02 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5552/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання про розгляду заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про ухвалення додаткового рішення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020р. у справі №280/5552/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" про визнання протиправною та скасування постанови,-
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни задоволено.Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2019 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову.
18 травня 2020 року до канцелярії Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни про прийняття додаткового рішення у справі № 280/5552/19 та здійснення розподілу судових витрат, обґрунтовуючи його тим, що судом апеляційної інстанції не розподілено судові витрати понесені при поданні апеляційної скарги у розмірі 1152,6 грн. шляхом їх стягнення з позивача, оскільки ОСОБА_2 відмовлено у задоволені позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у задоволені заяви приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяні Леонідівні про прийняття додаткового рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем/заявником за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1 152,60 грн. (платіжне доручення № 13363 від 10 січня 2020 року) Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни задоволено. Відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволені позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна є відповідачем у справі і є суб'єктом владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі Закону України «Про виконавче провадження» у тому числі на виконання делегованих їй повноважень приватному виконавцю, відтак, вона не підпадає під дію ч. 1, 2, 3, 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз приведеного правового регулювання та тлумачення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням наведених обставин справи, дають підстави для висновку про те, що понесені відповідачем/апелянтом суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу, судові витрати не підлягають присудженню на її користь шляхом стягнення з позивача по справі ,з огляду на що суд апеляційної інстанції не приймає посилання заявника/ апелянта по справі на застосуванні ч.6 ст.139 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, заява відповідача не підлягає задоволенню та в ухвалені додаткового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 139, 252,325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволені заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяні Леонідівні про ухвалення додаткового рішення у справі № 280/5552/19.
Ухвала суду про відмову ухвалити додаткового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова