05 серпня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1319/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Сагуна А.В.;
за участю секретаря судового засідання - Гуріної І.С.;
представника позивача - Усатенка В.Ю.;
представників відповідача - Тарасенка Я.І., Гайдашук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування актів, -
Представник позивача в інтересах ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області, в якому просить визнати неправомірними та скасувати акти Управління міністерства
внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 17.04.2020:
- форми Н-5, розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015 о 03 год. 00 хв.;
- форми НТ, №10 про нещасний випадок невиробничого характеру.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані акти прийнято відповідачем протиправно на підставі умисно спотворених фактів з метою відмови позивачу у виплаті належної йому одноразової грошової допомоги у розмірі 480 250 грн. та перешкоджання виконання рішення суду у справі №340/1809/19.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову повністю відмовити, оскільки оскаржувані рішення є правомірними та прийняті відповідно до вимог чинного законодавства. Так, комісія з розслідування нещасного випадку виходячи з матеріалів зібраних по факту отримання травми 30.10.2015 ОСОБА_1 та свідчень опитаних учасників події, дійшла до висновку - що факт отримання травми останнім не знайшов свого підтвердження, оскільки крім свідчень самого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про отримання травми більш ніким не підтверджено (т. 1 а.с. 96-100).
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив та письмові пояснення ( т.1 а.с. 162-169, т.3 а.с. 1-5).
Ухвалою суду від 28.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову ( т.1 а.с.86-87).
Ухвалою суду від 15.05.2020 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та викликом свідків( т.1 а.с.151).
Судом допитано свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 які пояснили обставини збирання документів на підставі яких складено акт розслідування нещасного випадку (форма Н-5), в якому прийшли до висновку, що у зв'язку з відсутністю підтвердження отримання 30.10.2015 ОСОБА_1 травми під час виконання службових обов'язків, він отримав захворювання не пов'язане з виконанням службових обов'язків (т.1 а.с.191, 192, 205).
Судом встановлено, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 у справі №340/812/19 (т.1а.с.47-60), що набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування приписів та актів, позовні вимоги задоволено повністю.
Вказаним рішенням встановлено наступні обставини. ОСОБА_1 з 06.02.1992 року по 01.04.2013 року та з 02.06.2014 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 29.09.2016 року - в Національній поліції.
Згідно з наказом т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №229 о/с від 29.09.2016 року позивач звільнений зі служби в поліції через хворобу.
У період служби в органах внутрішніх справ, а саме з 06.10.2015 року по 06.11.2015 року, ОСОБА_1 у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Кіровоград" при УМВС України в Кіровоградській області безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, що підтверджується довідкою ГУМВС України у Луганській області №ВДЗ/12162/А від 06.11.2015 року, посвідченнями про відрядження.
30.10.2015 року в період виконання позивачем службових обов'язків в зоні антитерористичної операції з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму, яка згідно зі свідоцтвом про хворобу №4 від 26.01.2016 року, виданим військово-лікарською комісією УМВС України в Кіровоградській області, пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Наказом в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області №100 від 10.03.2016 року "Про призначення службового розслідування", з метою дослідження обставин отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , створено комісію у складі інспектора БПСПОП "Кіровоград" ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11. та головного спеціаліста УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5., яким наказано провести службове розслідування за вказаним фактом.
На підставі цього наказу членами комісії проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого 15.03.2016 року складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт №19 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1* (т.1 а.с.15-17).
Комісією встановлені такі обставини, за яких стався нещасний випадок: 30.10.2015 року старший інспектор БПСПОП "Кіровоград" ОСОБА_1 знаходився в загоні оточення школи №2 в м. Сватове Луганської області. Приблизно о 3 годині ночі від розриву невідомого типу боєприпасу отримав травму у вигляді ЧМТ (30.10.15 року забій головного мозку); посттравматична кіста лівої тім'яної ділянки (в період проходження служби); цефалгічний синдром; помірний лікворно - гіпертензивний синдром; посттравматична енцефалопотія 1-2; церабрастенічний синдром; акустична травма лівого вуха; агронічний синдром. Згідно з висновками цих актів нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Акт №19 за формою Н-1* 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області.
Крім того, членами комісії проведено службове розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування складено висновок, згідно з яким установлено, що ОСОБА_1 30.10.2015 року отримав тілесні ушкодження в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Вказаний висновок погоджений уповноваженими особами ГУНП в Кіровоградській області та 25.03.2016 року затверджений в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області.
Нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , взятий на облік як такий, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, головним спеціалістом УЛМТЗ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5., на якого покладені функції з питань охорони праці (т.1 а.с.18).
Відповідно до постанови військово-лікарської комісії ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" №11 від 01.08.2016 року та свідоцтва про хворобу №349 від 27.09.2016 року травми, які отримав ОСОБА_1 , пов'язані з виконанням службових обов'язків та проходженням служби в органах внутрішніх справ.
За наслідками огляду позивача медико-соціальною експертною комісією з 13.02.2017 року йому встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Позивач неодноразово звертався до ГУНП в Кіровоградській області з заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі №340/1809/19 (т.1 а.с.61-71), що набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено частково.
Зокрема, вказаним рішенням встановлено, що відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №1140/3376/18 ОСОБА_1 нарахована до виплати одноразова грошова допомога в розмірі 134470,00 грн. замість 480250,00 грн.
Під час виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 №340/1809/19 за результатами розгляду сектором державного нагляду за охороною праці МВС України направлено лист до ліквідаційної комісії УМВС в Кіровоградській! області від 20.03.2020 № 9236/21-2020 про те що розслідування нещасного випадку який стався з ОСОБА_1 проведено комісією, створеною наказом ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 №100 «Про призначення проведення службового розслідування», за результатами якого складено акти за формою Н-5* від 15.03.2016 та Н-І* № 19 від 15.03.2016, що свідчить про порушення вимог Порядку, а саме:
- порушено вимоги пункту 3.5 Порядку, так як відсутній наказ про створення комісії з розслідування саме нещасного випадку. Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 10.03.2016 № 100 створено комісію з проведення службового розслідування відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 № 230. За результатами проведення службового розслідування відповідно до вимог наказу МВС № 230 акти за формою Н-5* та Н-І * не складаються, а складається висновок службового розслідування;
- також порушено вимоги пункту 3.5 Порядку в частині чисельності та складу комісії з розслідування нещасного випадку: (комісія складалась з двох осіб, а повинна бути не менше трьох осіб);
- порушено вимоги пункту 3.14 Порядку в частині термінів затвердження актів за формою Н-1 *.
Враховуючи вище викладене та керуючись п.п. 3.29. п. 3 Порядку у секторі державного нагляду за охороною праці МВС України дійшли до висновку, що акти за формою Н-5* від 15.03.2016 та Н-1* № 19 від 15.03.2016, складенні за результатами розслідування нещасного випадку, який стався 3 ОСОБА_1 30 жовтня 2015 року, підлягають скасуванню.
Крім того, повідомлено, що даний нещасний випадок підлягає повторному розслідуванню відповідно до вимог Порядку.
Посадовими особами Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області складено припис №3 від 26.03.2020 про скасування актів форми Н-5 від 15.03.2016 та акт форми Н-1 від 25.03.2016 (т.1а.с.72-73).
За висновками припису №3 нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 в період проходження служби, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. На підставі статті 39 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці" запропоновано дану подію передати до ліквідаційної комісії УМВС України в Кіровоградській області для складання актів за формою відповідно до Порядку і взяття цього випадку на облік.
Позивачем даний припис оскаржено до суду, рішенням від 06.05.2020 у справі 340/1092/20, визнано протиправним та скасувано припис Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №3 від 26.03.2020 року щодо скасування акту за формою Н-5 від 15.03.2016р. та акту №19 за формою Н-1 від 25.03.2016р. (т.1 а.с.170-174).
Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 31 березня 2020 р. № 1 створено комісію з метою проведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 30 жовтня 2015 року (т.1 а.с.102).
В зв'язку з відсутністю підтвердження отримання травми 30.10.2015 під час виконання службових обов'язків старшим інспектором БПСМОП «Кіровоград» при УМВС України в Кіровоградській області майором міліції ОСОБА_1 комісія дійшла висновку, що останній отримав хронічний двобічний кохлеарний неврит, приглухуватість І ст., в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. В зв'язку з чим, по фактам травмування ОСОБА_1 , складено акт за формою НТ*та Н-5*від 17.04.2020 (т.1 а.с.103-109).
Спірні правовідносини між учасниками справи виникли у зв'язку з розслідуванням нещасного випадку, який стався з позивачем в період проходження ним служби в органах внутрішніх справ.
Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок №1346).
Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).
Пунктом 2.1 Порядку №1346 передбачено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Згідно з пунктами 2.2, 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 Порядку №1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:
- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
Згідно з пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Відповідно до пунктів 3.9, 3.10 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Пунктами 3.12, 3.14 Порядку №1346 передбачено, що до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Відповідно до пункту 3.15 Порядку №1346 затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;
- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;
- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);
- до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*).
На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.
Згідно з пунктами 3.19, 3.20 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався в підрозділі з працівником іншого підрозділу під час виконання ним завдання свого керівника, розслідується підрозділом, де стався нещасний випадок, і про нього складається акт за формою Н-1* (НТ*) комісією з розслідування за участю представників підрозділу, працівником якого є потерпілий. Такий нещасний випадок береться на облік підрозділом, працівником якого є потерпілий. Підрозділ, де стався нещасний випадок (у тому числі поранення), зберігає в себе один примірник затвердженого акта за формою Н-1* (НТ*).
Відповідно до пункту 3.29 Порядку №1346 контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випадків (у тому числі поранень), їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення їх причин здійснюють служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України відповідно до їх компетенції та повноважень.
Ці служби мають право вимагати від керівника складання актів розслідування нещасних випадків Н-5* та актів Н-1* (НТ*), їх скасування та перегляд, якщо встановлено, що допущено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, або висновок комісії з розслідування нещасного випадку не відповідає обставинам події.
