30 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6272/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
за участю секретаря судового засідання Філімонової О.В.,
представника позивача Парфенюка А.С.,
представника відповідача Сахарчука А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень від 30.06.2017 №416273-13, від 30.03.2018 №0179710-1303-0318, від 16.01.2019 №0000331-5513-0318.
Позивні вимоги обгрунтовані тим, що в березні 2020 року позивачем отримано позовну заяву ГУ ДФС у Волинській області ДФС України про стягнення податкового боргу згідно податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 №416273-13, від 30.03.2018 №0179710-1303-0318 та від 16.01.2019 №0000331-5513-0318 щодо нарахування податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який обчислено із загальної площі об'єктів нежитлового нерухомого майна яке знаходиться за адресою: вул. Рівненська, 76-а у м. АДРЕСА_1 . Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та вказує, що нерухоме майно - побутовий корпус (літер Д-3) (надземна частина) загальною площею 1276,7 кв. м та сховище/обліковий номер 04077 (підземна частина) загальною площею 466,3 кв. м, які розташовані в м. Луцьку на вул. Рівненській, 76-а перебувало у власності ОСОБА_1 до вересня 2005 року. З 2005 року власником даного майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Денвел» (далі - ТзОВ «Денвел»), яке є платником податку на нерухоме майно. Відтак, ОСОБА_1 вважає, що він не є платником податку на майно, відмінне від земельної ділянки у зв'язку з відсутністю на праві власності нежитлової нерухомості. З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення сторін.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 за клопотанням позивача ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Підготовче засідання у справі призначено на 15:30 год. 23.07.2020.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14:30 30.07.2020.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив позовні вимоги з тих підстав, що відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, дата, час формування: 04.06.2020 16:00:20 ОСОБА_1 є власником побутового корпусу/літер Д-3/ пл. 1743.0 кв. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , а тому є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказує, що з Інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно від 04.06.2020, сформованої відповідачем, слідує, що відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо мене ОСОБА_1 відсутні. Крім того, з відповіді №1943 від 22.06.2020 КП «Волинське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на побутовий корпус /Літер Д-3/ та сховище загальною площею 1743,0 кв.м. зареєстровано за ТзОВ «Денвел». Однак внаслідок технічної помилки не закрито запис в електронному реєстрі, доступ до якого припинено з 01.01.2013. Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру прав на нерухоме майно від 03.07.2020, сформованої приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Губик З.В., відомості щодо права власності за ОСОБА_1 відсутні.
У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача підтримав обгрунтування, викладені у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з тих підстав, що позивач не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив залишити позовні вимоги без задоволення з тих підстав, що у спірних правовідносинах податковий орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, оскаржувані рішення винесені з урахуванням усіх обставин у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін (вступне слово), дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено наступні обставини.
Судом становлено, ГУ ДФС у Волинській області сформовані податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 №416273-13, від 30.03.2018 №0179710-1303-0318, від 16.01.2019 №0000331-5513-0318 щодо нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 24018,54 грн., 27888,00 грн. та 32445,95 грн. відповідно (а. с. 5, 6, 7).
Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Положеннями пункту 266.3.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Як встановлено судом, підставою для розрахунку контролюючим органом суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: побутовий корпус /Літер Д-3/ та сховище загальною площею 1743,0 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Рівненська, 76А в м. Луцьку, стали інформаційні дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а. с. 29-31).
Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Так, згідно з даними інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких містяться у матеріалах справи, стосовно об'єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Луцьк, вул. Рівненська, 76А відомості щодо реєстрації права власності вказаних об'єктів зареєстровані за позивачем.
Разом з тим, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 Луцьк, вул. Рівненська, 76А, побутовий корпус /Літер Д-3/ та сховище загальною площею 1743,0 кв. м зареєстровано за ТзОВ «Денвел» (а. с. 11-12).
Крім того, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , вул. Рівненська, АДРЕСА_4 - побутовий корпус /Літер Д-3/ та сховище загальною площею 1743,0 кв. м за ТзОВ «Денвел» підтверджується Свідоцтвами про право власності серії ЯЯЯ №168216 від 06.09.2005 та серії ЯЯЯ №168217, виданих на підставі рішення виконкому Луцької міської ради №288 від 31.08.2005 (а. с. 13-16).
Як вбачається з відповіді КП «Волинське бюро технічної інвентаризації» №1943 від 22.06.2020, право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5 . Рівненська, 76А в м. Луцьку на побутовий корпус /Літер Д-3/ та сховище загальною площею 1743,0 кв.м. зареєстровано за ТзОВ «Денвел». Однак внаслідок технічної помилки не закрито запис в електронному реєстрі, доступ до якого припинено з 01.01.2013 (а. с. 41).
З наданої позивачем Інформаційної довідки з державного реєстру прав на нерухоме майно від 03.07.2020, сформованої приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Губик З.В. встановлено, що відомості щодо права власності за ОСОБА_1 відсутні (а. с. 43).
Суд також звертає увагу, що ТзОВ «Денвер» як власником спірного нерухомого майна, сплачений податок на майно, відмінне від земельної ділянки 2017-2019 роки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а. с. 17-20).
Таким чином, враховуючи відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей щодо належних на праві власності позивачу об'єктів нерухомого майна, суд дійшов висновку про порушення контролюючим органом приписів підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України та відсутність підстав для нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
При цьому суд зазначає, що використання відповідачем для визначення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості даних Реєстру прав власності на нерухоме майно не відповідає приписам підпункту 266.3.2 пункту 265.3 статті 266 ПК України, оскільки свідоцтвами про право власності, наявними в матеріалах справи підтверджено право власності на спірне нерухоме майно саме за ТзОВ «Денвел», а не за позивачем ОСОБА_1 .
Враховуючи наведені положення, суд вважає, що податковий орган при визначенні позивачу податкового зобов'язання діяв всупереч законодавству України, оскільки відсутні підстави для нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016-2018 роки на спірні об'єкти нерухомого майна, власником якого є юридична особа.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача згідно з частиною першою статті 139 КАС України необхідно стягнути сплачений згідно квитанції №53 від 27.04.2020 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 2, 72-78, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 30.06.2017 №416273-13, від 30.03.2018 №0179710-1303-0318, від 16.01.2019 №0000331-5513-0318.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя О.А. Лозовський
Повний текст судового рішення складено 06 серпня 2020 року.