вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2963/19
За позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г)
ДоФізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича ( АДРЕСА_1 )
Про стягнення 527117,59 грн
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Булавіна Є.С.
Представники:
Від позивача Майданік В.Ю. адвокат
Від відповідача не з'явився
Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва звернулася до Господарського суду Київської області з позовом від 18.11.2019, заявивши вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича 527117,59 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2010 №1486 з наступними змінами і доповненням.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем грошових зобов'язань орендаря, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з грудня 2018 року по листопад 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2020 відкрито провадження у справі №911/2963/19 за описаними позовними вимогами після усунення позивачем недоліків позовної заяви та виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.12.2019, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, установлено сторонам строки для подання заяв по суті, вчинення необхідних процесуальних дій та ін.
Відповідно до заяви позивача від 25.02.2020, яка надійшла до суду 26.02.2020, позовні вимоги збільшено до 661212,97 грн у зв'язку з урахуванням додаткових періодів прострочення відповідача, а саме по лютий 2020 року. Оскільки така заява була подана з дотриманням вимог процесуального законодавства, її було прийнято судом до розгляду.
Підготовче засідання у справі неодноразово відкладалося, що підтверджується наявними в матеріалах справи процесуальними документами та вбачається з протоколів судових засідань, до яких вносилися ухвали суду, постановлені на місці без виходу до нарадчої кімнати.
03.06.2020 при розгляді процесуальних питань, визначених ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової економічної експертизи, подане 08.04.2020.
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової економічної експертизи, посилаючись на наявність у справі всіх доказів, необхідних для вирішення спору по суті.
03.06.2020 у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 05.06.2020 за усним клопотанням представника відповідача для надання йому можливості ознайомитися з документами і розрахунками, поданими позивачем.
Станом на час проведення підготовчого засіданні 05.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи, в якому містилася вимога про вирішення цього клопотання без участі відповідача та його представника.
Отже, 05.06.2020 у підготовчому засіданні суд розглянув по суті заявлені відповідачем вимоги за клопотаннями від 08.04.2020 та від 05.06.2020, відмовивши у їх задоволенні. Так, у своїх клопотаннях відповідач просив суд призначити у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; поставити на вирішення експерта питання: "Чи відповідає розрахунок заборгованості орендної плати згідно з договором оренди №1486 від 01.03.2010 у сумі 661212,97 грн за період грудня 2019- лютого 2020 років вимогам Методики розрахунку плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" зі змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 06.12.2018 №2536/6304, від 20.12.2018 №4769/6527, від 20.12.2018 №507/6558 та умовам договору оренди №1486 від 01.03.2010?"; на час проведення судової експертизи провадження у справі зупинити.
Як слідує з вказаних клопотань підставами їх заявлення є те, що відповідач категорично не погоджується з сумою боргу, яку визначає позивач. Мотивацією цих клопотань вказана відсутність у відповідача економічної або ж бухгалтерської освіти.
Відмовляючи у задоволенні клопотань про призначення судової економічної експертизи суд виходив з відсутності для такої процесуальної дії достатніх передумов, що встановлені ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України. Зазначена норма передбачає, що призначення експертизи відбувається за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суду за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
На переконання суду, з'ясування обставин справи, у тому числі, перевірка правильності проведеного позивачем розрахунку позовних вимог, з урахуванням умов договору і погодженого сторонами за взаємною згодою порядку визначення вартості оренди за кожен місяць, охоплюється загальними математичними знаннями та праворозумінням, а тому не потребує спеціальної освіти, особливої підготовки в галузі економіки, фінансів та/або наявності навичок у сфері бухгалтерського обліку. Також суд зазначає, що перевірка правильності розрахунку сум, що стягуються, є передумовою обґрунтованості судового рішення, а тому суд обов'язково проведе перевірку нарахованих сум при постановленні рішення по суті спору.
05.06.2020 за результатами підготовчого засідання суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.06.2020. З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання за його місцезнаходженням направлено ухвалу відповідно до ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
17.06.2020 від Фізичної особи - підприємця Міркевича Ю.М. до суду надійшов зустрічний позов, датований 16.06.2020 про визнання припиненим договору оренди від 01.03.2020 №1486.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2020 зустрічний позов Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича до Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва про визнання припиненим договору оренди від 01.03.2010 №1486 повернуто на підставі ч.6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з неявкою відповідача та з огляду на клопотання, що ним заявлялися, розгляд справи по суті неодноразово відкладався (17.06.2020, 01.07.2020). При цьому про дату, час і місце розгляду справи відповідач щоразу повідомлявся належним чином і завчасно.
Вимоги відповідача про продовження процесуальних строків, що вміщені у неодноразово заявлених до суду клопотаннях, судом залишені без задоволення через їх безпідставність, адже відповідач не визначав який саме процесуальний строк він просив продовжити, не обґрунтовував у чому полягає необхідність такого продовження, не вказував причини, які впливають на належне виконання саме ним процесуальних обов'язків та реалізацію процесуальних прав, обмежуючись лише посиланнями на встановлення у Україні карантину з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) та не пояснюючи як саме на нього безпосередньо впливають проти карантинні заходи.
У судове засідання, призначене на 05.08.2020, відповідач уповноваженого представника не направив.
Станом на час постановлення рішення по суті спору від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
Обставини належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, а також про обставини визначення строку для подання відзиву на позовну заяву детально описані і мотивовані судом в ухвалі про повернення зустрічної позовної заяви від 18.06.2020, примірник якої залучено до матеріалів справи №911/2963/19. Зокрема, судом вказано наступне.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.01.2020 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент надходження позову до суду.
У ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України вказується, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Однак, конверт з ухвалою, що направлявся за адресою місцезнаходження відповідача, повернувся до суду відділенням поштового зв'язку без вручення адресату у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання (відмітка відділення поштового зв'язку від 17.02.2020).
Згідно з ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Застосовуючи у сукупності положення наведених вище норм Господарського процесуального кодексу України суд виходить з того, що день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі №911/29631/19 для подачі відзиву на позовну заяву був встановлений п'ятнадцятиденний строк.
Зважаючи на викладене вище, відповідач міг реалізувати свої процесуальні права на подачу відзиву на позовну заяву та, відповідно, право на подачу зустрічного позову до 03.03.2020.
Суд зауважує, що станом на 03.03.2020 зміни до законодавства щодо продовження процесуальних строків, що вносилися законодавцем задля запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, ще не діяли.
Отже, розглядаючи заявлений спір, суд виходить з того, що відповідач щоразу своєчасно і належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи (матеріали справи містять докази направлення за місцезнаходженням відповідача ухвал, якими відповідач повідомлявся про призначення справи до розгляду), був обізнаний з наявністю у провадженні суду господарського спору з позовними вимогами до нього, адже ознайомлювався з матеріалами справи, направляв до суду уповноваженого представника для участі в засіданнях, проте не довів жодним чином наявність об'єктивних перешкод, які унеможливлюють чи ускладнюють його прибуття до суду, подання відзиву на позовну заяву тощо.
У зв'язку з цим, неявка відповідача 05.08.2020 не видається для суду підставою для відкладення судового засідання.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про доцільність вирішення спору за наявними у справі документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Під час розгляду спору по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 01.03.2010 №1486 з наступними змінами і доповненням. Підставами звернення до суду слугувала необхідність захисту майнових прав позивача, що порушенні внаслідок неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за вказаним договором.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.03.2010 між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (орендар-відповідач) укладено договір №1486 оренди нерухомого майна, за яким орендодавець передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С.Лазо, буд. 5-а.
Відповідно до п.1.2 договору цільове призначення об'єкту оренди: для розміщення майстерні з ремонту взуття.
Згідно з п.2.1 договору об'єктом оренди є: нерухоме майно (будівля, споруда) загальною площею 642,40 кв м, у тому числі перший поверх 581,90 кв м та підвальне приміщення 60,50 кв м. Устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) передається в оренду згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1).
Пунктом 2.3 договору передбачено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на утриманні, експлуатаційному обслуговуванні житлового та нежитлового фонду прибудинкових територій Дніпровського району м. Києва (далі - балансоутримувач).
У п. 3.1 договору сторони передбачили, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у строк, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі нерухомого майна з урахуванням особливостей, визначених у п. 5.16 цього договору. Опис технічного стану об'єкту оренди на дату передачі його відповідачеві зазначається в акті приймання-передачі нерухомого майна, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1).
Порядок визначення розміру орендної плати та внесення орендних платежів визначено у розділі 4 договору, де, серед іншого, закріплено такі умови:
- орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної в м. Києві ради №221 від 27.03.2008 та №412 від 22.12.2009 (п.4.1);
- орендна плата сплачується згідно з розрахунком, викладеним у додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору, і перераховується відповідачем на поточний рахунок орендодавця (п.4.2);
- податок на додану вартість орендар сплачує в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України (п.4.3);
- орендна плата з урахуванням індексу інфляції та інші платежі щомісячно сплачуються орендарем незалежно від наслідків його діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок орендодавця. Відповідач сплачує орендну плату та інші платежі самостійно на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Відповідні рахунки зі сторони орендодавця можуть бути надіслані відповідачу за допомогою засобів зв'язку (факс, телефонограма, електронна пошта, тощо (п.4.4);
- орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі передбачені договором (п.4.7);
- розмір орендної плати та інші платежі за користування об'єктом оренди змінюється з моменту набуття чинності рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради про зміни орендної ставки, зміну Методики її розрахунку, в інших випадках передбачених законодавством України та рішеннями Дніпровської районної в м. Києві ради. В цьому разі додаток №2 та додаток №4 підлягають корегуванню в обов'язковому порядку (п.4.10);
- орендар зобов'язаний надати кожного кварталу акт звірки розрахунків по орендним та іншим платежам в бухгалтерію орендодавця (п.4.11).
Пунктом 5.16 договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний передати відповідачу об'єкт оренди згідно з цим договором по акту приймання-передачі, який підписується одночасно з цим договором.
Відповідно до п.6.2 договору відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату та інші платежі передбачені договором, заборгованість з орендної плати та іншим платежам, за весь період оренди по день фактичної передачі майна орендодавцю та балансоутримувачу на підставі акта приймання-передачі.
Згідно з п.6.5 договору об'єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі, після чого припиняються нарахування орендної плати та інших платежів, зазначених у цьому договорі.
Строк дії договору сторони визначити у розділі 8, де зазначалося, що договір діє з 01.03.2010 до 06.10.2012 включно (п.8.1); усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами (п.8.2); після закінчення строку дії цього договору, у разі відсутності заперечень з боку орендодавця щодо продовження цього договору на новий строк, відповідач зобов'язаний звернутися до власника об'єкта оренди в порядку визначеному Положенням про порядок надання об'єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради, що діє на день звернення (п.8.3).
На виконання умов договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 Комунальне підприємство "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради передало, а відповідач прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 642,40 кв.м., в т.ч. перший поверх 581,90 кв.м. та підвальне приміщення 60,50 кв.м., про що вони склали акт від 01.03.2010 приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. С.Лазо, буд. 5-а.
Додатком №2 до договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 визначено розрахунок орендної плати, а додатком №4 - розрахунок розміру місячної компенсації (відшкодування) податку плати за землю.
Долученим до матеріалів справи двостороннім актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.03.2010, оформленим в якості додатку №1 до договору, підтверджується факт передачі орендодавцем орендареві обумовленого договором майна.
За твердженнями представника позивача строк дії договору продовжувався, шляхом неодноразового укладення додаткових угод. До матеріалів справи позивачем було подано договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 07.02.2017 №1486/1-2, яким договір від 01.03.2010 №1 викладено у новій редакції.
З приєднаних до позовної заяви документів, де містяться копія рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2019 №911/2697/18 за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича про стягнення 176958,77 грн судом встановлено, що 01.06.2015 до договору оренди №1486 від 01.03.2010 також вносилися зміни.
Вказане рішення від 28.02.2019 у справі №911/2697/18 суд приймає до уваги в порядку ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, де закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, судом встановлено, що 01.06.2015 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (орендар-відповідач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (підприємство-позивач) укладено додаткову угоду №1486/1-ум про внесення змін до договору оренди №1486 від 01.03.2010, відповідно до якої Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" приймає на себе права та обов'язки підприємства (балансоутримувача) і стає стороною за договором № 1486 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду; борги, які виникли по оренді нежитлових приміщень та компенсації плати податку за землю станом на 31.03.2015 підлягають відшкодуванню на рахунок КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва", грошові зобов'язання, які виникли з 01.04.2015 підлягають перерахуванню на користь КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".
Крім того, додатковою угодою № 1486/1-ум від 01.06.2015 сторони вирішили викласти п.3.5 договору в наступній редакції: орендна плата сплачується відповідачем починаючи з 01.04.2015 на рахунок позивача, останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
З наданих позивачем документів судом встановлено, що 07.02.2017 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (орендар-відповідач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (підприємство-позивач) укладено договір №1486/1-2 про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення № 1486 від 01.03.2010, згідно якого орендодавець передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт), яке знаходиться за адресою: вулиця Інженера Бородіна, 5-А для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт взуття).
Також, договором №1486/1-2 від 07.02.2017 сторони внесли зміни до п.2.2, 3.1, 3.2, 4.5, 8.5 та п.9.1 договору № 1486 від 01.03.2010.
Так, відповідно до п.3.1 договору (у новій редакції) за користування об'єктом оренди з 19.04.2016 відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради №415/1280 від 21.04.2015, базовий місяць оренди - жовтень 2015 року та становить 27895, 83 грн. без ПДВ. З 19.04.2016 розмір місячної орендної плати за перший місяць оренди (квітень 2016 року) розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2015 року - грудень 2015 року (1,027) та становить 28649,02 грн без ПДВ.
Згідно з п.3.2 договору (у новій редакції) орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, із врахуванням пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік". Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Пунктом 9.1 договору (у новій редакції) передбачено, що відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України цей договір укладений з моменту підписання його сторонами та діє з 06.10.2015 по 30.04.2017.
Додатком №1 до договору №1486/1-2 від 07.02.2017 сторони визначили розрахунок орендної плати за нежиле приміщення за базовий місяць (жовтень) 2015 року.
З рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2019 у справі №911/2697/18 вбачається, що цим же судом 11.05.2011 постановлено рішення у справі № 21/040-11, за яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на користь Комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у місті Києві ради 95453,11 грн заборгованості по сплаті орендної плати згідно з договором №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 за червень-липень, жовтень, грудень 2010 року - березень 2011 року, а також 2203, 83 грн. - пені за період з 26.09.2010 по 25.03.2011.
Крім того, з рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2019 у справі №911/2697/18 слідує, що цим же судом 13.08.2015 у справі №910/12937/15 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на користь Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (одержувач: Комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва") 408406, 93 грн. основного боргу з орендної плати згідно з договором №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 з урахуванням додаткової угоди №1486/1-1 від 01.08.2013, за період з 01.10.2012 до 25.04.2015, а також 67096, 33 грн. пені за період з 25.10.2014 до 25.04.2015.
З відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що 28.02.2019 у справі №911/2697/18 винесено рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на користь Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" 175797,64 грн заборгованості з орендної плати за договором від 01.03.2010 №1486 з наступними змінами і доповненнями. Позовні вимоги у справі №911/2697/18 було заявлено за період з січня 2018 року по листопад 2018 в сумі 176958,77 грн. Часткове задоволення позовних вимог в сумі 175797,64 грн мало місце у зв'язку з перерахунком суду.
Як вказувалося вище, звертаючись до суду з позовом у справі №911/2963/19, позивач посилався на порушенням відповідачем зобов'язань з оплати орендних платежів за період з грудня 2018 року по листопад 2019 року в сумі 527117,59 грн.
Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 25.02.2020, яка прийнята судом до розгляду, заявлена до стягнення сума становить 661212,97 грн, період прострочення - з грудня 2018 по лютий 2020.
Договір, за яким між сторонами виник спір за своєю правовою природою, є договором оренди, тобто, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання як загальних положень про договір та зобов'язання, так і Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст.759 Цивільного кодексу України.
У ч.1 ст.286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч.1 ст.726 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст.763 Цивільного кодексу України).
За змістом ч.1 ст.526 та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначає ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог зважаючи на таке.
Щодо стягнення простроченої заборгованості за договором оренди зі змінами і доповненнями суд зазначає наступне.
Наявними у матеріалах справи фактичними даними, що стосуються спірних правовідносин сторін і які приєднані до позовної заяви, підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди та зобов'язався вчасно оплачувати орендні платежі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 661212,97 грн , а саме: №1059 від 11.12.2018 на суму 42599,37 грн орендної плати за грудень 2018 року, №973 від 10.01.2019 на суму 42899,84 грн орендної плати за січень 2019 року, №914 від 11.02.2019 на суму 43328,84 грн за орендної плати за лютий 2019 року, №905 від 11.03.2019 на суму 43545,49 грн орендної плати за березень 2019 року, №899 від 10.04.2019 на суму 43937,40 грн орендної плати за квітень 2019 року, №1009 від 10.05.2019 на суму 44376,77 грн орендної плати за травень 2019 року, №945 від 11.06.2019 на суму 44687,41 грн орендної плати за червень 2019 року, №1039 від 10.07.2019 на суму 44463,97 грн орендної плати за липень 2019 року, №979 від 12.08.2019 на суму 44197,19 грн орендної плати за серпень 2019 року, №987 від 10.09.2019 на суму 44064,60 грн орендної плати за вересень 2019 року, №1070 від 10.10.2019 на суму 44373,05 грн орендної плати за жовтень 2019 року, №915 від 11.11.2019 на суму 44683,66 грн орендної плати за листопад 2019 року, №997 від 10.12.2019 на суму 44728,34 грн за грудень 2019 року, №1044 від 10.01.2020 на суму 44638,88 грн орендної плати за січень 2020 року, №1011 від 11.02.2020 на суму 44728,16 грн орендної плати за лютий 2019 року.
Також позивачем складено акти виконаних робіт за цим договором на загальну суму 661212,97 грн, а саме: №1059 від 31.12.2018 на суму 42599,37 грн орендної плати за грудень 2018 року, №820 від 31.01.2019 на суму 42899,84 грн орендної плати за січень 2019 року, №844 від 28.02.2019 на суму 43328,84 грн за орендної плати за лютий 2019 року, №854 від 31.03.2019 на суму 43545,49 грн орендної плати за березень 2019 року, №826 від 30.04.2019 на суму 43937,40 грн орендної плати за квітень 2019 року, №941 від 31.05.2019 на суму 44376,77 грн орендної плати за травень 2019 року, №923 від 30.06.2019 на суму 44687,41 грн орендної плати за червень 2019 року, №872 від 31.07.2019 на суму 44463,97 грн орендної плати за липень 2019 року, №902 від 31.08.2019 на суму 44197,19 грн орендної плати за серпень 2019 року, №934 від 30.09.2019 на суму 44064,60 грн орендної плати за вересень 2019 року, №853 від 31.10.2019 на суму 44373,05 грн орендної плати за жовтень 2019 року, №812 від 30.11.2019 на суму 44683,66 грн орендної плати за листопад 2019 року, №1010 від 31.12.2019 на суму 44728,34 грн за грудень 2019 року, №949 від 31.01.2020 на суму 44638,88 грн орендної плати за січень 2020 року, №907 від 29.02.2020 на суму 44728,16 грн орендної плати за лютий 2019 року.
Оскільки факт виникнення у орендаря грошових зобов'язань за договором та строк оплати не був поставлений сторонами у залежність від обставин підписання актів виконаних робіт та отримання рахунків на оплату, суд не розглядає відсутність підписів на цих актах і рахунках на оплату як підставу відсутності у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем за укладеним сторонами договором.
Також до матеріалів справи позивачем приєднано обґрунтований і детальний розрахунок орендної плати і податкові накладні №1572 від 31.12.2019 на суму 37273,62 грн податку на додану вартість з орендної плати згідно з договором №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 та податкову накладну від 31.01.2020 на суму 37199,07 грн.
Грошових надходжень від орендаря в якості платежів за договором оренди за спірний період орендодавець не отримував, що підтверджується його поясненнями та довідкою банківської установи від 24.01.2020 №62-4-05/1.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Отже, чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін.
Відповідач, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного і повного виконання грошових зобов'язань за спірним договором.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов'язання за договором №1486 від 01.03.2010 зі змінами і доповненнями, тоді як відповідач порушив грошові зобов'язання та не оплатив орендну плату, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 661212,97 грн є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за належне надати правову оцінку незгоди відповідача з розрахованою позивачем заборгованістю та порядком нарахування орендної плати за кожен прострочений місяць, у зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Однією із істотних умов договору оренди державного та комунального майна є орендна плата з урахуванням її індексації відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (тут і надалі в редакції, чинній станом на дату укладення договору і внесення до нього останніх змін).
Відповідно до ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Згідно з ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру орендної плати за користування майном.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно з ст.21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд звертає увагу, що умовами договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями, а саме: пунктами 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 та 9.2, передбачено, що:
- за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради;
- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць;
- розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України;
- додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою;
- усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.
Таким чином, з системного аналізу приписів ст.14, 204, 629, 632, 762 Цивільного кодексу України, ст.21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положень договору, вбачається, що одностороння зміна такої істотної умови договору як розмір орендної плати (фіксований платіж) договором №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 зі змінами та доповненнями не передбачена, тобто періодичний перегляд або зміна розміру орендної плати, яка є регульованою ціною, здійснюються не автоматично на підставі нормативно-правових актів та наданих орендодавцем розрахунків, а саме шляхом внесення сторонами змін та доповнень до договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/15376/17.
Разом з тим, суд звертає увагу, що додатком до договору (зміни від 07.02.2017) сторони визначили розрахунок орендної плати за об'єкт оренди за базовий місяць - жовтень 2015 року у розмірі 27895,83 грн. без ПДВ, яка і була застосована позивачем при нарахуванні відповідачу орендної плати за період, що заявлений до стягнення.
При цьому, судом було проведено власний перерахунок індексації вказаної суми відповідно до офіційно оприлюднених уповноваженим органом індексів інфляції. Згідно з таким перерахунком індекси інфляції, що підлягають застосуванню для розрахунку розміру орендної плати за кожен місяць є більшим, ніж той, що застосовував позивач (більше, ніж 1,429, тоді як позивач використовував індекс, не більший за 1,362, що підтверджується поданими до матеріалів справи розрахунками орендної плати).
Отже, в силу приписів ст.204 Цивільного кодексу України правомірність вищевказаного додатку до договору оренди в частині сплати орендної плати презюмується, оскільки він сторонами не оспорювався та будь-яких доказів ініціювання сторонами внесення змін до цього додатку та договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 після 07.02.2017 в частині розміру орендної плати суду не надано.
У свою чергу, відповідач зустрічного розрахунку заявлених позовних вимог не подав.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, посилання представника відповідача на те, що при нарахуванні орендної плати, яка заявлена до стягнення, позивачем не було враховано, що з 01.03.2018 змінилася Методика розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та нараховано орендну плату без застосування положень вказаної Методики, не береться судом до уваги, оскільки будь-яких змін щодо цього сторонами у договір не вносилося та відповідачем не ініціювалося, а позивачем здійснено нарахування орендної плати відповідно до умов договору №1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 (зі змінами та доповненнями).
Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.29 Господарського процесуального кодексу України. Інших судових витрат, крім судового збору, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.
Керуючись ст.11, 73-80, 129, 165, 178, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича про стягнення 527117,59 грн з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог до 661212,97 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" 661212 (шістсот шістдесят одну тисячу двісті дванадцять) грн 97 коп. заборгованості та 9918 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн 19 коп. судового збору.
Позивач - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, ідентифікаційний код 39606435)
Відповідач - Фізична особа - підприємець Міркевич Юрій Матвійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.08.2020.
Суддя О.О. Третьякова