04 серпня 2020 р.Справа № 591/6699/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06.03.2020 року (суддя Клименко А.Я.; м. Суми; повний текст рішення складено 06.03.2020) по справі № 591/6699/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради
про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради (далі також - відповідач, Управління ДАБК Сумської міської ради) в якому просила суд:
- скасувати постанову № 33 від 19 липня 2018 року, винесену начальником Управління ДАБК Сумської міської ради, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн.;
- скасувати постанову № 34 від 19 липня 2018 року, винесену начальником Управління ДАБК Сумської міської ради, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час провадження у адміністративній справі та винесенні оскаржуваних постанов Управлінням ДАБК Сумської міської ради порушено процедуру встановлення адміністративного правопорушення та порушено ряд процесуальних вимог при провадженні у справі, а саме: ст.ст. 268, 279, 280 КУпАП. Крім того, позивач зазначає, що предметом перевірки було саме виконання позивачем вимог припису про усунення порушень від 11.04.2018, в ході проведення якої відповідачем було виявлено факт невиконання ОСОБА_1 вимог припису, за що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. У зв'язку з цим позивач вважає, що контролюючим органом безпідставно винесено постанову № 33 від 19 липня 2018 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 9 ст. 96 КУпАП.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №33 від 19.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради №34 від 19.07.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 грн. на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час адміністративного провадження була порушена процедура встановлення адміністративного правопорушення та дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06.03.2020 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що факти виявлених в ході проведення позапланової перевірки позивача порушень у сфері містобудівної діяльності та невиконання позивачем вимог припису № 20 від 11.04.2018 підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами. При цьому, вказаний припис позивачем не оскаржено, проте виявлені порушення позивачем не було усунуто, вимоги припису у встановлений строк не усунуто.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Управлінням ДАБК Сумської міської ради 11.04.2018 гр. ОСОБА_1 видано припис № 20 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено про необхідність усунути порушення містобудівного законодавства, зазначені в п. 1 розділу VІ акту перевірки № 20 від 11.04.2018. Встановлено термін виконання-2 місяці. У разі неможливості виконання п. 1 - привести об'єкт будівництва до попереднього стану.
Крім того, Управлінням ДАБК Сумської міської ради 11.04.2018 гр. ОСОБА_1 видано припис № 20/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, в якому зазначено про необхідність зупинити виконання підготовчих та будівельних робіт - негайно та повідомити про виконання припису до 17.04.2018.
18 червня 2018 року начальником Управління ДАБК Сумської міської ради винесено наказ від 18 червня 2018 року № 55-ОД "Про проведення позапланового заходу", яким доручено начальнику відділу здійснення державного архітектурно-будівельного контролю Рибалка Ірині Миколаївні управління ДАБК СМР у термін з 20 серпня по 04 липня провести позапланову перевірку щодо виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.04.2018 на об'єкті: "Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_2 ".
На підставі зазначеного наказу та службової записки головного спеціаліста Рибалка І.М. від 07.06.2018 № 78/29.01-09, начальником управління ДАБК СМР видано направлення на проведення позапланового заходу від 18 червня 2018 № 34 для здійснення позапланової перевірки на об'єкті: "Реконструкція квартири" за адресою: АДРЕСА_2 , щодо дотримання суб'єктом містобудування гр. ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно із повідомленням про необхідність оформлення та ознайомлення з матеріалами перевірки, 20.06.2018 ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з'явитись 04.07.2018 о 15:00 год. до приміщення Управління ДАБК Сумської міської ради для оформлення та ознайомлення з матеріалами перевірки.
04.07.2018 посадовими особами Управління ДАБК Сумської складено акт № 04-07-18 про неявку до управління, згідно із яким, гр. ОСОБА_2 , уповноважена особа або її представник о 15:00 год. 04.07.2018 не з'явились до приміщення управління та про причину неявки не повідомили.
