ДП «ЛРЗ «Мотор», передбачалося:
1 За виконання значних обсягів робіт з виконання умов контрактів з інозамовником, державного оборонного замовлення та договорів з Повітряними Силами Збройних Сил України у 2016 році. Значні очікувані обсяги виробленої продукції за 2016 рік, які складуть близько 1,085 мільярда грн., що на 124% більше показника 2015 року,, що призведе до отримання близько 50 млн. грн. чистого виплатити винагороду працівникам за підсумками роботи за 2016 рік відповідно до умов положення №7 в розмірі 1,5 посадового окладу.
2. Враховуючи запропоноване Урядом України підвищення мінімальної заробітної тати у 2017 році на 115,9%, за умови виконання основних показників преміювання у місяцях 1-4 го кварталів 2017 та за наявності громових коштів на рахунках підприємства, встановити на період з 1 січня до 31 грудня 2017 року підвищений на 47% відсоток премій за виконання основних місячних показників преміювання та підвищити відсоток нарахування винагороди з «Фонду начальника підрозділу» на 47%
3. За умови здійснення своєчасної поставки продукції на експорт, виконання значних об 'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 1 кварталі 2017 року та за наявності грошових коштів на рахунках підприємства, витатити премію за своєчасну поставку продукції на експорт, виконання значних об 'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 1 кварталі 2017 в розмірі 1 посадового окладу.
4. За умови виконання здійснення своєчасної поставки продукції на експорт, виконання значних об 'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 1 півріччі 2017 року та за наявності грошових коштів на рахунках підприємства, виплатити премію за своєчасну поставку продукції на експорт, виконання значних об'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 1 півріччі 2017 року в розмірі 1,5 посадового окладу.
5. За наявності фінансових можливостей, у серпні 2017року виплатити премію з нагоди дня Незалежності України та річниці заснування підприємства у розмірі 1 посадового окладу.
6. За умови виконання здійснення своєчасної поставки продукції на експорт, виконання значних об'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 3 кварталі 2017 року та за наявності грошових коштів на рахунках підприємства, виплатити премію за своєчасну поставку продукції на експорт, виконання значних об'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 3 кварталі 2017 року в розмірі 2,5 посадового окладу.
7. За наявності фінансових можливостей, у жовтні 2017 виплатити премію з нагоди дня захисника України у розмірі 2 посадових окладів.
8. За умови досягнення високої якості продукції підприємства витатити премію в розмірі 3 посадових окладів та віднести на фонд оплати праці 2017року.
9. За умови виконання здійснення своєчасної поставки продукції на експорт, виконання значних об'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 4 кварталі 2017 року та за наявності грошових коштів на рахунках підприємства, витатити премію за своєчасну поставку продукції на експорт, виконання значних об'ємів продукції для замовників, та досягнення високої ефективності виробничої діяльності підприємства у 4 кварталі 2017 року в розмірі 2,5 посадового окладу.
Згідно пункту 2 статті 75 Господарського кодексу України, основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Згідно пункту 2 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств, які належать до сфери управління Міністерства промислової політики України, затвердженому Наказом Міністерства промислової політики України від 22 листопада 2013 року №62, фінансовий план підприємства складається на кожен наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році. Фінансовий план підприємства також містить довідкову інформацію щодо фактичних показників минулого року та планових показників поточного року.
Згідно пункту 4 вищезгаданого положення, фінансовий план підприємства повинен забезпечувати отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути менше ніж прогнозний показник поточного року, розрахований на базі фактично досягнутих показників 1 кварталу поточного року та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року, з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
Судом при дослідженні фінансових планів підприємства на 2016-2018 рока та відомості по нарахування заробітної плати та розподілу премій, встановлено, що заробітна, плата на підприємстві виросла, численність працівників зросла, обсяги виробленої продукції зросли.
Зокрема, згідно затвердженого фінансового плану, затвердженому 30 березня 2016 року в.о. генерального директора ДК «Укроборонпром» фінансового плану Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» на 2016 рік фонд оплати праці на плановий рік становить 107 226 тис. грн.
Згідно затвердженого фінансового плану, затвердженому 16 лютого 2017 року в.о. генерального директора ДК «Укроборонпром» фінансового плану Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» на 2017 рік фонд оплати праці на плановий рік становить 165268 тис. грн.
Відповідно до вищенаведеного, фінансовим планом на 2017 рік передбачено зростання заробітної плати в 1,5 рази по відношенню до 2016 року., тобто створення забезпечень виконання зобов'язань є обґрунтованим, відповідає вимогам ПСБО 11 та Інструкції №291.
Крім того, суд зазначає, що виходячи з особливостей організації господарської діяльності на ДП «ЛРЗ «Мотор», а саме: використання, в рамках освоєння новітніх виробничих процесів ремонту авіаційної техніки та її комплектуючих, спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань цільового призначення, аналітичний облік таких товарно-матеріальних цінностей підприємство обліковує на. рахунку 11 «МНМА» з одночасним нарахуванням амортизації у розмірі 100% в момент передачі їх в експлуатацію на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 №291, зі змінами та доповненнями (далі Інструкція №291), на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема вартість сценічно-постановочних предметів, спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів та інші предмети, які за вартісними ознаками підприємством зараховано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
Тривалий цикл здійснення ремонту авіаційної техніки передбачає облік незавершеного виробництва і використання спеціальних пристосувань та спеціального оснащення впродовж вказаного періоду. За фактом формування фактичної виробничої собівартості кожної конкретної одиниці авіаційної техніки відповідна частка зносу включається до складу наряд-замовлення.
За даними, відображення господарських операції про використання спецінструменту встановлено, що в процесі списання зносу на витрати зменшуються ресурси Підприємства, що в подальшому веде до отримання економічних вигод при повному виконанню робіт, що є основним принципом бухгалтерського обліку.
У свою чергу, ДП «ЛРЗ «Мотор» створило забезпечення на відшкодування зносу спеціального інструменту та спеціального оснащення в розмірі 22 321 123,69 грн. вся величина якого відображена на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» з метою поступового включення зносу до складу витрат. За даними обліку зазначений спеціальний інструмент та спеціальне оснащення знаходиться у цехах та використовується в процесі ремонту авіаційної техніки на виробничих дільницях.
Використання спеціального інструменту та спеціального оснащення в процесі ремонту авіаційної техніки здійснюється відповідно до укладених договорів і контрактів, які виконуються і будуть реалізовані у найближчих періодах, таким чином вищезгадані забезпечення створені за результатами здійснених господарських операцій.
Як встановлено, сума забезпечення визначена за обліковою оцінкою ресурсів в частині відшкодування зносу спеціального інструменту та спеціального оснащення підтверджується аналітичними обліковими даними за кожним з вказаних товарно - матеріальних цінностей. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу.
Відповідно, до складу витрат при реалізації робіт включається частина зносу спецінструменту та спецоснащення шляхом формування відповідних забезпечень, що не суперечить облікові політики підприємства, чинному бухгалтерському законодавству.
Таким чином, на думку суду, нарахування резерву та відображення його списання в бухгалтерському та податковому обліку відповідає вимогам специфіки проведення господарських операцій, зокрема спецінструмент використовується декілька періодів, має високу вартість, списується на виробництво поступово та відповідає вимогам Наказів про облікову політику підприємства, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»,.
Згідно пункту 7 П(С)БО 11, залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
За загальним правилом суми створених забезпечень визнають витратами.
Оскільки визначення суми забезпечення пов'язано з обліковими оцінками, залишок забезпечення необхідно переглядати на кожну дату балансу та, за потреби, коригувати (збільшувати або зменшувати). Якщо підприємство вважає, що ймовірність вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань відсутня, суму раніше створеного забезпечення сторнують. Такі правила містить пункт17 П(С)БО 11.
Для обліку забезпечень передбачено рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». На ньому узагальнюють інформацію про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, яку включають до первісної вартості основних засобів), згідно з вимогами Інструкції № 291.
За кредитом рахунка 47 відображають нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання. Аналітичний облік ведуть за видами забезпечень, напрямами формування та використання.
Проте Інструкція № 291 надає дещо інший, але теж невичерпний перелік забезпечень, який представлений субрахунками до рахунка 47: 474 «Забезпечення інших витрат і платежів».
Резерви й забезпечення не можна коректувати за рахунок нерозподіленого прибутку, в обхід доходів і видатків звітного періоду. Згідно пункту 18 П(С)БО залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і якщо буде потреба коректується (збільшується або зменшується). У випадку відсутності ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.
У відношенні всіх інших резервів і забезпечень Інструкція №291 передбачає кореспонденцію по дебету рахунку 47 «Забезпечення майбутніх видатків і платежів» у кредит рахунку 71 «Інший операційний дохід». Відповідно, таке відображення є коригуванням резервів і забезпечень убік зменшення.
Таким чином, включення ДП «ЛРЗ «Мотор» до рядку 2120 «Інші операційні доходи» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) суми сторнованих резервів до складу доходів 72 687304,51 грн. (в тому числі за 1 квартал 2018 року в сумі 23903954 грн., 2 квартал 2018 року в сумі 23539042,18 грн., 3 квартал 2018 року в сумі 25244308,33 грн.) є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому, відхилень у формуванні витрат підприємства з урахуванням резервів не встановлено, всі створені підприємством забезпечення здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, є економічно та соціально обґрунтованими.
У відповідності до пункту 4.11 наказу директора ДП «ЛРЗ «Мотор» «Про особливості реалізації облікової політики на «ДП «ЛРЗ «Мотор»» від 28 грудня 2016 року, передбачалося створювати забезпечення майбутніх виплат і платежів за наступними напрямками: гарантійні зобов'язання, премії та інші заохочувальні виплати, інші витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань підприємства.
Пунктом 6 Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року№318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати» встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за г міжнародними стандартами фінансової звітності).
Відповідно до пункту 4 зазначеного Наказу №20, забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Непередбачене зобов'язання - це: 1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або 2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.
Згідно із пунктами 13, 14, 17 зазначеного Наказу № 20, забезпечення створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на, зокрема, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Суми створених забезпечень визнаються витратами. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року № 0001424813.
Крім того, судом встановлено, що 08 квітня 2014 року між ДП ЛРЗ Мотор (покупець) та фірмою Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія) (продавець) укладено контракт №353 DPI/14 на придбання оптичного профілешліфувального верстату GLS-150GL з числовим програмним керуванням типу Fanuc 32i-MB (пункт 1.1. Контракту). Умовами Контракту передбачена загальна вартість поставки в сумі 443400,00 євро (пункт 4.2. Контракту) (арк. спр. 194-197 том 16).
На виконання цього контракту в березні 2015 року фірмою Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія) поставлено позивачу згадане обладнання, що підтверджується вантажною митною декларацією №205070000/2015/008191 від 03 березня 2015 року (арк. спр. 209-210 том 16) та інвойсом №І-0814.227 від 16 лютого 2015 року (арк. спр. 211 том 16).
За придбаний товар ДП «ЛРЗ «Мотор» сплачено фірмі Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія) авансові платежі згідно з платіжними дорученнями №4 від 06 лютого 2015 року на суму 88680,00 євро (арк. спр. 203-204 том 16) та №5 від 10 лютого 2015 року на суму 310380,00 євро (арк. спр. 206-207 том 16) .
Підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
На момент здійснення позивачем у 2015 році контрольованих операцій з фірмою Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія) форма та порядок складання звіту про контрольовані операції були затверджені Наказом Міністерство доходів і зборів України від 11 листопада 2013 року №669, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2013 року за №2190/24722, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання звіту про контрольовані операції» зареєстрованим в Міністерств юстиції України 04 лютого 2016 року за №187/28317 (далі - Порядок №8).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №8, звіт про контрольовані операції (далі - Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Згідно пункту 7 розділу І Порядку №8, числові показники у Звіті заповнюються у такому форматі: грошові показники зазначаються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами, крім графи 16 Додатка; графа 16 Додатка заповнюється у валюті контракту/договору.
Пунктом 20 розділу ІV Порядку №8, передбачено, що у графі 16 проставляється ціна (тариф) за одиницю виміру предмета операції у валюті контракту (договору), зазначена у первинних документах, із точністю до другого знака після коми.
Відповідно до пункту 23 розділу ІV Порядку №8, в графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору) зазначається код 980.
Згідно пункту 24 розділу ІV Порядку №8 У графі 20 зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.
Суд враховує, що на підставі попереднього акту документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» № 226/28-06-42/08029701 від 15 липня 2016 року з питань дотримання вимог пункту 39.4. статті 39 ПК України, у зв'язку з неподанням звіту про контрольовані операції за 2015 рік, контролюючим органом винесене податкове повідомлення - рішення від 01 серпня 2016 року №0000624200/10393, яке було предметом розгляду судової справи №803/1779/16 за позовом ДП «ЛРЗ «Мотор» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року адміністративний позов ДП «ЛРЗ «Мотор» задоволено повністю, податкове повідомлення - рішення від 01 серпня 2016 року №0000624200/10393 визнано протиправним та скасовано.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року постанова Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову ДП «ЛРЗ «Мотор» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28 травня 2019 року касаційну скаргу ДП «ЛРЗ «Мотор» залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року - без змін. (арк. спр. 88-92 том 17).
При цьому, в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року по справі №803/1779/16 була встановлена не лише та обставина, що здійснені позивачем та його контрагентом компанією Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія) протягом 2015 року господарські операції визнаються контрольованими, а і власне обсяг такої господарської операції.
Зокрема, як вбачається із вищезазначеної постанови, враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, що позивач у період з 01 січня 2015 року по 15 вересня 2015 року здійснено імпортні операції з нерезидентом компанією Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія) на суму 13 430 872,55 грн, тобто понад 5 млн. гривень, колегія суддів погодилася з висновками суду апеляційної інстанції щодо необхідності подання позивачем звіту про контрольовані операції за звітний 2015 рік та включення до нього інформації про операції з нерезидентом компанією Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія).
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Вищезазначені обставини підтверджуються і вантажною митною декларацією №205070000/2015/008191 від 03 березня 2015 року, згідно графи 12, якої вартість товару визначена в розмірі 13 430 872,55 грн. (арк. спр. 209-210 том 16).
Натомість, в звіті про контрольовані операції за 2015 рік позивачем відображено контрольовані операцію з фірмою Arcontec Ltd. (Швейцарія) на суму 12 372 018 грн.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про необхідність обрахунку суми імпортних операцій з нерезидентом компанією Arcontec Ltd. (м.Тауфелен, Швейцарія) у гривнях за курсами, встановленими Національним банком України у відповідні дні сплати авансових платежів, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (далі - П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Перелік надходжень, що не визнаються доходами, встановлено пунктом 6 П(С)БО 15. Зокрема, не визнаються доходами суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
До інших операційних доходів відносяться суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема, дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
Відповідно до пункту 8 розділу II Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого року 2013 №73 (далі - П(С)БО 1), у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи», втрати від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні витрати».
Враховуючи зазначене, курсові різниці при перерахуванні суми авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу враховуються виключно при включенні таких сум до складу доходу звітного періоду, однак при визначенні критерію щодо обсягу господарських операцій платника податків для цілей трансфертного ціноутворення (з кожним контрагентом понад 5 мільйонів гривень), операції в іноземній валюті враховуються на дату їх здійснення у гривневому еквіваленті, при цьому курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не враховуються при визначенні обсягу господарських операцій.
Суд також вважає необґрунтованими твердження позивача про те, висновки відповідача суперечать ним же встановленим обставинам, які зазначені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ЛРЗ «Мотор» від 15 липня 2016 року №226/28-06-42/08029701, відповідно до яких у результаті проведення платником розрахунку вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей по імпорту за правилами бухгалтерського обліку, тобто вартість отриманих товарів перераховано у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня сплати, обсяг господарських операцій склав 12 372 017,72 грн., що перевищив 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, оскільки у вказаному акті контролюючий орган не самостійно визначає суму господарських операцій в розмірі 12 372 017,72 грн., а лише зазначає, що така сума в результаті розрахунку вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей за правилами бухгалтерського обліку визначена платником.
Враховуючи вищезазначене, зокрема той факт, що рішенням у справі №803/1779/16, що набрало законної сили було встановлено, що сума контрольованих операцій позивача з компанією Arcontec Ltd. (м.Тауфелен, Швейцарія) на придбання оптичного профілешліфувального верстату з числовим програмним керуванням типу згідно контракту №353 DPI/14 від 08 квітня 2014 року становила 13 430 872,55 грн., а позивачем у звіті про контрольовані операції за 2015 рік відображено контрольовані операцію з вказаним нерезидентом на загальну суму 12 372 018,00 грн., суд погоджується із висновками контролюючого органу щодо протиправності не відображення позивачем в Звіті про контрольовані операції за 2015 рік операції по контракту №353DPI/14 від 08 квітня 2014 року укладеному з нерезидентом Arcontec Ltd. (м. Тауфелен, Швейцарія) в сумі 1 013 572,00 грн.
Судом також встановлено, що 08 серпня 2016 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» (покупець) та фірмою Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) (продавець) укладено контракт № 415DPI/16 на поставку запасних частин, які використовуються при ремонті двигунів РД-33 та АЛ-31Ф (арк. спр. 24-31 том 17).
