04 серпня 2020 року справа №805/3852/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (повний текст складено 04 червня 2020 року в м. Слов'янськ) у справі № 805/3852/16-а (суддя І інстанції - Кочанова П.В.) за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по справі № 805/3852/16-а за позовом ОСОБА_1 до Волноваського районного суду Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд за виключними обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року.
В обґрунтування даної заяви заявник зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 року №2-р(11)2020 в справі № 3-311/2018 (4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII. Положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, Конституційний Суд України визнав неконституційним виключення ст.136 із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI.
На думку позивача, вказане є підставою для перегляду постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення, яким її позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі № 805/3852/16-а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по справі - відмовлено. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви по суті.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що якщо закон визнано неконституційним (тобто незаконним) він є незаконним (неконституційним) взагалі, тобто від початку його дії, хоча і втрачає чинність лише з дня визнання Конституційним судом його неконституційним.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волноваського районного суду Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Судове рішення набрало законної сили 18.02.2017 року.
Постановою Верховного Суду від 14 листопада 2018 року залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду 05 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі 805/3852/16-а.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року вмотивована, зокрема тим, що звільнення позивача з займаної посади здійснено постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII. Разом з тим, Законом №2453, який діяв на час прийняття Верховною Радою України постанови №1515-VІІІ, виплата такої допомоги суддям при звільненні не передбачена.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі № 2-р(11)2020 положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII визнано неконституційними.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам колегія суддів зазначає наступне.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2 р(11) 2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ. Положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166- VІІ, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У спірному випадку постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, яку просить переглянути заявник у зв'язку з виключними обставинами, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , відповідно, це судове рішення не підлягало виконанню.
Відтак, зважаючи на приписи пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, за якими підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, враховуючи, що судове рішення, яке просить переглянути заявник, не підлягало виконанню, суд доходить до висновку про відсутність підстав, визначених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, для перегляду у зв'язку з виключними обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі № 805/3852/16-а.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Тобто, саме з 15 квітня 2020 року втратили чинність положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ, яким виключено статтю 136 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 року у справі № 814/1274/17 зазначив, що за загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішень судом першої інстанції положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ були чинними та підлягали застосуванню, а тому сама наявність Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при розв'язанні спору.
Таким чином, Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(11) 2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
З огляду на викладене у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами слід відмовити, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі № 805/3852/16-а - залишити в силі.
При виборі і застосуванні до спірних правовідносин норм права суд врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 820/2462/17, від 05 лютого 2019 року у справі №333/5015/15-а, від 16 жовтня 2018 року у справі №161/3466/16-а.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі № 805/3852/16-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року у справі № 805/3852/16-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 04 серпня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В.Сіваченко