06 серпня 2020 року м. Ужгород № 260/1612/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Гаврилко С.Є., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення та наказу, -
14 листопада 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) та Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд: "1. Визнати протиправними дії членів робочої групи (з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24.05.2019 року № 1967/7, щодо складення акту від 24.06.2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1. від проведення перевірки; 2. Визнати протиправною бездіяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо несвоєчасного повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про час та місце розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців; 3. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви представника приватного виконавця Риженка О.С. про відвід секретарю Комісії Вольфу О.Л. за відсутності інших присутніх учасників засідання; 4. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду справи та відсутністю висновку дисциплінарного уповноваженого приватних виконавців за відсутності інших присутніх учасників засідання; 5. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні клопотання Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду подання та відсутністю висновку дисциплінарного уповноваженого приватних виконавців; 6. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні заяви Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з ОСОБА_1 12.08.2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка; 7. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви Риженка О.С. від 12.08.2019 року № 11 за відсутності інших присутніх учасників; 8. Визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині про розгляд подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності за відсутності приватного виконавця; 9. Визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; 10. Визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати Наказ Міністерства юстиції України 3238/5 від 23.10.2019 року про припинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1.; 11. Судові витрати по справі покласти на Міністерство юстиції України".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення та наказу задоволено частково.
Зокрема Закарпатським окружним адміністративним судом: 1. Визнано протиправними дії членів робочої групи (з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року № 1967/7, щодо складення акту від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1. від проведення перевірки. 2. Визнано протиправними дії Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо несвоєчасного повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про час та місце розгляду подання Міністерства юстиції України від 22 липня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1. на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців 12 серпня 2019 року. 3. Визнано протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні клопотання Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1. у зв'язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду. 4. Визнано протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні заяви Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1. у зв'язку з викликом ОСОБА_1 12 серпня 2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка. 5. Визнано протиправним та скасувано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. 6. Визнано протиправним та скасувано Наказ Міністерства юстиції України № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про припинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1.. У задоволенні позову у частині інших позовних вимог було відмовлено (Т. 2 а.с.а.с. 202-213).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року апеляційні скарги Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 260/1612/19 без змін (Т. 4 а.с.а.с. 59-68).
28 липня 2020 року дана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі (Т. 4 а.с. 72).
22 квітня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява відповідно до якої, останній просив вирішити питання про розподіл судових витрат у даній справі, оскільки судом при ухваленні рішення 05 березня 2020 року не було вирішено питання щодо розподілу судового збору та витрат на правову допомогу (Т. 4 а.с. 73).
У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 3 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення судом, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином із врахуванням законодавчо наданого права суду ухвалити додаткове рішення судом та у відповідності до статті 252 частини 3 КАС України, суд вважає за можливе розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні без повідомлення учасників справи, оскільки такої необхідності не встановлено.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, за наслідками дослідження матеріалів адміністративної справи, судом встановлено, що ухвалюючи рішення судом було не вирішено питання про судові витрати, у даній справі.
Відповідно до статті 132 частин 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 частиною 2 пунктом 2 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що за подання до адміністративного суду позовної позови немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем при зверненні 14 листопада 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду було заявлено десять позовних вимог немайнового характеру.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн. 00 коп.
Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до квитанції за № ПН680700 від 11 листопада 2019 року позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір в сумі 7684 грн (Т. 1 а.с. 6).
Як вже зазначалося судом, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення та наказу задоволено частково.
Вказаним рішенням суду позивачу було задоволено шість позовних вимог немайнового характеру. Таким чином сума судового збору з розрахунку задоволених судом позовних вимог немайнового характеру становить 4610,40 (768,40 * 6 = 4610,40) грн.
За правилами статті 139 частини 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає, що понесені позивачем у даній справі судові витрати у вигляді сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 4610,40 грн.
Крім того, 05 березня 2020 року, позивачем до Закарпатського окружного адміністративного суду було подано письмовий виступ у судових дебатах, відповідно до якого просив стягнути з та Міністерства юстиції України на користь позивача витрати на правничу допомогу сумі 27000 грн, що складаються з 22500 грн за підготовку позовної заяви, за участь представника у судових засіданнях 4500 грн (Т. 2 а.с.а.с. 171-190).
Відповідно до статті 134 частини 1 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (стаття 134 частина 2 КАС України).
Відповідно до статті 134 частини 3 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із статтею 134 частиною 4 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до статті 134 частин 5-7 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі № 826/856/18.
Суд з власної ініціативи позбавлений можливості, відповідно зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 139 частиною 7 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що умовами прийняття, у даному випадку, додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) є наявність поважних причин неможливості надання доказів, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу, зазначення про них у поданій, до закінчення судових дебатів заяві, та подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Водночас, судом встановлено, що позивачем до клопотання від 22 квітня 2020 року (Т. 4 а.с. 73) щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не додано жодних доказів на підтвердження поважності причин, що унеможливлювали надання доказів, котрі підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів, як і не додано обґрунтованої заяви про неможливість надання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В матеріалах справи міститься ордер від 10 грудня 2019 року № 1003748 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору від 01 листопада 2019 року адвокатом Турецькою Євгенією Андріївною; ордер від 17 лютого 2020 року № 1006392 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору від 17 лютого 2020 року адвокатом Розманом Сергієм Юрійовичем (Т. 2 а.с.а.с. 45, 130) .
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Долженков Сергієм Сергійовичем 28 лютого 2020 року укладений договір про надання правової допомоги ( Т. 2 а.с.а.с. 145-148).
Однак, з матеріалів даної справи вбачається, позивачем не додано жодних доказів, які підтверджують здійснення витрат на правничу (правову) допомогу.
Отже, позивачем документально не доведено факт понесення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, пов'язаних з розглядом справи, у розмірі 27000 грн.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18.
Також необхідно зазначити, що витрати мають бути документально підтверджені та доведені, що такі витати понесені позивачем саме у даній справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи те, що позивачем не надано до Закарпатського окружного адміністративного суду доказів документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги не вбачається.
У період з 22 липня 2020 року по 24 липня 2020 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у стані тимчасової непрацездатності. У період з 27 липня 2020 року по 31 липня 2020 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у щорічній основній відпустці. 03 серпня 2020 року - перший робочий день.
Керуючись статтями 132, 139, 242-246, 252 КАС України, -
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4610,40 (чотирьох тисяч шестисот десяти гривень 40 копійок) грн.
У стягненні на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) судових витрат як витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 (двадцяти семи тисяч гривень) грн - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя С.Є. Гаврилко