ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2020Справа № 910/114/19
За позовом Національного антикорупційного бюро України
до 1. Державної судової адміністрації України
2. Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ »
про визнання недійсним договору від 02.06.2016 р. № 37-16 про закупівлю.
Суддя Пінчук В.І.
Секретар судового засідання Ваховська К.А.
Представники сторін:
Від позивача Терпелюк Т. О. - предст.
Від відповідача - 1 Клян А.Ф. - адвокат; Сердіченко С.А. - предст.;
Цвєткова К.В. - адвокат
Від відповідача - 2 Каменський Д.Г. - адвокат; Шевченко О.Б. - адвокат.
Обставини справи
Позивач - Національне антикорупційне бюро України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів - Державної судової адміністрації України та товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ » про визнання недійсним договору від 02.06.2016 р. № 37-16 про закупівлю апаратури для записування та відтворення звуку й зображення за кодом ДК 016:2010-26.40.3, що укладений між Державною судовою адміністрацією України та товариством з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ ».
Ухвалою господарського суду від 22.01.2019 р. провадження у справі № 910/114/19 було відкрите, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 21.02.2019 р.
У підготовчих засіданнях неодноразово оголошувались перерви, а також відкладались підготовчі засідання, у зв'язку з нез'явленням у підготовче засідання представників відповідачів.
07.06.2019 р. через канцелярію суду представником відповідача - 2 ( товариством з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ » ) подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з тим, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Ухвалою від 27.06.2019 р. позов залишений без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 р. вказана ухвала була скасована, і справа передана на розгляд до господарського суду міста Києва.
19.09.2019 р. справа №910/114/19 повернулась до господарського суду м. Києва.
Ухвалою від 25.09.2019 р. у вказаній справі призначене підготовче засідання на 17.10.2019 р.
Ухвалою від 17.10.2019 р. підготовче засідання відкладено до 31.10.2019 р.
22.10.2019 р. через канцелярію суду представником відповідача - 2 подана заява про зупинення провадження у справі, у зв'язку з відкриттям Верховним судом касаційного провадження у справі 910/114/19 для розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ » на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 р.
31.10.2019 р. вказане клопотання задоволене, провадження у справі №910/114/19 зупинене, а справа направлена до Верховного суду для розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ » на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 р.
Постановою Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/114/19 касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ » та Державної судової адміністрації України залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі №910/114/19 залишено без змін. Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Відповідно до ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено. (ч. 3 ст. 230 ГПК)
Враховуючи те, що справа повернулась до господарського суду, суд ухвалою від 30.04.2020 р. поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 14.05.2020 р.
14.05.2020 р. підготовче засідання було відкладене до 28.05.2020 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів.
Підготовче засідання 28.05.2020 р. було відкладене до 25.06.2020 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача-1.
Ухвалою від 25.06.2020 р. підготовче провадження закрите і справа призначена до розгляду по суті на 23.07.2020 р.
Представник відповідача - 1 у відзиві від 21.02.2019 р. проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.
Представник відповідача - 2 у відзиві від 19.02.2019 р. на позовну заяву також проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на безпідставність позовних вимог, оскільки процедура закупівлі була проведена у відповідності до норм законодавства України, який був чинний на момент проведення процедури закупівлі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
29.02.2016 р. Державною судовою адміністрацією України було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів із закупівлі у галузі «Комп'ютери та оргтехніка, програмне забезпечення», код предмету закупівлі 26.40.3, код предмету закупівлі згідно з ЄЗВ - 42961000-0, предмет з класифікатору - апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення (програмно-апаратний комплекс: технічний засіб фіксування судового засідання (судового процесу), у кількості 620 одиниць.
Участь у процедурі закупівлі приймали товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір і К».
Згідно змісту протоколу № 50 від 10.05.2016 р. оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій переможцем торгів на закупівлі апаратури для записування та відтворювання звуку й зображення за кодом ДК 016:2020-26.40.3 (системи керування та контролю судового засідання (судового процесу) визнано пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ» як найбільш економічно вигідну.
