Справа № 357/798/20
1-кп/357/767/20
06 серпня 2020 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в приміщенні залу судових засідань № 2 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква, Київської області, клопотання про закриття кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_3 ,
представник потерпілої - адвокат: ОСОБА_4 ,
потерпіла: ОСОБА_5 ,
Прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду, у порядку статей 283-288 КПК України, із клопотанням про закриття кримінального провадження № 12013100030007248 відомості в ЄРДР внесені від 04.12.2013 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України по факту викрадення офіційних документів, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, з огляду на дійсність обставин регламентованих статей 44, 49 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 вважав за необхідне дане клопотання задовольнити в зв'язку з дотриманням норм КПК України при його поданні та наявності правових підстав регламентованих КК України, при цьому виклав свої доводи аналогічні викладеним у клопотанні.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, оскільки вважає, що правоохоронними органами була надана невірна кваліфікація кримінальному правопорушенню, по якому проводили досудове розслідування. Так, представник потерпілої наполягав, що дії ОСОБА_6 , якого зазначала потерпіла, як на особу, яка вчинила відносно неї злочин, підлягає кваліфікувати за ч. 3 ст. 357 КК України, а ні як зазначено в матеріалах кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, за ч. 1 ст. 357 КК України, а також просив направити до ДБР України повідомлення про скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 367, 396 КК України, органами досудового розслідування під час розслідування вказаного кримінального провадження.
Потерпіла підтримала позицію свого представника та просила відмовити прокурору в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013.
Суд, заслухавши думку прокурора під час підготовчого судового засідання, пояснення представника потерпілого та потерпілу, дослідивши матеріали надані представником потерпілого ОСОБА_4 , вивчивши наявні матеріали кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, та безпосередньо саме клопотання на відповідність нормам Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного.
Так, досудовим слідством встановлено, що 03.12.2013 до Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області звернулась з заявою ОСОБА_5 повідомивши, що в 2010 році в неї були викрадені документи, а саме свідоцтво про право на спадщину по заповіту на ім'я ОСОБА_5 та технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 .
Отже, 04.12.2013 на підставі виявлених фактів вчинення кримінального правопорушення Білоцерківським МВ ГУМВС України в Київській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесені відомості за № 12013100030007248 про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 357 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та матеріалів кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013 вбачається, що особу яка вчинила вказане кримінальне провадження не встановлено, жодній особі про підозру не повідомлено.
Також матеріали кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, свідчать, що органом досудового розслідування, з метою здобуття доказів та встановлення особи яка скоїла зазначене кримінальне правопорушення проведено слідчі дії, однак не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не здійснювалось.
Крім цього під час підготовчого судового засідання, при вивченні викладу фактичних обставин по кримінальному провадженню № 12013100030007248 від 04.12.2013, судом встановлено, що правова кваліфікація дій невідомої особи за ч. 1 ст. 357 КК України при внесенні відомостей до ЄРДР не відповідає фактичним обставинам, які містяться в письмових матеріалах кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, оскільки досудовим органом не доведено, що викрадання офіційних документів у потерпілої ОСОБА_5 відбувалось шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, або їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, що знаходились на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.
Відповідно до п.1-1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК України, а саме: в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у відповідний строк, він може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений п. 1-3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу.
Крім того, ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено абзацом, відповідно до якого слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження, якщо строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Абзацом 2 ч. 5 ст. 294 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування, який закінчився, не підлягає поновленню.
Таким чином законодавець визначив наслідки закінчення строків досудового розслідування - неможливістю поновлення та обов'язковістю закриття провадження.
Так, на підставі вивчених матеріалів кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, суд приходить до висновку про помилкову кваліфікацію органом досудового розслідування, кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 357 КК України. Отже доводи представника потерпілого під час підготовчого судового засідання знайшли своє підтвердження, що в свою чергу є підставою для відмови прокурору в задоволенні клопотання та повернення матеріалів кримінального провадження для здійснення кримінального провадження в загальному порядку, оскільки встановити відповідно до ст. 12 КК України ступінь тяжкості злочину не представляється можливим.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Розглядаючи клопотання представника потерпілого про направлення повідомлення до Державного Бюро Розслідування про скоєння злочинів працівниками досудового розслідування причетних до розслідування кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, суд вважає не підлягає задоволенню, оскільки зазначені питання не входять до рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 314 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 294, 219, п.3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто за фактом викрадення офіційних документів, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, - відмовити.
Повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
В задоволенні клопотання представнику потерпілої - адвокату ОСОБА_4 в частині направлення повідомлення до Державного Бюро Розслідування про скоєння злочинів працівниками досудового розслідування причасних до розслідування кримінального провадження № 12013100030007248 від 04.12.2013 - відмовити.
Повний текст ухвали складений та проголошений 07.08.2020 о 08. год. 15 хв. в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 4-А.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1