46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
07 серпня 2020 року м.Тернопіль Справа № 921/180/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ, в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком», м.Тернопіль
до відповідача: фізичної особи-підприємця Коваля Романа Степановича, с.Соснів Теребовлянського району Тернопільської області
про стягнення 30733,88грн,
без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м.Київ, в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком», м.Тернопіль, звернувся 11.03.2020 (згідно відтиску штампу вхідної поштової кореспонденції суду за вх.№212) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи-підприємця Коваля Романа Степановича, с.Соснів Теребовлянського району Тернопільської області, про стягнення 30733,88грн заборгованості за договором оренди комерційної нерухомості №61Е000-54/19 від 11.02.2019, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо внесення орендної плати та плати за послуги з утримання орендованого приміщення в період з березня 2019 року по 10.01.2020.
Ухвалою суду від 30.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено учасникам справи процесуальні строки для надання заяв по суті позову.
Відповідачем не подано процесуальних заяв, клопотань, відзиву на позов; поштове відправлення, яким на адресу ФОП Коваль Р.С. направлялася ухвала від 30.03.2020, повернуто без вручення адресату. У зв'язку з тим, що 02.04.2020 згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020 доповнено розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України пунктом 4, згідно якого на строк дії карантину продовжено, зокрема, строки розгляду справи по суті, подання відзиву, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), ухвалою суду від 28.05.2020 строк розгляду справи №921/180/20 продовжено, а також продовжено учасникам справи процесуальні строки, визначені ухвалою суду від 30.03.2020 на строку дії карантину, - до 22.06.2020.
Ухвалу суду від 28.05.2020, а також ухвалу від 30.03.2020 про відкриття провадження у справі направлено 30.05.2020 на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (с.Соснів Теребовлянського району Тернопільської області, 48112) та на адресу, вказану у договорі №61Е000-54/19 від 11.02.2019 (вул.Медова, 3/57. м.Тернопіль).
Однак, поштові відправлення №№4602509243675, 4602509243683 від 30.05.2020 відділенням поштового зв'язку повернуто без вручення адресату із зазначенням причин «адресат відсутній за вказаною адресою», «не проживає» (довідки від 12.06.2020, 16.06.2020, відповідно).
22.06.2020 набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-2020-%D0%BF#n6), згідно якої строк карантинних заходів, установлених постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text) та №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», продовжено до 31.07.2020.
З огляду на продовження карантинних заходів, на підставі ст.ст.113, 118, п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України ухвалою суду від 25.06.2020 продовжено учасникам справи процесуальні строки, визначені ухвалою від 30.03.2020 на строк дії карантину, - до 31.07.2020.
17.07.2020 набрав чинності Закон України №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року) закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Отже, процесуальні строки, котрі продовжено ухвалою суду від 25.06.2020 у даній справі, закінчуються 06.08.2020.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не надходило в порядку ч.5 ст.232 ГПК України; господарським судом розглянуто справу без проведення судового засідання.
Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду», журналу вхідної кореспонденції суду від відповідача відзив на позов на адресу господарського суду не надходив.
Поряд з цим, поштові відправлення №№4602509268112, 4602509268147 від 25.06.2020, якими відповідачу направлялася судова кореспонденція (ухвала від 25.06.2020 та повторно - ухвали від 30.03.2020 та 28.05.2020) з позначкою «судова повістка» повернуті без вручення адресату по причині «адресат відсутній за вказаною адресою.»
З'ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з наступного.
Згідно пунктів 17.3 та 17.14 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі та судові рішення вручаються в паперовій формі і надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно для підготовки до участі в розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії (ч.4 ст.120 ГПК України).
У статті 242 ГПК України визначено, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п'ята). В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Ухвали суду від 30.03.2020, 28.05.2020, 25.06.2020 неодноразово надсилалися відповідачу листами з позначкою «судова повістка» на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу, зазначену у договорі оренди нежитлових приміщень. Втім, жоден документ не був вручений відповідачу.
Порядок надання послуг поштового зв'язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку) та Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 №799.
Пунктом 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і, не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня, повертає його до суду (п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв'язку).
У даному випадку судова поштова кореспонденція, адресована відповідачу, повернута без вручення по причині «адресат відсутній за вказаною адресою». Це свідчить про направлення адресату відділенням поштового зв'язку повідомлення про надходження йому судової кореспонденції, яке адресатом було проігноровано та відповідні поштові відправлення не отримано.
Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).
На думку суду, в даному випадку відповідач внаслідок власної пасивної поведінки, що виразилася в небажанні отримувати поштову кореспонденцію, не отримав вищезазначених процесуальних документів та не скористався своїми процесуальними правами.
Водночас, суд враховує, що ймовірна відсутність фізичної особи-підприємця за адресою місцезнаходження, зареєстрованою в установленому законом порядку, не звільняє останню від обов'язку забезпечити отримання кореспонденції за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою, та які повернулися до суду у зв'язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвал суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).
Наведене дає підстави суду дійти висновку про належне повідомлення сторони відповідача про розгляд справи судом.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У матеріалах справи достатньо документів для прийняття судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та додатково подані із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази, господарський суд встановив наступне.
11.02.2019 між фізичною особою-підприємцем Ковалем Романом Степановичем як Орендарем та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком» як Орендодавцем, укладено договір оренди комерційної нерухомості №61Е000-54/19 (далі - договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв для розміщення магазину одягу у строкове, платне користування комерційне приміщення, площею 137,25м2, що знаходиться в будівлі №48 по вул.Грушевського в смт.Козова Тернопільської області (п.1.1 договору).
Згідно п.п.2.1, 2.3, 6.1.8 договору передача в оренду приміщення та його повернення оформляється Актом приймання-передачі.
У пунктах 3.1.2, 3.1.3, 3.4 договору сторонами визначено щомісячний орендний платіж, який складається із суми орендної плати в розмірі 3431,25грн без ПДВ (25грн за 1м2) та плати за послуги з утримання комерційного приміщення - 656,06грн (без ПДВ); послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з теплопостачання, прибирання території, вивозу сміття, відшкодування витрат зі сплати податку на нерухомість, водовідведення.
Перелік та вартість послуг по утриманню приміщення на дату укладення договору сторонами узгоджено в додатку №2 до договору. При цьому, Орендар відшкодовує вартість електроенергії та води спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розраховується Орендодавцем згідно з такими показниками, включаючи їх в плату за послуги з утримання комерційної нерухомості. Щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця, Орендодавець надає Орендарю Акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати Акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (п.п.3.6, 3.7 договору).
За пунктами 3.8, 6.1.3 договору Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату та інші передбачені договором платежі у безготівковій формі на поточний банківський рахунок Орендодавця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. При цьому, не виставлення Орендодавцем рахунку на оплату оренди не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за договором.
У п.3.11 договору визначено, що орендна плата за перший та останній місяць розраховується Орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акту приймання-передачі орендованого майна. Орендна плата за останній місяць оренди сплачується Орендарем не пізніше 10 календарних днів з дати підписання Акту приймання-передачі.
У разі порушення строків виконання грошових зобов'язань Орендар на вимогу Орендодавця, сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення (п.8.2 договору).
У пункті 12.4 договору сторонами передбачено в яких випадках договір припиняє свою дію.
Договір укладено на термін з 01.03.2019 до 29.02.2020 включно (п.12.1 договору).
Факт передачі в оренду нежитлового приміщення за договором від 11.02.2019 підтверджується Актом прийому-передачі майна від 01.03.2019, який підписано обома сторонами без жодних зауважень чи застережень, в тому числі щодо стану переданого в оренду приміщення.
Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Орендарем, своїх договірних зобов'язань в частині внесення плати за оренду приміщення.
Матеріали справи свідчать, що за період з липня 2019 по 10 січня 2020 року позивачем нараховано Орендарю до сплати орендних платежів, які включають послуги з утримання майна та енергозабезпечення згідно рахунків-актів №61Е000/18-2068 від 31.03.2019 на суму 4904,77грн, №61Е000/18-2192 від 30.04.2019 на суму 4904,77грн, №61Е000/18-2244 від 31.05.2019 на суму 4094,77грн, №61Е000/18-2368 від 30.06.2019 на суму 5173грн, №61Е000/18-2490 від 31.07.2019 на суму 5040,91грн, №61Е000/18-2619 від 31.08.2019 на суму 5287,50грн та 40,16грн пені, №61Е000/18-2745 від 30.09.2019 на суму 5264,96грн, №61Е000/18-2873 від 31.10.2019 на суму 5254,08грн, №61Е000/18-3013 від 30.11.2019 на суму 4987,73грн, №61Е000/18-3159 від 31.12.2019 на суму 4904,77грн, №61Е000/18-3252 від 10.01.2019 на суму 1582,19грн. Всього до сплати нараховано за заявлений період 52209,45грн орендної плати та 40,16грн пені.
Згідно наданих пояснень позивачем рахунки-акти надсилалися відповідачу простими листами щомісячно до 10 числа поточного місяця (п.3.7 договору оренди). Також, позивачем долучено Акти надання-отримання послуг з розподілу електричної енергії та податкові накладні за липень 2019 року-січень 2020 року, котрі на підставі фактично наданих відповідачу послуг за договором оренди були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач свої грошові зобов'язання щодо сплати за оренду приміщення (до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим) виконав частково, а саме 28.05.2019 ним сплачено 4904,77грн орендної плати, 19.07.2019 - 5173грн, 30.08.2019 - 6173грн, 30.10.2019 - 5264,96грн. Всього сплачено 21515,73грн, що підтверджується довідкою Відділу обслуговування клієнтів АТ «ПУМБ» №КНО-52.5.2/255 від 23.03.2020.
При цьому, у заяві №10-08/23від 23.03.2020 (вх.№2204 від 24.03.2020) позивачем зазначено, що із коштів, внесених орендарем 30.08.2019 в розмірі 6173,00грн було зараховано на погашення пені (40,16грн), нарахованої на підставі п.8.2 договору та відповідно до положень ст.534 ЦК України, а решту коштів в сумі 6132,84грн зараховано на погашення суми основного боргу.
Таким чином, за відповідачем рахується борг по договору в розмірі 30733,88грн.
Оскільки відповідач належним чином не виконував свої договірні зобов'язання, позивач звернувся з повідомленням-вимогою №10-09/131 від 18.12.2019 про дострокове припинення дії договору оренди 11.02.2019 та сплату існуючої заборгованості по орендній платі. 10.01.2020 відповідачем повернуто з оренди приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі майна. Проте, вимогу про погашення заборгованості по орендній платі підприємцем залишено без задоволення, що послугувало підставою для звернення з даним позовом.
Доказів, які б підтверджували сплату відповідачем заборгованості, яка виникла на підставі договору оренди, матеріали справи не містять.
Оцінивши наявні у справі докази докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого .
В силу приписів ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до п.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
У відповідності до ст.759 ЦК України, 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. При цьому, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Сторони вільні в укладені договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Внаслідок підписання сторонами у справі умов договору оренди №61Е000-54/19 від 11.02.2019 між сторонами, в силу вимог статті 759 ЦК України, виникло зобов'язання, у відповідності до якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) нежитлове приміщення у користування за плату на певний строк та на умовах, визначених договором оренди.
Відповідно до договору та вимог ст. 762 ЦК України обов'язок орендаря, зокрема, полягає у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування майном.
Згідно п.3.8 орендна плата вноситься Орендодавцем до 20-го числа місяця, наступного за звітним.
З наданих позивачем матеріалів вбачається, що відповідач своїх основних обов'язків Орендаря по внесенню орендної плати у визначені договором оренди строки не виконав, внаслідок чого станом його заборгованість по орендній платі становить 30733,88грн (з урахуванням зарахованих із суми здійснених платежів 40,16грн на погашення нарахованої пені).
Водночас, з матеріалів справи слідує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем договірного обов'язку із здійснення розрахунків по орендних платежах, позивач скористався своїм правом на односторонню відмову від договору шляхом направлення повідомлення-вимоги №10-09/131 від 18.12.2019. Відповідачем погоджено дану вимогу та 10.01.2020 повернуто орендоване приміщення по Акту Орендодавцю.
За умовами договору (п.3.11) орендна плата за останній місяць оренди розраховується Орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акту прийому-передачі орендованого майна; орендна плата за останній місяць оренди сплачується Орендарем не пізніше 10 календарних днів з дати підписання Акту прийому-передачі майна.
Отже, договір оренди від 11.02.2019 припинив свою дію, що спричинило правові наслідки припинення зобов'язань за договором оренди з 11.01.2020.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, а тому доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 30733,88грн боргу по орендній платі є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем у встановленому законом порядку.
Згідно ст.15 ЦК України порушене право Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком» підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 30733,88грн боргу.
Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2102грн, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст.4, 13, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 222, 232, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коваля Романа Степановича (с.Соснів Теребовлянського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Тараса Шевченка, 18, м.Київ, ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (вул.В'ячеслава Чорновола, 4, м.Тернопіль, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 01188052) - 30733 (тридцять тисяч сімсот тридцять три)грн 88коп. заборгованості з орендної плати та 2102(дві тисячі сто дві)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 07.08.2020.
Суддя Н.О. Андрусик