1Справа № 335/1529/19 2/335/1170/2020
15 липня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Тимченко А.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування позову вказав наступне.
Відповідно до укладеного договору б/н від 04.11.2014 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_1 зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки, виконати всі інші зобов'язання, згідно умов договору, однак зобов'язання за вказаним договором виконані ним не були. У зв'язку із неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, виникла заборгованість, яка станом на 16.01.2019 становить 46018,85 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом - 3524,57 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом - 27177,23 гривень, нарахованої пені - 12649,49 гривень, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500 грн. - штраф (фіксована складова) та 2167,56 грн. - штраф (процентна складова).
Вказану суму заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку та стягнути на його користь понесені судові витрати, які складаються із судового збору.
Ухвалою судді від 22.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
13.05.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя винесено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.11.2014 у розмірі 46018 гривень 85 копійок та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 гривень.
24.12.2019 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від представника відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 13.05.2019.
23.01.2020 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від представника позивача надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до якого просить відмовити у перегляді заочного рішення.
25.02.2020 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя відповідачу ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя скасовано, справу призначено до судового розгляду, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
02.04.2020 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04.11.2014 у розмірі 84997,36 грн. та судові витрати.
22.06.2020 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості, згідно якого просить у задоволені позовних вимог банка відмовити.
06.07.2020 та 13.07.2020 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити на підставах викладених у позові.
В судове засідання представник позивача, надавав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання та подання Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», письмової анкети-заяви б/н від 04.11.2014 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 10).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до уточненого розрахунку позивача, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору, заборгованість за тілом кредиту позичальника ОСОБА_1 перед позивачем станом 16.03.2020 склала 21408,84 гривень, з якого також простежується динаміка користування кредитними коштами відповідачем.
Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов'язань за договором, яким умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.
Разом з тим, у копії анкети-заяви позичальника від 04.11.2014, долученої до матеріалів справи процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена (а.с. 10).
Крім того, у цій копії анкети-заяви відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач до позовної заяви долучив Витяг з актуальних станом на час звернення до суду Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені на його офіційному сайті.
Згідно з пп. 2.1.1.5.6, 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку клієнт зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту, у тому числі простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку. Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.
Порядок обчислення та сплати пені та штрафів передбачено пп. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.7.2, 2.1.1.12.7.4 Умов та правил надання банківських послуг.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Також встановлено, що за судовим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2019 з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість у розмірі 9742,96 грн.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума коштів за тілом кредиту, які були отримані відповідачем, що становить заборгованість за кредитним договором, позичальником не сплачена в повному обсязі, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги АТ КБ „ПриватБанк” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту - 21408,84 гривень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню з відрахування сплаченої суми заборгованості у розмірі 9742,96 грн., що становить 11665,88 грн. (21408-9742,96), у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.
В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит у розмірі 11145,64 грн., заборгованість по пені у розмірі 47919,20 грн., а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500 гривень - штраф (фіксована складова) та 4023,68 гривень - штраф (процентна складова), є необґрунтованими та непідтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 263,56 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» суму заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 04.11.2014 у розмірі 11665 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять) гривень 88 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 263 (двісті шістдесят три) гривень 56 копійок, а всього: у розмірі 11 929 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 44 копійок.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Повне судове рішення складено 15 липня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя: І.А. Крамаренко