30 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2137/20
головуючий суддя І інстанції - Жукова Є.О.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі № 160/2137/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000004/04-36-05-10/2136300452 від 21.02.2020 р,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 21.01.2020 року № 000004/04-36-05-10/2136300452.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували факт продажу горілки у кількості 90 грамів за ціною 10.25 грн. Зауважено, що уповноважена особа продавця не здійснювала продаж віскі у кількості 100 грам за 17.88 грн., оскільки останньою було реалізовано напій солодовий торгової марки «Блек Джек», який не класифікується за кодом «віскі».
Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким міститься в матеріалах справи.
03.12.2019 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, на підставі депутатського звернення про порушення ФОП ОСОБА_1 установлено порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування та ліцензування сформовано наказ від 03.12.2019р. №1544 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 »
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 03.12.2019 р. №1544-п проведена перевірка магазину «У тещі», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складений акт № 0048/04/56/05/РРО/2136300452 від 12.12.2019 р.
За результатом перевірки відповідачем встановлені факти здійснення позивачем реалізації напоїв на окремі види алкогольних напоїв чим порушено постанову КМУ №957 від 30.10.2008 «Про встанволенння розміру мінімальних оптово-відпускних цін і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме ФОП ОСОБА_1 було реалізовано 10.12.2019 р. 90 грам горілки «Хортиця» міцністю 40 % за ціною 10,25 грн. та віскі «Блек Джек» 100 грам за ціною 22 грн.
08.01.2020 р. ФОП ОСОБА_1 було подано до в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення до акту перевірки від 0048/04-36/05/РРО/2136300452 від 12.12.2019 р. в тексті якого зазначено, що акт складено не у відповідності до вимог чинного законодавства України.
21.01.2019 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 21.01.2020 року №000004/04-36-05-10/2136300452 на суму 10 000,00 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття наведеного рішення про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Частиною 10 статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надане Кабінету Міністрів України.
На виконання положень частини 10 статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - Постанова КМУ №957).
Відповідно до абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790, затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Порядок № 790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 цього Закону та пунктом 3 якого передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Відповідно до п. 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Зі змісту зазначених приписів вбачається, що суб'єкти господарювання під час здійснення господарської діяльності, пов'язаної, зокрема з реалізацією спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зобов'язані реалізовувати алкогольні напої за цінами, не нижче за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої. Недотримання вказаних вимог є підставою для притягнення суб'єктів господарювання до фінансової відповідальності.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірного рішення були висновки податкового органу відносно продажу позивачем 10.10.2019 р. 90 грам горілки «Хортиця» міцністю 40 % за ціною 10,25 грн. та 10.12.2019 віскі «Блек Джек» 100 грам за ціною 22 грн.
На підтвердження вказаних обставин, відповідачем до суду було подано копії фіскальних чеків від 10.10.2019 року та від 10.12.2019 року (а.с. 15).
Відповідно до наведених чеків, 10.10.2019 року позивачем було продано горілку «Хортиця» об'ємом 90 гр. вартістю 10.25 грн. та виски «Блек Джек» об'ємом 100 мл. вартістю 22.00 грн.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту при роздрібній торгівлі становить: Горілка та лікеро- горілчані вироби - 447.00 грн; Віскі - 895.00 грн.
Відтак, наданими відповідачем доказами підтверджується факт продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, які є належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України.
Що стосується посилань позивача на помилкове відображення продавчинею в чеці від 10.10.2019 року об'єму проданої горілки « 90 мл.» в той час, як належним є « 50 мл.», то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження наведених обставин позивачем було подано копію доповідної записки Мишул Є.Н. від 10.10.2019 року, відповідно до якої, при продажу 50 г. горліки «Хортиця» вартістю 10.25 грн. при роздрукуванні фіскального чеку було виявлено помилку при кодуванні (замість 50 гр. зазначено 90 гр.) Після виконання Z-звіту помилка була виправлена 10.10.2019 року.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження виправлення наведеної помилки, позивачем до суду подано не було.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно п. 7 Розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року № 547, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.
Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків:
дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача";
забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано до суду доказів реєстрації від'ємної суми.
Відтак, з огляду на ненадання позивачем доказів виправлення помилки, відображеної у фіскальному чеку відносно об'єму проданого товару, колегія суддів апеляційного суду вважає неведені доводи позивача безпідставними.
Також, що стосується посилань позивача на здійснення продажу товару за кодом «віскі» згідно фіскального чеку від 10.12.2019 року, а продажу лікеро-горілчаного виробу, який класифікується за кодом 2208 30, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно наведеного фіскального чеку уповноваженою особою позивача було реалізовано, саме віскі «Блек Джек».
В свою чергу, будь-яких доказів наявності помилки в наведеному чеці, стосовно виду проданого товару та її виправлення, як то доказів реєстрації від'ємної суми, позивачем до суду подано не було.
Що стосується наданого позивачем відеозапису, який на його думку підтверджує факт непродажу продавцем товару «віскі», то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що зі змісту останнього неможливо встановити наведеного факту, з огляду на відсутність аудіосупровіду відображених відеоданих (а.с. 54). Крім того, наведений відеозапис не спростовує факту продажу 10.10.2019 року горілки в об'ємі « 90 мл.».
Також, що стосується посилань позивача на неналежне оформлення наказу від 03.12.2019 року № 1544-П "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", з огляду на відсутність гербової печатки відповідача та не зазначення повного ім'я та по-батькові позивача, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в силу приписів п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику.
Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженій особі позивача перед проведенням перевірки було вручено копію наказу від 03.12.2019 року № 1544-П, яка завірена належним чином, а саме містить печатку відповідача "Для наказів і розпоряджень" та завірена головним дежравним ревізором-інспетором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями, управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ОСОБА_2 .
Крім того, зі змісту наведеного наказу вбачається, що останній містить вимогу провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який відповідає РНОКПП позивача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості прийняття відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій від 21.01.2020 року № 000004/04-36-05-10/2136300452 та відсутності правових підстав для його скасування.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі №160/2137/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за виключенням наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко