03 серпня 2020 року Справа № 160/4910/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЮркова Е.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2019;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.12.2018 за № 83838/04-36-51-50/19;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку групи другої групи з 01.01.2019 та відновити відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.12.2018 за № 83838/04- 36-51-50/19 є протиправним з огляду на порушення процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки відповідачем не проведено перевірку позивача та фактично рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку не приймалось. Вказує, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року відкрито провадження у даній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представником відповідача 23.06.2020 року надано письмовий відзив на позовну заяву (вх.. № 8116/20), в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскільки в ІКП позивача був наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів і ним не здійснено переходу на інший податковий режим, відповідно до абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України прийнято спірне рішення про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Соборне південне управління), до 01.01.2019 року був платником єдиного податку другої групи.
15.05.2019 року ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за 2018 рік.
28.02.2020 року ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за три квартали 2019 року.
Також 13.01.2020 року ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік.
Листом № 26588/04-36-51-40 від 13.03.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що у зв'язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, відповідно абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 виключено з реєстру платників єдиного податку, згідно рішення від 29.12.2018 року № 83808/04-36-51-50/19.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності.
Відповідно приписів пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
У пункті 3 підпункту 299.10, підпункті 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Пунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки в разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Разом з тим, відповідно до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 813/1465/17 та від 20.06.2019 року у справі № 822/1807/19.
Перевіряючи доводи відповідача, суд звертає увагу на те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, не проводилася.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідних вимог про сплату податкового боргу, в порядку пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, позивачу не направлялося.
Таким чином, доводи відповідача про те, що в ІКП позивача був наявний податковий борг і ним не здійснено переходу на інший податковий режим, то спірне рішення про анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку, на переконання відповідача, є правомірним, суд відхиляє з огляду на вищезазначене.
На підставі викладеного, судом встановлено протиправність прийнятого рішення від 29.12.2018 року № 83808/04-36-51-50/19 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення від 29.12.2018 року № 83808/04-36-51-50/19 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Разом з тим, позовні вимоги про зобов'язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку групи другої групи з 01.01.2019 та відновити відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку не підлягають задоволенню, оскільки достатнім та належним способом захисту в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення від 29.12.2018 року № 83808/04-36-51-50/19 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , наслідком якого і буде поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку групи другої групи з 01.01.2019 року.
Також позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2019 не підлягають оскарженню, оскільки дії з винесення рішення від 29.12.2018 року № 83808/04-36-51-50/19 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є складовою прийняття такого рішення та не підлягають окремому оскарженню.
За сукупності викладених обставин позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4204,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1683983025.1 від 21.04.2020 року та № ПН1079 від 15.05.2020 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 13.07.2020 року по 31.07.2020 року у відпустці, справа розглянута 03.08.2020 року.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 193, 242-244, 246, 250, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, ІК в ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 29.12.2018 року за № 83808/04-36-51-50/19.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а, ІК в ЄДРПОУ 43145015).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 03 серпня 2020 року.
Суддя (підпис) Е.О. Юрков