Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2020 р. Справа №200/7066/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості,-
30 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 ЗУ від 05.11.2011 №1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком №2) за період грудень 2017 - травень 2020 в сумі 1 898 366,18 грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, набуваю висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позовна заява таким вимогам не відповідає.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1 898 366,18 грн. є майновими.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року складає 2 102, 00 грн.
За приписами п. 3 ч. 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір за даною позовною заявою позивачу необхідно сплатити в сумі 21 020,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору , яке обґрунтоване відсутністю коштів, призначених саме на цю мету, оскільки бюджетом Фонду України на 2019 рік, затвердженому постановою Кабінету міністрів України, не закладені кошти для сплати органами Фонду судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна норма міститься у ст. 8 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Посилаючись на Конституцію України, позивач стверджував, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім цього, частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення наведених норм позивачем до позовної заяви не надано належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів реального понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій, зазначених у наданих розрахунках.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження: а) реального понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій, зазначених у наданих розрахунках; б) факту призначення, виплати та/або доставки пільгової пенсії пенсіонерам, зазначеним у розрахунках;
- доказу сплати судового збору у розмірі 21 020, 00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання документу про сплату судового збору у визначеному судом розмірі та належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження: а) реального понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій, зазначених у наданих розрахунках; б) факту призначення, виплати та/або доставки пільгової пенсії пенсіонерам, зазначеним у розрахунках.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Буряк