ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2020Справа № 910/15405/19
За позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ)
до ОСОБА_1 (м. Київ)
про стягнення 21.767,47 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 21.767,47 грн заборгованості за договором банківського рахунку.
За приписами ч. 1 ст. 176 ГПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (частини 6,7 вказаної статті).
Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
З огляду на викладене Господарський суд міста Києва звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 .
14.04.20. до суду надійшла відповідь від Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з інформацією про те, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 21.02.17. по теперішній час.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.20. залишено без руху позовну заяву, встановлено строк та спосіб для усунення недоліків.
Оскільки позивачем в установлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.20. відкрито провадження у справі № 910/15405/19, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Конверт з ухвалою від 12.05.20. було повернуто до суду з адрес відповідача.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За висновками суду, відмітки на конверті дозволяють дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження в даній свідчать про незнаходження сторони за адресою реєстрації.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/15405/19.
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано п. 4 розділу Х ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заяв про поновлення чи продовження процесуальних строків від сторін не надходило.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно викладеної у постановах Великої палати Верховного Суду від 09.10.19. у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19), від 05.06.18. у справі № 338/180/17 правової позиції про те, що: "господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем".
У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.08.16. вчинено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Драмарецькою Іриною Олександрівною за її рішенням.
03.12.15. між позивачем (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Драмарецькою Іриною Олександрівною (клієнт) укладено Договір банківського рахунку № НОМЕР_3 (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язується надати клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим Договором, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає Банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.
Відповідно до п. 2.1 Договору, Банк зобов'язався протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів відкрити клієнту поточний(і) рахунок(нки) № НОМЕР_4 в гривні України та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування (далі - послуги), відповідно до умов цього Договору, чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно з п. п. 2.3 Договору, оплата за послуги, надані Банком клієнту відповідно до переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, здійснюється згідно з Тарифами за послуги ТВБВ № 10026/0185 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (Додаток № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною складовою частиною), які можуть бути змінені Банком в порядку, визначеному умовами цього Договору.
У пункті п. 3.1 Договору вказано, що вартість послуг Банку визначена у Тарифах у вигляді суми тарифу - вартості послуги.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що при настанні термінів оплати вартості наданих Банком послуг з розрахунково-касового обслуговування Клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому Тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунку клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта, відкритих в АТ "Ощадбанк" або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього Договору. При цьому, з метою здійснення банком права договірного списання, у разі відсутності або недостатності на рахунках клієнта в національній валюті коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, клієнт надає Банку право договірного списання коштів з його рахунків в іноземній валюті та доручає банку здійснити продаж іноземної валюти у розмірі, еквівалентному сумі, що необхідна для повної оплати послуг. Сума іноземної валюти, зазначена вище, розраховується та її продаж здійснюється по курсу продажу іноземної валюти банку для клієнтів-юридичних осіб на день здійснення її продажу. Сплата клієнтом коштів за надані Банком послуги здійснюється одночасно з проведенням операцій або не пізніше 30-31 числа звітного місяця або 01 числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 4.3.3 Договору встановлено обов'язок Клієнта виконувати умови Договору та вимоги законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.
У відповідності до п. п. 4.3.10, 4.3.11 Договору Клієнт зобов'язується сплачувати вартість послуг Банку згідно з Тарифами в порядку, визначеному Розділом 3 цього Договору, а також своєчасно поповнювати рахунок(и) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку(ах), з метою належного виконання своїх обов'язків за Договором щодо сплати на користь Банку вартості наданих ним послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення Банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, а також в інших випадках, визначених Договором, для реалізації Банком права договірного списання коштів з рахунку (ів).
Договір набуває чинності з дати підписання та діє протягом одного року. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії Договору (п. 9.1 Договору).
У Додатку № 1 до Договору встановлено Тарифи за послуги ТВБВ № 10026/0185 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (тарифний пакет Зручна готівка), зокрема, пунктом 2.1.2.1 визначено, що щомісячне обслуговування тарифного пакету складає 399,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 72 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Згідно з ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Як вбачається з Додатку № 1 до Договору, Клієнту був підключений Тарифний пакет «Зручна готівка».
Матеріалами справи підтверджуються доводи Банку, а відповідач не скористався своїм правом на спростування даних доводів, що позивачем було надано відповідачу послуги згідно Договору у повному обсязі.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оплата за щомісячне обслуговування тарифного пакету сплачується не пізніше 5 числа наступного місяця (п. 2.1.2.1 Додатку № 1 до Договору - Тарифи за послуги ТВБВ № 10026/0185 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк").
Судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить станом на 01.05.18. становить 15.526,30 грн.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач до матеріалів справи не надав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.
Відповідно до п. 6.4 Договору передбачено сплату пені за невиконання п. 4.3.11 Договору в розмірі 0,2% від належної до сплати суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконував, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Здійснивши перерахунок суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 2579,17 грн.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 765,69 грн, розмір інфляційних втрат становить 2896,32 грн, внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г; ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Гловне управління по м. Києву та Київській області (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27; ідентифікаційний код 09322277) 15.526 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн 30 коп. заборгованості, 2.579 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 17 коп. пені, 2.896 (дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн 32 коп. інфляційних втрат, 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн 69 коп. 3% річних, 1.921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко