ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2020 року м. Київ № 640/9208/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної поліції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України №1458 о/с від 03.12.2019 по особовому складу щодо звільнення зі служби поліції за п. 4 ((у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" полковника поліції ОСОБА_1 з посади помічника Голови 4-го відділу Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України; поновити полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді помічника Голови 4-го відділу Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України з 04.12.2019; стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.12.2019 по день поновлення на роботі; стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 100 000,00 (сто тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 500,00 грн; рішення суду в частині поновлення полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді помічника Голови 4-го відділу Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України з 04.12.2019 та в частині виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через канцелярію суду надійшло клопотання від представника Національної поліції України про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що адміністративний позов подано з пропуском строку звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.
Вирішуючи питання про подальший рух справи позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивачем подано заперечення на подане клопотання, в якому зазначено, що позивачем порушено строк звернення до суду з поважних причин, посилаючись на наступне.
Відповідно до листа Департаменту кадрового забезпечення НП України №52АЗ/12/1/2/03-2020 від 20.05.2020 убачається, що Департаментом кадрового забезпечення НП України відповідно до поданої 18.12.2019 заяви ОСОБА_1 , останньому 19.12.2019 видано направлення на медичний огляд для проведення (військово-лікарської) експертизи до Центральної військово-лікарської комісії МВС України.
З листа Центральної медичної (військово-лікарської) комісії №33/2-Р-212 від 30.04.2020 убачається, що лікарська експертиза ОСОБА_1 проводилась в період з 26.12.2019 по 09.01.2020 за направленням Департаменту кадрового забезпечення НП України щодо визначення його придатності до служби "у зв'язку із звільненням зі служби 04.12.2019".
Відповідно до листа Департаменту кадрового забезпечення НП України №46АЗ/12/1/2/03-2020 від 29.04.2020 установлено, що Департаментом кадрового забезпечення НП України позивачу 11.01.2020 видано направлення на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеню втрати професійної працездатності у процентному відношенні.
Як убачається з виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ №0032510 та довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0007732 процедуру проходження медичної експертизи для встановлення ступеню втрати професійної працездатності у процентному відношенні було завершено 03.02.2020.
Як зазначає позивач, після завершення вищевказаної процедури та призначення в лютому ОСОБА_1 першої групи інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, останній 24.02.2020 звернувся з заявою до Національної поліції про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі втратою працездатності, за результатами розгляду якої 19.03.2020 отримав відмову. Вказане підтверджується заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 24.02.2020 та листом-відповіддю Національної поліції України №3558/09/29-2020 від 19.03.2020.
В подальшому, ОСОБА_1 23.03.2020 звернувся за правничою допомогою до адвоката, в результаті чого між ним та Адвокатським бюро "Івана Хомича" було укладено договір про надання правової допомоги №26-03/20 щодо представництва його інтересів у справі за позовом про визнання наказу Національної поліції України №1458 о/с від 03.12.2019 незаконним та поновлення на займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, на підтвердження чого до позову було надано копію вказаного договору.
Крім того, позивач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" було продовжено до 22 червня 2020.
В силу положень ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведених норм процесуального закону вбачається, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Судом установлено, що позивач в позовній заяві зазначив, що про оскаржуваний наказ він був обізнаний з 04.12.2019, з дати звільнення зі служби.
При цьому, до суду ОСОБА_1 звернувся із даним позовом 24.04.2020 (згідно з листа направлення вказаного позову 22.04.2020), що є порушенням установленого ч.5 ст.122 КАС України строку звернення до суду.
Посилання позивача на вчинення дій щодо обстеження стану здоров'я для отримання пільг та виплат, як підставу для поновлення строків звернення до суду, суд визнає необґрунтованим, оскільки існування спору щодо встановлення виплат не перешкоджало звернутись до суду з позовом про поновлення на роботі.
Крім цього, з наданих до матеріалів справи листів Центральної медичної (військово-лікарської) комісії та Департаменту кадрового забезпечення НП України убачається, що проводилось процедура обстеження стану здоров'я позивача, але доказів того, що в цей період позивач перебував на стаціонарному лікуванні або інших обставин, які б унеможливлювали у встановлений строк звернутись із даним позовом до суду, не надано.
Суд наголошує, що медичні огляди відносно позивача здійснювались 09.02.2020 та 03.02.2020, 24.02.2020 позивач звернувся з вимогою до відповідача про здійснення виплати одноразової грошової допомоги, однак жодних поважних причин неможливості подання позову про поновлення на службі з 04.12.2019 по 22 .04.2020 ОСОБА_1 до суду не надано.
Навіть за умови, що відлік строку брати із завершення процедури проходження медичної експертизи, а саме з 03.02.2020 (як стверджує позивач), до суду не надано належних доказів поважності причин пропуску звернення до суду до 03.03.2020.
Також, суд вважає неприйнятними посилання позивача на те, що у нього не було можливості звернутись до адвоката за правовою допомогою та збирати самостійно документи та відомості, які необхідні для звернення до суду. Не беруться судом до уваги й посилання на введення карантину з березня 2020 року, оскільки до введення таких заходів позивачем вже було порушено строк звернення до суду без поважних причин.
Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що позивач не навів причин поважності пропуску строку звернення з даним позовом до суду, які б свідчили про поважність причин пропуску встановленого чинним законодавством України строку. Суд критично ставиться до перелічених позивачем та зазначених вище судом обставин, які позивач наводить в обґрунтування пропуску строку звернення до суду, оскільки вказані обставини не були перешкодою для звернення до суду протягом такого тривалого часу.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Таким чином, суд убачає підстави для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження із наданням ОСОБА_1 строку на подання заяви щодо наявності або відсутності інших поважних обставин для поновлення строку.
Керуючись статтями 122, 123, 241- 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Визнати підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду неповажними.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Установити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко