м. Вінниця
07 серпня 2020 р. Справа № 120/1368/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Приватного акціонерного товариства «МПТ - 71» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
У березні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «МПТ - 71» (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по списках № 1, 2 у сумі 32 885,56 грн. на користь позивача (р/р НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк» м. Вінниця, МФО 302076, код ЄДРПОУ 13322403).
Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах громадянах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списках № 1, 2 у сумі 32885,56 грн.
Вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Ухвалою суду від 30.03.2020 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
12.05.2020 року представник Приватного акціонерного товариства «МПТ - 71» подав відзив до суду, у якому просить постановити ухвалу про повернення позову позивачеві, посилаючись на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.03.2020 року він отримав без позовної заяви та додатків до неї. Також вказав, що не отримував від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позовну заяву, а тому відповідно не може надати відзив у визначений судом строк.
Судом встановлено, що при поданні позовної заяви як доказ направлення відповідачу позовної заяви з додатками було надано фіскальний чек та реєстр від 18.02.2020 року, у якому зазначено Приватне акціонерне товариство «МПТ - 71» та його місцезнаходження, тоді як не вказано документ, який відправлений.
Разом з тим, адміністративний позов датований 20.03.2020 року № 0200-0802-7/12505, поданий до суду 24.03.2020 року.
А тому, фіскальний чек від 18.02.2020 року не може слугувати доказом направлення адміністративного позову від 20.03.2020 року.
Ухвалою суду від 20.05.2020 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишено без руху. Запропоновано позивачу у 5 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали без руху від 20.05.2020 року отримано відповідачем 27.05.2020 року.
27.05.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 20.05.2020 року позивач надав докази направлення позовної заяви відповідачу на адресу (24000, вул. М. Гудзія, 13, м. Могилів-Подільський, Вінницька область), а саме: копії квитанцій з описом вкладення від 27.05.2020 року.
У відзиві поданому 12.05.2020 року, відповідач зазначає, що витрати на виплату та доставку пенсій за своєю суттю відповідають всім ознакам податку, а тому мають бути передбачені Податковим кодексом або законами з митної справи.
Крім того, на думку відповідача, Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальника та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 21-1 від 19.12.2003 року є підзаконною в питаннях, що регулюють діяльність власне самого Пенсійного фонду, в тому числі щодо розрахунку сум відшкодування виплачених пільгових пенсій. Разом з тим, розрахунки не покладають на відповідача обов'язків щодо сплати будь-яких сум та являються частиною внутрішньої організаційної роботи відповідача.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «МПТ - 71» (код ЄДРПОУ 03327670) знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та має обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позивачем надіслано відповідачу повідомлення від 20.12.2019 № 1238/02-15- 26/05-2 про відшкодування пільгових пенсій за грудень 2019 року з відповідними розрахунками. Дане повідомлення отримано відповідачем 27.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
Листом № 60/02-15-26/05-2 від 11.01.2020 року направлено відповідачу повідомлення про відшкодування пільгових пенсій та повідомлено про те, що відповідно до остаточного розрахунку за 2019 рік (графа 16) було зменшено нарахування по Списку № 1 на 39,39 грн., по Списку № 2 донараховано 0,05 грн. Отже, загальна сума, яка підлягає до сплати в січні 2020 року по Списку № 1 складає 5963,77 грн., по Списку № 2 (графа 14) - 10 459,34 грн. Також повідомлено, що у разі несплати відповідачем нарахованих сум, заборгованість буде стягуватись позивачем в судовому порядку. Дане повідомлення отримано відповідачем 27.01.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
Відповідно до розрахунків місячний розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня 2019 року становить по Списку № 1 - 6003,16 грн., по Списку № 2 - 10459,29 грн. та з січня 2020 року становить по Списку № 1 - 5963,77 грн., по Списку № 2 - 10459,34 грн..
Відповідно сума відшкодування за період з грудня 2019 року по січень 2020 року складає - 32885,56 грн., в тому числі по Списку № 1 - 11966,93 грн. та по Списку № 2 - 20918,63 грн.
Повідомлення про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що надсилались на адресу відповідача в судовому порядку не оскаржувались, тому вважаються правомірними та узгодженими з відповідачем.
Вказаний борг на день подання адміністративного позову відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пунктів “а”, “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.1 Розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”:
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б” -“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За правилами встановленими пунктом 6.7 Розділу 6 Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Як вбачається з розрахунку заборгованість за період з грудня 2019 року по січень 2020 року складає - 32885,56 грн., в тому числі по Списку № 1 - 11966,93 грн. та по Списку № 2 - 20918,63 грн.
Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 та № 2 відповідача.
З матеріалів справи слідує, що позивачем направлялися відповідачу розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у визначений строк, однак останній своїх зобов'язань щодо відшкодування виплачених пільгових пенсій не виконав.
Станом на день розгляду справи в суді доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.
Що стосується аргументів відповідача наведених у відзиві від 12.05.2020 року, то суд ставиться до них критично та звертає увагу, що відповідно до п.1. ст. Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Разом з тим, відносини, які виникають в зв'язку з відшкодуванням витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не входять до сфери регулювання Податкового кодексу.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регулюються Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 21-1 від 19.12.2003 року, яка незаконною чи такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили не визнавалася.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що неналежне виконання відповідачем вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України, що в свою чергу порушує права та інтереси інших громадян на отримання соціальних пільг.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, та сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність понесених витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «МПТ - 71» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по списках № 1, 2 у сумі 32 885,56 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять гривень 56 копійок) на користь позивача (р/р UA 913020760000025601323750103, відкритий в АТ «Ощадбанк» м. Вінниця, МФО 302076, код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 )
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «МПТ - 71» (код ЄДРПОУ 03327670, вул. М. Гудзія, 13, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000)
Повне судове рішення виготовлено та підписано суддею 07.08.2020 року.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна