ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2020Справа № 910/7495/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Юг»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 22 374,76 грн
без виклику представників сторін
У травні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Юг» (далі - ТОВ «Оіл Юг», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», відповідач) про стягнення 22 374,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як перевізником, своїх зобов'язань щодо дотримання строків доставки вантажу за залізничною накладною СМГС № 0487834.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/7495/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Так, ухвала суду від 01.06.2020 була отримана позивачем 09.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473201450. Крім того, ухвала суду від 01.06.2020 була отримана відповідачем 09.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105473201441.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
30.06.2020 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву, яке було задоволено судом з огляду на приписи Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
16.07.2020 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що, по-перше, позивачем порушено норми параграфу 3 статті 47 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), оскільки позивач звернувся до суду до спливу строку, встановленого для розгляду претензій; по-друге, здійснений позивачем розрахунок штрафу є невірним та суперечить положенням параграфу 2 статті 45 УМВС, оскільки штраф нараховано позивачем на розмір провізних платежів з врахуванням додаткових зборів, а не на розмір провізної плати (без додаткових зборів та платежів); по-трете, відповідач надав відповідь на претензію позивача, в якій повідомив про часткове задоволення претензії в сумі 19 632,06 грн. Враховуючи викладене, відповідач вважав, що ним не порушені права позивача та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
20.12.2019 з залізничної станції Бугяняй ЛГ Литовські ЗД вантажовідправником АТ «Орлен Летува» на адресу вантажоотримувача ТОВ «Оіл Юг» до станції призначення Одеса-Застава ОД (прикордонні станції переходів: 24-120202 Кяна, 21-151200 Словечно) було відправлено вантаж у вагонах №№ 51259620-ЛГ, 50595503-ЛГ, що підтверджується накладною СМГС № 0487834.
Вантаж за накладною СМГС № 0487834 був переданий ТОВ «Оіл Юг», як отримувачу, 08.01.2020, про що у графі 27 зазначеної накладної був проставлений відповідний календарний штемпель станції Одеса-Застава про прибуття.
Посилаючись на порушення відповідачем (АТ «Укрзалізниця»), як перевізником, терміну доставки вантажу позивач звернувся до відповідача з претензією № Пр-8-5 від 28.01.2020, в якій вимагав сплатити неустойку в розмірі 22 374,76 грн.
У відповідь на вищевказану претензію відповідач листом № ЦМЮ-136 від 17.03.2020 посилаючись на Постанову КМУ № 215 від 11.03.2020 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» повідомив позивача про те, що розгляд його претензії буде відкладено до врегулювання ситуації.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути штраф у розмірі 22 374,76 грн за порушення строків доставки вантажу у судовому порядку.
Заперечуючи проти правомірності позовних вимог, відповідач у поданому ним відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем порушено норми параграфу 3 статті 47 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), оскільки позивач звернувся до суду до спливу строку, встановленого для розгляду претензій. Так, за приписами ст. 47 УМВС позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред'явлена претензія. Позов, у відповідності до параграфу 3 статті 47 УМВС, може бути пред'явлений, якщо перевізник не дав відповіді на претензію протягом встановленого строку, який становить 180 днів, або відмовив у задоволенні претензії повністю чи частково.
Відповідач вказав, що позивач направив на його адресу претензію № Пр-8-5 від 28.01.2020 засобами поштового зв'язку, яку відповідач отримав 30.01.2020. Відтак, 180-денний строк для надання відповіді на претензію закінчується лише 07.08.2020. З урахуванням викладеного відповідач вважав звернення у травня 2020 року позивача до суду з даним позовом передчасним.
Відповідач також вказав, що позивач невірно розрахував розмір неустойки. Так, при здійсненні розрахунку неустойки позивач взяв до уваги розмір провізних платежів з врахуванням додаткових зборів та платежів, в саме - 74 572, 54 грн. Однак, це суперечить положенням параграфу 2 статті 45 УМВС, оскільки при здійснення розрахунку неустойки за перевищення строку доставки до уваги береться саме провізна плата (без додаткових зборів та платежів) - 65 440, 20 грн. Вказане, на думку відповідача, призвело до завищення розміру неустойки, адже за умови дотримання приписів УМВС розмір штрафу буде становити 19 632, 06 грн (30% * 65 440, 20 грн).
Крім того, відповідач вказав, що листом № ЦМ-У-995/20 від 22.06.2020, тобто в строк визначений ст. 46 УМВС, надав відповідь на претензію позивача та зазначив про часткове задоволення вказаної претензії в сумі 19 632,06 грн, а відповідно до розпорядження № ЦМ-13/4027 від 01.07.2020 відповідач зобов'язувався перерахувати вказані кошти на користь позивача. Оплата коштів в АТ «Укрзалізниця» здійснюється згідно з затвердженим оперативним планом надходження коштів та їх використання, який складається відповідно до Порядку формування та виконання оперативного плану надходження коштів та їх використання, затвердженого Наказом АТ «Укрзалізниця» від 01.03.2017 № 115 (зі змінами затвердженими Наказом № 756 від 06.12.2017). Відповідно до вказаного Порядку проект оперативного плану надається для затвердження до АТ «Укрзалізниця» до 25 числа місяця. Таким чином, згідно з твердженнями відповідача, розпорядження № ЦМ-13/4027 від 01.07.2020 щодо перерахування на користь позивача коштів невдовзі буде виконане.
Враховуючи викладене, відповідач вважав, що ним не порушені права позивача та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача суд керувався таким.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами
Зв приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За змістом ст. 307 ГК України, ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до вимог статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Оскільки перевезення вантажу за накладною СМГС № 0487834 здійснювалось у міжнародному сполученні, то до даних правовідносин застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року (далі - УМВС).
Так, УМВС являє собою міжнародну угоду про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна.
УМВС є чинною з 01.11.1951 для УРСР, а для України УМВС є чинною з 05.06.1992 та відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» та «Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів», тобто, міжнародні перевезення вантажу здійснюються відповідно до правил міжнародних договорів, які відповідно ст. 9 Конституції України та ст. 10 Цивільного кодексу України, є частиною національного законодавства України та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, у постанові Кабінету Міністрів України № 246 від 03.04.1993 «Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення» зазначено, що у зв'язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод.
Відповідно до параграфу § 1 статті 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.
Параграфом § 1 статті 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу.
Відповідно до параграфу § 3 статті 14 УМВС укладення договору перевезення підтверджується накладною.
За умовами § 2, 3 статті 24 УМВС строк доставки вантажу визначається, виходячи з наступних норм: для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км; для інших відправлень - 1 доба на кожні розпочаті 200 км. Строк доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу.
Згідно з § 5, 7 статті 24 УМВС визначено, що перебіг строку доставки вантажу розпочинається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповна доба вважається повною. Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомив отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.
Судом встановлено, що загальна відстань перевезення складає 1762 км. Отже, термін доставки вантажу повинен становити 10 доби, згідно розрахунку: 1762 км : 200 км = 8,81 = 9 діб + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням вантажу = 10 діб.
Матеріали справи свідчать, що вантаж за накладною СМГС № 0487834 був відправлений 20.12.2019, а прибув на станцію призначення лише 08.01.2020. Отже, загальний термін доставки становить 18 діб. Таким чином, судом встановлено, що термін доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною СМГС № 0487834, не дотриманий залізницею (договірним перевізником), перевищення терміну доставки вантажу становить 8 діб, з чим погоджується й відповідач у своєму листі № ЦМ-У-995/20 від 22.06.2020
Параграфом 1 статті 45 УМВС визначено, що якщо перевізником не був дотриманий строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 термін доставки вантажу, перевізник сплачує відшкодування за перевищення строку доставки у вигляді неустойки.
Згідно з § 2 ст. 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме: 6 % провізної плати при перевищенні терміну доставки не зверху однією десятою загального терміну доставки; 18 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки; 30 % провізної плати при перевищенні терміну доставки більше трьох десятих загального терміну доставки.
Судом встановлено, що перевищення терміну доставки вантажу становить 8 діб при тому, що нормативний строк доставки становить 10 діб, тобто допущене відповідачем перевищення терміну доставки становить більше трьох десятих загального терміну доставки (8 : 10 = 0,8). Отже, застосуванню підлягає штраф за ставкою 30%. Відповідачем вказані обставини не спростовано, а тому вимога про стягнення штрафу за вказане порушення заявлена позивачем правомірно.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд встановив, що позивач, всупереч приписам § 2 ст. 45 УМВС, здійснює нарахування штрафу на розмір провізних платежів з врахуванням додаткових зборів та платежів, у той час як правомірним буде нарахування штрафу на суму провізної плати без додаткових зборів та платежів.
Здійснивши власний розрахунок штрафу за порушення строку виконання перевезення за ставкою 30% від суми провізної плати без додаткових зборів та платежів, яка становить - 65 440,20 грн, суд встановив, що розмір такого штрафу становить 19 632,06 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення строку доставки вантажу заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі визначеному судом, а саме в розмірі 19 632,06 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивачем направлена претензія № № Пр-8-5 від 28.01.2020 про сплату штрафу за порушення терміну перевезення, яка була отримана відповідачем 30.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 65005 07992077.
Згідно з § 8 ст. 29 УМВС залізниця зобов'язана протягом 180-денного строку з дня звернення з претензією, підтвердженого поштовим штемпелем пункту відправлення або розпискою залізниці про отримання безпосередньо пред'явленої претензії, розглянути цю претензію, надати відповідь особі, що заявила претензію, та при повному або частковому її визнанні сплатити такій особі суму, що належить до сплати.
З огляду на те, що встановлений УМВС строк на розгляд претензії становить 180 днів, а претензія № Пр-8-5 від 28.01.2020 отримана відповідачем 30.01.2020, суд дійшов висновку, що вказаний строк сплив 28.07.2020. Отже, на момент вирішення даного спору такий строк сплив, проте відповідач, не зважаючи на наявність розпорядження № ЦМ-13/4027 від 01.07.2020 про перерахування коштів, що підтверджує факт визнання відповідачем вимог позивача, доказів оплати штрафу у визнаній відповідачем частині суду не надав.
За таких обставин, зважаючи на відсутність доказів сплати відповідачем на користь позивача штрафу в розмірі 19 632,06 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 19 632,06 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Юг» (65005, м. Одеса, вул. Степова, буд. 23/25, ідентифікаційний код 41509187) штраф у розмірі 19 632,06 грн (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві грн 06 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 844,34 грн (одна тисяча вісімсот сорок чотири грн 34 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 07.08.2020.
Суддя О.Г. Удалова