Посадова особа служби державного нагляду за охороною праці має право у разі необхідності (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку, поранення або його приховування від розслідування тощо) вимагати проведення розслідування нещасного випадку і видавати обов'язкові для виконання керівником приписи за встановленою формою Н-9* (додаток 7) щодо необхідності складання акта за формою Н-1* та взяття нещасного випадку (у тому числі поранення) на облік.
Згідно з пунктом 3.30 Порядку №1346 у разі незгоди керівника з рішенням посадової особи служби державного нагляду за охороною праці питання вирішується керівником служби охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС чи керівництвом відділу державного нагляду за охороною праці Департаменту матеріального забезпечення МВС або в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до висновків актів за формою НТ*та Н-5*від 17.04.2020 заступник командира БПСМОП «Кіровоград» при УМВС України в Кіровоградській області майор міліції ОСОБА_2. та старший інспектор БПСМОП «Кіровоград» при УМВС України в Кіровоградській області майор міліції ОСОБА_1 порушили вимоги п. 3.1 Порядку в частині негайного повідомлення безпосереднього керівника чи іншу посадову особу підрозділу про нещасний випадок.
В результаті цього, в порушення вимог пункту 3.2 Порядку не було забезпечено:
- термінової організації надання медичної допомоги потерпілому, а в разі погреби доставлений його до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомлення про те, що сталося, керівника підрозділу, інспекцію державного паї ляду за охороною праці УМЗ, ВМЗ;
- зберігання до прибуття комісії з розслідування обстановки в тому стані, у якому вона була на момент події (що унеможливило в подальшому об'єктивно дослідити факт події).
Комісія на підставі зібраних матеріалів розслідування нещасного випадку та в зв'язку з відсутністю підтвердження отримання травми 30.10.2015 під час виконання службових обов'язків старшим інспектором БПСМОП «Кіровоград» при УМВС України в Кіровоградській області майором міліції ОСОБА_1 дійшли висновку, що останній отримав хронічний двобічний кохлеарний неврит, приглухуватість 1 ст., в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (т.1 а.с.103-109).
Суд зазначає, що обставини щодо настання нещасного випадку з позивачем під час виконання службових обов'язків були предметом дослідження в судових справах за позовами ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (справи №811/1427/18, №1140/3376/18, №340/812/19, №340/1809/19), в ході розгляду яких встановлено, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків позивачем.
Також суд зазначає, що висновки відповідача про відсутністю підтвердження отримання травми 30.10.2015 під час виконання службових обов'язків старшим інспектором БПСМОП «Кіровоград» при УМВС України в Кіровоградській області майором міліції ОСОБА_1, які гуртуються на поясненнях ОСОБА_6 , директора школи №2; ОСОБА_12, сторожа-оператор школи №2, лікаря - невропатолога Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня імені Титова ОСОБА_13, поясненнях ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та поліцейських ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_14, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які станом на 29.10.2015 проходили службу в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення «Кіровоград» УМВС України в Кіровоградській області та відповідно до доручення начальника ГУМВС України у Луганській області від 29.10.2015 № 452 «Про заходи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки громадян під час ліквідації надзвичайної події у м. Сватове 29.10.2015», здійснювали охорону громадського порядку в м. Сватове, Луганської області; довідці від 02.11.2015 поліклініки Центральної міської лікарні імені Титова Лисичанської комунально-лікувальної установи Комунальної установи територіального медичного об'єднання м. «Лисичанськ»; журналу № 385 «Розстановки нарядів суб'єктів боротьби з тероризмом антитерористичної операції БПСМОП «Кіровоград»; листах від 04.04.2018 № 1092 та від 16.04.2018 № 1191 Комунальної установи територіального медичного об'єднання м. «Лисичанськ»; листі ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 02.04.2018 № ВДЗ/44 ( т.1 а.с.102-144) є припущенням відповідача, які спростовуються встановленими обставинами при розгляді адміністративних справ №811/1427/18, №1140/3376/18, №340/812/19, №340/1809/19.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Відповідно до частин 1-5 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Представник позивача на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу надав копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 25.12.2017 року, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням "Усатенко і Усатенко", додаткову угоду до цього договору від 19.05.2020 року, розрахунок до договору від 19.05.2020 року, акт приймання-передачі до договору від 19.05.2020 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №69 від 19.05.2020 року про сплату позивачем на користь адвокатського об'єднання "Усатенко і Усатенко" 6 500 грн. (т.1 а.с.175-180).
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про неспівмірність розміру витрат зі складністю справи.
Суд визнає підтвердженими та такими, що пов'язані з розглядом даної справи, з урахуванням принципу співмірності, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 6 500 грн. Вказані судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області (вул. Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 08592224) про визнання неправомірними та скасування актів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати акт Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 17.04.2020 Форми Н-5, розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015 о 03 год. 00 хв.
Визнати протиправним та скасувати акт Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 17.04.2020 Форми НТ, №10 про нещасний випадок невиробничого характеру.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Дата складання повного рішення суду - 06.08.2020.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун