04 серпня 2020 року справа №200/12487/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представника позивача Букштейна П.Ш.,
представників відповідачів Озацької О.В., Бондаренко Л.В.,
розглянув у відкитому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №200/12487/19-а (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом приватного акціонерного товариства «Артвайнері» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2019 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2019 року №0000055407, №0000065407, №0000075407, №0000085407, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств, за платежем акцизний податок на виноробну продукцію, для виробництва якої не використовується спирт етиловий; за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 47 385 873,25 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що висновки відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з нерезидентом «Termex Coontracts L.P.» є безпідставними, оскільки факт реальності укладеного правочину та здійснення за ним господарських операцій підтверджується документами первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС форми «Р» № 0000075407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 278 562,25 грн. у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 9 114 249,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС форми «Р» № 0000055407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 518 947,00 грн. у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 037 894,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС форми «Р» № 0000065407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 825 275,00 грн. у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання з акцизного податку на виноробну продукцію, для виробництва якої не використовується спирт етиловий у сумі 11 301 100,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС форми «В4» № 0000085407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 309 846,00 грн. у зв'язку із зменшенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки відсутності реальності проведених господарських операцій між позивачем та нерезидентом «Termex Coontracts L.P.» (Канада).
За експортним контрактом №04-ех2016 від 21.06.2016 року отримувачем товару є «Насі Саmalxan» (Азербайджан), але при дослідженні транспортування товару (вина ігристі) до країни Азербайджан, як зазначено в наданих до перевірки підприємством митних деклараціях та СМР (міжнародна товарно-транспортна накладна) спростовано факт перевезення/відвантаження товару на адресу «Termex Coontracts L.P.» (Канада) та «Насі Саmalxan» (Азербайджан), оскільки отримання товару фактично не відбувалось, товар вивантажувався на складах тимчасового зберігання митниць Російської Федерації, мало місце лише документальне оформлення операцій з реалізації алкогольних напоїв.
Отже, ПрАТ «Артвайнері» відображено в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарської операції з нерезидентом «Termex Coontracts L.P.» без мети реального настання правових наслідків, а з метою зниження об'єкту оподаткування та несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити судове рішення без змін.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Відповідно до виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПрАТ «Артвайнері» зареєстроване 14.05.1996 року, номер державної реєстрації № 1 254 120 0000 000226, місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. П. Лумумби, 87 (т. 1 а.с. 12-17).
Господарську діяльність позивач здійснює згідно зі статутом, затвердженим протоколом загальних зборів учасників від 24.04.2018 року № 1 (т. 1 а.с. 28-32). Має право на здійснення наступних видів діяльності: виробництво виноградних вин (основний), оптова торгівля напоями, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.
На підставі наказу Офісу ВПП ДФС №1450 від 11.07.2019 року, з огляду на надходження листа від Донецької митниці ДФС України №2863/8/05-70-20-06 від 18.04.2019 року з інформацією, яка спростовує експортні операції Приватного акціонерного товариства «Артвайнері» з нерезидентом «Termex Coontracts L.P.» за експортним контрактом №04-ех2016 від 21.06.2016 року, проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Артвайнері», код ЄДРПОУ 412168, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах з нерезидентом «Termex Coontracts L.P.» за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, про що складений акт від 16.08.2019 року № 60/28-10-50-09-10/00412168 ( т. 1 а.с. 33-74, т.4 а.с.193-250, т.5 а.с.1-10).
На наслідками перевірки встановлено порушення позивачем:
1. ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 (зі змінами та доповненнями); п.п. 1.1 п.1, п.п. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995р. за № 168/704; ст. 22, ст. 23, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-IV, що призвело до заниження інших доходів на суму отриманих коштів всього на 61 321 631 грн., в т. ч. за 4 квартал 2016 - 14 860 556 грн., 1 квартал 2017 - 16 183 732 грн., 1 півріччя 2017 -20 900 908 грн., 3 квартали 2017 - 41 434 553 грн., 2017 рік - 46 461 075 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 11 037 894 грн., у тому числі по періодам:
за 4 квартал 2016 року на суму 2 674 900 грн.;
за 1 квартал 2017 року на суму 2 913 072 грн.;
за 1 півріччя 2017 року на суму 3 762 163 грн.;
за 3 квартали 2017 року на суму 7 458 220 грн.
за 2017 рік на суму 8 362 994 грн.
2. п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213, п.п. 215.3.1 п. п. 215.3 ст. 215, п. 216.1 ст. 216 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755- IV, що призвело до заниження акцизного податку всього на 11 301 100 грн., у т.ч. :
-за серпень 2016 року в сумі 489 089 грн.
