79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.08.2020 справа № 914/582/20
За позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина", м. Львів
третя особа, що не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів
про: стягнення шкоди в розмірі 10192,49 грн в порядку регресної вимоги
Суддя У.І.Ділай
Секретар І.І.Прокопів
За участі представників сторін:
Від позивача: І.М.Труш - представник
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "Інго Україна", до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина", про стягнення шкоди в розмірі 10192,49 грн в порядку регресної вимоги.
Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 02.04.2020.
Ухвалою суду від 02.04.2020 відкладено розгляд справи на 07.05.2020 та залучено до участі у справі третьою особою, що не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.05.2020, від 18.06.2020 та від 16.07.2020 розгляд справи відкладено, з підстав зазначених в ухвалах.
Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2020 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
Відповідач та третя особа в судове засідання 03.08.2020 явку повноважного представника не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
В процесі розгляду матеріалів справи суд -
встановив:
16 грудня 2017 р. у м. Львові на вул. Медової Печери № 55-а мала місце ДТП за участю автомобіля «ОРЕL Аstrа» д.р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля, "DAEWOO Lanos" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який був найманим працівником у відповідача.
Відповідно до постанови Личаківського районного суду м. Львова у адміністративній справі № 463/6422/17 від 15.02.2018 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 122-4; 124 КУпАП визнано ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем, "DAEWOO Lanos" д.н.з. НОМЕР_2 , 16.12.2017 порушив п. 2.10 (а,д), п. 2.3 (б) п. 13.1 ПДР України.
Відповідно до технічного паспорту автомобіль "DAEWOO Lanos" д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував винуватець ДТП ( ОСОБА_1 ) належить на праві власності ТзОВ «Молочна компанія «Галичина».
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "DAEWOO Lanos" д.н.з. НОМЕР_2 , який належить відповідачу, ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» була забезпечена Полісом №АК/4130727, який видав позивач.
ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із ремонтною калькуляцією №1599640 від 26.12.2017, складеною відповідно до системи «Audatex», вартість ремонтних робіт склала 10702,49грн. Відповідно до Страхового акту №1620276 від 24.01.2018 та Розпорядження №1620276 від 24.01.2018 позивач визнав до відшкодування та перерахував на розрахунковий рахунок потерпілої особи ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10192,49грн. На підтвердження позивач долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення №1535 від 07.02.2018 (оригінал оглянуто судом).
При цьому позивач звернув увагу, що відповідно до Довідки № 3017354462665167 від 28.12.2017 виданої Управлянням ППС у Львівській області, водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце ДТП, тим самим грубо порушив умови договору страхування.
У порядку досудового врегулювання спору 27.12.2018 та 11.11.2019 позивач направляв відповідачу претензії з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу, покликаючись на положення підпункту "в" 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Однак претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не відшкодував позивачу шкоду в порядку регресу. Відтак, АТ «Страхова компанія «Інго Україна» подало до Господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з відповідача 10192,49грн понесених витрат.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.
ДТП мала місце 16.12.2017, тобто у суботу, вихідний день, біля місця проживання ОСОБА_1 .
Водій ОСОБА_1 вчинив ДТП під час використання ним службового автомобіля не у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків, поза робочим часом, не здійснював будь-які доручення ТОВ «Молочна компанія «Галичина», а використовував застрахований транспортний засіб для власних потреб, у власних цілях - поїздка до дружини в лікарню, а тому (з урахуванням правил п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") відповідати за заподіяну шкоду повинен сам водій транспортного засобу, а не відповідач, що є власником автомобіля.
Третя особа пояснень щодо суті спору суду не надала.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За приписами статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку (п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до підпункту в) пункту 38.1.1. статті 38.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Як встановлено вище, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія забезпеченого транспортного засобу. Вина водія ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Личаківського районного суду м. Львова у адміністративній справі № 463/6422/17 від 15.02.2018.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з такою особою у трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків. При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).
При цьому, положення статті 1172 ЦК України не ставлять в залежність відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним своїх трудових відносин, з якістю та належністю чи неналежністю виконання ним зазначених трудових (службових) обов'язків.
Відповідач не заперечує, що ОСОБА_3 на час скоєння ДТП працював водієм. Натомість ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» стверджує, що подія відбулася у суботу - вихідний день й службовий автомобіль транспортний засіб був використаний найманим працівником поза робочим часом не у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків. Також відповідач зазначив, що ОСОБА_5 .Томчук не здійснював будь-яких доручень ТОВ «Молочна компанія «Галичина», а використовував застрахований транспортний засіб для власних потреб.
Покликання відповідача судом відхиляються, оскільки ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» не надано суду належних та допустимих доказів, які свідчили би про проведення службового розслідування та про притягнення водія ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за самовільне використання транспортного засобу на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Водночас суд звертає увагу, що належних та допустимих доказів того, що в день та час, коли трапилася транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_4 для останнього є неробочим - відповідачем не надано. При цьому саме відповідач, як роботодавець особи винної у вчиненні ДТП, має інформацію: про графік роботи товариства, про обсяг та характер трудових (посадових) обов'язків чи завдань, які були покладені на водія вцілому; про режим його роботи (саме відповідач обліковує робочий час) та робоче місце; про умови (права та обов'язки), на яких ОСОБА_6 .А.Томчук передано у керування забезпечений транспортний засіб тощо),
Отже, посилання відповідача на необхідність пред'явлення даного позову до самого водія ОСОБА_6 . ОСОБА_7 .Томчука є безпідставними, з огляду на вищевстановлені судом фактичні обставини справи.
Ураховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність правових підстав для виплати відповідачем страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки ОСОБА_3 на момент здійснення ДТП перебував із ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» у трудових відносинах та самостійно залишив місце пригоди, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок матеріальної відповідальності за завдану цим водієм шкоду.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір покладається на останнього.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54, ідентифікаційний код 39685014) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ідентифікаційний код 16285602) 10192,49 грн шкоди в порядку регресної вимоги та 2102,00 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 07.08.2020.
Суддя У.І. Ділай