За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, Управлінням ДАБК Сумської міської ради 04.07.2018 складено акт № 34 згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 38, ч. 8 ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553. Зазначено, що за результатом позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства (Акт перевірки № 20 від 11.04.2018р.) було встановлено, що власником квартири АДРЕСА_3 в особі ОСОБА_1 були здійснені будівельні роботи реконструкції житлової квартири під нежитлове приміщення з влаштуванням вхідної групи для експлуатації в якості магазину по торгівлі квітами без відповідного документу дозвільного характеру та затвердженої проектної документації, без відповідного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради стосовно переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_3 . В ході позапланової перевірки виконання вимог припису (Акт перевірки №20 від 11.04.2018р.), наданого за результатами позапланової перевірки, встановлено, що вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 20 від 11.04.2018р., (зазначені порушення містобудівного законодавства, були зазначені в п.1 розділу VI Акту перевірки №20 віл 11.04.2018р.) не виконано, приміщення житлової квартири експлуатується в якості нежитлових приміщень для торгівлі квітами. Виявлене порушення не було усунуто, повідомлення про виконання вимог припису в термін, встановлений приписом, до управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради не надходило.
04.07.2018 начальником відділу здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю управління ДАБК Сумської міської ради складено протокол № 34 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в якому зазначено про виявлені в акті перевірки від 04.07.2018 № 34 порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. Також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12 липня 2018 року о 14:00 год.
Також, начальником відділу здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю управління ДАБК Сумської міської ради складено протокол від 04.07.2018 № 34-1 стосовно ОСОБА_1 в якому зазначено про виявлене в акті перевірки від 04.07.2018 № 34 порушення ОСОБА_1 вимог ч. 8 ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, відповідальність за яке передбачена ч. 9 ст. 96 КУпАП. Також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12 липня 2018 року о 14:00 год.
В акті перевірки № 34 від 04.07.2018 та протоколах про адміністративне правопорушення №№ 34 та 34-1 зроблено відмітки про те, що ОСОБА_1 не з'явилась 04.07.2018 до управління, що може трактуватись як відмова від підписання акту, протоколів, та відмова від отримання другого примірника протоколів.
19.07.2018 начальником Управління ДАБК Сумської міської ради, за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.04.2018 № 20, наказ про проведення позапланового заходу від 18.06.2018 № 55-ОД, направлення на проведення позапланового заходу від 18.06.2018 № 34; акту складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю від 04.07.2018 № 34, протокол про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_1 від 04.07.2018 № 34, винесено постанову № 34 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Також, 19.07.2018 начальником Управління ДАБК Сумської міської ради, за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.04.2018 № 20, наказ про проведення позапланового заходу від 18.06.2018 № 55-ОД, направлення на проведення позапланового заходу від 18.06.2018 № 34; акту складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю від 04.07.2018 № 34, протокол про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_1 від 04.07.2018 № 34-1, винесено постанову № 33 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернулась до суду з даним позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі - Порядок №553) визначена процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Відповідно до п.5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з п.п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:
- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;
- за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;
- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Пунктами 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.
Відповідно до п.21 Порядку №533, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
При цьому, відповідно до вимог ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Частиною 1 ст.244-6 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Згідно абз.2 ч.2 ст.244-6 КУпАП, від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об'єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42) мають право керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 9 ст. 96 КУпАП, експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч.1 ст. 277 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Підпункт 3 п.20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 року №244 (надалі - Порядок №244), передбачає, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
В той же час, посадова особа ДАБІ зобов'язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з'ясувати чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Тобто, законодавством регламентовано чіткий порядок розгляду уповноваженими посадовими особами справ про адміністративні правопорушення з дотриманням умов щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду її справи, забезпечення реалізації її права на надання відповідних пояснень, врахування всіх обставин справи та доказів, дотримання якого є обов'язковим і має передувати прийняттю постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем зазначені вимоги виконані не були, доказів вручення ОСОБА_1 примірника акту перевірки та протоколів про адміністративне правопорушення від 04.07.2018 матеріали справи не містять. Також відповідачем не надано доказів сповіщення позивача про дату, час і місце розгляду справи. Водночас, як свідчать матеріали справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення проведено за відсутності позивача.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №№ 33, 34 винесено відповідачем з дотриманням процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06.03.2020 року по справі № 591/6699/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова