27 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/423/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Шопік М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку, за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКРУС" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКРУС" звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "АВТОКРУС", з метою митного оформлення товару - легковий автомобіль марки HONDA, модель ACCORD, 2017 року випуску, модельний рік випуску 2017, номер кузова - НОМЕР_1 , в митному режимі імпорт на митний пост «Дубно» Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію №UA204010/2019/229611 від 22 серпня 2019 року та передбачений МК України перелік документів, де в графі 42 вказано ціну товару в сумі 2900, 00 доларів США.
Проте, Рівненська митниця ДФС не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю та прийняла рішення №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019 коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним методом у сумі 4 661, 04 доларів США з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту.
Крім того, позивач звертає увагу на умови поставки товару: контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення товару з оплатою експортних мит та інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення, тобто, ціна включає в себе усі необхідні платежі, тому декларант не повинен надавати додаткові документи щодо підтвердження вартості страхування чи транспортування імпортованого транспортного засобу.
Митний орган виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів на підставі відомостей, які не підтверджені, використаний відповідачем інформаційний ресурс з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
У зв'язку із чим, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.09.2019 №UA204000/2019/000713/2.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 21.02.2020 №7.13-10/09/91 представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з таких підстав.
23.08.2019 посадовою особою митного поста "Рівне" направлено запит до ВКМВ УАМП та МТР з питання перевірки правильності визначення митної вартості легкового автомобіля марки HONDA, модель ACCORD, 2017 року випуску, модельний рік випуску 2017, номер кузова - НОМЕР_1 , поданого до митного оформлення за МД №UA204010/2019/229611 від 22 серпня 2019 року за рівнем митної вартості 2900,00 доларів США/шт. (заявлена декларантом за основним методом).
При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №UА204010/2019/229611, встановлено:
спрацювання обов'язкової до виконання форми митного за індексом 105-2 та 106-2 згідно яких вартість імпортованого КТЗ становить 4150.00 USD, що перевищує заявлену митну вартість КТЗ;- подане декларантом платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 13.08.2019 №4 в графі 70 «Призначення» містить посилання на фактуру за номером 02(19) без зазначення дати;
під час контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару здійснено аналіз за VIN кодом КТЗ НОМЕР_1 наявної у відкритій мережі Інтернет інформації, згідно якої встановлено, що на сайті www.autoauctions.io та www.bidfax.info наявна інформація про ціну продажу лота 24499652 25.04.2019 на аукціоні ІААІ за вартістю - 3750 дол.США;
згідно відомостей, .що внесені до реєстраційного свідоцтва CERTIFICATE OF TITLE від 30.03.2019 Т00820421 власником КТЗ після реалізації на аукціоні є компанія Baltic Auto Shipping Inc. Фактичним продавцем КТЗ згідно Контракту від 25.07.2019 №07/19 РМ є UAB "IDLIJA" (LT-76149 Siauliai, Troskunu g.30, Lietuva);
надана до митного оформлення копія митної декларація від 19.08.2019 №19LTLC0100EK142530 містить інформацію щодо відправника L.OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA, який відрізняється від продавця згідно фактури від 05.08.2019 №02(19);
згідно пункту 2.1 Контракту від 25/07/2019 №07/19 РМ умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікаціях. До митного оформлення товару не надано специфікації відповідно до умов Контракту від 25/07/2019 №07/19 РМ.
З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого ТЗ декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару, на заявлених комерційних умовах поставки, з врахуванням пункту 5.1 контракту від 25.07.2019 №07/19 РМ; специфікацію відповідно до пункту 2.1 контракту від 25.07.2019 №07/19 РМ; висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.
27.08.2019 декларант додатково надав копії імпортної МД від 09.07.2019 №19LTLC0100IM0999A7 та копію рахунка від 30.05.2019 №637.
За результатами розгляду додатково наданих декларантом документів встановлено:
у якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості надано рахунок від 30.05.2019 №6376, виставлений BALTIC AUTO SHIPPING INC для UAB «IDLIJA» (продавець товару), у якому відсутні відомості щодо умов поставки (а також аукціонних витрат), проте зазначено вартість фрахту 800.00 дол. США. Також комерційний рахунок від 30.05.2019 №6376 містить підпис та печатку покупця, але не продавця, що його сформував. Інформації, щодо продажу КТЗ на аукціоні, даний документ не містить. Разом з тим, згідно інформації, наявної у відкритій мережі Інтернет (https://www.balticautoshipping.com) Baltic auto Shipping є компанією, зареєстрованою в США яка виступає брокером на аукціонах ІААІ та Copart. Транспортний засіб був придбаний UAB «IDLIJA» в BALTIC AUTO SHIPPING INC (згідно рахунку від 30.05.2019 №6376) за ціною 2700 дол. США, що на 1050 доларів США менше, ніж BALTIC AUTO SHIPPING INC придбав початково на аукціоні, що викликає сумніви у дійсності вартості транспортного засобу;
згідно додатково наданій копії імпортної митної декларації від №19LTLC0100ІМ0999А7, отримувач товару є «L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA» (Клайпеда, Литва), який не кореспондується із фірмою UAB «IDLIJA», що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак ймовірно відомості щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу;
додатково надана декларантом копія імпортної митної декларації від №19LTLC0100IM0999A7 не містить інформації щодо вартісних характеристик КТЗ у графах 12, 45 митної декларації, графи 22 та 42 містять інформацію щодо фактурної вартості - 0,00.
Оскільки надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових його митної вартості (відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті), декларантом не було спростовано доведену митницею інформацію про факт продажу ТЗ на аукціоні (США) COPART, митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі інформації з відкритої мережі Інтернет (www.autoauctions .io та www . bidfax.info) - 3750,00 доларів США, з урахуванням вартості доставки 800,00 доларів США до міста Клайпеда (Литва) згідно з рахунком від 30.05.2019 №6376, вартості в 100,00 Євро доставки від м. Клайпеда (Литва) до кордону України (пункт пропуску "Ягодин") згідно з довідкою від 22.01.2019 № 6, що надавалася до МД від 24.01.2019 №UA204010/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного, прийнято рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019, яким митну вартість транспортного засобу визначено на рівні 4 661, 04 доларів США.
Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу.(а.с.51-56)
У поданій до суду відповіді від 17.03.2020 на відзив представник позивача з доводами представника відповідача не погодився з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.78-84).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12:00 03.04.2020.
Ухвалою суду від 28.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 25.06.2020.
25.06.2020 за клопотанням представників сторін розгляд справи відкладено на 11:00 27.07.2020.
В судове засідання 27.07.2020 представники сторін не з'явилися: представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, судовий розгляд справи проведено без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ "АВТОКРУС", з метою митного оформлення товару - легковий автомобіль марки HONDA, модель ACCORD, 2017 року випуску, модельний рік випуску 2017, номер кузова - НОМЕР_1 , в митному режимі імпорт на митний пост «Дубно» Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію №UA204010/2019/229611 від 22 серпня 2019 року та передбачений МК України перелік документів, де в графі 42 вказано ціну товару в сумі 2900, 00 доларів США.
На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: митну декларацію №UA204010/2019/229611 від 22 серпня 2019 року; автотранспортну накладна (Road consignment note) №871552 від 19 серпня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №Т00820421 від 30 березня 2019 року; банківський платіжний документ про проведення оплати за транспортний засіб; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №07/19 РМ від 25 липня 2019 року; договір про надання послуг митного брокера; висновок про проходження товару або акт експертизи, виданий компетентним органом; копія митної декларації країни відправлення.
Оскільки документи подані для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого ТЗ декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України, а саме:
виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару, на заявлених комерційних умовах поставки, з врахуванням пункту 5.1 контракту від 25.07.2019 №07/19 РМ;
специфікації відповідно до пункту 2.1 контракту від 25.07.2019 №07/19 РМ;
висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями.
27.08.2019 декларантом додатково надано копії імпортної митної декларації від 09.07.2019 №19LTLC0100IM0999A7 та рахунка від 30.05.2019 №637.
За результатами розгляду додатково наданих декларантом документів встановлено:
у якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості надано рахунок від 30.05.2019 №6376, виставлений BALTIC AUTO SHIPPING INC для UAB «IDLIJA» (продавець товару), у якому відсутні відомості щодо умов поставки (а також аукціонних витрат), проте зазначено вартість фрахту 800.00 дол. США. Також комерційний рахунок від 30.05.2019 №6376 містить підпис та печатку покупця, але не продавця, що його сформував. Інформації, щодо продажу КТЗ на аукціоні, даний документ не містить. Разом з тим, згідно інформації, наявної у відкритій мережі Інтернет (https://www.balticautoshipping.com) Baltic auto Shipping є компанією, зареєстрованою в США яка виступає брокером на аукціонах ІААІ та Copart. Транспортний засіб був придбаний UAB «IDLIJA» в BALTIC AUTO SHIPPING INC (згідно рахунку від 30.05.2019 №6376) за ціною 2700 дол. США, що на 1050 доларів США менше, ніж BALTIC AUTO SHIPPING INC придбав початково на аукціоні, що викликає сумніви у дійсності вартості транспортного засобу;
згідно додатково наданій копії імпортної митної декларації від №19LTLC0100ІМ0999А7, отримувач товару є «L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA» (Клайпеда, Литва), який не кореспондується із фірмою UAB «IDLIJA», що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак ймовірно відомості щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу;
додатково надана декларантом копія імпортної митної декларації від №19LTLC0100IM0999A7 не містить інформації щодо вартісних характеристик КТЗ у графах 12, 45 митної декларації, графи 22 та 42 містять інформацію щодо фактурної вартості - 0,00.
У зв'язку із тим, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових його митної вартості, а також оскільки декларантом не було спростовано доведену митницею інформацію про факт продажу транспортного засобу на аукціоні (США) COPART, Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі інформації з відкритої мережі Інтернет (www.autoauctions .io та www . bidfax.info) - 3750,00 доларів США, з урахуванням вартості доставки 800,00 доларів США до міста Клайпеда (Литва) згідно з рахунком від 30.05.2019 №6376, вартості в 100,00 Євро доставки від м. Клайпеда (Литва) до кордону України (пункт пропуску "Ягодин") згідно з довідкою від 22.01.2019 №6, що надавалася до МД від 24.01.2019 №UA204010/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного.
Митну вартість транспортного засобу визначено на рівні 4 661, 04 доларів США. (а.с.8-9)
Крім того, 03.09.2019 Рівненська митниця ДФС також видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00730. (а.с.10-11)
В подальшому, митне оформлення вказаного транспортного засобу здійснено за МД №UA204010/2019/233304 від 17.09.2019. (а.с.58)
18.09.2019 ТОВ "АВТОКРУС" було подано до ДФС України скаргу на рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019 та на картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00730, за результатами розгляду якої ДФС України листом від 22.10.2019 №43309/6/99-99-19-02-01-15 запропоновано позивачу подати до Рівненської митниці ДФС додаткові документи. (а.с.40-41)
Позивач, не погоджуючись із рішенням Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019, звернувся до суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.
На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
З матеріалів справи вбачається, що позиція позивача полягає у тому, що ним надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, тоді як позиція відповідача полягає у тому, що у поданих до митного оформлення документах виявлені окремі неточності, а додаткові документи, які надав декларант, не усунули сумнівів органу доходів і зборів щодо достовірності відомостей про визначення митної вартості товарів, що і стало підставою для визначення митної вартості товару.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивачем як до митного оформлення, так і до суду надано передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару - автомобіль марки HONDA, модель ACCORD, 2017 року випуску, модельний рік випуску 2017, номер кузова - НОМЕР_1 , зокрема: митну декларацію №UA204010/2019/229611 від 22 серпня 2019 року; автотранспортну накладна (Road consignment note) №871552 від 19 серпня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №Т00820421 від 30 березня 2019 року; банківський платіжний документ про проведення оплати за транспортний засіб; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №07/19 РМ від 25 липня 2019 року; договір про надання послуг митного брокера; висновок про проходження товару або акт експертизи, виданий компетентним органом; копія митної декларації країни відправлення.
Тобто, ТОВ "АВТОКРУС" вказаними документами підтвердило митну вартість товару за першим (за ціною договору) методом у сумі 2900,00 доларів США, яка задекларована у графах 42, 43 МД №UA204010/2019/229611 від 22 серпня 2019 року.
Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" від 15.02.2011 № 3018-VI).
Відповідно до Стандартного правила 6.4 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Загальний додаток) "Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки". Із цього правила, зокрема, випливає, що "для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції" (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)). Тобто наведене Стандартне правило передбачає, що поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками, або документи, відібрані співробітниками митниці.
Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Згідно з пунктом 3.5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.05.2005 № 435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що "заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну".
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 597).
При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).
Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.
Згаданий Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як "витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів" (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.
Таким чином, правові акти суб'єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.
Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, само собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина четверта статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Як вказано у пункті 2 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом, та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.
Як вбачається зі змісту вимоги митного органу, направленої декларанту, митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до частини другої статті 53 МК України, містять окремі неточності. Під час контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару здійснено аналіз за VIN кодом КТЗ НОМЕР_1 наявної у відкритій мережі Інтернет інформації, згідно якої встановлено, що на сайті www.autoauctions.io та www.bidfax.info наявна інформація про ціну продажу лота 24499652 25/04.2019 на аукціоні IAAI за вартістю 3750 доларів США, у зв'язку з чим декларанту запропоновано надати додаткові документи.
В оскаржуваному рішенні вказано, що митну вартість товару визначено резервним методом на підставі інформації з відкритої мережі Інтернет (www. autoauctions.io та www .bidfax. info), з урахуванням вартості доставки 800,00 доларів США до міста Клайпеда (Литва) згідно з рахунком від 30.05.2019 №6376, вартості в 100,00 Євро доставки від м. Клайпеда (Литва) до кордону України (пункт пропуску "Ягодин") згідно з довідкою від 22.01.2019 №6, що надавалася до МД від 24.01.2019 №UA204010/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного.
Проте суд із такими мотивами оскаржуваного рішення не погоджується, враховуючи таке.
Пунктом 5 Методичних рекомендацій дійсно передбачена можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).
Спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 була затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 7.35 якої у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження) (підпункт 7.53.5 пункту 7.53 Методики).
Натомість, надані відповідачем роздруківки із сайтів www.autoauctions .io та www .bidfax. info не містять дати отримання інформації та абсолютної URL-адреси.
Суд зазначає, що інформація з мережі Інтернет не є офіційною інформацію, а носить лише рекомендаційний характер, та не може бути беззаперечним доказом неправильного визначення декларантом митної вартості товару.
З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ "АВТОКРУС" придбало імпортований транспортний засіб у UAB "IDLIJA", усі товаросупровідні документи оформлені саме цією компанією, а позивач учасником аукціону не був.
Отже, на думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
10.04.2008 року Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.
Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.
Відповідно до статті VІІ п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.
Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).
Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.
Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.
Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
При цьому, судом встановлено, що митним органом не конкретизовано ні у вимозі про витребування додаткових доказів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, яких саме відомостей або даних не міститься у поданих до митного оформлення документах, які, на думку митного органу, підтвердили б задекларовану митну вартість імпортованого товару або які з поданих документів на підтвердження числового значення задекларованої митної вартості містять розбіжності, або не містять всіх відомостей чи даних, що підтверджують їх числові значення митної вартості.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 4661,04 доларів США.
Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Крім того, на думку суду, безпідставним є включення відповідачем до митної вартості спірного транспортного засобу вартості доставки в сумі 800 доларів США та транспортних витрат в сумі 100 Євро від міста Клайпеда до кордону України, оскільки за умовами контракту від 25.07.2019 №07/19 PM, укладеного між компанією UAB "IDLIJA" та ТОВ "АВТОКРУС", доставка товару здійснювалася продавцем на умовах DAP-Рівне, а транспортні витрати входять у ціну товару.
Отже, наведені в оскаржуваному рішенні відомості щодо коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не дають підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини другої статті 55 МК України.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного транспортного засобу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2102,00 грн., що був сплачений згідно платіжного доручення від 05.02.2002 №205.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000713/2 від 03.09.2019.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОКРУС" за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОКРУС", адреса: 43024, Волинська область, м. Луцьк, вул. Олеся Гончара, 3, офіс 95.
Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, адреса: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Повний текст судового рішення складено 06.08.2020.