ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.08.2020Справа № 910/5212/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 7 184,01 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - ТОВ "Грейнсвард", позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення штрафу у сумі 7 184,01 грн.
У обґрунтування своїх вимог ТОВ "Грейнсвард" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі своєчасної доставки до пункту призначення прийнятого до перевезення вантажу, що є порушенням ст. 41 Статуту залізниць України.
У позові ТОВ "Грейнсвард" просить стягнути з відповідача штраф у сумі 7 184,01 грн., нарахований за несвоєчасну доставку вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
До початку розгляду справи по суті відповідач надав відзив на позов, у якому заявлені вимоги не визнав, вказав, що розрахунок штрафу є завищеним. Також заявив клопотання про зменшення розміру штрафу до 80 % від заявленої позивачем суми.
Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.02.2018 між ПАТ "Українська залізниця", яке змінило своє найменування на АТ "Українська залізниця", (перевізник) та ТОВ "Грейнсвард" (замовник) був укладений договір № 07153/ПЗ-2018 про надання послуг (надалі - договір). Предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Замовник зобов'язався надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан" (п. 2.1.1 договору).
Виконавець зобов'язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до цього договору (п. 2.3.2 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. У розділі 4 договору сторони передбачили порядок проведення розрахунків за надані виконавцем послуги.
Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання його замовником в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або в АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п. 12.1).
Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За змістом статтей 909 ЦК України, 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Статтею 6 Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Судом встановлено, що у період з 22.09.2019 р. по 18.10.2019 р. на адресу вантажоодержувача (замовника) - ТОВ "Грейнсвард" за залізничними накладними №№ 40211377, 40279317, 40950917, 40950909, 40950891, 40950925, 40950883, 40963522, 40768814, 41208133, 41208141, 41208125, 41208158, що містяться в матеріалах справи, відповідачем був доставлений вантаж.
Проте, виконуючи свої зобов'язання, перевізник припустився прострочення термінів доставки вантажу, передбачених ст. 41 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим відповідачу був нарахований штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України, ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Зокрема, відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 вказаних Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил (статтей 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт").
Згідно зі ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Установлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш, ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 р.).
У даному випадку календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж відповідачем був доставлений з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Водночас, здійснюючи перевірку наданих позивачем пояснень і доказів, суд встановив, що позивач не врахував деяких обставин справи та положень Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила).
Так, відповідно до п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.
Відповідно до п. 2.1 Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
Разом з тим, згідно з п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Позивачем за накладними №№ 40950883, 40950925, 40950891, 40950909, 40950917 нарахований штраф, у зв'язку зі збільшенням залізницею строку доставки вантажу на 3 доби. Проте, як вбачається з відміток залізниці у графі № 49 вказаних залізничних накладних та відповідно до акту загальної форми № 14080 від 18.10.2019 р., складеного на станції Знам'янка Одеської залізниці, термін доставки вантажу в межах ДН-3 Одеської залізниці був збільшений залізницею на строк 3 доби, тобто прострочення строку доставки вантажу не відбулось, а тому штраф за цими накладними не нараховується.
Отже, здійснивши власний розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 5 532,01 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем.
Також суд розглянув клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки заявленої до стягнення, та прийшов до висновку про необгрунтованість такого клопотання, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 551 ЦК України.
За змістом п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними, а застосовуються на розсуд суду за визначених умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.
У даному випадку відповідачем не було зазначено жодної підстави в обґрунтування своїх доводів про зменшення розміру штрафних санкцій. У той час, як судом враховано, що правопорушення аналогічного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.
Отже, суд вважає, що у даній справі відповідач не довів винятковість випадку порушення зобов'язань, а значить - підстав для зменшення розміру штрафу при встановленому та підтвердженому факті прострочення зобов'язання відповідачем немає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку судові витрати складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 2 102,00 грн. та витрат за надану професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн. позивач долучив до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги № 01-02 від 03.02.2020 р., укладений між ТОВ "Грейнсвард" та адвокатом Накоп'юком Я. В.; ордер СА № 1002411 від 27.03.2020 р., виданий адвокату Накоп'юку Я. В. на представництво ТОВ "Грейнсвард" у суді, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, видане адвокату Накоп'юку Я. В. серія ЧК № 001243 від 16.12.2019 р., акт виконаних робіт (наданих послуг) № 01-02/49 від 27.03.2020 р. на суму 4 000,00 грн. із детальним переліком наданих послуг з правничої допомоги, рахунок на оплату № 01-02/49 від 27.03.2020 р. на суму 4 000,00 грн. та докази оплати правничої допомоги на загальну суму 4 000,00 грн. (платіжне доручення № 421 від 30.03.2020 р.).
Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд враховує категорію справи, яка не є складною, той факт, що підготовка позову в адвоката не зайняла великого обсягу правових знань та часу, наявність інших подібних судових справ, за якими адвокат Накоп'юк Я. В. здійснює представництво інтересів ТОВ "Грейнсвард" за позовами до АТ "Українська залізниця" про стягнення неустойки, неспіврозмірність гонорару адвоката із ціною позову.
Отже, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатським об'єднанням та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат ТОВ "Грейнсвард" на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн., які підлягають пропорційному розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у сумі 7 184,01 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) штраф у сумі 5 532 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 01 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 63 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн. 09 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Повне судове рішення складене 7 серпня 2020 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.