Згідно з Додатком №1 (специфікацією) до контракту №415DPI/16 від 08 серпня 2016 року, загальна вартість контракту складає 857 282,96 доларів США, в тому числі лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 180 штук за ціною 497700,00 доларів США (ціна за 1 штуку 2765,00 доларів США), блоки соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 в кількості 26 штук за ціною 228 800,00 доларів США (ціна за 1 штуку - 8 800,00 доларів США) та блоки соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030-1 в кількості 2 штуки за ціною 17 600,00 доларів США (ціна за 1 штуку - 8 800,00 доларів США) (арк. спр. 24-31 том 17).
Згідно вантажної митної декларації №205070000/2016/034021 від 09 вересня 2016 року позивачу поставлено наступні запасні частини до авіаційних двигунів РД-33 та АЛ-31Ф: лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук, блоки соплових лопаток ТВТ з дефлекторатами 99.04.80.030 в кількості 13 штук та блок соплових лопаток ТВТ з дефлекторатами 99.04.80.030-1 в кількості 1 штука, всього на загальну суму 372050,00 доларів США (арк. спр. 33-34 том 17).
Зокрема, як вбачається із інвойсу №LMZ-09/01 від 08 вересня 2016 року, вартість робочих лопаток ТВТ в кількості 90 штук - 248 850,00 доларів США, блоку соплових лопаток ТВТ з дефлекторатами в кількості 13 штук - 114400,00 доларів США, та блоку соплових лопаток ТВТ з дефлекторатами в кількості 1 штука - 8800,00 доларів США (арк. спр. 35 том 17).
Згідно з платіжним дорученням №29 від 20 вересня 2016 року позивач сплатив Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) згідно контракту №415DPI/16 від 08 серпня 2016 року 123 200,00 доларів США. (арк. спр. 37 том 17).
Як вбачається із вантажної митної декларації №205070000/046748 від 29 листопада 2016 року (арк. спр. 38-39 том 17) та інвойсу №LMZ-1123 від 23 листопада 2016 року (арк. спр. 38-39 том 17) згідно контракту № 415DPI/16 від 08 серпня 20106 року позивачу також поставлено запасні частини до авіаційних двигунів РД-33 та АЛ-31Ф: блок соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 в кількості 8 штук та вартістю 70 400,00 доларів США (ціна за 1 штуку - 8 800,00 доларів США).
Судом також встановлено, що 05 грудня 2016 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» та фірмою Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) укладено додаткову угоду №4 до Контракту № 415DPI/16 від 08 серпня 2016 року згідно пункту 1 якої сторони досягли згоди щодо зменшення ціни на лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук, які були отримані позивачем за контрактом (інвойс №LMZ-09/01 від 08 вересня 2016 року) до 2 616,22 доларів США за одиницю. У зв'язку із чим пункт 4.5 Контракту викладено в редакції відповідно до якої загальна вартість Контракту 843 892,76 доларів США (арк. спр. 42 том 17).
Таким чином, з урахуванням зазначеної додаткової угоди, вартість отриманого 09 вересня 2016 року позивачем товару - лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук становить не 248 850,00 доларів США, а 235 459,80 доларів США.
Вищезазначені обставини також підтверджуються додатком №1 до додаткової угоди №4 від 05 грудня 2016 року (специфікацією) (арк. спр. 43 том 17), актом здачі-приймання майна від 05 грудня 2016 року (арк. спр. 44 том 17) та інвойсом № LMZ-12/06 від 06 грудня 2016 року (арк. спр. 45 том 17).
Вказані операції по поставці товару з врахування зменшення ціни також відображені в бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується витягом з Журналу-ордеру по рахунку 63-3. (арк. спр. 47 том 17).
Таким чином, з врахуванням додаткової угоди №4 від 05 грудня 2016 року за поставлені 09 вересня 2016 року лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук вартістю 235 459,80 доларів США та поставлені 29 листопада 2016 року блоки соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 в кількості 8 штук вартістю 70 400,00 доларів США позивач мав сплатити всього 305 859,80 доларів США.
Зазначені кошти в розмірі 305 859,80 доларів США згідно контракту №415DPI/16 від 08 серпня 20106 року позивач сплатив Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) відповідно платіжного дорученням №49 від 09 грудня 2016 року (арк. спр. 46 том 17).
