06 серпня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9791/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання зарахувати до спеціального пільгового страхового стажу період роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” для призначення пенсії та з урахуванням такого страхового стажу призначити пенсію із 20 січня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 січня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Проте, ГУ ПФУ у Волинській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із тим, що остання не має необхідного пільгового стажу. При цьому, пенсійний орган не зарахував до такого стажу період роботи на ВП "Шахта "Бужанська" ДП "Волиньвугілля" грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року у зв'язку із тим, що роботодавець за спірні періоди не сплачував єдиний соціальний внесок.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальник (роботодавець) ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачував страхові внески за нього, а сам факт незарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу у спірні період роботи.
На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити повністю.
У відзиві на позов № 0300-0802-7/23537 від 29 липня 2020 року (арк. спр. 26-29) відповідач позовних вимог не визнає із тих підстав, що відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачу для призначення пільгової пенсії, окрім дотримання умов зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, необхідно досягти 50 років, мати страховий стаж не менше 25 років, з яких не менше 10 років - на зазначених роботах. Однак, за результатами вивчення поданих ОСОБА_1 документів, було установлено, що її загальний стаж становить 26 років 09 місяців 14 днів, із яких пільговий - 06 років 05 місяців 09 днів.
При цьому, до пільгового стажу заявника не зараховано період роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року, оскільки страхувальником ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” за вказаний період не сплачені страхові внески.
Керуючись зазначеним, відповідач уважає відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 правомірною, а вимогу про зарахування до спеціального (пільгового) стужу спірних періодів роботи на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” безпідставною, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України обрахунок страхового стужу роботи обчислюється на підставі даних щодо сплати страхових внесків.
Із наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 23).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Із копій трудової книжки ОСОБА_1 № 1788121 (запис № 23), копії довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у нвй № 06 від 09 січня 2020 року (арк. спр. 31) випливає, що позивач із 14 липня 2009 рок і до сьогодні (безперервно) працює на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” гірником по виборці породи ІІ розряду, гірником дільниці технологічного комплексу поверхні (арк. спр. 9-11).
Вказані посади віднесені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.
Із наданих позивачем копій довідок про доходи від 25 травня 2020 року № 476/7.2.4/01-19, № 477/7.2.4/01-19, від 26 травня 2020 року № 494/7.2/01-19, № 493/7.2.4/01-19, № 492/7.2.4/01-19 (арк. спр. 12-16), індивідуальних відомостей про застраховану особу (арк. спр. 19-20) установлено, що ОСОБА_1 за періоди роботи у грудні 2010 року, листопаді, грудні 2017 року, 2018-2019 роках, січні-квітні 2020 року ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” нараховано та виплачено заробітну плату. Водночас, страхові внески за позивача у спірних періодах не зараховано, зокрема у графах “Страховий стаж” вказано - 0.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 20 січня 2020 року року до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (арк. спр. 13).
Листом № 0300-0315-8/7349 від 27 березня 2020 року від повідомив ОСОБА_1 про прийняття пенсійним органом рішення № 032150002078 від 19 лютого 2020 року про відмову у призначенні пенсії за віком на підставі статті 114 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю у заявниці необхідного пільгового стажу (арк. спр. 17-18).
При цьому зазначено, що у ході розгляду податних ОСОБА_1 документів установлено, що її загальний страховий стаж становить 26 років 09 місяців 14 днів, у тому числі стаж за Списком №2 - 06 років 5 місяців 9 днів. Згідно із поданими індивідуальними відомостями про застраховану особу підприємством ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” страхові внески не було сплачено за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року. У зв'язку із припиненням сплати страхових внесків роботодавцем, вказані періоди роботи ОСОБА_1 до страхового пільгового стажу не зараховано (арк. спр. 17, зворот).
Таким чином, у зв'язку із відсутністю, на переконання пенсійного органу, у позивача необхідного спеціального (пільгового) стажу, йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Непогоджуючись із такими діями та рішеннями пенсійного органу, позивач звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV - застосовується з 01 жовтня 2017 року).
Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як установлено судом, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, позивач не зарахував до страхового стажу період роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року. При цьому, виходив із того, що підприємство не сплатило страхові внески за вказаний період.
Суд не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки, як уже установлено, позивачу за вказані періоди за роботу у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.
Відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за вказані періоди не може бути підставою для незарахування таких до страхового стажу під час визначення пільгового стажу для призначення пенсії позивачу.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
На переконання суду, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”, що стало причиною для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Необхідно звернути увагу, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів убачається, що за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказані періоди його роботи та не враховувати ці періоди як пільговий стаж для вирішення питання про призначення відповідної пенсії.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відтак, з наведених вище підстав, позовні вимоги про визнання дій неправомірними належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо незарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу позивача за Списком №2, для призначення пенсії на пільгових умовах згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року
Разом з тим, оскільки виконання рішення суду у цій справі в частині зобов'язання відповідача зарахувати періоди роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року до страхового стажу для призначення пенсії потребуватиме вчинення останнім дій щодо проведення нового розрахунку страхового стажу, тому позовні вимоги про зобов'язання здійснити призначення і виплату пенсії з урахуванням даного спеціального (пільгового) страхового стажу з 20 січня 2020 року підлягають до задоволення частково шляхом прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 20 січня 2020 року
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішення відповідача. Отже, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області необхідно стягнути судовий збір у сумі 840 грн 80 коп., який сплачений відповідно до квитанції від 01 липня 2020 року (арк. спр. 2).
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
Позов ОСОБА_1 (44733, Волинська область, Володимир-Волинський район, село Рогожани, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування до спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком періодів роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, 2018-2019 роки, січень-квітень 2020 року у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-квітень 2020 року у ВП "Шахта "Бужанська" ДП "Волиньвугілля" для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20 січня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням зарахованого спеціального (пільгового) страхового стажу за грудень 2010 року, листопад, грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-квітень 2020 року.
У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію із 20 січня 2020 року відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович