04 серпня 2020 року справа №200/10280/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л.В., суддів Блохін А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 р. у справі № 200/10280/19-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про зобов'язання зарахувати до вислуги років у поліції, наявну вислугу років у податковій поліції,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Національної поліції України (надалі - відповідач), в якому просив зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України зарахувати старшому оперуповноваженому відділу протидії організованим формам злочинності у сфері економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент переходу на службу у Національної поліцію України вислугу років у податковій міліції, що станом на 07 листопада 2015 року становила 15 років 11 місяців 01 днів та з врахуванням цієї вислугу років, провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції (т.1, а.с. 5-10).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не зараховано вислугу років за період служби в органах податкової міліції державної податкової служби України (з 06.12.1999 по 20.05.2010 р.) в розмірі 10 років 06 місяців 15 днів, до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року позов задоволено. Зобов'язано Національну поліцію України зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент переходу на службу у Національної поліцію України вислугу років у податковій міліції, що станом на 07 листопада 2015 року становила 15 років 11 місяців 01 днів та з врахуванням цієї вислугу років, провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції за період з 07.11.2015 р. (т.1, а.с. 207-210).
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, вважає рішення незаконним та необґрунтованим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно допущено заміну Департаменту захисту економіки Національної поліції України на Національну поліцію України. Наказом Національної поліції України від 23.09.2019 №939 утворено Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України, яка наразі здійснює план заходів, пов'язаних з ліквідацією та врегулюванням усіх спірних питань. Зазначає, що відомостей про припинення юридичної особи публічного права Департаменту захисту економіки як міжрегіонального територіального органу Національної поліції до Єдиного державного реєстру не внесено, а отже вказаний суб'єкт владних повноважень має самостійно здійснювати захист своїх інтересів в судовому засіданні. Наголошує, що стаж роботи позивача у податковій міліції не зараховано до стажу роботи в поліції, оскільки частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік видів служби та періодів роботи у відповідних органах, які зараховуються поліцейським до стажу служби в поліції, наявність якого дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. Служба в податковій міліції у цьому переліку відсутня, тому дії щодо неврахування стажу роботи позивача у податковій міліції до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відповідають вимогам закону. Крім того, нарахування та виплата позивачу надбавки за стаж служби здійснюється відповідно до наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України, а тому внесення змін до наказу Департаменту від 10.12.2015 №16 о/с, яким встановлено позивачу стаж служби в поліції, перерахунок та виплата позивачу надбавки за стаж служби в поліції є неможливим (т.2, а.с. 41-47).
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України що підтверджується копією паспорта. (а.с. 26-28).
10.06.2019 р. позивач звернувся з рапортом до відповідача, в якому просив надати йому інформацію про стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 07.11.2015 року та 10.06.2019 року, а також повідомити чи зараховано до цього стажу період проходження служби в податковій міліції (а.с. 11).
Листом від 21.06.2019 р. № 7481/39/04-2019 «Про надання інформації» відповідач повідомив, що згідно з даними особової справи ОСОБА_1 , відповідно до постанови КМУ від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщиками, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» вислуга років станом на 10.06.2019 становила 19 років 06 місяців 04 дні. Також зазначено, станом на 07.11.2015 р. стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки склав 05 років 05 місяців 17 днів, на 10.06.2019 року - 09 років 00 місяців 20 днів. (а.с.12-13)
Відповідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1998 року:
- запис № 5 з 06.12.1999 року прийнятий на службу до органів податкової міліції ДПА у Донецькій області згідно наказу ДПА у Д/о № 352-о від 06.12.1999 р.;
- запис № 6 20.05.2010 року Відряджений для подальшого проходження служби до Міністерства внутрішніх справ України, наказ ДПА України №636 від 20.05.2010 р.;
- запис № 7 20.05.2010 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України, наказ МВС України № 892 о/с від 21.05.2010 р.
- запис № 8 06.11.2015 р. звільнений з органів внутрішніх справ, наказ МВС України № 2326 о/с від 06.11.2015 р.
- запис № 9 07.11.2015 р. прийнятий на службу в поліцію, наказ №62 о/с від 07.11.2015 р. де працює на час звернення до суду (а.с. 14-17).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що служба позивача в органах податкової міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст.78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Закону № 580-VIII, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами п.п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до статей 24, 26 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію».
Отже, взаємозастосування зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що служба у податковій міліції за своє суттю є службою в органах внутрішніх справ України.
Отже, судом першої інстанції вірно вказано, що служба в органах податкової міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Щодо доводу апелянта, що судом першої інстанції невірно допущено заміну Департаменту захисту економіки Національної поліції України на Національну поліцію України, суд зазначає наступне.
02 вересня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 841 «Про ліквідацію територіального органу Національної поліції», відповідно до якої визначено ліквідувати як юридичну особу публічного права Департамент захисту економіки як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що Національній поліції забезпечити здійснення функцій і повноважень Департаменту захисту економіки, що ліквідується.
Наказом Національної поліції України від 26.09.2019 № 959 «Про внесення змін до структури та штатів Національної поліції України» внесено зміни до структури територіальних органів поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року № 1 (зі змінами) виключивши з підпункту 1 пункту 27 позицію «Департамент захисту економіки (у складі кримінальної поліції)» (т.1, а.с. 76).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Департамент захисту економіки Національної поліції з 30.09.2019 перебуває в стані припинення.
Суд також зауважує, що згідно з Переліком змін у штатах Національної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 26.09.2019 № 959, у Департаменті захисту економіки скорочуються всі посади (а.с. 77-78).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Національна поліція України є належним відповідачем по справі, якій Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року №841 визначено забезпечення та здійснення функцій і повноважень Департаменту захисту економіки.
В постанові від 20.05.2019 в справі № 524/4475/17 Верховний Суд виходив із принципу безперервності влади та зауважив на тому, що з огляду на приписи статей 55, 56 Конституції в будь-якому випадку припинення юридичної особи публічного права - суб'єкта владних повноважень (припинення діяльності, скорочення посади, звільнення відповідної посадової особи) відповідні правовідносини допускатимуть правонаступництво.
Посилання апелянта на положення Цивільного кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки в даній ситуації має місце публічне правонаступництво, про що зазначено і в наведеному вище рішенні Верховного Суду.
Крім того, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу Національної поліції України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (про заміну первісного відповідача) залишено без задоволення.
Згідно із ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, зазначений довод про заміну сторони вже досліджений судом апеляційної інстанції в рішенні суду, що набрало законної сили.
Доводи апелянта, що внесення змін до наказу Департаменту від 10.12.2015 №16 о/с, яким встановлено позивачу стаж служби в поліції, перерахунок та виплату надбавки за стаж служби в поліції є неможливим, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Право особи на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
При цьому, змін до зазначених положень Закону України «Про Національну поліцію» у спірний період не вносилось, правова норма була чинною.
За таких обставин, доводи відповідача щодо відсутності можливості внесення змін до наказу Департаменту від 10.12.2015 №16 о/с, як причини невиконання своїх зобов'язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 до вислуги років у поліції, наявну на момент переходу на службу у Національної поліцію України вислугу років у податковій міліції, що станом на 07 листопада 2015 року становила 15 років 11 місяців 01 днів та з врахуванням цієї вислугу років, провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції за період з 07.11.2015 р.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 р. у справі № 200/10280/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 р. у справі № 200/10280/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення 04 серпня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Ястребова
Судді А.А. Блохін
І.Д. Компанієць