-за вересень 2016 року в сумі 828 538 грн.
- за жовтень 2016 року в сумі 1 928 160 грн.
- за листопад 2016 року в сумі 1 679 194 грн.
- за грудень 2016 року в сумі 1 179 360 грн.
- за січень 2017 року в сумі 435 862 грн.
- за лютий 2017 року в сумі 5 грн.
- за березень 2017 року в сумі 270 537 грн.
- за квітень 2017 року в сумі 593 975 грн.
- за травень 2017 року в сумі 91 315 грн.
- за червень 2017 року в сумі 90 705 грн.
- за липень 2017 року в сумі 654 264 грн.
- за серпень 2017 року в сумі 750 736 грн.
- за вересень 2017 року в сумі 1 491 501 грн.
- за жовтень 2017 року в сумі 817 859 грн.
3. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, що призвело до:
-завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість всього на 18 137 440 грн., у т.ч.:
за серпень 2016 року в сумі 564 686 грн.
за вересень 2016 року в сумі 689 716 грн.
за січень 2017 року в сумі 357 169 грн.
за лютий 2017 року в сумі 450 714 грн.
за березень 2017 року в сумі 880 628 грн.
за квітень 2017 року в сумі 1 443 160 грн.
за травень 2017 року в сумі 1 558 396 грн.
за липень 2017 року в сумі 694 190 грн.
за серпень 2017 року в сумі 2 048 841 грн.
за вересень 2017 року в сумі 4 140 094 грн.
за жовтень 2017 року в сумі 5 309 846 грн.
- заниження податкового зобов'язання за ставкою 20%, що підлягає до сплати всього на
9 114 249 грн., у т.ч.:
за вересень 2016 року у сумі 864 475 грн.
за жовтень 2016 року в сумі 3 013 114 грн.
за листопад 2016 року в сумі 2 009 500 грн.
за грудень 2016 року в сумі 1 355 815 грн.
за червень 2017 року в сумі 1 871 344 грн. (т.1 а.с. 65-66).
За наслідками перевірки 18.09.2019 року Офісом ВПП ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення:
-форми «Р» № 0000075407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 278 562,25 грн. у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 9 114 249,00 грн. (т. 1 а.с. 81);
-форми «Р» № 0000055407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 518 947,00 грн. у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 037 894,00 грн. (т.1 а.с. 82);
-форми «Р» № 0000065407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 825 275,00 грн. у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання з акцизного податку на виноробну продукцію, для виробництва якої не використовується спирт етиловий у сумі 11 301 100,00 грн. (т.1 а.с. 83);
-форми «В4» № 0000085407 від 18.09.2019 року про нарахування приватному акціонерному товариству «Артвайнері» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 309 846,00 грн. у зв'язку із зменшенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (т.1 а.с. 84).
Як свідчить акт перевірки (т. 1 а.с. 35-36) під час її проведення відповідачем були використані наступні документи та інформаційні бази: податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ПрАТ «Артвайнері» за перевіряємий період та додатки до них; лист від Донецької митниці ДФС України №1576/5/99-99-20-02-01-16 від 30.01.2018 року; копія листа Департамента організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС було направлено запит №1576/5/99-99-20-02-01-16 від 30.01.2018 року; копія листа Головного слідчого управління м. Баку Республіки Азербайджан №1000-159/150-23/001525 від 21.01.2019 року; копія листа Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС від 13.02.2019 року №4512/7/99-99-20-02-01-17; копія протоколу про порушення митних правил №0064/70000/19 від 16.04.2019 року; лист ПрАТ від 29.05.2019 року №1199; контракт №04-ех 2016 від 21.06.2016 року; копії додатків №1-№128 до контракту №04-ех2016 від 21.06.2016 року; копії ВМД; копії міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) за період з 09.08.2016 року-06.10.2017 року; копії виписок АТ «ПУМБ» за період з 10.10.2016 року-02.10.2017 року; копії Актів звірок розрахунків за 2016 рік та 2017 рік (рахунок 362 «Розрахунок з іноземними покупцями»); копія оборотно-сальдової відомості (EUR) за період 01.08.2016 року-31.10.2017 року; дані інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок»; дані Єдиного реєстру виданих та отриманих податкових накладних/розрахунків коригування.
Перевірка ПрАТ «Артвайнері» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах з нерезидентом «Termex Coontracts L.P.» проведена за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Фактично у періоді, що перевірявся, ПрАТ «Артвайнері» здійснював реалізацію товару (алкогольні напої) за контрактом №04-ех 2016 від 21.06.2016 року.
Разом з цим, на думку відповідача у ПрАТ «Артвайнері» відсутні первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій саме за контрактом №04-ех 2016 від 21.06.2016 року, а надані до перевірки дані бухгалтерського обліку підтверджують факт реалізації товару (алкогольних напоїв) невстановленим перевіркою особам.
Як свідчать матеріали справи 21.06.2016 року між компанією «Termex Coontracts L.P.», зареєстрованої по законодавству провінції Альберта, Канада (покупець) та ПрАТ «Артвайнері» (м. Бахмут, Донецька область, Україна) (продавець) укладено контракт №04-ех 2016, відповідно до якого продавець зобов'язується, по заказу покупця, виробити товар належної якості та організувати його постачання на адресу покупця або вантажоотримувача, якого зазначить покупець, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити цей товар у відповідності з умовами контракту. Асортимент, ціни та об'єм поставок товару встановлюється у відповідності з Додатками до контракту, які є невід'ємною частиною цього контракту. Країна походження товару - Україна. Ціна на товар відображена у відповідних додатках, які є невід'ємною частиною цього контракту. Загальна сума контракту визначається загальною сумою Додатків до цього контракту та є орієнтовно складає 1 000 000,0 (один мільйон) євро. Ціни на товар приймаються на базисних умовах постачання та визначаються на кожну поставку окремим Додатком до контракту. Валюта контракту та платежу - євро. Датою сплати товару є дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця. Базисні умови постачання визначаються на кожну поставку згідно Додатків до контракту, є невід'ємною частиною цього контракту. При тлумаченні цього контракту будуть використовуватися умови постачання по контракту та Правил Інкотермс 2010. Право власності на товар, а також усі ризики випадкового знищення або ушкодження товару переходять від продавця до покупця від дати постачання товару. При здійсненні постачання продавець повинен надати покупцю наступні документи, у відповідності з зразками, погодженими з покупцем: рахунок-фактура (комерційний інвойс), пакувальний лист (з відображенням ваги брутто/нетто, кількості пакувальних місць), сертифікати походження товару (GSP from A), сертифікати якості товару, вантажно-митна декларація (ВМД), CMR, а також інші необхідні документи, які визначають базисні умови постачання згідно Додатків до контракту. Контракт діє до 31.12.2016 року (т. 1 а.с. 86-88).
Відповідно до додатків до контракту №04-ех 2016 від 21.06.2016 року, продавець постачає покупцю товар у асортименті та по цінам, які указані у додатках до контракту. Продавець здійснює погрузку товару в спеціалізований транспортний засіб, наданий покупцем, або в простому напівпричепі транспортному засобі, одержувач - «Насі Саmalxan», AZ-1052, ул. Ага Нейматулла, 80, м. Баку, Азербайджан, місце розвантаження вантажу - «Насі Саmalxan», AZ-1052, ул. Ага Нейматулла, 80, м. Баку, Азербайджан. Перевізник - ТОВ «АВТОРОМІ ТРАНС», ПП ОСОБА_1 , ПП ОСОБА_2 , ПП ОСОБА_3 , ТОВ «Епсілон», ТОВ «Інтерелектро-2010», ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 (т.1 а.с. 89-217).
Фактичне виконання контракту в перевіряємому періоді підтверджується вантажно-митними деклараціями (ВМД) (т.1 а.с. 218-268, т.2 а.с. 1-245, т.3 а.с. 1-12), довірчими листами (т.5 а.с. 154-250, т.6 а.с. 1-32), товарно-транспортними накладними (т.6 а.с. 32-159), податковими накладними (т. 3 а.с. 151-271, т.4 а.с. 1-167).
Суми податку на додану вартість, податку на прибуток та акцизного податку за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту, які відповідають даним декларацій з ПДВ (т.7 а.с. 84-254, т.8 а.с. 1-34), декларацій з податку на прибуток (т. 6 а.с. 160-248, т.7 а.с. 1-16), та декларацій акцизного податку (т.8 а.с. 35-249, т.9 а.с. 1-38).
Факт оплати поставленого товару підтверджується виписками по рахунку (т.3 а.с. 103-139) та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку (т.3 а.с. 146-150).
Заборгованість між підприємствами відсутня, що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків з серпня по грудень 2016 року (т. 3 а.с. 140-145, т.5 а.с. 102-107).
Як зазначає податковий орган продукція (вина ігристі), отримана підприємством «Насі Саmalxan» (Азербайджан), на територію країни Азербайджан, як зазначено в наданих до перевірки підприємством митних деклараціях та СМР (міжнародна товарно-транспортна накладна), не надходила, а відвантажувалась на складах тимчасового зберігання митниць Російської Федерації, що підтверджується листом Донецької митниці ДФС України №1576/5/99-99-20-02-01-16 від 30.01.2018 року (т.5 а.с. 37-41) та листами перевізників придбаної у позивача продукції (т.5 а.с. 51-101). Тому, оскільки відповідно до даних бухгалтерського обліку встановлено фактичне отримання коштів від нерезидента «Termex Coontracts L.P.» (Канада), що є збільшенням активів підприємства, то позивачем в порушенням вимог Податкового кодексу України занижено інші доходи на суму отриманих коштів.
Позивач заперечує вищевикладене та зазначає, що факт реалізації товару (алкогольні напої) підтверджено даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдовими відомостями, журналами-ордерами, регістрами бухгалтерського обліку, аналізом руху готової продукції по складу тощо.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що матеріалами справи підтверджено реальний характер господарських операцій позивача з контрагентом.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).
Стаття 6 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
На підставі підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Отже, суб'єкти господарювання здійснюють господарську діяльність в залежності від специфіки роботи підприємства та на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, статті 94 ПК податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
На підставі підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Як визначено пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
На підставі пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а)придбання або виготовлення товарів та послуг;
б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пунктів 200.1 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
На підставі пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
З огляду на надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку (вантажно-митні декларації (ВМД), довірчі листи, товарно-транспортні накладні, податкові накладні) суд дійшов висновку про підтвердження факту виконання контракту №04-ех 2016 від 21.06.2016 року.
ПрАТ «Артвайнері» є платником акцизного податку.
Так, пунктом 213.1 статті 213 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування акцизним податком, у тому числі, є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).
На підставі пункту 216.1 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції).
Відповідно до підпункту 215.2.1 пункту 215.2 статті 215 ПК України ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України.
Підпунктом 215.3.1. пункту 215.3. статті 215 ПК України визначено, що податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво:
- 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 НОМЕР_1 , 2204 НОМЕР_2 , 2204 НОМЕР_3 , 2205 НОМЕР_4 , 2205 НОМЕР_5 , 2206 НОМЕР_6 00 вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°C, ставка податку 11,65 гривень за 1 літр.;
- 2204, 2205, 2206 (вина та інші зброджені напої без додання етилового спирту в іншому місці не зазначені; вина та інші зброджені напої з доданням етилового спирту) вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не ївища за 22 відсотки об'ємних одиниць етилового спирту, ставка податку 8,02 гривень за 1 літр.
На підставі пункту 213.2 статті 213 ПК України перелік операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, у т.ч.: вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.
Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.
Відповідно до статті 264 Митного кодексу України, митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі - Порядок №651).
Відповідно до глави 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» Порядку №651, Графа 8 «Одержувач», у графі зазначаються відомості про одержувача.
Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).
Якщо оформлення товарно-транспортного документа здійснюється після оформлення МД, відомості про одержувача зазначаються відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). За відсутності при цьому у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або іншому документі, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), відомостей про одержувача, у графі зазначаються відомості тільки про нерезидента, що уклав такий договір або інший документ.
При розміщенні товарів у митний режим безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони у графі зазначаються відомості про утримувача магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони.
При декларуванні припасів, переміщених на транспортний засіб комерційного призначення, експлуатантом якого є нерезидент, у графі наводяться відомості про експлуатанта транспортного засобу.
При декларуванні товарів та/або транспортних засобів для їх неодноразового переміщення через митний кордон України за однією МД зазначаються відомості про особу, якій надано дозвіл на таке переміщення.
При зміні митного режиму товарів, вивезених за межі митної території України, у графі зазначаються відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).
Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком до цього Порядку. Для нерезидентів найменування юридичної особи та її місцезнаходження чи прізвище, ім'я фізичної особи та її місце проживання зазначаються відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), або в разі відсутності таких даних у зазначених документах - відповідно до товарно-транспортного документа.
У додаткових аркушах графа не заповнюється.
Порядок №651 також передбачає, що у графі 17 «Країна призначення» при поміщенні товарів у митний режим вільної митної зони, безмитної торгівлі, митного складу у графі зазначається «Україна».
В інших випадках графа заповнюється, якщо здійснюється міжнародне перевезення.
У графi вiдповiдно до класифiкацiї країн свiту наводиться українською мовою коротка назва країни призначення або останньої відомої на час подання МД країни призначення. У разі відсутності на момент подання періодичної МД інформації про країну призначення, в графі зазначається коротка назва відповідно до класифікації країн світу торговельної країни.
Графа не заповнюється при декларуванні товарів та/або транспортних засобів для їх неодноразового переміщення через митний кордон України за однією МД.
Як свідчать митні декларації, за рахунок яких ПрАТ «Артвайнері» сформовано показники декларацій з акцизного податку, в графі 8 «Одержувач» зазначено «Насі Саmalxan», AZ-1052, ул. Ага Нейматулла, 80, м. Баку, Азербайджан, в графі 17 «Країна призначення» - Азербайджан, що відповідає укладеному між позивачем та Компанією «Termex Coontracts L.P.» контракту та додаткам до нього.
Таким чином, на момент складання позивачем митних декларацій, ВМД заповнені у відповідності до наведеного порядку, тому є безпідставними доводи апелянта, що позивачем занижено акцизний податок за рахунок визначення операцій з реалізації ігристих вин по митним деклараціям, в яких отримувачем товару є «Насі Саmalxan», AZ-1052, ул. Ага Нейматулла, 80 , м. Баку , Азербайджан, як таких, що не підлягають оподаткуванню, з огляду на відсутність господарських операцій позивача з нерезидентом, оскільки митні декларації містять неправдиві відомості щодо одержувача товару та країни призначення, так як в Акті перевірки було встановлено, що товар не перетинав митний кордон Республіки Азербайджан.
Таким чином, позивачем правомірно застосовані податкові пільги з ПДВ та акцизного податку по операціям із постачання алкогольної продукції за контрактом №04-ех 2016 від 21.06.2016 року.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
На підставі пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу;
дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;
дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;
дохід суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;
дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Пунктом 137.4 статті 137 ПК України встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить, що податкове зобов'язання з податку на прибуток розраховується платником цього податку самостійно та ним подаються податкові декларації за податковими (звітними) періодами, які становлять календарні квартал, півріччя, три квартали, рік і розрахунки у вказаних у вказаних деклараціях здійснюються наростаючим підсумком, тобто декларація за три квартали має включати в себе розрахунки за весь період І-ІІІ кварталів (з урахуванням розрахунків з І квартал та за півріччя).
Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 (далі - ПСБО 15), встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Згідно п.7 ПСБО 15, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
Відповідно до п. 8 ПСБО 15, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер господарських правовідносин між позивачем з нерезидентом «Termex Coontracts L.P.», які належним чином відображено позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію в своїх постановах, зокрема, від 17.04.2018 року у справі № 808/1543/17, від 07.03.2018 року у справі № 804/3420/16, від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, відповідно до якої, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Податковим органом в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Суд зауважує, що приписами чинного законодавства не передбачений обов'язок продавця товару контролювати подальший рух проданого товару від перевізника (якого визначив покупець) до самого покупця, при цьому у продавця відсутні також законодавчі механізми для здійснення такого контролю. Взаємовідносини між перевізником, визначеним покупцем та самим покупцем регулюються відповідними договорами між ними і продавець не є учасником таких правовідносин.
А отже, в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.
Таким чином, посилання відповідача на лише документальне оформлення операцій з реалізації алкогольних напоїв без мети реального настання правових наслідків, є необґрунтованими і не доводить факту нереальності господарських операцій за контрактом між позивачем та нерезидентом «Termex Coontracts L.P.».
Відтак, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та нерезидентом «Termex Coontracts L.P.».
Податковим органом в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що його контрагент порушує вимоги податкового законодавства, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до зловживань контрагента у системі оподаткування.
Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
Посилання відповідача, що висновок про нереальність здійснення господарських операцій підтверджений податковою інформацію та листами митниці, є неприйнятними, оскільки правильність нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
У випадку посилання на таку інформацію, відповідач має надати докази, зокрема у вигляді винесення відносно таких осіб податкових повідомлень-рішень чи судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено факт порушення податкового законодавства.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Інформація, наведена в листі Донецької митниці ДФС, не спростовує експортні операції позивача з нерезидентом компанією «Termex Coontracts L.P.», оскільки сторонами зовнішньоекономічного контракту є ПрАТ «Артвайнері» (продавець) та компанія «Termex Coontracts L.P.» (покупець), а фірма «Насі Саmalxan» була вантажоотримувачем, якого покупець призначив за умовами додатку до Контракту.
Крім того, позивач не укладав договори на перевезення товару, під завантаження товару подавалися транспортні засоби, надані Покупцем за умовами поставки по контракту FCA.
Також є неприйнятними посилання апелянта на протокол про притягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як на доказ порушення позивачем приписів податкового законодавства, оскільки протокол не є належним доказом вчинення позивачем порушення, а інших належних, відповідно до вимог ст.73-78 КАС України, доказів податковим органом до суду не надано.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі встановлених обставин справи суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №200/12487/19 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №200/12487/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 04 серпня 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 серпня 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Л.В. Ястребова