04 серпня 2020 року Справа № 160/5582/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючий суддя - Голобутовський Р.З.,
секретар судового засідання - Грунська Ю.О.,
за участю
представника відповідачів - Спидиронова Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу № 160/5582/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Офісу Генерального прокурора України, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
25.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Дніпропетровської області (просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938), Офісу Генерального прокурора України (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051), Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011), у якій просить:
- визнати протиправною та бездіяльність Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, яка полягає у не перенесенні дати іспиту;
- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження Федоровим Олексієм Миколайовичем атестації;
- зобов'язати Першу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур встановити час та дату складання ОСОБА_1. проходження атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року № 400к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава прокуратури Дніпропетровської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава прокуратури Дніпропетровської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України;
- стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2020 року до дня поновлення на посаді;
стягнути з прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату в межах суми стягнення за один місяць.
Позовна заява обґрунтована тим, що наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року № 400к про звільнення ОСОБА_1 є протиправним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року провадження у справі відкрито та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначене на 23.06.2020 року о 10:00.
У підготовче судове засідання призначене на 23.06.2020 року позивач або його представник не з'явились, клопотань про відкладення не надали. Від позивача до суду повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Підготовче судове засідання судом відкладено на 21.07.2020 року о 11:00.
У підготовче судове засідання призначене на 21.07.2020 року позивач або його представник не з'явились вдруге, клопотань про відкладення не надали. Від позивача до суду повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Підготовче судове засідання судом відкладено на 04.08.2020 року о 11:10.
У підготовче судове засідання призначене на 04.08.2020 року позивач або його представник не з'явились втретє, клопотань про відкладення не надали.
Представник відповідача оголосила усне клопотання, у якому просила суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Згідно із нормами ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зі змісту вказаної норми видно, що необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду і відсутність поважних причин такого неприбуття в судове засідання або неповідомлення ним про причини неприбуття, за умови також відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі.
Під повторністю неприбуття в судове засідання позивача необхідно розуміти послідовне неприбуття в судове засідання позивача чи його представника двічі чи більше разів. Поважність причин неприбуття оцінюється судом у кожному конкретному випадку окремо з метою визначення правових наслідків такого неприбуття.
Сукупність наведених вище обставин для суду є підставою та обов'язком для застосування наслідків, передбачених наведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4. ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - залишення позову без розгляду. При цьому, враховуючи склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність значного обсягу обставин, які підлягають встановленню, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо розумності строків розгляду справи, а також недобросовісність виконання позивачем своїх процесуальних обов'язків, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, що не позбавляє позивача в подальшому після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, права звернутись до суду повторно в загальному порядку.
З огляду на викладене, у зв'язку із повторними неявками позивача, суд робить висновок, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника Прокуратури Дніпропетровської області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Дніпропетровської області, Офісу Генерального прокурора України, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський