Рішення від 07.08.2020 по справі 916/1692/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"07" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1692/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е. розглянувши матеріали справи № 916/1692/20

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД АГРОБІЗНЕС" (33016, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Будівельників, 1, код - 37022936)

Відповідач: Приватне підприємство "Вересень" (67353, Одеська обл., Березівський р-н, с. Мар'янівка, вул. Леніна, 3; код: 32026847)

про стягнення 36861,08 грн.

з підстав заборгованості за договором поставки

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

СУТЬ СПОРУ: 11.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД АГРОБІЗНЕС" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Вересень" (далі - Відповідач) про стягнення 36861,08 грн., з яких: 24807,40 грн. - боргу; 4101,72 грн. - пеня; 4230,85 грн. - відсотки річних; 3721,11 - штраф.

18.06.2020 року, після усунення Позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247 - 252 ГПК України та надав Відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а саме - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Позивачу та Відповідачу за адресами місцезнаходження, згідно ЄДР, отримана ними, відповідно 30.06.2020р., та 28.06.2020р. про що свідчать поштові повідомлення.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2019 року між Позивачем (постачальник), та Відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки №582-3-ТР-19, відповідно до п.1.1. якого Позивач зобов'язався поставити та передати у власність Покупця Продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: засоби захисту рослин, насіння, мікродобрива та мінеральні добрива (Товар), а Покупець зобов'язався прийняти Товар належної якості та сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену на умовах Договору.

Відповідно до п. 4.1.-4.2. Договору ціна, загальна вартість товару та строки оплати вказуються в специфікаціях.

Крім цього, Позивач та Відповідач в п.4.4. Договору Сторони домовились визначити грошовий еквівалент зобов'язання щодо оплати товару в іноземній валюті (в доларах США). Грошовий еквівалент зобов'язання в доларах США визначається шляхом ділення загальної вартості товару згідно специфікацій в гривнях на курс продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) до української гривні на дату, що передує даті укладання (підписання) сторонами відповідної специфікації. Сума в гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США на курс продажу долара США на МВРУ до української гривні, на дату, що передує даті фактичної оплати.

При цьому курс продажу долара США на МВРУ визначається виходячи із середнього курсу продажу долара США, опублікованого на сайті: http://finance.Ua/ua/currency/#interbank.

У разі порушення строків оплати, пунктом 4.4. договору передбачалось, що Постачальник (Позивач по справі) вправі перерахувати ціну товару в сторону збільшення з розрахунку 2% в місяць з дати порушення зобов'язань.

На виконання умов Договору Позивачем було передано у власність Відповідачу за договором №582-3-ТР-19 товар на загальну суму 112946,40 грн., що підтверджено специфікацією №1 від 03.10.2019 року, видатковою накладною №3988 від 03.10.2019р. та Актом звірки взаєморозрахунків від 09.06.2020 року.

Позов ґрунтується на тому, що відповідачем по Договором №582-3-ТР-19 від 02.10.2019 року було оплачено 90000,00 грн. На даний момент звернення з позовом до суду борг Відповідача перед Позивачем становить 22 946,40 грн. з ПДВ. зі строком оплати до 03 жовтня 2019 року.

Позивач зазначає, що оскільки станом на дату подачі позову курс долара збільшився, то сума боргу підлягає перерахунку: загальна сума поставки - сума оплати = основний борг / на курс в специфікації 24,66 = сума в доларах до сплати (112 946,40-90 000,00=22 946,40 / 24,66=930,51). Відповідно сума боргу в доларах становить 930,51 по курсу на дату розрахунку згідно Договору 26,66 (930,51х26,66) = 24 807,40 грн.

Тому, Позивач, посилаючись на умов Договору та ст.526, 530 ,712 , 533 ,625 ЦК України та ст. 265, 231 ГК України просить суд стягнути з Відповідача: 24807,40 грн. боргу; 4101,72грн. пені; 4230,85 грн. відсотків річних; 3721,11 - штраф.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене, суд вважає, що Позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з Відповідача боргу за поставлений Товар на умовах Договору №582-3-ТР-19 у розмірі 24807,40 грн. Тому позов в цій частині - підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4.1. Договору визначено, що у випадку порушення термінів або умов оплати Товару Покупець зобов'язаний, на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних.

Відповідно до п. 6.5. Договору Сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.

Крім того, згідно п.6.8 Договору за не виконання умов Договору передбачено штраф в розмірі 15 % від суми загальної заборгованості.

На підставі наведених норм Законодавства України та умов Договору, Позивачем правомірно нараховано 4101,72 грн. пені; 4230,85 грн. - 25 відсотків річних та 3721,11грн. штрафу.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вересень" (67353, Одеська обл., Березівський р-н, с. Мар'янівка, вул. Леніна, 3; код: 32026847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД АГРОБІЗНЕС" (33016, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Будівельників, 1, код - 37022936): 24807 гривень 40 коп. боргу; 4101 гривню 72 коп. пені; 4230 гривень 85 коп. сплати 25% річних; 3721 гривню 11 коп. штрафу та 2102 гривні 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Суддя Демешин О.А.

Повний текст складено 07 серпня 2020 р.

Попередній документ
90826488
Наступний документ
90826490
Інформація про рішення:
№ рішення: 90826489
№ справи: 916/1692/20
Дата рішення: 07.08.2020
Дата публікації: 10.08.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.06.2020)
Дата надходження: 11.06.2020
Предмет позову: про стягнення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ДЕМЕШИН О А
відповідач (боржник):
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕРЕСЕНЬ»
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД АГРОБІЗНЕС»
представник позивача:
Стріла Валентин Микитович