Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 серпня 2020 р. Справа№200/2924/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник Браташевська Яна Юріївна в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 42172734, 84401, Донецька область, м.Лиман, вул.Незалежності, 15) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати за період 01.01.2017 - 01.08.2018 пенсії, зобов'язання здійснити виплату пенсії за період 01.01.2017 - 01.08.2018. Позов вмотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщена особа. В порушення вимог чинного законодавства управлінням не здійснено виплату пенсії за період 01.01.2017 - 01.08.2018.
09 квітня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, зобов'язано відповідача надати відомості щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, рішення про зупинення виплати пенсії.
21 липня 2020 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщена особа. Виплата пенсії призупинена без прийняття рішення, після звернення позивача із заявою поновлення пенсії, з 01.08.2018 виплата пенсії - поновлена. Посилається на необхідність застосування норм Постанов Кабінету Міністрів, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України; місце реєстрації, згідно паспортних даних місто Донецьк Донецької області; зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа в місті Красний Лиман Донецької області, перебуває на обліку відповідача як отримувач пенсійних виплат.
Згідно наданих відповідачем документів пенсія за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 (включно) не виплачена. Рішення про припинення виплати пенсії не приймалось.
Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Спірним питання є невиплата належної пенсії позивачу.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону № 1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», управлінням не приймалось.
Суд зауважує, що відповідач не заперечує право позивача на отримання пенсії, проте зазначає про її невиплату з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Таке посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту. За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Суд на підставі статті 7 КАС України застосовує до спірних правовідносин норми закону як такі, що мають вищу юридичну силу, тому не враховує мотиви відповідача щодо необхідності застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» для виплати позивачу заборгованості за минулий період.
Отже, враховуючи те, що рішення про припинення виплати пенсії з підстав визначених статтею 49 Закону № 1058-IV управлінням не приймалось, при цьому, щодо виплати пенсії з 01.01.2017 по 31.07.2018 (включно) відповідач допустив протиправну бездіяльність, суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо строку звернення суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, при цьому, судом встановлено, що суми пенсії не отримані з вини органу та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 (включно).
Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вулиця Миру, будинок, 35) здійснити пенсійні виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 (включно).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вулиця Миру, будинок, 35) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, ідентифікаційний код 26255795, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош