05 серпня 2020 року Справа № 280/3860/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринов Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вулиця Вакуленчука, буд. 99, місто Мелітополь, Запорізька область, 72311, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34976173), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1 "Д", місто Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вулиця Андріївська, буд. 4, місто Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829) про визнання протиправною та скасування постанови в частині
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі по тексту, відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі по тексту - третя особа 1), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі по тексту - третя особа 2), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника, що винесена у виконавчому провадженні № 55628035 09 квітня 2020 року державним виконавцем ОСОБА_2 . Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в частині накладення арешту на кошти, що містяться на зарплатному рахунку № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".
15 червня 2020 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 15 червня 2020 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.
Ухвалою судді від 30 червня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а судове засідання призначено на 05 серпня 2020 року, у зв'язку з перебуванням суддів у відпустці у період з 01 липня 2020 року по 02 серпня 2020 року.
Позовна заява обґрунтована тим, що постанова відповідача є протиправною, оскільки нею порушується порядок звернення стягнення на заробітну плату боржника, що регламентований розділом IX «Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» Закону України «Про виконавче провадження», а також проігноровані законодавчі обмеження розміру відрахувань із заробітної плати, що встановлені статтею 26 Закону України «Про оплату праці». Так, у виконавчому провадженні № 55628035 розмір відрахувань з заробітної плати позивача, згідно з частиною 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», не може бути більшим ніж 20 % від суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Однак, вказує на те, що оскаржуваною постановою державного виконавця від 09 квітня 2020 року усі видаткові операції за банківським рахунком № НОМЕР_2 зупинені у результаті чого позивач не може скористатися своєю заробітною платою. Вказує що відповідач, арештувавши кошти на рахунку № НОМЕР_2 , порушив право позивача на отримання заробітної плати за працю в розмірі не нижчому, ніж визначений законом. Це право гарантоване стаття 43 Конституції України, стаття 70 Закону України «Про виконавче провадження» та стаття 26 Закону України «Про оплату праці». Просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
05 серпня 2020 року представник позивача до суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Представник Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання призначене на 05 серпня 2020 року не прибув, 30 липня 2020 року через службу діловодства суду надіслав відзив (вх.№34604), відповідно до якого зазначає, що на примусовому виконанні знаходиться виконавчий напис № 15482, виданого 10 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_2 , місце роботи не відомо на користь ПАТ "ПриватБанк" заборгованість, не сплачену в строк за Кредитним договором № ZPМ0GL00000023 від 07 грудня 2006 року. Строк, за який провадиться стягнення - 3898 днів, а саме: з 07 грудня 2006 року по 09 серпня 2017 року. Сума, що підлягає стягненню, складає 19 249,96 (Долар США), що за курсом 25,73 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09 серпня 2017 року складає 495301,47 грн., з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9357,37 (Долар США) - заборгованість за відсотками у розмірі 4992,56 (Долар США) - заборгованість з комісії у розмірі 201,60 (Долар США) - заборгованість з пені у розмірі 4698,43 (Долар США) -заборгованість по штрафам(фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.; витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3000 грн. Вказує, що 09 квітня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №55628035, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у АТ "ПУМБ", МФО 334851, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Постанову про арешт коштів від 09 квітня 2020 року направлено до виконання АТ «ПУМБ» та сторонам до відома. Представником відповідача зазначено, що 15 травня 2020 року до відділу ДВС надійшов лист АТ «ПУМБ» за вих. №116/4967/07 бТ від 05 травня 2020 року, яким повідомлено, що постанова ВП№55628035 від 09 квітня 2020 року про арешт коштів боржника, відносно накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку(ах) в АТ «ПУМБ», МФО 334851, та належать ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 у межах суми НОМЕР_3 АН прийнята до виконання. Повідомлено, що а АТ «ПУМБ», МФО 334854 на рахунки ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 04 травня 2020 року накладено арешт. Станом на день прийняття постанови до виконання на арештованих рахунках недостатньо коштів для виконання арешту. Зазначає, що будь-якого зазначення про спеціальне призначення рахунків у відповіді банку не було. Вказує, що 07 травня 2020 року до Відділу надійшла заява боржника ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку, оскільки рахунок НОМЕР_2 є зарплатним, та додано довідку керуючого Відділення №1 ПУМБ Мелітополь від 06 травня 2020 року та виписку з особового рахунку з 01 листопада 2019 року по 15 травня 2020 року. Однак зазначає, що відповідно до виписки по особовому рахунку АТ «ПУМБ» від 15 травня 2020 року на зазначений рахунок надходять не лише виплати заробітної плати, а й грошові внески невизначеного призначення. Посилання позивача на те, що такі надходження вносяться для сплати комунальних послуг, та не є доходом, ні чим не підтверджуються, а джерело надходження таких коштів позивачем не доведено. По-друге, факт надходження на такий рахунок коштів невизначеного характеру свідчить про те, що такий рахунок є звичайним поточним рахунком фізичної особи та немає статус виключно зарплатного рахунку. Також обґрунтовуючи свою правову позицію звертає увагу на те, що зазначений характер виплат згідно статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» не підпадає під перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення.
У задоволенні позовної заяви відповідач просить суд відмовити.
Представники АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» в судове засідання не прибули, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв та клопотань до суджу не надходило.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Розглядаючи справу, судом встановлено таке.
10 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем видано виконавчий напис про примусове стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 місце народження в м.Мелітополь Запорізької області, ІНН НОМЕР_1 місце проживання АДРЕСА_2 , місце роботи не відомо на користь ПАТ "ПриватБанк" заборгованість, не сплачену в строк за Кредитним договором № ZPМ0GL00000023 від 07 грудня 2006 року. Строк, за який провадиться стягнення - 3898 днів, а саме: з 07 грудня 2006 року по 09 серпня 2017 року. Сума, що підлягає стягненню, складає 19 249,96 (Долар США), що за курсом 25,73 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09 серпня 2017 року складає 495301,47 грн., з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9357,37 (Долар США) - заборгованість за відсотками у розмірі 4992,56 (Долар США) - заборгованість з комісії у розмірі 201,60 (Долар США) - заборгованість з пені у розмірі 4698,43 (Долар США) -заборгованість по штрафам(фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.; Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3000 грн.
09 квітня 2020 року державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про арешт коштів боржника ВП№55628035, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у АТ "ПУМБ", МФО 334851, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
07 травня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла заява боржника ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку, оскільки рахунок НОМЕР_2 є зарплатним, та додано довідку керуючого Відділення №1 ПУМБ Мелітополь від 06 травня 2020 року та виписку з особового рахунку з 01 листопада 2019 року по 15 травня 2020 року.
15 травня 2020 року до відділу ДВС надійшов лист АТ «ПУМБ» за вих. №116/4967/07 бТ від 05 травня 2020 року, відповідно до якого зазначено, що постанова ВП№55628035 від 09 квітня 2020 року про арешт коштів боржника, відносно накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку(ах) в АТ «ПУМБ», МФО 334851, та належать ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 у межах суми 507708,55 UАН прийнята до виконання. Повідомлено, що в АТ «ПУМБ», МФО 334854 на рахунки ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , 04 травня 2020 року накладено арешт. Станом на день прийняття постанови до виконання на арештованих рахунках недостатньо коштів для виконання арешту.
27 травня 2020 року ОСОБА_1 надано відповідь за вих. №22142/18.28-36/55628035/18.28-38/62453 про відсутність підстав для зняття арешту з коштів, що містяться на рахунку боржника у АТ «ПУМБ».
Позивач не погоджуючись з постановою про арешт коштів боржника, що винесена у виконавчому провадженні № 55628035 09 квітня 2020 року державним виконавцем ОСОБА_2 . Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в частині накладення арешту на кошти, що містяться на зарплатному рахунку № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" звернулася до суд з позовною заявою.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404).
Відповідно до статті 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону № 1404, заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону № 1404, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з частиною 2 статті 48 Закону № 1404, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини 6 статті 48 Закону № 1404, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до приписів статті 56 Закону № 1404, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Статтею 59 Закону № 1404, визначено підстави зняття арешту з майна, зокрема у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до статті 68 Закону № 1404, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з частиною 1 статті 70 Закону № 1404, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини 2 статті 70 Закону № 1404, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Частиною 3 статті 70 Закону № 1404, встановлено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Згідно з частиною 1 статті 73 Закону № 1404, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 128 Кодексу Законів про Працю України (далі - КЗпП України), при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Постановою правління Національного банку України 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції від 15 січня 2020 року) затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» (далі - Інструкція)
Пунктом 68 розділу V Інструкції визначено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
Пунктом 69 розділу V передбачено, що банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).
Клієнт зобов'язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
Постановою правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» затверджено: План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. (далі - Інструкція та План рахунків)
Додатком 1 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України «Призначення та ознаки рахунків бухгалтерського обліку банків України» передбачено, що група рахунків 980 - документи за розрахунковими операціями.
Так, з системного аналізу вищевикладеного вбачається, що заробітна плата позивача у розмірі не більше 80 відсотків є коштами, на які заборонено звертати стягнення, а заробітна плата у розмірі 20 відсотків - є коштами для звернення стягнення, що передбачено - Розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження».
З постанови про накладення арешту, судом установлено накладення арешту на рахунки позивача, у розмірі суми стягнення 19 249,96 (долар США), окрім рахунків звернення стягнення, на які заборонено законом.
При цьому, право приватного виконавця на накладення арешту передбачено статтею 56 Закону № 1404.
У свою чергу, підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови позивача вважає неможливість накладення арешту на її зарплатний рахунок, що є рахунком зі спеціальним призначенням.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року по справа № 905/361/19 зазначено, зокрема наступне: «Чинним законодавством не передбачено відкриття суб'єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати … . Рахунок боржника № НОМЕР_4 на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника … . Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено.».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року справа № 344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.
Судом встановлено, що особистий рахунок позивача відкритий в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» не є рахунком зі спеціальним призначенням, а згідно вказаної вище Інструкції та Плану рахунків група рахунків 980, до якої відноситься відкритий рахунок позивача є - документи за розрахунковими операціями.
Як вже зазначалось, законом не заборонено звертати стягнення, зокрема, на заробітну плату та право накладати арешт на рахунки.
З наявних у справі доказів судом встановлено, що на картковий рахунок відкритий в Акціонерному товаристві "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надходить заробітна плата позивачки, яка підлягає арешту та утриманню на виконання постанови про арешт майна боржника від 06 березня 2018 року.
При цьому, за наявними матеріалами виконавчого провадження судом не встановлено винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату.
У ситуації, що склалась, суд погоджується із доводами відповідача, що спірний рахунок не є рахунком звернення стягнення чи арешт якого заборонений, з іншого боку факт арешту та утримання зарплатних коштів у повному обсязі суперечить статті 70 Закону № 1404 та статті 128 КЗпП України.
Системний аналіз статті 52 та статті 59 Закону № 1404, дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов'язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов'язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону.
Верховний Суд в ухвалі від 07 лютого 2019 року справа № 727/6404/18 зазначив, що в разі, коли банком при виконанні постанови державного виконавця не було враховано вказане в постанові застереження щодо непоширення арешту на кошти на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, державний виконавець не може відповідати за такі дії іншої юридичної особи.
Вказане кореспондує із висновком Великою Палатою Верховного Суду (вказана вище), що арешт має бути знятий власне виконавцем на підставі пункту 1 частини 4 статті 59 Закону № 1404 у випадку надходження документального підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Зі свого боку позивач не позбавлена права відповідно пункту 3 частини 2 статті 18 Закону № 1404 звернутися до державного виконавця із клопотанням та відповідним документальним підтвердженням про зняття арешту із рахунку на який вона отримує заробітну плату.
Так, відповідно до матеріалів справи 07 травня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла заява боржника ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку, оскільки рахунок НОМЕР_2 є зарплатним, та додано довідку керуючого Відділення №1 ПУМБ Мелітополь від 06 травня 2020 року та виписку з особового рахунку з 01 листопада 2019 року по 15 травня 2020 року.
Однак, за результатами розгляду такої заяви позивачу відмовлено у її задоволенні.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у період з 01 листопада 2019 року по 15 травня 2020 року на нього зараховувались грошові кошти не від заробітної плати.
Тобто, необхідно вказати про те, що система примусового стягнення боргу за виконавчими документами, спрямована саме на безперечне обмеження користування коштами боржника якими володіє останній, задля відновлення прав стягувача.
У даному випадку суд не приймає посилання позивачки про те, як підставу скасування оскаржуваної постанови державного виконавця, що ці кошти зараховувались нею на картковий рахунок для сплати комунальних послуг, оскільки по правовій природі боржник усвідомлюючи, що має борг та володіє вільними коштами не вчиняє дій щодо погашення боргу, навіть частинами.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість своїх дій, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В силу статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вулиця Вакуленчука, буд. 99, місто Мелітополь, Запорізька область, 72311, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34976173) третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1 "Д", місто Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (вулиця Андріївська, буд. 4, місто Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829) про визнання протиправною та скасування постанови в частині - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05 серпня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов