05 серпня 2020 р.Справа №160/8276/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТО» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТО» до Державної Казначейської служби України, третя особа Департамент Державної виконавчої служби про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТО», у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання платіжного доручення № 4576 від 13.10.2017 про перерахування грошових коштів у сумі 41 814 383,12 (сорок один мільйон вісімсот чотирнадцять гривень триста вісімдесят три гривні 12 копійок) на розрахунковий рахунок ТОВ "ФК "Авісто" (код за ЄДРПОУ: 39946033, адреса реєстрації: 49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Макарова, буд. 14-А).
- зобов'язати Державну казначейську службу України прийняти платіжне доручення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про перерахування грошових коштів у сумі 41 814 383,12 (сорок один мільйон вісімсот чотирнадцять гривень триста вісімдесят три гривні 12 копійок) на розрахунковий рахунок ТОВ "ФК "Авісто" код за ЄДРПОУ: 39946033, адреса реєстрації: 49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Макарова, буд. 14-А, IBAN- НОМЕР_1 в АТ «КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», МФО 305880).
- зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити перерахунок грошових коштів у сумі 41 814 383,12 (сорок один мільйон вісімсот чотирнадцять гривень триста вісімдесят три гривні 12 копійок) на розрахунковий рахунок ТОВ "ФК "Авісто" (код ЄДРПОУ: 39946033, адреса реєстрації: 49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Макарова, буд. 14-А, IBAN- НОМЕР_1 в АТ «КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», МФО 305880).
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ТОВ "ФК "Авісто" (код за ЄДРПОУ: 39946033, адреса реєстрації: 49089, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Макарова, буд. 14-А, IBAN- НОМЕР_1 в АТ «КБ «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», МФО 305880) судовий збір в розмірі 2 102,00 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Одночасно із вищезазначеним позовом до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авісто» про забезпечення позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року було залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
04.08.2020 року позивачем шляхом електронного зв'язку подано заяву про забезпечення позову та 05.08.2020 засобами поштового зв'язку ідентична заява про забезпечення позову та уточнена позовна заява. Позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення заборони здійснювати Державною казначейською службою України операції по списанню грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, на загальну суму 41 814 383,12 (сорок один мільйон вісімсот чотирнадцять гривень триста вісімдесят три гривні 12 копійок), що надійшли 05.07.2017 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, при примусовому виконанні виконавчого провадження з виконання: наказу Господарського суду міста Києва №910/4050/17 від 03.07.2017 року, про стягнення з ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авісто» (код ЄДРПОУ:39946033, адреса реєстрації 49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Макарова, буд.14-А).
В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що станом на сьогоднішній день грошові кошти перебувають на рахунку з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження у Державній казначейській службі України з 2017 року незаконно, позивач вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду. У зв'язку з чим, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та понести значні витрати на повторне відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до п. 21 Розділу III «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, стягнутих з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), достатніх для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника, виконавець після підготовки розпорядження державного виконавця, передбаченого пунктом 13 розділу VII Цієї Інструкції, виносить постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону. Крім того відповідно до п.16 Розділу VII, у разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум. Отже, є ризик того, що відповідач може здійснити перерахунок грошових коштів позивача до Державного бюджету України, що значно ускладнить ситуацію, оскільки у такому випадку позивачеві для відновлення прав на володіння, користування та розпорядження грошовими коштами необхідно буде вступати у нові судові тяжби.
Також позивач зазначає, що відповідно до ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Згідно ч.1-2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Будь-які грошові вимоги до Боржника, відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, подаються кредиторами до господарського суду у формі письмових заяв з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Пункт 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, саме Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам. Станом на сьогоднішній день набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/4050/17 від 19.12.2019, згідно резолютивної частини якого суд вирішив: « В поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авісто" (03039, м. Київ, проспект Лобановського, 119, оф. 305, код ЄДРПОУ 39946033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А, код ЄДРПОУ 35648623) 41 814 383 (сорок один мільйон вісімсот чотирнадцять тисяч триста вісімдесят три) грн. 12 коп.» Роз'яснення по порядку виконання судового рішення судом не надано. Тому є підстави вважати, що відповідачем в порушення зазначених положень Кодексу України з процедур банкрутства може бути протиправно здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Санофі-Авентіс Україна", що призведе до порушень прав кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авісто».
Враховуючи наведене у Позивача є всі підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.
За положеннями ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.2 ч. 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
З наданих до матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову доказів вбачається, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 року, Господарським судом міста Києва був виданий наказ у справі № 910/4050/17. З копії наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017 встановлено, що державним виконавцем було зроблено відмітку про стягнуті з боржника в повному розмірі суми боргу, виконавчого збору та витрат. Зазначено також, що станом на 14.07.2017 (на час здійснення виконавчих дій у ВП №54231464), вказані кошти містяться на рахунку з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження в Державній казначейській службі України. Тобто, при здійсненні виконавчого провадження №54231464 з Боржника була стягнута заборгованість на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України №37319006000177, код банку: 820172, з вказаного рахунку кошти не були перераховані товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТО». На підтвердження обставин зазначених в заяві про забезпечення позову надані відповідні докази: вимога виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №54231464/2 від 10.07.2017, розпорядження старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №54231464/2 від 06.07.2017, №54902012/21 від 13.10.2017, платіжні доручення №3117 від 06.07.2017, №4576 від 13.10.2017.
При цьому, судом враховано, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 відкрито провадження у справі №904/3693/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авісто» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Макарова, буд. 14-А ідентифікаційний код 39946033), введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Розпорядником майна ТОВ "Фінансова компанія "Авісто" призначено арбітражного керуючого Кучму Надію Вікторівну (свідоцтво № 179 від 07.02.13р, адреса офісу: 75500, Херсонська область, м. Генічеськ, пр-т Миру, 51).
Викладене вище свідчить про наявність значних ризиків того, що зазначені кошти можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент прийняття рішення у справі, що в свою чергу значно ускладнить для заявника у разі задоволення позовних вимог захист його права.
Суд зазначає, що оскільки правомірність вчинення дій чи допущення бездіяльності відповідача підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, оскільки існує загроза подальшого списання грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, не на користь заявника.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваним діям чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем разом із заявою про забезпечення позову.
Також слід звернути увагу на те, що задоволення заяви є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авісто» та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
В той же час, суд приходить до висновку, що сформульована заявником вимга щодо способу не в повній мірі відповідає виду забезпечення позову та потребує корегування відповідно до вимог КАС України, шляхом здійснення забезпечення забороною відповідачу вчииняти певні дії.
При цьому, суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Заборона вчиняти дії по списанню грошових коштів з депозитного рахунку, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє вчиняти вказані дії до вирішення спору в даній справі.
Додатково, суд зазначає, що накладення заборони здійснювати операції по списанню грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум, не призведе до негативних наслідків та не завдасть шкоди будь-яким іншим зацікавленим особам, що відповідає вимогам частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, захистить майнові права позивача до прийняття судом рішення по суті заявлених вимог.
Таким чином, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТО» про забезпечення позову в адміністративній справі №160/8276/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТО» до Державної Казначейської служби України, третя особа Департамент Державної виконавчої служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Заборонити Державній казначейській службі України здійснювати операції по списанню грошових коштів з рахунку обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, на загальну суму 41 814 383,12 (сорок один мільйон вісімсот чотирнадцять гривень триста вісімдесят три гривні 12 копійок), що надійшли 05.07.2017 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження Міністерства юстиції України - №37319006000177, код банку: 820172, відкритому у Державній казначейській службі України, при примусовому виконанні виконавчого провадження з виконання: наказу Господарського суду міста Києва №910/4050/17 від 03.07.2017 року, про стягнення з ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авісто» (код ЄДРПОУ:39946033, адреса реєстрації 49089, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Макарова, буд.14-А)
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТО»; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35648623; адреса: 49084, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Макарова, буд. 14-А.
Боржник: Державна казначейська служба України; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37567646; адреса: 01601, м.Київ, вул. Бастіонна, 6.
Строк пред'явлення до виконання: до 05 серпня 2023 року.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно