ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення скарги без розгляду
м. Київ
06.08.2020Справа № 48/515
За скаргою Благодійного фонду «Рутенія»
на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича у справі №48/515
за позовом Благодійного фонду «Рутенія»
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
треті особи Київська міська рада, Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»
про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії
Головуючий суддя Маринченко Я.В.
Судді Босий В.П.
Івченко А.М.
Без виклику представників сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2012 в задоволенні позовних вимог Благодійного фонду «Рутенія» до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Київської міської ради, Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2013, у справі №48/515 зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано за Благодійним фондом «Рутенія» право на приватизацію нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Пушкінська, 34-Б в м. Києві шляхом викупу. Зобов'язано Головне управління комунальної власності міста Києва, яке є органом приватизації, підготувати об'єкт, що знаходиться за адресою вул. Пушкінська, 34-Б в м. Києві до приватизації шляхом викупу. Зобов'язано Головне управління комунальної власності міста Києва, яке є органом приватизації, провести приватизацію об'єкта, що знаходиться за адресою: вул. Пушкінська, 34-Б в м. Києві шляхом викупу з укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та підписання акту приймання-передачі об'єкту.
29.04.2013 на виконання вказаної постанови від 09.04.2013 Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
29.07.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Благодійного фонду «Рутенія» надійшла скарга на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича у справі №48/515, в якій скаржник просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 26.10.2018 про закінчення виконавчого провадження №42971816.
Разом із зазначеною скаргою Благодійним фондом «Рутенія» подано клопотання про поновлення строку на подання скарги, в обґрунтування якого позивач зазначив, що в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження мають надсилатись стягувачу на адресу, зазначену у виконавчому документі.
Так, скаржник зазначає, що у наказі Господарського суду міста Києва від 29.04.2013 у справі №48/515 адресою стягувача зазначено: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 34-Б, в той же час, стягувач не звертався до державного виконавця із заявою про зміну адреси, натомість державний виконавець направляв копії документів виконавчого провадження, зокрема і оскаржувану постанову від 26.10.2018, на іншу адресу, а саме: 01030, м. Київ, вул. Прорізна, 16/2. За твердженнями скаржника вказані відправлення повертались на адресу виконавчої служби у зв'язку з неправильним зазначенням (відсутністю) адреси одержувача, про що останньому стало відомо тільки після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження яке відбулось 14.07.2020.
На підставі викладеного Благодійний фонд «Рутенія» зазначив про поважність причин пропуску строків на звернення зі скаргою та просив поновити строк на подання скарги.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/889 від 29.07.2020 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв'язку з відпусткою головуючого судді Бойка Р.В.
29.07.2020 за наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №48/515 була передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Маринченка Я.В., судді Босого В.П. та судді Івченка А.М.
За приписами ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
В той же час, приписами ч.1 ст.341 ГПК України та ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що скаргу може бути подано до суду протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.341 Господарського процесуального кодексу України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно з ч.ч.1, 3, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Суд зазначає, що наведені скаржником обставини пропуску строку подачі скарги, суд вважає неповажними та такими, що вказують лише на неналежне ставлення скаржника до виконання своїх обов'язків та можуть свідчити про зловживання своїми процесуальними правами з огляду на наступне.
В частині 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки виконавців. Так, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.
Як вбачається з тексту поданої Благодійним фондом «Рутенія» скарги на дії державного виконавця та доданих до скарги документів, зокрема адвокатського запиту №23/06-2 від 23.06.2020 та заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №14/07-4 від 14.07.2020, скаржник, ще до ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження був обізнаний про наявність вказаного виконавчого провадження, про що свідчить посилання у текстах вказаних документів на постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42971816 від 16.04.2014.
Будучи обізнаним про наявність відкритого виконавчого провадження з 2014 року, скаржником не наведено у клопотанні про поновлення строку подання скарги на дії державного виконавця поважних причин, які б свідчили про неможливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та подання скарги на дії державного виконавця у встановлений законом строк.
В той же час, обізнаність скаржника з постановою про відкриття виконавчого провадження спростовує його твердження про неотримання жодних документів виконавчого провадження.
Окрім того, суд зазначає, що, розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п.27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Враховуючи наведене процесуальна бездіяльність заявника (у даному випадку стягувача) не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
За приписами ст.93 Цивільного Кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За змістом пункту 10 частини 2 статті 9 вищенаведеного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, як, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.
Як вбачається з Витягів з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006995463, №1006995355 та №1006995388 зроблених судом станом на 09.04.2013 (дату постанови Вищого господарського суду у даній справі), 26.10.2018 (дату оскаржуваної постанови державного виконавця) та 05.08.2020 адресою місцезнаходження скаржника - Благодійного фонду «Рутенія» є: 01030, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 16/2, жодних відомостей щодо зміни адреси місцезнаходження у період здійснення виконавчого провадження вказані витяги не містять.
В той же час, у поданій до суду скарзі, скаржник посилається на направлення державним виконавцем виконавчих документів саме на адресу: 01030, м. Київ, вул. Прорізна, 16/2.
Отже, направлення державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження за місцезнаходженням стягувача, вказаному у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є належним повідомленням скаржника. Більше того, така ж адреса: 01030, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 16/2, зазначена скаржником у скарзі на дії державного виконавця як місцезнаходження Благодійного фонду «Рутенія». При цьому направлення державним виконавцем копії постанови не на адресу, вказану у виконавчому документі, а на адресу реєстрації скаржника не впливає на ту обставину, що скаржник мав дізнатись про порушення його прав з часу отримання ним вказаної постанови за своєю офіційною адресою.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Суд надавши правову оцінку доводам та обставинам, наведеним стягувачем у скарзі, дійшов висновку, що тривале, з 2014 року, невжиття скаржником дій щодо реалізації наданих йому прав у виконавчому провадженні, зокрема в частині ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також неотримання ним поштової кореспонденції за адресою реєстрації юридичної особи не є поважними обставинами для поновлення строку подання скарги на дії державного виконавця, а інших обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, у скарзі не зазначено.
Таким чином, враховуючи вищевказане, у тому числі, положення ст.341 Господарського процесуального кодексу України та ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» Благодійним фондом «Рутенія» без поважних причин пропущено строк для подання скарги на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича щодо винесення постанови від 26.10.2018.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити скаржнику у поновленні пропущеного процесуального строку для подачі скарги до суду, а скаргу на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича у справі №48/515 залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.118, 119, ч.2 ст.232, 233, 234, 339, 340, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Благодійному фонду «Рутенія» у поновленні процесуального строку для подачі скарги до суду.
Скаргу Благодійного фонду «Рутенія» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Геннадія Івановича у справі №48/515 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Дата підписання: 06.08.2020.
Головуючий суддя Маринченко Я.В.
Судді Босий В.П.
Івченко А.М.