12.05.2016 р. на веб-порталі з питань державних закупівель було розміщено повідомлення про акцепт пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ».
02.06.2016 р. між Державною судовою адміністрацію України (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ» (постачальником) був укладений договір № 37-16 про закупівлю апаратури для записування та відтворювання звуку й зображення за кодом ДК 016:2020-26.40.3 (системи керування та контролю судового засідання (судового процесу), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом 2016 р. забезпечити постачання замовнику апаратури для записування та відтворювання звуку й зображення за кодом ДК 016:2020-26.40.3 (системи керування та контролю судового засідання (судового процесу), відповідно до умов договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар, на умовах, викладених у договорі, а саме найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару визначена сторонами в додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною; комплектація, опис та технічні характеристики складових товару наведено в додатку № 2 до договору, який є його невід'ємною частиною; обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
За умовами п.3.1 договору № 37-116 від 02.06.2016 р. ціна договору становить 30420000 грн., в тому числі, податок на додану вартість - 5070000 грн.
Пунктом 5.1 договору № 37-116 від 02.06.2016 р. визначено строк постачання товару - до 01.10.2016 р.
Місце постачання товару: апеляційні суди, місцеві загальні суди в особі ТУ ДСА України, окружні адміністративні суди, місцеві господарські суди ( надалі - отримувачі ), згідно з додатком № 4 до договору, який є його невід'ємною частиною ( п.5.2 договору № 37-116 від 02.06.2016 р.).
У пункті 5.3 договору № 37-116 від 02.06.2016 р. вказано, що датою поставки вважається дата поставки товару на адресу відповідного суду, ТУ ДСА України та підписання акту відповідним отримувачем.
Відповідно до пунктів 5.6, 5.7 договору № 37-116 від 02.06.2016 р. право власності на товар переходить до замовника після поставки товару та підписання замовником відповідного акту приймання-передачі товару. Факт поставки товару за договором підтверджується відповідним актом, який готується постачальником під час поставки товару та підписується отримувачем в момент отримання товару.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016 р., але до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
У додатку №1 до договору № 37-116 від 02.06.2016 р. сторонами було погоджено специфікацію, згідно змісту якої в межах договору поставляється: програмно-апаратний комплекс: технічний засіб фіксування судового процесу (судового засідання) комплектація 1 типу у кількості 600 одиниць за загальною ціною з урахуванням податку на додану вартість в сумі 29520000 грн. та програмно-апаратний комплекс: технічний засіб фіксування судового процесу (судового засідання) комплектація 2 типу у кількості 20 одиниць за загальною ціною з урахуванням податку на додану вартість в сумі 900000 грн.
03.06.2016 року опубліковано звіт № 7 від 03.06.2016 р. про результати проведення процедур відкритих торгів і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації.
Як свідчать надані суду документи, а саме акти приймання-передачі, сторонами вчинялись дії на виконання умов договору № 37-116 від 02.06.2016 року, а саме товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ» передавався товар замовнику.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч. ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання недійсним договору повинно бути доведено, насамперед, порушення під час проведення відповідної закупівлі чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері здійснення публічних закупівель, порушення внаслідок цього прав та законних інтересів держави, а також ефективність судового захисту у обраний заявником спосіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем було виявлено, що 29.02.2016 р. Державною судовою адміністрацією України оголошено про проведення відкритих торгів з закупівлі в галузі « Комп'ютери та оргтехніка, програмне забезпечення », а саме: код предмету закупівлі - 26.40.3, код предмету закупівлі згідно з ЄЗС - 42961000-0, предмет з класифікатору - апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення (програмно-апаратний комплекс: технічний засіб фіксування судового засідання (судового процесу), у кількості 620 одиниць. Участь у проведенні вищевказаних конкурсних торгах взяли два учасника, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір і К». Згідно зі звітом про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів та попередньої кваліфікації № 7 від 03.06.2016 року, переможцем торгів визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Кит», яким здійснено нібито найнижчу цінову пропозицію, яка і була акцептована в сумі 30420000 грн. (з податком на додану вартість). Дата акцепту пропозиції конкурсних торгів - 11.05.2016 р., згідно протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій від 11.05.2016 р. №50. Також, відповідно до документації конкурсних торгів, за результатами вищевказаних конкурсних торгів, між Державною судовою адміністрацією України та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Кит», укладено договір № 37-16 від 02.06.2016 р. про закупівлю апаратури для записування та відтворювання звуку і зображення за кодом ДК 016:2010-26.40.3 ( системи керування та контролю - за ДК 021:2015-42961000-0 ( програмно-апаратний комплекс технічний засіб фіксування судового засідання (судового процесу)) в кількості 620 одиниць за ціною 30420000 грн. (з податком на додану вартість). Позивач вважає, що результати вищевказаних торгів та укладений на їх підставі договір про закупівлю підлягають визнанню недійсними, оскільки було порушено процедуру закупівлі. Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Кит» та товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір і К» є пов'язаними між собою особами. Відповідачем - 2 у тендерній пропозиції зазначено недостовірну інформацію щодо ціни пропозиції, зокрема, безпідставно її завищено порівняно з ціновою політикою інтернет - магазинів. До того ж, позивачем вказано, що при проведенні вказаної закупівлі фактично перевищено граничну суму витрат на придбання державними органами комп'ютерів, що визначена Постановою Кабінету Міністрів України №332 від 04.04.2001 р. Крім того, заявником наголошено на порушенні при проведенні процедури закупівлі вимог до програмних продуктів, а саме технічних умов проведення відповідної процедури.
Відповідач - 1 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує, посилаючись на безпідставність тверджень позивача стосовно завищення ціни придбаного за наслідками процедури закупівлі товару, оскільки цінова пропозиція відповідача - 2 була визнана найбільш економічно вигідною. Крім того, останнім зазначено, що предметом закупівлі був саме програмно апаратний комплекс, до вартості якого включено, в тому числі, і вартість ліцензій на програмне забезпечення для фіксації судового процесу. Крім того, була проведена аудиторська перевірка, якою жодних порушень та завищення ціни по договору № 37-16 від 02.06.2016 р. виявлено не було.
Відповідач - 2 у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог позивача заперечує посилаючись на те, що процедура закупівлі була проведена у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Зокрема, останнім зазначено, що посилання позивача на перевищення граничної суми витрат на придбання державними органами комп'ютерів, що визначена Постановою Кабінету Міністрів України №332 від 04.04.2001 р., є необґрунтованими, оскільки предметом закупівлі був повний програмний комплекс: технічний засіб фіксування судового процесу, а не будь-який персональний комп'ютер (ноутбук). Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ» вказано на наявність у продавця права самостійно визначати вартість товару, а середня ринкова вартість аналогічного товару на момент проведення закупівлі відповідала запропонованій відповідачем - 2 ціновій пропозиції.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Преамбулою до вказаного нормативно-правового акту передбачено, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; товари - це продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Згідно ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі» унормовано, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Частиною 1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 4) суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); 5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника; 8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; 10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Статтею 28 Закону України «Про публічні закупівлі» унормовано порядок розгляду та оцінки тендерних пропозицій. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
За приписами ч.6 вказаної статті за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч.7 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» ).
Наразі, твердження позивача про наявність у відповідача 1 обов'язку відхилити тендерну пропозицію відповідача 2 на підставі п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», як такої, що подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника, суд до уваги не приймає як такі, що позбавлені належного доказового обґрунтування. При цьому, суд зазначає наступне.
Згідно п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» пов'язана особа - це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім'ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Для фізичної особи загальна сума володіння часткою у статутному капіталі учасника процедури закупівлі визначається залежно від обсягу корпоративних прав, що сукупно належать такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.
Для цілей цього Закону членами сім'ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, за умови їх постійного проживання разом з пов'язаною особою і ведення з нею спільного господарства.
У позовній заяві вказано, що відповідач - 2 та товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір і К» є пов'язаними між собою особами, що на думку позивача, підтверджується тим, що на момент звернення до суду з позовом директором товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія КИТ» була ОСОБА_1 .
Як вбачається з тендерної документації, на час проведення конкурсних торгів, а саме 24.02.2016 р., директором ТОВ «Компанія КИТ» був ОСОБА_2 , а на час укладання оспорюваного договору директором відповідача - 2 був ОСОБА_3 , а директором ТОВ «Альтаір і К» був ОСОБА_4 .
Позивачем не надано доказів того, що зазначені особи перебували між собою у родинних зв'язках.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження позивача стосовно зазначення відповідачем 2 у тендерній документації недостовірної інформації, а саме ціни товару, оскільки станом на момент проведення закупівлі ринкова вартість предмету закупівлі згідно даних мережі Інтернет була нижчою, ніж вказано учасником процедури, суд вважає безпідставними.
Відповідно до п.19 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» унормовано, що приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Жодна норма вказаного Закону України та інших нормативно-правових актів не визначає обов'язку учасника процедури закупівлі визначати свою цінову пропозицію виходячи з рівня ринкових цін на певний товар, а також обов'язок замовника визначати результати закупівлі виходячи з цінових пропозицій не учасників, якими було подано тендерні пропозиції, а даних інтернет магазинів щодо ціни.
Також, в обгрунтування своїх вимог, позивачем надано до суду висновок комплексної комісійної судової товарознавчої та комп'ютерно-технічної експертизи №19711/17-54/19712/17-53/19713/17-35/2613ч2622/18-54/2623ч2631/18-53 від 23.02.2018 р., проведення якої було здійснено в рамкам проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001155.
Згідно вказаного експертного висновку вартість обладання, що було поставлене, згідно договору № 37-16 від 02.06.2016 р. складає 19448186,80 грн.
Позивачем зазначалось про те, що зазначене свідчить про те, що під час проведення процедури закупівлі, яка завершилася укладенням договору не було дотримано інтересів держави і суспільства, оскільки фактично було переплачено бюджетних коштів на суму понад 10 млн. грн. ( згідно з додатком № 1 до вказаного договору вартість товару становить 30420000,00 грн. з ПДВ. )
Разом з тим, згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Суд звертає увагу на те, що у відповідності до пункту 1.1. розділу 1 предметом договору № 37-16 від 02.06.2016 р. про закупівлю апаратури для записування та відтворення звуку й зображення за кодом ДК 016:2010 - 26.40.3 є апаратний комплекс для записування та відтворювання звуку й зображення, а не компютерна техніка, яка була предметом дослідження у наданому позивачем експертному висновку.
Крім того, суд не вбачає підстав вважати порушеними відповідачами під час проведення спірної закупівлі вимоги Постанови № 332 від 04.04.2001 р. Кабінету Міністрів України «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету» з урахуванням наступного.
На виконання статті 5 Указу Президента України №1242 від 16 листопада 2000 р. "Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів" Кабінетом Міністрів України було затверджено граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету.
Дійсно, вказаною Постановою (в редакції, чинній на момент проведення процедури закупівлі) було визначено, що граничний розмір витрат на придбання персонального комп'ютера (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор "миша"), ноутбука становив 13000 грн.
Проте, суд звертає увагу на те, що предметом закупівлі була апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення за кодом ДК 016:2020-26.40.3 (системи керування та контролю судового засідання (судового процесу) як комплексу, а тому, визначені постановою Кабінету міністрів України граничні розміри витрат на придбання персональних комп'ютерів (ноутбуків) ніяким чином не обмежували відповідачів, щодо укладання договору поставки апаратури за вищевказаним кодом.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За приписами ч.1ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За висновками суду, обставини, які викладено позивачем в якості підстав позовних вимог, не мають належного доказового обґрунтування та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Позивачем не доведено обставини, які б давали суду можливість зробити висновок про те, що договір № 37-16 від 02.06.2016 р. суперечить інтересам держави і суспільства, а тому, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову Національного антикорупційного бюро України до Державної судової адміністрації України та Товариства з обмеженою відповідальністю « Компанія КИТ » про визнання недійсним договору № 37-16 від 02.06.2016 р. та застосування правових наслідків недійсності правочину.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 06.08.2020
Суддя В.І.Пінчук