Справа № 420/2098/20
28 липня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Лементовського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення позапланової перевірки на реконструкцію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 28.01.2020 року № 000123; визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 лютого 2020 року № 057/20; визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20; визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо передчасного направлення постанови про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20 до примусового виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до початку проведення перевірки не був ознайомлений з направленням на проведення позапланової перевірки, не був повідомлений про її здійснення, не повідомлявся про складання акту та не запрошувався для його підписання до УДАБК, чим був фактично позбавлений можливості реалізувати передбачені Порядком № 533 права. Порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки. Крім того, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, оскільки об'єктивна сторона вказаного правопорушення передбачає відповідальність саме за виконання будівельних робіт, проведення яких без отримання дозволу на їх отримання не допускається, проте матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення вказаного правопорушення. При цьому, відповідачу було відомо, що постанова від 02 березня 2020 року № 100/20 оскаржується позивачем в суді, а тому вказана постанова не набрала законної сили. Проте 21.05.2020 року управління ДАБК в листі № 01-5/215-ОГ до виконавчої служби зазначено, що постанова не оскаржена, що не відповідає дійсності. Таким чином, законні підстави для направлення постанови про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20 до примусового виконання були відсутні, а тому дії щодо передчасного направлення є протиправними.
Представником відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що за результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 експлуатується самочинно реконструйована квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та не прийнята до експлуатації, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461. З огляду на що, Управління діяло правомірно, а припис та постанова винесені на підставі та за результатом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Ухвалою від 30 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 24 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 420/2098/20.
Ухвалою суду від 28 квітня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 04 червня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про проведення позапланової перевірки від 02 січня 2020 року № 01-13/1ДАБК, - залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 04 червня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято до провадження заяву про зміну позовних вимог (вхід. № 14829/20 від 06.04.2020 року).
Ухвалою суду від 15 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову від 11.06.2020 року (вхід. № 22514/20) у повному обсязі.
Ухвалою суду від 01 липня 2020 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог (вхід. № 23940/20 від 22.06.2020 року) по справі № 420/2098/20 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо передчасного направлення постанови про адміністративне правопорушення від 02.03.2020 року № 100/20 до примусового виконання. Відмовлено ОСОБА_1 в залученні до участі у справі в якості співвідповідача Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та в прийнятті до провадження заяви про збільшення позовних вимог (вхід. № 23940/20 від 22.06.2020 року) по справі № 420/2098/20 в частині позовних вимог до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанов старшого державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження № 62232105 від 03.06.2020 року, про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 62232105 від 03.06.2020 року, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 62232105 від 09.06.2020 року, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 62232105 від 03.06.2020 року.
Ухвалою суду від 20 липня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про допит в якості свідків ОСОБА_1 та головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленко Євгена Миколайовича.
Ухвалою суду від 22 липня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
02 січня 2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано наказ про організацію проведення позапланових перевірок у І півріччі 2020 року № 01-13/-1ДАБК, яким уповноважено заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 Єфремова В.Ю. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом першого півріччя 2020 року (а.с. 184, 221 т. 1).
До Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшов лист Суворовської районної адміністрації від 25.11.2019 року № К-222угл, яким повідомлено, що райадміністрацією розглядається звернення ОСОБА_2 з питань перепланування квартир АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим райадміністрація відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» просить вжити заходів щодо компетенції та чинного законодавства України (а.с. 218-219 т. 1).
28 січня 2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення про проведення позапланової перевірки на реконструкцію квартири за адресою АДРЕСА_1 щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 000123 (а.с. 220 т. 1).
В період з 30 січня 2020 року по 10 лютого 2020 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленко Євгеном Миколайовичем проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті - реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 00123, яким встановлено, що ОСОБА_1 експлуатується самочинно реконструйована квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та не прийнята до експлуатації, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (а.с. 32-48, 222-238 т. 1).
10 лютого 2020 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленко Є.М. щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 9 ст. 96 КУпАП (а.с. 49-54, 239-244 т. 1).
10 лютого 2020 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленко Є.М. щодо ОСОБА_1 складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 057/20 з вимогою усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом дотримання документів, які свідчать про готовність об'єкта до експлуатації або привести квартиру до попереднього стану відповідно до договору купівлі-продажу № 5-309 від 18.03.2010 року та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 від 12.03.2010 року у термін до 10 квітня 2020 року (а.с. 55-59, 245-249 т. 1).
02 березня 2020 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 100/20, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. (а.с. 73-78 т. 1).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон України № 3038-VI) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Згідно ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.
Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка на об'єкті - реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 , здійснено на підставі наказу від 02.01.2020 року № 01-13/1ДАБК та посвідчення (направлення) від 28.01.2020 року № 000123.
Згідно направлення про проведення позапланового заходу № 000123 від 28.01.2020 року підставою для його видачі слугувало, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (вх. № 01-5/215-ОГ від 28.11.2019 року) (а.с. 62 т. 1).
Представником відповідача до суду надано лист вх. № 01-5/215-ОГ від 28.11.2019 року, згідно якого вбачається, що вказаним листом Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради повідомляє про розгляд звернення ОСОБА_2 на урядову гарячу лінію від 12.11.2019 року № КА-9892916 (а.с. 217 т. 1).
При цьому, з наданої відповідачем копії звернення від 12.11.2019 року № КА-9892916 вбачається, що ОСОБА_2 повідомляє, що в неї в квартирі руйнуються стіни, тріщини в кутах кімнати, що сталось на її думку, внаслідок руйнування та перепланування несущих стін новими мешканцями будинку. Заявниця просить створити комісію про обстеження аварійного стану будинку за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 219 т. 1).
Таким чином, звернення ОСОБА_2 від 12.11.2019 року № КА-9892916 не містить жодних даних щодо необхідності здійснення перевірки за адресою АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_1 , як і не містить жодних даних щодо здійснення ОСОБА_1 реконструкції вказаної квартири.
Відповідно до п. 7, 9 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та за умови пред'явлення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю службового посвідчення та надання копії направлення для проведення позапланової перевірки. При цьому, недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність прийнятого рішення контролюючого органу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року витребувано від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради належним чином завірені копії документів, які були підставою для призначення та проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 та докази на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження пред'явлення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю службового посвідчення та надання копії направлення для проведення позапланової перевірки відповідачем суду не надано.
В акті перевірки № 00123 від 10.02.2020 року зазначено, що перевірку проведено у присутності ОСОБА_1 (а.с. 186 т. 1).
В той же час, акт перевірки № 00123 від 10.02.2020 року, а саме графи № 2, 3, 6 розділу 9 акту залишились незаповненими, а саме: пред'явлення при проведенні перевірки посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), службового посвідчення, що засвідчує особу органу державного нагляду (контролю) (гр. 2); надання копії посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (гр. 3); пред'явлення під час проведення позапланової перевірки службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (гр. 6), що вказує на те, що суб'єктом владних повноважень при проведенні перевірки не дотримано вимог законодавства (а.с. 191 з.б. - 192 т. 1).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 повідомив, що 30.01.2020 року до нього завітав спеціаліст Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 разом з невідомою дівчиною. ОСОБА_3 представився, показав посвідчення, звернення ОСОБА_2 та лист Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, а також повідомив, що задля розгляду звернення ОСОБА_2 йому потрібно подивитися квартиру та документи на квартиру.
Також, свідок ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 не повідомляв, що ним здійснюється перевірка, направлення для проведення позапланової перевірки йому для ознайомлення не надавалось та копія не вручалась, а особа, яка була разом з спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 йому не представлялась. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_3 не повідомляв йому, що здійснюється фото та відео фіксація, дозволу щодо здійснення в квартирі фото- та відео-фіксації він не надавав. При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що жодних дій щодо здійснення реконструкції квартири ним не вчинялось та ремонту після купівлі квартири ним не робилось.
Допитаний в якості свідка головний спеціаліст інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 повідомив, що 30.01.2020 року він разом зі стажером завітав до ОСОБА_1 задля проведення позапланової перевірки, про що було повідомлено ОСОБА_1 та пред'явлено відповідні документи. Копія направлення на перевірку ОСОБА_1 не вручалась, оскільки він не вимагав цього. Також свідок ОСОБА_3 зазначив, що під час здійснення перевірки ОСОБА_1 пред'явлено посвідчення водія, документи на квартиру та технічний паспорт, які він, відфотографував на власний телефон. Також ним зроблено фото квартири, а відео були зроблені стажером. Шляхом візуального огляду встановлено проведення реконструкції квартири, жодних замірів не здійснювалось.
При цьому, на підтвердження ознайомлення позивача, ОСОБА_1 , з направленням на перевірку, представником відповідача до суду надано компакт диск з розміщеним на ньому відео, який досліджено під час судового засідання (а.с. 116 т. 2).
Разом з тим, під час дослідження наданого представником відповідача відео встановлено, що на ньому відсутнє підтвердження надання (вручення) позивачу, ОСОБА_1 , копії направлення для проведення позапланової перевірки № 000123 від 28 січня 2020 року.
В той же час, акт перевірки № 00123 від 10.02.2020 року не містить даних щодо того, що під час проведення позапланового заходу посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради здійснювалося фіксування засобами відеотехніки (а.с. 186).
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що відеофіксація проводилась стажером Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_4 на власний мобільний телефон марки Samsung, оскільки доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах (чи цивільно-правових) з Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради відповідачем не надано, як і не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження залучення ОСОБА_4 до перевірки та уповноваження її на здійснення відеофіксації.
За таких підстав, наданий відповідачем відеозапис на компакт диску не є належним та допустимим доказом по даній справі.
Також, суд критично ставиться до пояснень свідка головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленко Євгена Миколайовича щодо того, що ОСОБА_1 не вимагав надання йому копії направлення на перевірку, а тому така копію йому не надавалась, оскільки Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, чітко визначено обов'язок посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Тобто, лише після пред'явлення службового посвідчення та надання копії направлення для проведення позапланової перевірки посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю мають право приступити до проведення такої перевірки.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних доказів на підтвердження своєчасного та належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення позапланової перевірки, підстав та строків її проведення, пред'явлення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю службового посвідчення та надання копії направлення для проведення позапланової перевірки, відповідачем суду не надано.
При цьому, посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 08.05.2018 року по справі № 815/1540/14, суд вважає неспроможними, оскільки у вказаній постанові надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі. При цьому, Верховним Судом у вказаній постанові надано оцінку можливості використання особами, щодо яких проводиться перевірка, прав, передбачених п. 13 Порядку № 553, а не обов'язку посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, передбаченого п. 7 Порядку № 553, щодо надання копії направлення для проведення позапланової перевірки.
За таких підстав, з урахуванням приписів ст. 74 КАС України, з вищевикладеного слідує, що позаплановий захід, призначений органом державного архітектурно-будівельного контролю, здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а висновки в ході такої перевірки не можуть бути допустимими доказами у даній справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства.
При цьому, саме акт, складений за результатами позапланового заходу відповідно до вимог чинного законодавства, повинен бути належним доказом вчинення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, за які може бути накладений штраф на суб'єкта господарювання. Акт, складений з недотриманням вимог законодавства, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v. a", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v. ").
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що посадові особи Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради під час проведення перевірки діяли у спосіб, що передбачений законодавством України.
За таки підстав, дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення на підставі направлення від 28.01.2020 року № 000123 позапланової перевірки на реконструкцію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, є протиправними.
Відповідно до п. 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Як вбачається з акту перевірки № 00123 від 10.02.2020 року під час проведення перевірки посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено, що між приміщеннями № 5 та № 7 (згідно з наданим технічним паспортом) та примикаючими до них лоджіями були демонтовані віконні та дверні блоки. Також, в кімнаті № 5 демонтовано частину підвіконного блоку. ОСОБА_1 фактично виконано реконструкція квартири шляхом об'єднання житлових кімнат з лоджіями, що призвело до збільшення житлової площі квартири. При цьому, проектна документація на виконання будівельних робіт та документи, які дають право виконувати будівельні роботи, на момент перевірки, надані не були. Також на момент проведення перевірки встановлено, що самочинно реконструйовані приміщення експлуатуються для проживання, в приміщеннях встановлені побутова техніка та меблі. Таким чином, за результатом перевірки встановлено, що ОСОБА_1 експлуатується самочинно реконструйована квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та не прийнята до експлуатації, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (а.с. 32-48, 222-238 т. 1).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Пунктом 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
Згідно п. 13 Порядку № 466 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Пунктом 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до ч. 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.
Згідно ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 Переліку № 406 будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 5-309 від 18.03.2010 року на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.12-15 т. 2).
Згідно технічного паспорту від 12.03.2010 року, квартира АДРЕСА_3 розташована на 15 поверсі 16-ти поверхового будинку, та складається з житлових кімнат, загальною площею 69,7 кв.м.: 1 кімната - 9,8 кв.м., 2 кімната - 18,2 кв.м., 3 кімната - 12,5 кв.м., житловою площею 40,5 кв.м., кухня окрема площа 6,9 кв.м., коридор 8,8 кв.м., вбудована шафа 0,3; 0,5; 0,7 кв.м., лоджія 1,4; 4,1; 1,5;, туалет 1,0 кв.м., комора 1,5 кв.м. (а.с. 5-8- т. 2).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради постанови по справі про адміністративне правопорушення № 100/20 від 02.03.2020 року та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 лютого 2020 року № 057/20 слугувало встановлення головним спеціалістом інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Михайленко Є.М. факту здійснення ОСОБА_1 реконструкції квартири шляхом демонтажу дверних, віконних блоків та частин підвіконного блоку лоджії, внаслідок чого відбулось збільшення загальної та житлової площі квартири, що, як вказує відповідач, підтверджується фотофіксацією.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, яким чином посадовими особами Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , акт перевірки №00123 від 10.02.2020 року, припис № 057/20 від 10.02.2020 року та постанова № 100/20 від 02.03.2020 року не містять жодних відомостей ні щодо встановлення конкретного порушення, ні щодо відомостей про те, яким чином посадовими особами відповідача встановлено збільшення загальної та житлової площі квартири.
При цьому, допитаний в якості свідка головний спеціаліст інспекційного відділу № 2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3 повідомив, що під час проведення перевірки жодних замірів не здійснювалось, а порушення встановлено шляхом візуального огляду.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не було надано жодних доказів, які б вказували на скільки було розширено лоджію із зазначенням розміру, який визначений проектом будинку (квартири) та розмір після реконструкції (розширення). Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів втручання в огороджувальні або несучі конструкції, чи порушень прав власників інших квартир.
Таким чином, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, під час розгляду справ не доведено правомірність встановлення виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 .
При цьому, суд не приймає до уваги надані відповідачем матеріали фотофіксації, оскільки вказані матеріали не містять жодних відомостей про те, який безпосередньо об'єкт (балкон, лоджія, квартира) зафіксований на них, за якою адресою, коли саме та ким були здійснена вказана фотофіксація (а.с. 201 т. 1, 18-17 т.2).
Також, вирішуючи даний спір слід зазначити, що припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 057/20 від 10.02.2020 року, складений відносно ОСОБА_1 містить наступні вимоги - усунути порушення вимог містобудівного законодавства шляхом дотримання документів, які свідчать про готовність об'єкта до експлуатації або привести квартиру до попереднього стану відповідно до договору купівлі-продажу № 5-309 від 18.03.2010 року та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 від 12.03.2010 року у термін до 10 квітня 2020 року (а.с. 55-59, 245-249 т. 1).
Згідно з пунктом 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
В той й же час, належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , відповідачем суду не надано.
При цьому, вимоги в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 057/20 від 10.02.2020 року не є чіткими, конкретними, та зрозумілими для виконання, що унеможливлює їх виконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 лютого 2020 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20, є протиправними та підлягають скасуванню.
Також, як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2020 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради листом № 01-5/215-ОГ направлено для виконання оригінал постанови по справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20 до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 84-85 т. 2).
03 червня 2020 року старшим державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Франчук А.С. відкрито виконавче провадження № 62232105 з примусового виконання постанови № 100/20 від 02.03.2020 року, виданої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (а.с. 86-87 т. 2).
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову по справі про адміністративне правопорушення № 100/20 винесена Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 02 березня 2020 року.
При цьому, постанову по справі про адміністративне правопорушення № 100/20 від 02 березня 2020 року оскаржено позивачем, ОСОБА_1 до суду шляхом подання 11 березня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про проведення позапланової перевірки від 02 січня 2020 року № 01-13/1ДАБК, визнання протипарвним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 лютого 2020 року; визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20.
При цьому, копія ухвали суду від 30.03.2020 року отримана представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 06.04.2020 року, про що свідчить відмітка в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 112 т. 1).
Таким чином, станом на дату направлення постанови по справі про адміністративне правопорушення № 100/20 від 02 березня 2020 року до примусового виконання (21.05.2020 року) відповідачу було достеменно відомо про те що, вказану постанову оскаржено ОСОБА_1 до суду та те, що постанова № 100/20 від 02 березня 2020 року не набрала законної сили, а тому були відсутні підстави для пред'явлення вказаної постанови до виконання.
За таких підстав, дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо направлення постанови про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20 для примусового виконання до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є протиправними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення на підставі направлення від 28.01.2020 року № 00123 позапланової перевірки на реконструкцію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; визнання протиправним та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 лютого 2020 року; визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20; визнання протиправними дій Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо направлення постанови про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20 для примусового виконання до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2522,40 грн., відповідно до квитанцій № 80134 від 10.03.2020 року, № 80145 від 10.03.2020 року, № 39367 від 22.06.2020 року (а.с. 10-11 т. 1, а.с. 80 т. 2).
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2522,40 грн.
Також, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Представником відповідача до суду надано письмові пояснення, в яких представник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зазначив, що позивачем не доведено та не обґрунтовано заявлені вимоги щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суду надано копію ордеру (а.с. 152 т. 1), копію договору про надання правової допомоги від 24.02.2020 року (а.с. 13-17 т. 1), копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 24.02.2020 року (а.с. 18 т. 1), копію акту надання послуг (а.с. 19 т. 1, а.с. 134-135 т. 2), копію опису наданих юридичних послуг (а.с. 20 т. 1, а.с. 153-154 т. 2), копію квитанції про оплату юридичних послуг (а.с. 21 т. 1).
24 лютого 2020 року між адвокатським об'єднанням «К.С.К. ПАРТНЕРС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Згідно додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 02.03.2020 року адвокатське об'єднання надає клієнту правову допомогу з представництва його інтересів в Одеському окружному адміністративному суді при розгляді справи за його позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради шляхом вивчення наданих клієнтом копій документів, підготовки та звернення з адвокатськими запитами, підготовки та подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви, підготовки та подання до Господарського суду Одеської області заперечень на відповідь позивача на відзив, забезпечення адвокатом адвокатського об'єднання участі у судових засіданнях Одеського окружного адміністративного суду, здійснення інших процесуальних дій, направлених на захист інтересів клієнта при розгляді Одеським окружним адміністративним судом його позову. Сторони домовились, що загальна вартість наданих адвокатським об'єднанням послуг, зазначених в додатковій угоді становить 13000,00 грн.
Крім того, між адвокатським об'єднанням «К.С.К. ПАРТНЕРС» та ОСОБА_1 підписано акт наданих послуг (виконаних робіт) (а.с. 19 т. 1, а.с. 134-135 т. 2).
Разом з тим, визначений у акті наданих послуг (виконаних робіт) розмір понесених витрат не є пропорційним та співмірним складності справи та предмету спору.
При цьому, такі послуги як вивчення наданих документів, законодавства та існуючої практики, підготовка та направлення адвокатських запитів з метою збирання доказів по справі, складання та оформлення позовної заяви по суті є підготовкою позовної заяви для звернення до суду.
Крім того, в додатковій угоді до договору про надання правової допомоги від 02.03.2020 року зазначено про підготовку та подання до Господарського суду Одеської області заперечень на відповідь позивача на відзив, що не відносить до розгляду даної справи в Одеському окружному адміністративному суді.
В то же час, при вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що адвокати Шахновський О.О. та Калітенко С.А., як представники Коломійчука Володимира Миколайовича представляли інтереси позивача в судових засіданнях (підготовчих та судових), подавали заяви по суті справи, а також заяви та клопотання, передбачені КАС України.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку, що з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постанови, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради з проведення на підставі направлення від 28.01.2020 року № 000123 позапланової перевірки на реконструкцію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 лютого 2020 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20.
Визнати протиправними дії Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо направлення постанови про адміністративне правопорушення від 02 березня 2020 року № 100/20 для примусового виконання до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2522,40 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 05 серпня 2020 року.
Суддя О.А. Левчук
.