При цьому, оскільки датою поставки лопаток робочих ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 шт. на 235 459,80 доларів США є 09 вересня 2016 року, то саме цю дату здійснення операції вказано в графах 14, 15 рядка 1 Додатку №1 до звіту про контрольовані операції за 2016 рік. (арк. спр. 22-23 том 17).
Станом 09 вересня 2016 року офіційний курс гривні до долара США становив 26,637804, що підтверджується роздруківкою офіційного курсу валют з веб-сайту Національного банку України на вказану дату. (арк. спр. 36 том 17).
Таким чином, сума контрольованих операцій за поставлені позивачу згідно вантажної митної декларації №205070000/2016/034021 від 09 вересня 2016 року лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук (з врахуванням додаткової угоди №4 від 05 грудня 2016 року) становить 6 272 132,00 грн. (26,637804 х 235 459,80), за блоки соплових лопаток ТВТ з дефлекторатами 99.04.80.030 в кількості 13 штук - 3 047 364,84 грн. (26,637804 х 114 400,00) та за блоки соплових лопаток ТВТ з дефлекторатами в кількості 1 штука 234 412,68 грн. (26,637804 х 8 800,00).
Саме ці суми вказані в графі 20 рядків 1, 2 та 3 Додатку №1 до Звіту про контрольовані операції за 2016 рік, а саме: в рядку 1 по поставці лопаток робочих ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 штук зазначено суму 6 272 132,00 грн., в рядку 2 по поставці 13 блоків соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 зазначено суму 3 047 364,84 грн. та в рядку 3 по поставці 1 блоку соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030-1 зазначено суму 234 412,68 грн. (арк. спр. 22-23 том 17).
Також з врахуванням зміни ціни за одиницю вказаного товару згідно додаткової угоди № 4 до Контракту № 415DPI/16, позивач зазначив таку, змінену, ціну в сумі 2 616,22 доларів США в графі 16 рядка 1 Додатку № 1 до звіту про контрольовані операції за 2016 рік (арк. спр. 22-23 том 17).
Крім того, суд зазначає, що оскільки датою поставки 8 блоків соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 на суму 70 400 доларів США є 29 листопада 2016 року, то саме цю дату здійснення операції вказано в графах 14, 15 рядка 4 Додатку №1 до звіту про контрольовані операції за 2016 рік (арк. спр. 22-23 том 17).
Станом на 29 листопада 2016 року офіційний курс гривні до долара США становив 25,659521 грн, що підтверджується роздруківкою офіційного курсу валют з веб-сайту Національного банку України за вказану дату. (арк. спр. 41 том 17).
Таким чином, сума контрольованих операцій за поставлені позивачу згідно вантажної митної декларації №205070000/046748 від 29 листопада 2016 року блоки соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 в кількості 8 штук становить 1 806 430,24 грн. (25,659521 х 70 400,00).
В графі 20 рядку 4 Додатку № 1 до звіту про контрольовані операції за 2016 рік, позивачем по поставці блоків соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 в кількості 8 штук зазначено саме цю суму 1 806 430,24 грн. (арк. спр. 22-23 том 17).
У свою чергу, вищезазначені обставини не були враховані Офісом великих платників податків ДПС при винесенні податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0001484813, та жодних пояснень чи обґрунтувань щодо не врахування укладеної 05 грудня 2016 року між ДП «ЛРЗ «Мотор» та фірмою Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) додаткової угоди №4 до Контракту № 415DPI/16 згідно якої сторони досягли згоди щодо зменшення ціни на лопатки робочі ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 шт., які були отримані позивачем 09 вересня 2016 року до 2 616,22 доларів США за 1 шт. відповідачем суду не надано.
Таким чином, позивачем в Звіті про контрольовані операції за 2016 рік правомірно відображено суму контрольованих операцій з Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) згідно контракту №415DPI/16 від 08 серпня 2016 року в загальному розмірі 11 360 340 грн., а саме: в графі 20 рядка 1 додатку 6 272 132,00 грн. як загальну вартість операції по поставці лопаток робочих ТВТ 99.04.02.790-01 в кількості 90 шт.; в графі 20 рядка 2 додатку 3 047 364,84 грн. як загальну вартість операції по поставці блоків соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 в кількості 13 штук; в графі 20 рядка 3 додатку 234 412,68 грн. як загальну вартість операції по поставці блоку соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030-1 в кількості 1 шт; в графі 20 рядка 4 додатку 1 806 430,24 грн. як загальну вартість операції по поставці блоків соплових лопаток ТВТ 99.04.80.030 в кількості 8 штук (арк. спр. 22-23 том 17).
Враховуючи зазначене, суд вважає протиправними висновки Акту перевірки щодо встановлення факту проведення контрольованої операції з нерезидентом Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) на суму 11 717 025 грн. у 2016 році та про не відображення в Звіті про контрольовані операції за 2016 рік імпортних операцій з поставки запасних частин по контракту від 08.08.2016 р. №415 DPI/16, укладеному з нерезидентом Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) в сумі 356 685,00 грн.
Також судом встановлено, що в 2017 році позивач виконував роботи з капітального ремонту авіаційних двигунів для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) за посередництвом комісіонера ДК «Укрспецекспорт», що підтверджується договором комісії від 20 березня 2015 року №USE-20.2-26-fl/K-15/380DKE/15 (арк. спр. 219-230 том 16), додатковою угодою №3 від 23 листопада 2016 року до зазначеного договору (арк. спр. 231 том 16) та специфікацією майна, що підлягає ремонту (арк. спр. 232 том 16)
Як вбачається із платіжного доручення №9626_22 від 30 листопада 2016 року позивач отримав кошти в розмірі 726 661,69 доларів США (арк. спр. 233 том 16) та згідно платіжного доручення №1531_2 від 10 січня 2017 року кошти в розмірі 766 326,63 грн. (арк. спр. 234 том 16).
Згідно акту виконаних робіт №1 від 23 січня 2017 року позивач на підставі договору комісії від 20 березня 2015 року №USE-20.2-26-fl/K-15/380DKE/15 виконав для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) роботи по ремонту авіаційного двигуна РД-33 №870882872230 на суму 966 000,00 доларів США (арк. спр. 236 том 16).
Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Як вбачається із графи 14-15 звіту про контрольовані операції датою здійснення вказаних операцій зазначено 23 січня 2017 року (арк. спр. 217 том 16).
Станом 23 січня 2017 року офіційний курс гривні до долара США становив 27,428490 грн., що підтверджується роздруківкою офіційного курсу валют з веб-сайту Національного банку України за вказану дату. (арк. спр. 237 том 16).
Таким чином, загальна сума контрольованих операцій згідно акту виконаних робіт №1 від 23 січня 2017 року становить 26 495 921,34 грн. (27,428490 х 966 000,00).
Крім того, відповідно до платіжного доручення №11012_23 від 11 травня 2017 року позивач отримав кошти в розмірі 766 326,63 доларів США (арк. спр. 238 том 16).
Згідно акту виконаних робіт №2 від 29 червня 2017 року позивач на підставі договору комісії від 20 березня 2015 року №USE-20.2-26-fl/K-15/380DKE/15 виконав для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) роботи по ремонту авіаційних двигунів РД-33 №870881872155 та №998883922022 на загальну суму 1 832 000,00 доларів США. (арк. спр. 240 том 16).
Як вбачається із графи 14-15 звіту про контрольовані операції датою здійснення вказаних операцій зазначено 29 червня 2017 року (арк. спр. 218 том 16).
Станом на 29 червня 2017 року офіційний курс гривні до долара США становив 26,080120 грн., що підтверджується роздруківкою офіційного курсу валют з веб-сайту Національного банку України за вказану дату. (арк. спр. 241 том 16).
Таким чином, загальна сума контрольованих операцій згідно акту виконаних робіт №2 від 29 червня 2017 року становить 47 778 779,84 грн. (26,080120 х 1 832 000,00).
Також як вбачається із банківського звіту про операції по рахунку з 28 липня 2017 року по 16 серпня 2017 року згідно платіжного доручення H0731BDYZT від 31 липня 2017 року позивач отримав кошти в розмірі 383 275,00 доларів США (арк. спр. 242 том 16).
Крім того, згідно з платіжним дорученням від 30 серпня 2017 року позивач отримав кошти в розмірі 1 533 100,00 доларів США. (арк. спр. 244 том 16).
Згідно акту виконаних робіт №3 від 07 вересня 2017 року позивач на підставі договору комісії від 20 березня 2015 року №USE-20.2-26-fl/K-15/380DKE/15 виконав для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) роботи по ремонту авіаційних двигунів РД-33 №870884072130, №870881872143, №870884872050, №870883872073 на загальну суму 3 764 000,00 доларів США. (арк. спр. 248 том 16).
Також згідно акту виконаних робіт №4 від 07 вересня 2017 року позивач на підставі договору комісії від 20 березня 2015 року №USE-20.2-26-fl/K-15/380DKE/15 виконав для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) роботи по ремонту авіаційних двигунів РД-33 №870884772236, №870883872222, на загальну суму 1 832 000,00 доларів США. (арк. спр. 249 том 16).
Як вбачається із графи 14-15 звіту про контрольовані операції датою здійснення вказаних операцій зазначено 07 вересня 2017 року (арк. спр. 218 том 16).
Станом на 07 вересня 2017 року офіційний курс гривні до долара США становив 25,982213 грн., що підтверджується роздруківкою офіційного курсу валют з веб-сайту Національного банку України за вказану дату. (арк. спр. 250 том 16).
Таким чином, загальна сума контрольованих операцій згідно акту виконаних робіт №3 від 07 вересня 2017 року становить 97 797 049,73 грн. (25,982213 грн х 3 764 000,00) та згідно акту виконаних робіт № від 07 вересня 2017 року 47 599 414,22 грн. (25,982213 грн х 1 832 000,00)
Отже, всього протягом 2017 року за договором комісії від 20.03.2015 року №USE- 20.2-26-Д/К-15/380ДКЕ/15 ДП «ЛРЗ «Мотор» було виконано робіт на загальну суму 219 671 165,13 грн. (26 495 921,34 + 47 778 779,84 + 97 797 049,73 + 47 599 414,22).
Натомість позивачем в звіті про контрольовані операції за 2017 рік відображено операції по виконанню робіт з капітального ремонту авіаційних двигунів для компанії «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) згідно договору комісії №USE-20.2-26-fl/K-15/380DKE/15 від 20 березня 2015 року на загальну суму 218 162 253,00 грн. (арк. 216-218 том 16).
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про необхідність обрахунку суми імпортних операцій з нерезидентом компанією «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) у гривнях за курсами, встановленими Національним банком України у відповідні дні сплати авансових платежів, оскільки як уже встановлено судом, в звіті про контрольовані операції за 2017 рік позивач датою здійснення відповідних операцій зазначив саме дату підписання відповідних актів виконаних робіт, натомість наданими суду платіжними дорученнями не підтверджується, той факт, що мала місце сплата авансових платежів за ремонт авіаційних двигунів саме згідно відповідних актів виконаних робіт.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає вірними висновки Акту перевірки, з врахуванням листа № 11215/10/28-10-48-13 від 05 березня 2019 року щодо протиправного не відображення позивачем у звіті про контрольовані операції в 2017 році контрольованих операцій з компанією «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) в сумі 1 508 912,00 грн.
Відповідно до пункту 120.3. статті 120 ПК України, неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції; 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції; 3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Як вбачається із розрахунку грошового зобов'язання згідно з податковим повідомленням - рішенням від 11 березня 2019 року №0001484813, за не відображення у звіті про контрольовані операції за 2015 рік операції з нерезидентом в сумі 1 013 572,00 грн. до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 10 135,72 грн., за не відображення у звіті про контрольовані операції за 2016 рік операції з нерезидентом Sky Walkers Enterprises Ltd (Кіпр) в сумі 356 685,00 грн. до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 3566,85 грн. та за не відображення у звіті про контрольовані операції за 2017 рік операції з нерезидентом компанією «N.P.O. Navigation Systems Ltd» (Віргінські Британські Острови) в сумі 1 508 912,00 грн. до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 15 089,12 грн. (акр. спр. 96 том 7).
Відтак, з наведених вище підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2019 року №0001424813, №0001454813 повністю та податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0001484813 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3566,85 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи постановлена вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених вище обставин справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2019 року №0001424813, №0001454813 повністю та податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року №0001484813 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3566,85 грн., в задоволені решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив за позов майнового характеру судовий збір у сумі 19210,00 грн згідно з платіжним дорученням №3419 від 21 червня 2019 року (арк. спр. 2 том 1).
Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 198,70 грн. та витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у сумі 194 885,30 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 08029701) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 43141471) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2019 року №0001424813, №0001454813 та №0001484813 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року №0001424813, №0001454813.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року №0001484813 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3566,85 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» судовий збір в розмірі 19 198,70 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто вісім гривень сімдесят копійок).
Клопотання представників позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу призначити до розгляду на 09 год 40 хв 05 серпня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Рішення суду у повному обсязі складено 07 серпня 2020 року.