Справа № 640/14721/19
н/п 1-кп/953/391/20
"06" серпня 2020 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора про примусовий привід обвинуваченої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, заміжньої, із вищою освітою, маючої на утриманні неповнолітнього сина, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, запобіжний захід - не обирався,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
В судове засідання, яке було призначено на 06 серпня 2020 року о 16 годині 00 хвилин не з'явилась обвинувачена ОСОБА_4 , надавши заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з продовженням карантину.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про застосування приводу до обвинуваченої та відкладення проведення судового засідання, оскільки остання зловживає своїми процесуальними правами щодо неявки до суду.
Вислухавши клопотання прокурора, суд прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого.
Судом встановлено, що обвинувачена вже у четвертий раз не прибула за викликом суду в судове засідання, була викликана у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, надала клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з продовженням режиму карантину.
Щодо клопотання ОСОБА_4 суд наголошує, що наразі карантинні заходи є послабленими, з 12 травня 2020 року дозволена робота адвокатських офісів, а з 01 червня 2020 року Україна перейшла на 3 етап карантинних послаблень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у кримінальному процесі встановлена у КПК України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Тому, суд наголошує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
З огляду на викладене, суд вважає, що неявка обвинуваченої до судового засідання здійснена нею без поважних причин, жодних підтверджуючих документів, які б обумовлювали поважність її неявки, матеріали справи у собі не містять, тому до обвинуваченої за невиконання обов'язків, передбачених п.1 ч.7 ст.42 КПК України, необхідно застосувати привід.
Суд звертає увагу працівників поліції, на яких покладається обов'язок здійснення приводу обвинуваченого, що відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 143 КПК України, у випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику.
Невиконання ухвали при привід обвинуваченого без достатніх та обґрунтованих причин, тягне за собою відповідальність осіб, на яких покладено виконання приводу.
Керуючись ст.ст.42, 140- 143, 323 КПК України, суд,
Судове засідання по кримінальному провадженню з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України відкласти до 03.09.2020 року 15 години 00 хвилин.
Здійснити привід в судове засідання, яке призначене на 15 годину 00 хвилин 03 вересня 2020 року до приміщення Київського районного суду м. Харкова (м. Харків, вул.. Валентинівська, 7-Б, каб. №17) обвинуваченої:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за наявною в обвинувальному акті інформацією зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Організацію виконання даної ухвали покласти на Київський відділ поліції ГУ НПУ в Харківській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області ОСОБА_3 .
Зобов'язати особу яка буде здійснювати привід у разі неможливості здійснити привід обвинуваченого надати суду письмові пояснення причин невиконання ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1