Справа № 624/542/20
Провадження № 2/624/251/20
06 серпня 2020 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Крапівка Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третіх осіб: ОСОБА_3 , органу опіки та піклування Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третіх осіб: ОСОБА_3 , органу опіки та піклування Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що відповідачі по справі мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки хлопчика неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки, не приділяють належної уваги вихованню сина, не піклуються про нього, не утримують, кожен займається влаштуванням особистого життя. Дитина мешкає у своєї бабусі ОСОБА_3 . На підставі викладеного представник позивача просить позбавити матір ОСОБА_5 та батька ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до їх малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Однак позовна заява не містить реєстраційних номерів облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) відповідачів або, у разі його відсутності, відомості про серію та номер паспорта, а також адреси електронної пошти сторін у справі.
Крім того, у позовній заяві позивачем не зазначено свій ідентифікаційний коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (код ЄДРПОУ) та третьої особи Органу опіки та піклування Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, а також офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Так, в позовній заяві позивач вказує, що відповідачі ніяким чином не піклуються про сина, а саме не проявляють заінтересованості в його подальшій долі, не цікавляться успіхами, станом здоров'я, не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, підготовкою до самостійного життя тощо, але в позовній заяві не викладені конкретні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відповідно до вимог ст. 164 СК України та до позовної заяви не додані докази, які на думку представника позивача, підтверджують вказані обставини.
До того ж представник позивача не зазначив в позові обставини та відповідні докази на їх підтвердження, які б вказували на те, що відповідачі ухиляються від своїх батьківських обов'язків через свідоме нехтування ними чи іншою винною поведінкою.
Так, на підтвердження обставин, викладених представником позивача у змісті позовної заяви, останнім на виконання вимог даної ухвали суду мають бути надані докази того, що відповідачі ухиляються від своїх батьківських обов'язків через свідоме нехтування ними чи іншою винною поведінкою, а також зазначити де проживає дитина на даний час та з ким залишиться проживати в разі задоволення позовних вимог.
Також, з позовної заяви не можливо встановити чи проводились представником позивача заходи досудового врегулювання спору, про що має бути зазначено в позовній заяві, як того вимагає п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вбачає підстави для стягнення з відповідачів по справі аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не просить суд стягнути їх, та в порушення вимог ч. 2 ст. 181 СК України не зазначає на чию користь необхідно стягнути аліменти, оскільки відповідно ч. 3 ст. 181 СК України,за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Також, в порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позові не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім цього, відповідно до пункту 9 частини третьої ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Вказаний розрахунок у позовній заяві не міститься, у зв'язку із чим звертається увага позивача на наступне.
За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються не тільки із судового збору (від якого позивач у цій справі є звільненим). До складової судових витрат включаються й витрати, пов'язані з розглядом справи: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною другою ст. 138 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
За правилами ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Отже, позивачу пропонується виконати вимоги п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України чи врахувати можливі негативні наслідки в разі неподання ними попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у відповідності до ст. 134 ЦПК України у строк, встановлений цією ухвалою.
Також, позивачам роз'яснюються положення ч.1, п.5, п.8 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, якими встановлено, що у позовній заяві позивачі викладають свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зважаючи на принцип диспозитивності, встановлений ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи неінакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою та другою ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За правилами, встановленими частиною восьмою вказаної статті докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За правилами частини першої статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Враховуючи наведене, позивачу надається можливість у строк, встановлений цією ухвалою, визначити зміст позовних вимог; додати до позовної заяви всі наявні у них докази на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги; зазначити чи проводилися заходи досудового врегулювання спору; зазначити чи наявні докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначити, у кого з позивача або іншої особи наявні оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви та додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (чи, у разі необхідності, - заяви про витребування чи забезпечення доказів).
За правилами частини першої ст. 187 ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов'язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Враховуючи виявлені недоліки при оформленні позовної заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої ст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху та позивачу встановлюється строк для усунення недоліків.
Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.
Суд надає позивачу максимальний з передбачених ЦПК України строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третіх осіб: ОСОБА_3 , органу опіки та піклування Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Крапівка