Справа № 415/8643/19
Провадження № 2/415/366/20
05 серпня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення недоотриманої пенсії,
Описова частина
Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області із позовною заявою до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення недоотриманої пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 по 28.02.2017, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого за заповітом була ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. 05 вересня 2019 року позивач у приватного нотаріуса Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Дергільової Н.М. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 32020,92грн. за період з 01.03.2016 по 28.02.2017. Позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату спадкового майна - недоотриманої пенсії мами, 14 вересня 2019 року за разовим дорученням № 90924084199627 від 12.09.2019. Позивач отримав недоотриману пенсію мами в сумі 15654,68грн, за період з 01.09.2016 по 28.02.2017. У виплаті решти суми спадкового майна позивачу було відмовлено, оскільки відповідач не виплачує пенсію за період більший ніж три роки до дати звернення.
На підставі викладеного просила суд, стягнути з УПФУ в м. Лисичанську Луганської області на її користь набуті нею в порядку спадкування за законом грошові кошти - недоотриману пенсію в сумі 16366,24 грн., що належала ОСОБА_3 та судові витрати в сумі 768,40 грн.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
26.02.2020 року ухвалою суду було прийнято до провадження цивільну справу № 415/8643/19 та призначено її до розгляду
15.11.2019 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову у повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутністю.
У відзиві відповідача зазначив, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка в свою чергу була спадкоємцем ОСОБА_3 який перебував на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, як внутрішньо-переміщена особа за матеріалами електронної пенсійної справи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Аналогічна норма зазначена у статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Розмір недоотриманої пенсії було нараховано відповідно до вимог статті 46 Закону за три роки до дня звернення.
Таким чином, Відповідач діяв відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», норми якого е чинними, неконституційними не визнавалися.
Також, слід зазначити, що у відповіді на запит приватного нотаріуса (вих. № 3706/02-33 від 10.04.2019) відповідач наголошував, що розмір недоотриманої пенсії може бути зменшено в залежності від дати звернення спадкоємців до органів ПФУ. Таким чином, позивачка була повідомлена заздалегідь про норми чинного законодавства і вважають її вимоги необґрунтованими.
Просили суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити (а.с.25).
05.08.2020 року представник позивача надав письмове клопотання, в якому просив справу розглядати без участі позивача та без участі його представника.
05.08.2020 року представником відповідача надано письмове клопотання, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що звернення за виплатою недоотриманої пенсії відбулося у вересні 2019 року, тому розмір недоотриманої пенсії було нараховано відповідно до вимог статті 46 Закону за три роки до дня звернення (з 01.09.2016 по 19.02.2017) у розмірі 15654,68 грн.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що відповідач неправомірно обмежує права позивача, як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала письмове клопотання, в якому просила суд розглянути справу за його відсутністю, а також за відсутності позивача.
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанськ Луганської області - в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, письмове клопотання, в якому просив розглядати справу без участі їх представника, в позові просили відмовити.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.08.2018 року, виданого повторно Алчевським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено актовий запис №175. Батьком записаний ОСОБА_6 , матір'ю - ОСОБА_2 .
Згідно з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 05.11.1989 року, наданого Селезневський сіль.радою Перевальського району Ворошиловградської області ОСОБА_7 та ОСОБА_5 уклали шлюб 05.11.1989 року, про що складено актовий запис №21. Після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1.
Згідно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 01.10.2018 року, виданого Алчевським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 82 років, в смт Селезнівка Перевальського району Луганської області, про що зроблено відповідний актовий запис №25.
Згідно з свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.09.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Дергільовою Н.М. за реєстром №1207, спадкова справа № 120/2018, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її донька - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з недоотриманої пенсії у розмірі 32020,92 за період 01.03.2016 по 28.02.2017, яка знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, згідно довідки № 3706/02-33 виданої 10.04.2019 заступником начальника управління О.Муляревич, що належало ОСОБА_3 , яку після його смерті за заповітом стала ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
Згідно з копії рахунку № НОМЕР_4 від 12.09.2019, ОСОБА_1 , отримала в УПФ пенсію за період з 01.09.2016 по 28.02.2017 в сумі 15654,68 грн.
Мотивувальна частина
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (ч.1). У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3).
Недоотримана ОСОБА_3 за життя пенсія в сумі 32020 грн. 92 коп. після його смерті увійшла до складу спадщини, право власності на яку в порядку спадкування за заповітом набула ОСОБА_2 , а після смерті ОСОБА_2 набула позивач - ОСОБА_1 .
Свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено право власності позивача на спірні грошові суми, в розумінні ст. 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців, тобто правовстановлюючим документом.
За приписами статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1). Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2).
Проте положення ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на які посилається відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, якими передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки зазначена норма регулює правовідносини органу, що призначає і виплачує пенсію, з пенсіонером, а не правовідносини з отримання спадщини.
Підставою отримання спадкоємцями суми недоотриманої спадкодавцем за життя пенсії є відповідне свідоцтво про право на спадщину.
Так, відповідно до п.2.26. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, - для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини,у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або вразі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Зазначені вище вимоги позивачем були виконані.
Свідоцтво позивача на спадщину за законом після смерті матері є чинним, його зміст ніким не оспорений.
Набута позивачем в порядку спадкування грошова сума у розмірі 16366,24 грн., до тепер відповідачем їй не виплачена.
Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна.
Отже, перевіривши час і місце відкриття спадщини після смерті, встановивши склад спадкового майна, суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, за таких обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення недоотриманої пенсії підлягає задоволенню повністю.
Тож право власності позивача має бути захищено шляхом стягнення з відповідача спірної грошової суми, позов задоволений у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 22069 від 09.10.2019 року про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 321, 1216, 1227, ЦК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України м. Лисичанськ Луганської області про стягнення недоотриманої пенсії, задовольнити повністю.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 16366 (шістнадцять тисяч триста шістдесят шість) гривень 24 копійки.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Відповідач: Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, місце знаходження якого за адресою: вул. Сосюри, буд. 347, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113, Україна, ЄДРПОУ 21792407.
Повний текст судового рішення складено 05.08.2020.
СУДДЯ Ю. О. КАЛМИКОВА